Пошук:
Автор Pavlenko | 23 мая 2015 | Коментарів: 0 | Переглянуто 1123
Рубрика: Корисна інформація / Рослинний світ

Губоцвіті: жалить кропива нікого не жаліючи

У садочку, як на диво,
Десь взялась густа кропива.
Височенна та сердита,
Її краще не дражнити.
А листки, немов ті оси,
Як укусять – ллються сльози.

Весна квітує прекрасним цвітом, милуючи очі всіх бажаючих. Але серед квітучого різномаїття можна зустріти не лише привабливі і запашні квіти, а також рослини, що мають непоказні квітки, але цінуються людиною за інші властивості. Наприклад, всім відома рослина кропива, що має жалкі особливості листків та стебел і дуже красиву назву родини – губоцвіті.    
Губоцвіті - родина дводольних рослин, які за новітніми даними налічують близько 200 родів і 3500 видів, поширених майже по всій земній кулі. Особливо численні губоцвіті від Канарських островів до Західних Гімалаїв, де вони часто відіграють значну роль в рослинних угрупованнях. Майже повністю відсутні губоцвіті в Арктиці й Антарктиці. Дуже мало губоцвітих і в зоні тайги. Досить багато їх в гірських районах тропіків, особливо Центральна і Південна Америка. В Австралії представлені головним чином ендемічними для цього континенту родами. У флорі України їх понад 230 видів.
Квітки губоцвітих двостатеві з подвійною оцвітиною, зигоморфні, зрослопелюсткові з досить цікавими формами пелюсток віночка: дві верхні пелюстки утворюють верхню губу, а нижня губа утворюється з трьох пелюсток. Тому й називаються ці квітки губоцвітими. Нижні, зрослі частинки пелюсток утворюють трубочку віночка, в якій часто бувають помітні волоски. Чашечка трубчаста з п’ятьма зубцями, часто також двогуба. Тичинки зрослися з трубочкою віночка, з 4 тичинок 2 нижні довші від двох верхніх. Інколи тичинок тільки 2, як у шавлії. Маточка утворена двома плодолистиками, 4-гнізда з чотирилопатевою верхньою зав’яззю.
Плід губоцвітих складається з 4 односім’яних і здебільшого горішкоподібних часток, що мають дуже різну форму. Зовнішня оболонка частки плоду нерідко несе горбики, сосочки або волоски, що пов’язано зі способом їх розповсюдження. При плодах віночок зазвичай опадає, а чашечка завжди залишається і нерідко розростається.
Серед губоцвітих відомо багато лікарських та ароматичних рослин.  Надземні частини багатьох представників родини містять ефірну олію, яку застосовують у харчовій, парфумерній і фармацевтичній промисловості. Народними і офіційно визнаними лікарськими рослинами є: м’ята, шавлія лікарська, глуха кропива, чебрець, материнка, лаванда та інші.
Найтиповішими представниками, які зустрічаються людям досить часто і приносять інколи прикрість, є кропиви різних видів. Ростуть кропиви по всій території України як бур’ян, у вологих тінистих місцях, по берегах річок, в ярах, уздовж доріг, на узліссях, галявинах, по засмічених місцях, часто утворюючи великі зарості. Найбільш поширеною є, звичайно, кропива дводомна - багаторічна трав’яниста рослина, листки і стебла якої вкриті жалкими волосками, від дотику до яких виникає неприємне відчуття, тому що жалкі клітини містять їдку рідину – мурашину кислоту. Коли ми торкаємося листка, волосинка проколює шкіру, верхня її частина відламується і в ранку потрапляє вміст жалкої клітини.
Стебло  прямостояче, чотиригранне, галузисте, 50–180 см заввишки. Листки прості, темно-зеленого кольору, з довгими черешками, яйцеподібно-ланцетоподібні і широкояйцеподібні, загострені, біля основи Губоцвіті: жалить кропива нікого не жаліючи серцеподібні, краї гостропилчасті із зігнутими до верхівки зубцями, з прилистками. Поверхня листка шорстковолоса, особливо багато волосків уздовж жилок. 
Квітки різностатеві, дрібні, жовто-зеленого кольору з простою оцвітиною. Чоловічі квітки з тичинками, жіночі з товкачиком і сидячим рильцем. Зібрані у розгалужені колосоподібні суцвіття, розміщені у пазухах листків. Плід - горішок. Цвіте від  червня до серпня, плодоносить у серпні–вересні. 
Довгий час кропива була відома як технічна культура. Луб'яні волокна кропиви йшли на вироблення пряжі, мотузок, каната, шпагату, грубих тканин, рибальських снастей, які відрізнялися міцністю, легкістю, довго не намокали у воді і не гнили. У XIX столітті в Європі з кропиви робили тканини й сита для проціджування меду і просіювання борошна.
У XI столітті кропива згадана як четверта лікарська рослина. Тому в давнину говорили: «Одна кропива замінює семеро лікарів». Про цілющі властивості кропиви наші предки знали не з чуток, ця трава була універсальними ліками від багатьох хвороб; прекрасним харчовим продуктом, що збагачує раціон потрібними і корисними речовинами. Найбагатший вітамінно-мінеральний склад кропиви робить її корисні властивості майже всесильними. У молодому листі кропиви аскорбінової кислоти вдвічі більше, ніж у лимонах та плодах чорної смородини, в 10 разів більше, ніж у яблуках, а вміст каротину вище, ніж у ягодах обліпихи, коренеплодах моркви, листках щавлю. У кропиві знаходиться величезна кількість органічних речовин, вітаміни, мінерали та мікроелементи: аскорбінова кислота, вітаміни групи В, вітамін Е і К, каротин, каротиноїди, барій, сірка, залізо, калій, кальцій, хром, мідь, марганець, алюміній, молібден. Окрім цих речовин до складу кропиви входить гістамін, глікозид уртицин, дубильні речовини, фітонциди, хлорофіл, флавоноїди, органічні кислоти (мурашина, галлусова кислоти).
Завдяки усім цим компонентам кропива є унікальною рослиною і має щонайширший спектр корисної дії. 100-150 грам свіжої кропиви забезпечують людину практично всім добовим набором необхідних речовин. 
З коріння кропиви роблять жовту, а з листя – зелену фарбу. Ця рослина – чудовий бактерицидний засіб, що перешкоджає гниттю. Риба і м’ясо краще збережуться, якщо їх обгорнути листками кропиви. Борщі та салати з молодого листя кропиви здавна і до наших днів вживають навесні. Тому не слід забувати, що у нас під ногами росте такий безцінний скарб, як кропива.

скачать dle 10.3фильмы бесплатно


Подібні публікації:
Цвіте в полях червона конюшина… Цвіте в полях червона конюшина…
 Квітки різного кольору, залежать від різновиду, бувають червоні, білі, рожеві, червоно-фіолетові. Вважають, що спектр забарвлення змінюється...
Шпинат – «залізний» овоч Шпинат – «залізний» овоч
 Французи дуже полюбляють шпинат, вирощують його досить широко, додають у багато страв, тому й називають «королем овочів» і...
Жила собі рослина: мати-й-мачуха Жила собі рослина: мати-й-мачуха
 Свою незвичну назву мати-й-мачуха отримала завдяки будові листя. Його нижня сторона пухнаста і м'яка - «мати», а верхня гладенька і...
Водозапилення - особливий вид абіотичного запилення Водозапилення - особливий вид абіотичного запилення
 Дрібні чоловічі квітки з двома тичинками вільно плавають, як на човниках, на відкинутих донизу трьох листочках оцвітини. Підганяючись вітром,...
Морфологія нектарників квіток Морфологія нектарників квіток
 У квітках дводольних та однодольних рослин наявні особливі залозки – нектарники, що виділяють цукристу речовину – нектар....
Навігація ↓
Реклама ↓
Статистика ↓
bigmir)net TOP 100

free counters
Реклама ↓
На сайті знайшли ↓