Щоб жити організми повинні дихати, вживати їжу та виконувати цілий ряд різноманітних життєвих функцій і процесів, до яких належить і сон. За дослідженнями вчених, сон займає майже третю частину життя. Ми з впевненістю можемо відрізнити сплячий організм від бадьорого. А чи всі сплять однаково? Звичайно, ні, адже відомо понад 1 млн. видів тварин і всі вони сплять своїм, властивим лише їм, сном. 18 березня в рамках проекту Всесвітньої організації охорони здоров'я з проблем сну і здоров'я проходить Всесвітній день сну. Чергування неспання і сну властиво всьому живому. Але на відміну від людини з  її впорядкованим нічним відпочинком, тварини сплять кому коли зручно: хто вдень, хто вночі, а хто і взагалі прагне практично не спати, щоб завжди бути напоготові.
У різних тварин різна потреба у сні. Тривалість сну не залежить від таксономічного положення організму, деякі примати сплять стільки ж як і гризуни, а деякі гризуни стільки ж як великі хижі звірі. Чому ж це так? За дослідженнями вчених одним із факторів, що визначає термін сну є розмір тіла: великі тварини сплять менше, ніж дрібні, наприклад опосум спить 18 годин, а слон лише 3-4 години. Причина в тому, що їм властива більш висока швидкість обміну речовин і більш висока температура тіла та мозку, ніж великим тваринам. Слонам, жирафам і людині в тому числі, потреба в сні не дуже велика, а ось щурі, коти та інші малі тварини проводять в стані сну більшу частину свого життя. Наприклад, з 9 років життя 6 років кішка проводить уві сні.  
Тривалість сну окремих тварин може значно коливатися, починаючи від легкої дрімоти землерийки і закінчуючи глибоким, двадцятигодинним сном лінивця. Було заміряно, скільки годин на добу тварини присвячують сну. Деякі з них сплять з перервами, періодично прокидаючись. Це особливо часто трапляється тоді, коли тварини не зібрали достатньо енергетичних запасів. Тривалий сон у такому разі міг би привести до їх втрати.
Вчені добились значних успіхів в розумінні природи сну. Всім відомо, що існують стадії повільного і швидкого сну. Зміна цих фаз знайдена в усіх наземних ссавців. Під час швидкого сну в мозку відбуваються бурхливі фізіологічні процеси. Тому люди, які проснулися або яких розбудили у фазі швидкого сну почувають себе бадьоріше, ніж ті, які проснулись у фазі повільного сну.
Деякі дослідники вважають, що швидка фаза сну відіграє важливу роль у процесах пам’яті. Хоча не завжди це підтверджується, адже у дельфінів відсутня фаза швидкого сну, але своєю тямою до навчання, вони перемагають багатьох ссавців. Доведено, що швидкий сон у людини триває 90-120 хвилин на добу. Цікаво те, що така тривалість, і у людей із підвищеним інтелектом, і у людей з відсталими розумовими можливостями. Але з віком даний термін може змінюватися. В усіх вивчених тварин цей показник є максимальним на початку життя, а потім з віком він скорочується і в зрілому віці стабілізується. Дивовижні факти були встановлені при вивченні качкодзьоба, який є чемпіоном по тривалості фази швидкого сну – 8 годин на добу, хоча дитинчата народжуються у нього сліпими і зовсім беззахисними, з відсутньою терморегуляцією. У згаданого вже дельфіна зовсім немає швидкого сну, а малята здатні регулювати температуру свого тіла вже зразу після народження і рятуватися від хижаків. Цікаво, але факт!
Американські дослідники сну довели, що інтенсивна нейронна активність і високе витрачання енергії у фазі швидкого сну відіграє важливу роль у правильному формуванні нейронних зв’язків, що відповідають за інстинктивну поведінку тварин. Перед появою тварин на світ, які мають погано розвинені сенсорні системи і в період їх раннього дитинства, швидкий сон може виступати в якості зовнішньої сенсорної стимуляції, яка сприяє формуванню і зберіганню нейронних поєднань як і у тварин, що появляються на світ із добре розвиненими сенсорними функціями.
На сьогоднішній день дослідження мозкових структур, що контролюють швидкий і повільний сон продовжується. Подальше вивчення сну як таємного стану організму допоможе зрозуміти, які саме молекулярні і клітинні  структури тіла отримують під час сну передишку і можливість відновитися від певних пошкоджень.
Проміжок часу, який тварина призначає для сну залежить від того, в який час доби тварина є активною. Наприклад, більшість птахів літають тільки вдень, тому вночі вони сплять. Інші тварини - дрібні ссавці - сплять вдень і годуються вночі, що дозволяє їм сховатися від хижаків, які полюють вдень. Інші сплять по декілька годин вдень і декілька годин вночі, а період найбільшої активності припадає на ранок і вечірні сутінки. Кожна тварина підкоряється своєрідному „біологічному годиннику". У багатьох морських тварин життєвий цикл співпадає з приливами. У більшості тварин частина мозку, що відповідає за сприйняття зовнішніх подразників, активна і під час сну, тому вона реєструє будь-який підозрілий звук.
 Під час сну тіло тварини зовнішньо залишається нерухомим. Щоправда, тварина увісні може неспокійно перевертатися з боку на бік, проте вона протягом всього часу сну залишається на одному місці і слабо або зовсім не реагує на зовнішні подразники (проте в деяких з них сон дуже чутливий, їх неможливо застати зненацька). Так, наприклад, сплячу рибу можна витягнути з води, і вона не чинитиме опору.
Тварина, яка в несприятливу пору року спить у своєму лігвищі, має деякі переваги перед іншими. Однією з них є менша ймовірність того, що вона потрапить до лап голодному хижакові, особливо якщо тварина спить у труднодоступному місці. Для деяких видів вигідніше тривалий час проводити уві сні, перериваючи його короткими періодами активності. Деякі з них сплять вдень, щоб перечекати найбільшу спеку. Крім того, всім тваринам сон допомагає зберігати дорогоцінну енергію.
Як і де сплять тварини, залежить перш за все від того, чи є вони хижаками або їхніми потенційними жертвами, а також від того, чи хоче тварина тільки відпочити або ж сховатися (скажімо, від негоди або голоду). Кролик ховається в норі, а птах почуває себе в більшій безпеці на дереві. Кажани сплять у дуплах і нішах, щільно закутавшись у свої крила. Копитні тварини, такі як кінь і олень, сплять стоячи. Жуйні тварини (наприклад, корови) під час сну продовжують жувати. 

Як же сплять тварини різних таксономічних груп?

Сон у комах. Мурахи здається зовсім не сплять, але це не так, їхній сон триває 1 хвилину і таких хвилин за добу буває понад 250 разів. Вони в основному сплять на спині, і щільно притискають до себе всі свої шість ніжок, а прокидаючись, потягуються, трясуть ніжками і позіхають.

Сон у молюсків. Деякі черевоногі молюски можуть спати по декілька років. У восьминогів під час сну вартову службу несуть два нижніх щупальця. Занурюючись в глибокий сон, молюск витягує їх в сторони. Час від часу сторожові «руки» піднімаються вгору і повільно кружляють над сплячим восьминогом, немов антени радара. А сам восьминіг занурений у глибокий сон, нічого не бачить і не чує. Але варто злегка струснути воду або трохи доторкнутися до сторожових щупалець і тварина негайно ж схоплюється.

Сон у риб. Риби відпочивають, проводячи якийсь час у спокійному стані, хоча більшість з них не закривають очей. Деякі риби відпочивають на боці, інші - черевом вгору або вертикально. Інші, як наприклад, камбала, під час неспання знаходяться на дні, а коли відпочивають - зависають у воді, трохи вище дна.
Яскраво розфарбовані риби-папуги готуються до сну, як ніхто інший: вони одягаються в «нічну сорочку»: коли наближається час сну, починають виділення слизу, який повністю покриває їх тіло. Навіщо? Ймовірно, щоб не виявили хижаки. При пробудженні риба-папуга «знімає» свою «нічну сорочку». Багато видів риб під час сну змінюють колір, ймовірно, щоб відвернути увагу хижаків.

Сон у плазунів. Холоднокровні ящірки і черепахи  теж сплять, хоча раніше вважалося, що вони просто завмирають з настанням ночі.

Сон у птахів. Альбатроси та стрижі сплять під час польоту. Очеретянки коротко засинають, коли плавають колами. Качки сплять «на плаву».
 Мігруючі птахи виробили цікавий механізм, який дозволяє їм спати під час тривалих перельотів: кожні 10-15 хвилин птах залітає в центр зграї і лише злегка махає крилами. Вона ширяє на повітряних потоках, які створює вся зграя. Потім птахи міняються місцями.

Сон у ссавців. Ссавці намагаються прийняти таку позу, при якій максимально б розслаблялися м'язи; лапами вони часто закривають голову.
 Летючі миші сплять вниз головою, що дозволяє їм швидко злетіти під час небезпеки, адже на відміну від птахів, які можуть злітати з землі, летючі миші недостатньо сильні для створення необхідної швидкості взльоту.
 Леви і тигри можуть спати тривалий час так як їм не обов’язково бути напоготові. Щоб себе захистити леви лежать на спині, склавши передні лапи на грудях. У могутнього лева на сон йде велика частина життя. Він може дозволити собі спати близько 20 годин на добу. Це необхідно йому, щоб вести нормальне життя хижака, повне енергійних погонь і стрімких стрибків під час полювання. Там, де їх багато, щоб уникнути порушення спокою, леви забираються на дерева і сплять, розтягнувшись на гілках і звісивши лапи.
 Собаки підлаштовується під режим дня своїх господарів. А так як люди сплять довго, то багато собак роблять точно так.
 Лисиці укладаються на бік, а хвіст закручують до голови, тобто сплять на своїй власній подушці - пухнастому хвості.
 Щури також укладаються на бік, а хвіст закручують до голови.
 Коні, корови та вівці сплять стоячи, але бачать сни лише коли лягають. Кінь може відпочивати стоячи завдяки унікальному механізму колінного суглоба, який дозволяє їй залишатися на ногах дуже тривалий час і при цьому максимально розслабити м'язи. У спокої та безпеці коні сплять лежачи, їхній глибокий сон тварин триває всього лише дві-три години, решту часу вони дрімають стоячи. Під час стоячого сну коні навіть бачать сни (швидка фаза сну, коли мозок упорядковує інформацію), але щоб добре відпочити і зняти напругу з м'язів, кінь обов'язково лягає, (пише сайт zoovet.ru). 
 Гіпопотами сплять, стоячи у воді. Тут вони краще захищені від нападу хижаків. І жирафи сплять стоячи, а якщо є така можливість, спираються при цьому об дерево або гілку. Вони також сплять на колінах, загортаючи шию навколо ніг. Цікаво, але жирафи можуть обходитися без сну тижнями.
  Морські ссавці сплять на плаву, за дослідженнями вчених у них одна половина мозку спить швидким сном, а інша повільним. тюлень «зависає» у верхніх шарах - спина стирчить над хвилями, а голова у воді. Часом голова дрімливо піднімається, ніздрі автоматично відкриваються, тюлень робить кілька вдихів, і голова знову падає вниз. При другому способі тюлень захоплює повітря, закриває ніздрі і повільно опускається на дно, дрімає там хвилин п'ять і знову піднімається. Все це відбувається з щільно закритими очима. Деякі види тюленів надходять ще більш оригінально: надувають горло, немов повітряна куля, - і виходить своєрідний рятувальний жилет. Тримаючись, подібно буйка, на плаву, тюлень спить у вертикальному положенні, щоб голова залишалася на поверхні і можна було дихати.
 Морські леви сплять зовсім інакше - подібно до людини, яка без руху лежить у воді на спині. Ласти і кінець морди морські леви піднімають над водою, інстинктивно і вправно балансуючи ними в дрімоті.
 Мавпи сплять високо на деревах. Шимпанзе, горили та орангутанги сплять мінімум 10 годин на добу. Горили, проспавши 13 годин, пробуджуються, снідають і знову влаштовуються на відпочинок в досить невимушених позах: лежачи на спині, на животі, на боці, інші сплять, притулившись спиною до дерева або просто на гілках. Потім вирушають на більш грунтовну годівлю. А з настанням сутінок, відразу після заходу сонця, за командою ватажка приступають до будівництва гнізд для довгої ночівлі.
 Через лінощі - багато (по 15 годин на добу) сплять лінивці, втиснувшись у розвилку дерева або вчепившись всіма чотирма лапами за сук над собою. А щоб не привертати до своєї персони уваги ягуара або удава, лінивці маскуються в листі і роблять якомога менше рухів. Коали сплять до 20 годин.

Чи знаєте ви, що?

 Китоподібні, дельфіни і птахи мають цікаву здатність до одностороннього сну. Вони сплять «наполовину», тобто їхня одна півкуля знаходиться у стані бадьорості. Потім півкулі міняються місцями. Ця здатність тварин пояснюється необхідністю підтримувати дихання - їм потрібно спливати час від часу, щоб набрати повітря. У птахів функція одностороннього сну допомагає убезпечити себе від ворогів.
 Борсуки, лемури і летючі миші, засинаючи, складають і згортають свої вушні раковини.
Жирафи, коли збираються спати, відкидають голову назад, наголошуючи її в свій круп.
 Але більшості тварин «спокій тільки сниться». Безтурботно спочивати небезпечно, якщо не хочеш стати легкою здобиччю. Тому багато тварин сплять, можна сказати, не заплющуючи очей, а якщо і стуляючи, то неміцно. Птахи, наприклад, навіть зібравшись в зграю, то й справа відкривають одне око, щоб переконатися, чи все навколо спокійно. Їх органи чуття - слух, нюх - налаштовані на кожен підозрілий звук і запах.
 Багато копитних, небезпідставно відчуваючи себе потенційною жертвою, хоча і сплять, розвалившись на землі, свої голови тримають прямо, завжди залишаючись напоготові. Правда, тягне іноді заснути і міцніше. Тому антилопи і зебри ночують разом, цілим стадом, щоб підстраховувати сон один одного. Час від часу одна тварина розтягується на землі і міцно засинає, а решта стережуть її сон. Через кілька хвилин настає черга наступного. І так далі, поки всі не виспляться.
 Слони пристосувалися спати стоячи. Особливо старі африканські. Під час сну вони кладуть важкі бивні на суки дерев або термітник, в неволі упирають їх в стіну або прорізи решітки. Індійські слони можуть спати і лежачи на животі. А молоді нерідко - на боці, витягнувши ноги і хобот. Взагалі ж сплять слони мало - дві-три години на добу, зазвичай у найспекотніші полуденні години. Але спить не всі стадо. Дорослі тварини, як правило, по черзі заступають на вахту, вони дрімають стоячи, сон у них неглибокий: вони іноді відкривають очі, піднімають і розправляють величезні вуха, щоб вловити будь-який небезпечний звук. Іноді вартові змінюються. Під захистом такої варти маленьким слоненятам зовсім не страшно лягати на бік і безтурботно засинати. Буває, що, переконавшись у безпеці, спочиває все стадо. 
 Деякі представники тваринного світу примудряються засипати вельми незвичайним чином. Наприклад, морська темна крачка, залишивши рідну домівку, відлітає в море і парить над його просторами кілька років поспіль! На відміну від інших подруг, здатних приводнюватися, у темної крячки на ногах немає перетинок і пір'я промокають. Тому вона боїться потонути. А їжу добуває на льоту, вихоплюючи з води дрібну рибку. Але коли ж темна крачка спить? Деякі вчені припускають, що ці птахи сплять, що називається, «на крилі».
 Навіть домашні тварини, собака і кішка, перебуваючи в комфортних умовах, не втратили закріплену в корі головного мозку пам'ять про можливі небезпеки і зберігають у сні настороженість. Не за рахунок зору - очі тварин, як правило, закриті. У цей час працюють нюх і слух. Варто з'явитися новому, незнайомому звуку, запаху, і звір майже відразу прокидається. Наприклад, здавалося б міцно сплячий пес негайно пробуджується, варто комусь підійти зовні до вхідних дверей.
 Зрозуміло, що більшість тварин спить «в полглаза». Але є серед них і чемпіони з сну. До них, природно, відносяться всі ті, хто впадає в зимову сплячку. Новозеландська ящірка гаттерія - одна з них. Це така сонлива істота, що засинає, навіть коли жує.