Пошук:
Автор Pavlenko | 2 декабря 2016 | Коментарів: 0 | Переглянуто 549
Рубрика: Корисна інформація / Тваринний світ

Співоча комунікація птахів

Звукові сигнали птахів та їхній спів є для них найважливішою формою спілкування у життєвому просторі. Більшість птахів не можуть підтримувати зоровий контакт, тому голосова комунікація відіграє надзвичайно важливі життєві значення. Різноманітними пташиними звуковими сигналами забезпечуються:
- охорона території від вторгнення чужинців; 
- забезпечення харчових ресурсів; 
- залучення самки для виведення потомства; 
- захист пташенят і родичів від небезпеки. 
За численними дослідженнями вчених доведено, що у «мові» птахів нараховуються десятки звукових сигналів, наприклад, сигнали застереження, залицяння, спарювання, агресії, лиха, а також гніздові, харчові та інші. Цікаво, що вокальні здібності птахів часто залежать від харчового раціону і, як не дивно, від форми дзьоба. Комахоїдні птахи з витонченими і тонкими дзьобами здатні видавати найскладніші звуки. При цьому птахи з масивними дзьобами не мають можливості чергувати звуки так само швидко. Різноманітність звуків птахів визначається різноманітністю в будові їхнього голосового апарату і способів утворення звуків. Гуси, качки та ворони видають низькі басові крики, а співочі горобині птахи - високі мелодійні свисти. Також птахи використовують інші способи звуковидобування не лише із застосуванням дзьоба, а з допомогою лап, крил, хвоста або сторонніх предметів (як, наприклад, дятел). Свої пісні птахи передають з покоління в покоління. 
Птахи, що живуть у зграях, спілкуються один з одним, немов питаючи: „Я тут. А де ти?". Усі члени зграї час від часу повторюють цей сигнал, що допомагає їм підтримувати контакт і передавати інформацію всередині зграї. Він відрізняється від інших сигналів, наприклад, сигналу готовності до відльоту у вирій. 
У кожного виду є індивідуальна пісня, на основі якої можна розрізняти види-двійники. Класичним прикладом такого випадку служать вівчарик весняний і вівчарик-ковалик, які зовні мало відрізняються і населяють однакові лісові ареали. Пісня у весняного вівчарика складається з чистих, мелодійних посвистів, а у ковалика вона двоскладова і нагадує звуки води, що крапає. Самки знаходять собі партнерів, орієнтуючись на спів самців свого виду, тому різні види між собою не схрещуються. Важливу функцію виконують сигнали, що застерігають про небезпеку. У більшості птахів вони подібні між собою. 
Джерелом звуку у людини й інших ссавців є голосові зв'язки, що розташовані у верхній гортані. На відміну від них, у птахів голосовий апарат знаходиться в нижній гортані – сирінксі - у місці, де трахея розділяється на бронхи. Частота звуків, що їх видають птахи, набагато вища, ніж звуків, які спроможна відтворити людина. 
 Будова сирінкса розрізняється залежно від виду. У більшості співочих птахів сирінкс складається з 5-7 пар добре розвинених голосових м'язів, що регулюють акустичний ефект при проходженні повітря через бронхи. В утворенні звуків також беруть участь три пари тимпанальних мембран, трахея, ротова порожнина і повітряний мішок. Звучання голосу птаха залежить від будови і величини його тіла. Голос журавля чутно на відстані 2 км. Такий великий радіус розповсюдження акустичних хвиль можливий завдяки подовженій трахеї птаха, що досягає 1,5 м. Отже, завдяки своєрідному влаштуванню нижньої гортані птахи можуть видавати такі різноманітні звуки. 
Спів та інші звукові сигнали захоплюють пташку і фізично, і емоційно. Частіше співають самці, а самки? Пісня самця призначена як для них, так і для самців-конкурентів. Часто, перш ніж шукати партнерку, самець мусить влаштувати свою територію, оскільки самка оцінюватиме його переважно за розмірами та якістю території. Вона оглядатиме його оперення, але перший контакт відбувається зазвичай через пісню. 
Птахи співають, і водночас пильно дослухаються один до одного, аби зрозуміти, що відбувається навколо. Це прослуховування вимагає від одних птахів короткої пісні (стиль зяблика) або ж довгого виступу з частими паузами (стиль дрозда). Тобто, кожен птах розпізнає своє оточення, як і ми впізнаємо своїх друзів, за голосом. Пташина пісня іноді має широкий зміст і розуміється іншим птахом по ситуації. Одна і та ж пісня в період розмноження може служити сигналом залучення самки, а в період висиджування пташенят - сигналом зайнятості території. Наприклад, можна використати кілька пісенних фраз — синиця велика співає шість-сім варіацій на свою пісню. Таке різноманіття допомагає зробити пісню персональною.
Важливим є те, що пташина пісня видоспецифічна, що забезпечує біологічну стійкість і збереження виду. Але особини одного виду, що знаходяться на дуже великій відстані один від одного, нерідко виробляють свої особливості співочої «мови» і втрачають здатність розуміти родичів. Завдяки індивідуальності і хорошому слуху птахи розрізняють близьких родичів за характером пісні. Поряд із видоспецифічністю пісні птахів нерідко мають і міжвидові сигнали. Прикладом цього служить крик синиці, що виявила сову - за ним слід збір до цього місця безлічі інших птахів для вираження агресії по відношенню до сови.
Спів більшості дрібних птахів - ефективний спосіб повідомити про свою присутність на великій території, або у густо порослому середовищі лісу чи серед очеретів. Щоб посилити ефект, птахи переміщуються навколо території, використовуючи кілька співочих постів. Це також зручний спосіб сповістити про себе й не потрапити на очі хижаку. Деякі більші птахи співають із прихованих місць: бугай гуде з очеретів, його можна почути дуже здалеку, тоді як побачити неможливо навіть із кількох метрів.
На думку вчених, найбільш тонким музичним слухом володіють самці солов’я. Деякі з них запам’ятовують і відтворюють найскладніші музичні фрагменти, які містять десятки різноманітних співзвучностей. Багато птахів здатні переймати пісні інших видів та імітувати голос людини. Ультразвукові обертони голосу у співочих птахів простягаються до 50 тис. коливань в секунду. 
Різноманітність і музикальність голосів птахів широко використовуються в музичній творчості. Однак людина не може розчути більшість високих обертонів в голосі птахів, так само як і швидкі трелі. Пташине щебетання часто складається з модуляцій порядку 100-400 змін звуку в секунду. Можливості пташиного голосового апарату в плані ритмічних модуляцій в 50-100 разів перевищують можливості слуху людини.
Вивчення пташиних голосів методом уповільнення програвання запису отримало назву музичної орнітології. Лікування нервових розладів (наприклад, безсоння) може проводитися співом птахів. Благотворний спів птахів і в практиці стоматології.
скачать dle 10.3фильмы бесплатно


Подібні публікації:
Про що «говорять» тварини? Про що «говорять» тварини?
 Численні дослідження зоологів довели, що практично всі тварини потребують певної інформації, яка надходить їм із довкілля, від своїх родичів...
Дрозди - співочі птахи з флейтовими звуками Дрозди - співочі птахи з флейтовими звуками
 Головним серед дроздів для нас є дрізд співочий, який подає голос мелодійним посвистом «дійк-дійк», а під час польоту викрикує «тсіп». Пісню...
Голос - озвучене дихання Голос - озвучене дихання
 Дар слова, як кращий засіб вираження різноманітних процесів внутрішнього життя людини, як могутнє знаряддя підкорення своїй волі інших, як...
Голосові сигнали птахів Голосові сигнали птахів
 При описі «мови» птахів мисливцями та натуралістами виділяють 5 головних типів звуків: заклик, пісня, територіальний сигнал,...
Курині птахи не літають, як же вони живуть? Курині птахи не літають, як же вони живуть?
Курині птахи мають сильні, міцні ноги, у самців наявні шпори. Такі кінцівки дозволяють довго і без втоми ходити і розривати грунт під ногами у...
Навігація ↓
Реклама ↓
Статистика ↓
bigmir)net TOP 100

free counters
Реклама ↓
На сайті знайшли ↓