Пошук:
Автор Pavlenko | 29 марта 2016 | Коментарів: 0 | Переглянуто 1352
Рубрика: Корисна інформація / Різне

Панда – символ WWF. Чому?

   На сьогоднішній день нікого не здивуєш, що гігантські панди є символом Всесвітнього фонду дикої природи. А з чого ж все розпочиналось?  Чому природоохоронці обрали саме цю тварину? 
   В 30-х роках ХХ ст. підтвердилися слухи про те, що в китайських лісах живе дивна тварина, яким виявився чорно-білий ведмідь. Але справа в тому, що транспортування його в інші місця супроводжувались невдачами, так як в дорозі тварини гинули. Лише в другій половині ХХ ст. панди почали з’являтися в зоопарках світу. Це пов’язано з тим, що було з’ясовано особливості поведінки, процеси життєдіяльності та вподобання в їжі. В Європу перша панда потрапила десь після 1960 року, а Всесвітній фонд дикої природи було створено в 1961 році. Один із засновників фонду сер Пітер Скотт, будучи художником-аматором, намалював гігантську панду і вирішив зробити цей малюнок символом. Ще одним аргументом для панди як символу стало те, що панда – чорно-біла тварина, тому затрати на виготовлення символу стали значно меншими, ніж на виготовлення повноколірного варіанту.  
Пройшло багато років, а панда - символ Всесвітнього фонду дикої природи на змінився. Причому це стало загальним символом всіх природоохоронних організацій. На сьогоднішній день цей символ є найбільш впізнаним у світі, нарівні з п’ятьма олімпійськими кільцями.
   Вчені світу тривалий час сперечалися: панда – ведмідь чи не ведмідь? Причиною цих розбіжностей була шкіра тварини, яка потрапила в другій половині ХХ ст. до паризького музею історії природи. Площа шкіри була схожа на ведмежу, але забарвлення клаптів чорного та білого кольорів дивувало. Вони були неначе майстерно зшиті, хоча ніде ніхто не знайшов ні єдиного шва. Потім думали, що в певних місцях колір шкіри був чимсь витравлений, а дехто із вчених вважав, що ця шкіра належить невідомій вимерлій тварині. І лише через деякий час цю шкіру визнали дійсно ведмежою. Загадкою залишалося: де і звідки взялась така знахідка?
   В історичних джерелах повідомляється, що ще в другій половині ХІХ ст. французький мессіонер Арман Давід, подорожуючи по Китаю зі своєю релігійною діяльністю, також збирав різноманітні відомості про тваринний світ країни та цікаві експонати. В одному із глухих поселень провінцій Сичуань, він побачив вивішену шкіру незвичайного вигляду. Жителі повідомили, що належить вона реальній тварині. Тоді мессіонер купив її і передав до Паризького музею. А мешкала ця тварина високо в горах серед бамбукових заростей. Називали її «бей-шунг», що в перекладі означає «білий гірський ведмідь». Звичайний ареал проживання – 3 – 6 кв. км у високогірних районах і схилах, порослих густими бамбуковими лісами. Клімат з різкою зміною сезонів і частими проливними дощами. А.Девіду пощастило знайти панду в природі, причому він купив у мисливців цілу тушу, обробив і мав не лише шкіру, а також скелет. 
На сьогоднішній день можна почути різні назви великої панди, наприклад, ведмідь – кішка, плямистий ведмідь, бамбуковий або тибетський гірський ведмідь. Крім того, що він є символом Всесвітнього фонду дикої природи, він є однією з емблем Китаю.
   Бамбуковий ведмідь – це масивна, покрита густим білим хутром тварина з потужними лапами. Довжина дорослої особини 1,2 – 1,5 м, вага – до 160 кг. Лапи і хутро навколо очей – чорні, є довгий до 12 см хвіст. Передні лапи – шестипалі, задні – короткі і товсті, всі пальці з гострими кігтями. У основі пальців є подушечки, за допомогою яких панди спритно справляються із стеблами бамбука. Такі відмінності в будові тіла довгий час не дозволяли віднести цих тварин ні до ведмедів, ні до єнотів. Адже саме з єнотами була велика схожість, особливо малюків. Але генетична експертиза довела, панда – це ведмідь. Шлунок має товстий захисний шар, що б не завдати собі шкоди від бамбукових трісок. Вчені описують зовнішність і забарвлення великої панди так: «неначе білий ведмідь прийшов на карнавал у чорних окулярах, чорній жилетці, чорних панчохах і навушниках». Розміри дорослих тварин за висотою у плечах досягають 70 см, довжина тіла понад 170 см, маса до 200 кг. Кігті на лапах довгі, по 3-4 см, підошви густо вкриті довгими темними волосками, хвіст білий, короткий і схожий на лопатку.
   Солідність великих панд виражається в їх дивовижних позах. Вони, наприклад, можуть сидіти, неначе людина в кріслі. Спиратися спиною об якийсь предмет. Ходять панди перевальцем, мотаючи головою зі сторони в сторону. Не люблять дощів, ховаються від них, але після дощу бродять по калюжах і мокрій траві. Активність проявляється в нічний час.  
   Незважаючи на те, що велика панда – всеїдний звір і при нагоді може харчуватися комахами і мертвечиною, але основу його раціону, становить бамбук і його пагони. Доросла панда з’їдає в день близько 20 кг цих "ласощів”. Залежність від бамбука настільки велика, що якщо він з якоїсь причини зникне в ареалі, звір, швидше за все, помре від голоду.
   Відкриття бамбукового ведмедя виявилось для нього негативним. Крім науковців, ним почали цікавитися добувачі мисливських трофеїв та торговці дикими тваринами. До Китаю почали їхати авантюристи, браконьєри, природолюби, але шлях до місця існування був досить складним: бездоріжжя, високогір’я, густі ліси, непрохідні бамбукові зарості, водні перешкоди, гірські обвали… Першу велику панду вдалося зловити за допомогою місцевих жителів лише на початку ХХ ст., але на жаль вона швидко загинула. У зв’язку із важкістю добування цієї тварини, її почали називати «су-лин», що в перекладі означало «маленький шматочок великої цінності». Дійсно це так, адже велика панда – досить рідкісна тварина, що мешкає в гірських лісах на висоті до 2 тисяч метрів над рівнем моря. Причому лише в Китаї, в провінції Сичуань, хоча вчені вважають, що можливо вона зустрічається у важкодоступних місцях провінції Ганьсу та деяких областей Тібету. Природодослідниками було доведено, що такі масивні звірі, а досить легко пробираються в лісових хащах, лазять, і навіть відпочивають на високих деревах, зручно вмостившись, на великих гілках, сучках або розвилках стовбурів. 
   З людьми панди досить обережні, але тібетським монахам вдається тримати з ними дружбу. Тварини спокійно приходять до них не лише поодинці, але й групами, беруть приготоване лакомство, підпускаючи до себе. При небезпеці панди швидко бігають по землі, між лісовою рослинністю, а також можуть рятуватися від переслідувачів, скочуючись стрімголов вниз. Свідки описують, що при цьому ведмідь закриває передніми лапами очі, а задні притискає до живота. 
   В зоопарк США перша панда (самка) потрапила в 40-х роках ХХ ст., після того як ще малюком була куплена у місцевого населення американцями. Пізніше ще декілька тварин було доставлено в Америку і, потім вони потрапили в Лондон. Але після Другої світової війни ареали панд, як рідкісних тварин, були оголошені заповідними. У Московський зоопарк панда потрапила у 1957 році. Це був досить великий самець. Через два роки доставили ще одного самця. З того часу пандами почали торгувати, міняти самців на самок, спарювати їх, перевозити з місця на місце. Почали вивчати поведінку цих тварин і виявилося, що вони зовсім не відрізняються спокійністю, яка помітна на перший погляд. Між тваринами відбувалися жорстокі двобої, прояви агресії. При нападі, або захисті, тварини проявляли значну спритність і типові для хижаків прийоми, наприклад, захват противника передніми лапами, міцні удари лапами по голові ворога, стрімкі тарани всією масою тіла, хватка зубами та інші. До того, в них досить гучний голос. 
Про розмноження бамбукових ведмедів у природі нічого не було відомо. В неволі з цим процесом були певні проблеми, але все-таки в одному із зоопарків самка народила маля, причому крихітних розмірів – 142 г. Але ростуть малюки швидко і добре набирають масу. Вченими було досліджено, що самка виношує плід десь 140 днів. Поведінка потомства великих панд нагадує поведінку малюків звичайних ведмедів. Цікаво те, що вони зовсім не бояться людей. Але досягнувши 3-4 річного віку, доросліші особини, вже не так довіряють людям і тому необхідно бути з ними обережними. Із природних ворогів найбільше докучають пандам леопарди та червоні вовки.  
   Китай віддає панд в зоопарки світу в оренду за 1 млн. доларів на рік, за умови, що якщо у панд у неволі народяться діти, вони будуть повернуті в Китай. За вбивство великої панди загрожує смертна кара. Кількість панд у китайських лісах нікому невідома, тривалість їх життя також, але в неволі вони можуть прожити від 10 до 25 років. Чи загрожує їм небезпека вимирання – незрозуміло, тому зображення панди є символом надії. 
скачать dle 10.3фильмы бесплатно


Подібні публікації:
Бамбук – трава на всі випадки життя Бамбук – трава на всі випадки життя
 Про рослину бамбук чули практично всі, але не всі знають, що це зовсім не дерево, а звичайна трава, причому родичка злакових – пшениці, жита,...
Лагідна кішка чи лютий звір Лагідна кішка чи лютий звір
 Дивна доля у цього звіра. Тисячоліттями люди намагалися знищити його різними способами, організовуючи проти нього, навіть, справжні військові...
Загадкове життя такінів Загадкове життя такінів
 На запитання: чи знаєте Ви про копитну тварину – такіна, учні знизують плечима. І це не дивно, адже такінів не зустрінеш на кожному кроці. Хто...
Презентація «Білий ведмідь» Презентація «Білий ведмідь»
...
Ненажери серед тварин. Ненажери серед тварин.
Живлення – основа життя. Кожен вид тварин відрізняється один від одного за характером живлення, часом та місцем добування поживи, кількістю з’їденої...
Навігація ↓
Реклама ↓
Статистика ↓
bigmir)net TOP 100

free counters
Реклама ↓
На сайті знайшли ↓