2015 рік за садово-городнім календарем наших предків вважається медово-хмільним роком. Присвячений він зрозуміло чому - рослині хмелю та меду?

Про існування садово-городнього календаря, інколи його називають гороскопом, знають далеко не всі. Це давній гороскоп наших предків, який створювався на основі численних прикмет урожайності рослин та інших природних причин. Інформація, яка ним надається, є надзвичайно цікавою, і порівнюючи її з реаліями виходить, що багато чого збігається. Причому не лише у врожаях справа. Наприклад, один із засновників календаря аналізує, що роки цибулі - 1986, 1998, 2010 були настільки складними, що призводили до великої кількості сліз, а цибуля як всім відомо викликає сльози. Цікаво, не так?  

Що ж нам усім обіцяє 2015 рік? Перше, що спадає на думку при словосполученні «медово-хмільний» - це вживання хмільної медовухи, тобто можливо в цьому році люди будуть хмільними більше, ніж це потрібно. За попередніми дослідженнями таких років люди вважають, що рік буде непростим в економічному плані, тому й прийдеться заливати неприємності хмільними напоями. 

Хміль – багаторічна трав’яниста рослина, що зростає в європейській частині країни, а також в Сибіру. Стебла чотиригранні, ліаноподібні, виткі, завдовжки до 6 м, що зазвичай чіпляються за яку-небудь опору за допомогою спеціальних шипів. 

Культивується хміль як харчова, лікарська і декоративна рослина. Цвіте в липні і серпні, має чоловічі та жіночі суцвіття, чоловічі зібрані у волоті, а жіночі - у короткі пазушні колоски. Після відцвітання жіночих квіток, їхня оцвітина сильно розростається й утворює супліддя - «шишку». Жіноча квітка має зав'язь, маточку та приквіткові луски. На покривних і приквіткових лусках є блискучі золотисто-жовті залозки, які після достигання заповнені смолистими ароматичними речовинами і покривають шишки жовтим липким порошком — лупуліном. В якості натуральної лікарської сировини використовуються тільки жіночі квітки. Супліддя хмелю мають ароматичний, дурманний запах і гостропряний, гіркий, терпкий смак.  

«Шишки» хмелю заготовляють разом з плодоніжками, коли приквітки ще щільно закривають шишку, що має зеленуватий колір. Перезрілі шишки жовто-бурого кольору, а недозрілі – яскраво-зелені, для лікувальних цілей не годяться. Шишки зривають руками, швидко сушать у добре провітрюваному приміщенні і зберігають 3 роки.

Суть застосування хмелю - у хмелевих шишках, що додають пиву оригінальної гіркоти завдяки хмелевій ефірній олії. Ні в яку іншу рослину нічого аналогічного природа надати не змогла. Принаймні, людство нічого такого поки ще не знайшло. 

Не дивлячись на "хміль" - "хмеліти" і "похмелятися", ніякого градуса ця рослина пиву не додає. А додає йому терпкий гіркуватий аромат і смак. Крім того, хмелеві добавки сприяють зберіганню пива. У минулі століття, коли ще не ввели пастеризацію, ця обставина була досить важливою.

Крім того, хміль в розумінні наших предків вважався символом життєздатності та завзятості, так як ця рослина може з легкістю переносити будь-які перепади погоди. Він здавна вважався помічником гравців і авантюристів, що носили його як амулет на удачу. У кризові часи активізуються ризикові люди, для них є шанс проявити себе, і тут хміль може зіграти їм на руку.  Очевидно, саме для людей ризикових хміль, як і мед, символізує добробут і достаток. 

Медово-хмільний рік гарний для укладення шлюбів. По-перше, здавна образ хмелю пов'язаний з образом щасливого шлюбу. На селі до наших днів зберігся старовинний звичай обсипати наречених зерном і шишками хмелю. Це пов'язано з його стійкістю, міцністю і плодовитістю, звідси сподівання, що у молодих буде міцне здоров'я, дух не вдасться до зневіри, народиться багато дітей, і жити вони всі будуть в достатку да веселощах.

Це ж стосується і меду. Так, покуштувати меду уві сні для закоханих є пророкуванням швидкого весілля і щасливого шлюбу. Нареченим споконвіку рекомендувалося протягом деякого часу після весілля вживати в їжу мед, звідси виникло і вираз «медовий місяць».