Все живе на планеті підпорядковане природним ритмам, які співвідносні з рухами Сонця і фазами Місяця. Садоводи і землероби свою діяльність звіряють із місячним календарем, щоб не порушувати гармонію природи. За садово-городнім календарем наших предків 2018 рік вважається хлібним роком. Присвячений він важливим рослинам, з яких випікають хліб.  

Садово-городній календар, на відміну від посівних календарів та гороскопів, відомий далеко не всім. Він створювався на основі численних прикмет урожайності рослин та інших природних причин. Деякі давні слов’янські племена мали свій 12-річний календар. Кожен рік у цьому календарі був пов’язаний із певною садово-городньою культурою. Ймовірно, що це було обумовлено циклом сонячної активності, коли окремі роки були особливо сприятливими для розвитку тих або інших культурних рослин. На сьогоднішній день кожна господиня може із впевненістю сказати, що після збирання урожаю можна зробити висновки для яких рослин рік був сприятливим, а для яких ні.  

Інформація, яка надається садово-городнім календарем, є надзвичайно цікавою. Вона цілком збігається з реальністю вирощування культур. Головне, що справа не лише у врожайності рослин року. Наприклад, один із засновників календаря аналізує, що роки цибулі - 1986, 1998, 2010 були настільки складними, що призводили до великої кількості сліз, а цибуля як всім відомо викликає сльози. 

Що ж нам усім обіцяє 2018 рік? По-перше, хліб – основа життя, тому саме хлібні рослини будуть в центрі уваги. З давніх-давен на столі гарної господині не пропадало ні крихти хліба, на відміну від сьогоднішнього атомного і мобільного віку. Мало хто задумується над тим, як необхідно ставитися до хліба? Чи легко він дається кожному? Скільки людей трудилось, щоб ми могли купити хліб або смачну здобу? Адже сьогодні зайдеш до магазину і купиш на свій смак яку-завгодно випічку. Хоча, звичайно, ціни на хліб зростають з постійною систематичністю.. 

Пшениця - основний продукт харчування для мільйонів людей, вирощування якого найбільш поширене у світі. Саме пшениця належить до найбільш стародавніх культур. Археологічні дані свідчать, що в багатьох районах Азії, Європи, а також в Єгипті пшеницю вирощували за 5-7 тисяч років до нашої ери. Зерно її знаходять в єгипетських пірамідах, у свайних будівлях Швейцарії і в багатьох стоянках людини. За історичними даними уже в VI тисячолітті до нашої ери високий рівень розвитку землеробства був на землях Аратти (Прионтида), тобто на території сучасної України. Тут аріями (від ар (санскр.) - земля, ґрунт) була започаткована перша хліборобська цивілізація. У ті часи єгиптяни купляли зерно пшениці в наших пращурів. З тих пір українські землеробські технології поширювались по всьому світу, а Україна на віки залишилася землеробською державою.

Жито широко вирощується людиною для отримання зерна та як кормова культура. Зерно використовується для виготовлення певних сортів хліба, пива, віскі, горілки та інших продуктів, Перші спроби вирощування жита відносяться до 3-го тисячоліття до нашої ери. Культурне жито виникло із бур'янисто-польового, яке засмічувало посіви пшениці, тому порівняно з пшеницею жито більш молода культура. Походить воно з країн Південно-Східної Азії, Туреччини та Закавказзя. На території України вперше його почали  вирощувати в першому тисячолітті до нашої ери.

У житньому зерні міститься 9-15% білка, близько 81% вуглеводів і вітаміни груп А, В, Е, PP. Житній хліб характеризується високою калорійністю і за біологічною цінністю білка переважає пшеничний. Білок жита порівняно з пшеничним містить більше незамінних амінокислот, особливо лізину. У житньому хлібі містяться ненасичені жирні кислоти, здатні розчиняти холестерин в організмі людини.

Просо у дикому вигляді невідоме. Це теплолюбива, посуховитривала, жаростійка рослина. У Китаї та Монголії його вирощують як сільськогосподарську культуру ще з III тисячоліття до нашої ери. На сьогоднішній день у нашій країні із зерна проса виготовляють крупу (пшоно) і борошно. Для годівлі худоби використовується зерно, лузга, солома.

Гречку вирощують, головним чином, як круп'яну культуру. Походить вона з Індії, тому першими її почали вживати народи Північної Індії та Непалу, які понад 4 тис. років тому населяли Гімалаї, і називали "чорним рисом". Виготовляли з неї борошно та крупу. 

У культурі гречка відома близько 2500 років. В Європі її почали вирощувати в XV ст. До Київської Русі потрапила в ХVII ст.

Страви із гречаної крупи смачні, високопоживні і добре засвоюються. У білку гречки переважають легкорозчинні глобуліни і глютаміни, крім того, білок повноцінний за амінокислотним складом.

Зерно гречки містить також різні органічні кислоти (лимонну, яблучну, малеїнову, щавлеву), які сприяють кращому засвоєнню їжі. До складу зерна входять такі важливі вітаміни як В1 В2, В6, Р. Важливою ознакою гречаної крупи, на відміну від пшона, є здатність зберігати тривалий час свої поживні і смакові якості. Це пов'язано з тим, що жири, які містяться в гречці, не окислюються.

З гречаного борошна готують млинці, галушки, вареники, деякі сорти печива. Для хлібопечення борошно не придатне через відсутність у ньому клейковини. Певне значення гречка має і в кормовиробництві.  

Гречка - цінна медоносна культура. За сприятливих погодних умов 1 га посіву гречки забезпечує збір 90-100 кг високоякісного лікувального меду. 

З погляду віків хліб у народі з давніх часів був у глибокій повазі. На нього українці завжди говорили "Святий хліб”. Їли його тільки з непокритою головою, при цьому не можна лаятися або щось клясти. Коли хліб упаде на землю, його треба підняти, поцілувати й покласти на стіл. Як починали їсти цілий хліб, то ножем робили на ньому хрест, а тоді вже різали. Коли відбувалось сватання, мати приймала хліб, цілувала його і клала на стіл. Гріхом було покласти хліб на голий стіл – на скатертину, яку-небудь посудину, а не на рушник. 

Хліб – символ розмноження, тому він відіграє велику роль на весіллі. Він же символ щастя взагалі, і тому поважну людину зустрічають із хлібом, з хлібом ходять на свята до поважних людей, до родичів. Обмін хлібом – ознака повної згоди. Весільний коровай – це ритуальний священний жертовний хліб, це весільна жертва Богові. При неможливості повінчатися молоді брали шлюб обрядом благословення хлібом. 

Хліб в українців завжди мав сонячну, округлу форму. Отже, 2018 рік повинен бути урожайним, сонячним і багатим. Все в руках людини.