Спокій бруньок має суттєве значення для виживання багаторічних рослин помірних широт, які взимку мають вплив низьких температур.
У багатьох дерев бруньки переходять у стан спокою ще в середині літа, задовго до осіннього листопаду. Такі бруньки являють собою зачатковий пагін, що складається із апікальної меристеми, вузлів і меживузлів (які не розтяглися), рудиментарних листків. Весь цей зачатковий пагін оточений бруньковим лусочками. Вони мають дуже важливе значення, оскільки перешкоджають зневодненню, обмежують поступання кисню та ізолюють бруньку від втрати тепла. У багатьох відношеннях роль брунькових лусочок подібна до ролі насінної шкірки.
Як насінню, так і брунькам багатьох видів рослин для переривання спокою необхідний холод. Якщо гілки дерев або кущів восени зрізати і занести у приміщення, то вони не будуть цвісти. Але, якщо їх витримати на відкритому повітрі до зими, а потім перенести у кімнату, вони зацвітуть.
Наші плодові дерева: яблуні, вишні, персики, каштани... не можуть рости в кліматичному поясі, де не буває холодних зим.
Наприклад, якщо одну бруньку бузку, вирощену у теплиці, поморозити на протязі короткого часу, то зовсім скоро ця єдина брунька розкриється.
У багатьох рослин, особливо дерев, зимовий спокій порушується фотоперіодичною реакцією, а бруньки у стані спокою при цьому рецепторні органи, що реагують на кліматичні подразники.скачать dle 10.3фильмы бесплатно