Спеціалізованими виступами та виростами епідерми є трихоми (грец. trychoma, trychos — волосся), які утворюються з епідермальних клітин, та емергенці (лат. emergens — той, що виступає, стирчить). 

У формуванні таких виростів беруть участь субепідермальні клітини. Такими виростами і виступами вважаються:

-лусочки хмелю; 

-шипи стебел і листків шипшини, малини, агрусу та плодів гіркокаштану, дурману; 

-жалкі волоски кропиви; 

-чіпкі щетинки плодів моркви, череди трироздільної.

  Наявність трихом, їх тип, форма, будова, характер розташування є диференційною ознакою таксонів. За функціями трихоми поділяють на покривні та залозисті. 

  Покривні трихоми (сосочкоподібні виступи, прості та пельтатні волоски) захищають надземні частини. Спочатку волоски живі, активно функціонують, а на зрілих і старих органах найчастіше мертві, товстостінні, з повітрям у порожнині, легко обламуються. Сосочки, або папіли, звичайні для епідерми пелюсток, приймочок, м’яких та бархатистих листків. Прості волоски різні за формою, розмірами, кількістю клітин, їх розташуванням (одно- чи багаторядні, нерозгалужені чи розгалужені). Основу волоска, розміщену в епідермі, оточують клітини, які зазвичай відрізняються від базисних і часто утворюють розетку. Лусочки, або пельтатні волоски (лат. peltatus — щиткоподібний), мають сплощене горизонтальне тіло, що кріпиться за допомогою стебельця чи безпосередньо своєю основою. При мікроаналізі враховують: відмінності базальної, медіальної й термінальної частини волосків; орієнтацію у просторі; особливості потовщення і вторинні зміни оболонок; кутикулярний рисунок тощо. При макроаналізі рослин визначають ступінь та характер опушення поверхні органів. 

  Розміщення трихом буває рівномірне, пучками, рядами, над жилками, в кутах розгалужених жилок, по краю листків, прилистків, чашечки або інших частин, у зіві віночка, по ребрах стебла, плоду, насінини та ін.

  Будова покривних волосків, їх щільність, орієнтація відносно осі та поверхні органу зумовлюють характер опушення: 

-шовковисте (волоски тонкі, прямі, довгі, притиснуті до поверхні);

-бархатисте (волоски сосочкоподібні, гладкі); 

-волохате (волоски густі, звивисті, сплутані); 

-повстинне (волоски дуже густі, розгалужені або перисті); 

-шерстисте (короткі волоски, що стирчать); 

-щетинисте (волоски короткі, товстостінні, жорсткі); 

-війчасте (волоски м’які, короткі, розміщені по краю листковидних частин). 

  Залозисті трихоми (волоски, залозки, лусочки) захищають органи та виділяють секрети — ефірні олії, смоли, бальзами, слиз тощо. Складаються з одно- або багатоклітинної живої чи мертвої ніжки (стебельця) різної довжини та живої, секретуючої одно- або багатоклітинної голівки певної форми і розмірів.