Квітки айстри вражають багатством кольорів та форм, так як бувають білими, рожевими, бордовими, синіми, фіолетовими, червоними, і, навіть, помаранчевими. А її пелюстки можуть пишно стирчати, наче голки в їжака, а можуть охайним віночком оточувати серцевинку.

 А чи всі сплять однаково? Звичайно, ні, адже відомо понад 1 млн. видів тварин і всі вони сплять своїм, властивим лише їм, сном.

 За життєвими формами найбільш різноманітні  квіткові рослини, які поширені в різних природних умовах, від холодної тундри до жарких пустель. Все розмаїття форм росту квіткових рослин можна звести до двох основних типів - деревних і трав'янистих.

 Провідна система листків квіткових рослин являє собою досить складну картину, в якій більш-менш ясно виділяються жилки різного порядку розгалуження. Жилки першого порядку - це товсті, головні жилки.

Назви багатьох видів бражників походять від назв рослин, на яких розвиваються личинки: олеандровий, сосновий, липовий, тополевий, молочайний, жимолостевий,  в'юнковий  (берізковий),…

  Про значення жіночого молока відомо ще з античних часів, що це не лише продукт харчування дитини, а й багато того, що визначає подальший життєвий шлях людини.

  Людина на сьогоднішній день є тією ланкою, яка може повернути зміни в природі і в безпечний (корисний), і в небезпечний (шкідливий) бік свого існування на планеті.

 У нашій місцевості хвощі є багаторічними кореневищними рослинами, кореневища яких у грунті  розташовані на різній глибині, і розміри яких у рослин одного і того ж виду також різноманітні. У хвощів є два типи кореневищ - горизонтальні і вертикальні. Горизонтальні кореневища зазвичай більш товсті, з довгими меживузлями, вертикальні - більш тонкі і з короткими меживузлями. Наприклад, у хвоща болотного товщина

 Рослини – живі організми і основою їхньої життєдіяльності,  як у тварин і людини, є обмін речовин. Завдяки яким структурам здійснюється цей процес? Звичайно, завдяки надходженню поживних речовин, тобто транспортуванню їх по спеціальній провідній системі. До такої системи належать

 Поява «рухомої літери» в середині XV століття сприяло розвитку книгодрукування, що в свою чергу значно стимулювало виробництво паперу. В Англії перша паперова фабрика з'явилася в 1495 році,  а в Америці в 1690 році.