Освітня. Продовжити знайомити учнів із будовою та процесами життєдіяльності насінних рослин; дати загальну характеристику покритонасінним рослинам; розкрити еволюційне значення квіткових рослин.

Розвиваюча. Розвивати уміння учнів визначати біологічне значення вивчених відділів рослин, уміння порівнювати та робити висновки та узагальнення.

Виховна. Виховувати бережливе ставлення до рослинного світу своєї місцевості та планети.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

1.Інформаційно-рецептивні:

а) словесний:  розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.

б) наочний: ілюстрація, демонстрація, м\медійна дошка.

 Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та  мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.

2.Репродуктивний. 

 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.

3.Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.

 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.

4.Візуальний: складання схеми різноманітності родин квіткових рослин.

5.Когнітивні: методи символічного бачення, порівняння, образного бачення, фактів та прогнозування.

6.Креативні: методи «Якби…», мозковий штурм (збір ідей), гіперболізації.

7.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва.

8.Релаксопедичний: фізкультхвилинка.

Міжпредметні зв язки: географія, палеонтологія, рослинництво.

Матеріали та обладнання: малюнки, таблиці, слайди.

Основні поняття та терміни: покритонасінні, квіткові, ксилема, флоема, вегетативні органи, плід, запилення, зародковий мішок.

Виконання вправи "Так – ні”.

1.Голонасінні бувають деревами, кущами, квітами.  –

2.Спори висипаються з шишок. –

3.Насіння наявне лише у деяких голонасінних. –

4.В Україні найпоширеніші хвойні голонасінні. +

5.У хвойних листки перетворені на голковидні хвоїнки. +

6.Насіння незахищене, а лежить на лусочках шишок. +

7.Шишки бувають чоловічими і жіночими +

8.Для запилення потрібна вода. –

9.Молоді чоловічі шишки бурі, а жіночі – жовті. –

10.Стовбури голонасінних не мають кори. –

Поставити перед учнями проблемне запитання щодо панівного становища квіткових рослин на планеті: у чому переваги покритонасінних перед голонасінними?

Покритонасінні – найпоширеніша група серед сучасних рослин планети. Вони пристосовані до життя на суходолі від тропіків до тундри, від пустель до боліт, у прісних та солоних водоймищах.

Розповідь про переваги покритонасінних перед голонасінними та про різноманітність покритонасінних. 

Класифікація в біології – це розподіл живих організмів за певною системою підлеглих груп-таксонів.

Відділ Покритонасінні поділяють на два класи: Однодольні та Дводольні.

Розповідь про найхарактерніші ознаки рослин класу Дводольні та класу Однодольні.

До класу Дводольні належать такі родини: Капустяні, Розові, Бобові, Пасльонові, Айстрові, Лалаттєві, Жовтцеві, Букові, Березові, Гарбузові, Селерові…

До класу Однодольні належать такі родини: Лілійні, Цибулеві, Осокові, Зозулинцеві, Злакові, Пальмові, Ряскові…

Ознаки покритонасінних, які є досконалішими порівняно з голонасінними:

-досконала будова провідних тканин: ксилеми та флоеми;

-різноманітність вегетативних органів, що поліпшує та урізноманітнює виконання життєвих функцій;

-наявність квітки, що є найдосконалішим органом насінного розмноження;

-захищеність насінних зачатків від несприятливих умов стінками зав’язі квітки;

-наявність плодів, у яких насінина захищена оплоднем, який має ще значення як пристосування до поширення;

-подвійне запліднення, що забезпечує утворення зародка та запасу поживних речовин.

Робота на таблицею "Загальна схема циклу відтворення покритонасінних рослин”

Розвиток покритонасінних рослин характеризується зменшенням розмірів спрощенням гаметофіту, захищеністю насінних зачатків у квітці, подвійним заплідненням та утворенням плодів.

Роботу можна проводити залежно від матеріальної бази кабінету:

1.Робота з паперовою наочністю.

2.Робота зі слайдами.

3.Робота з гербарними матеріалами.

4.Робота з живими екземплярами рослин.

5.Поєднання всіх видів. 

Освітня. Сформувати знання учнів про культурні рослини нашої місцевості; ознайомити з рослинами, що вирощуються на культурних ландшафтах України - сільськогосподарські; особливу увагу звернути на значення лікарських рослин нашої флори.

Розвиваюча. Розвивати уміння визначати значення рослин для господарської діяльності людини; розвивати спостережливість, увагу, уяву, пам’ять; уміння розпізнавати культурні рослини своєї місцевості.

Виховна. Виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища; відповідальне ставлення до вирощених людиною рослин; виховувати гордість за наших вчених, які досягли великих успіхів у селекції.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

1.Інформаційно-рецептивні:

а) словесний:  розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.

б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.

 Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та  мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.

2.Репродуктивний. 

 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.

3.Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.

 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.

4.Візуальний: складання схеми різноманітності сільськогосподарських рослин.

5.Когнітивні: методи порівняння, символічного та образного бачення.

6.Креативні: методи «Якби…» та гіперболізації.

7.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва.

8.Релаксопедичний: фізкультхвилинка.

Міжпредметні зв язки: рослинництво, агрономія, медицина.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.

Основні поняття та терміни: технічні, овочеві, плодоягідні, зернові, кормові культури.

Зробити порівняння голонасінних та покритонасінних рослин за ознаками:

-зовнішній вигляд;

-провідні тканини;

-листки;

-корені;

-видозміни вегетативних органів;

-розмноження;

-запилення та запліднення;

-наявність квітки та плодів;

-поширення.

Поміркуйте над такими словами:

"Колись на Землю упав промінь Сонця, але упав він не на родючий грунт, а упав на зелену билинку пшеничного ростка, на його хлорофілове зерно. Вдарившись об нього він погас, але не зник. Він лише витратився на внутрішню роботу: розірвав зв’язок між частинками вуглецю і кисню, з’єднаними у вуглекислоті. Звільнений вуглець, сполучаючись з водою, утворив крохмаль. Цей крохмаль перетворився на розчинний цукор і після довгих блукань рослиною нарешті знову відклався у зерні у вигляді крохмалю або клейковини. У тій чи іншій формі він увійшов до складу хліба, який став нашою їжею. Він перетворився у наші м’язи, наші нерви…

… Отже, цей промінь сонця зігріває нас, він приводить у рух наш організм. Джерелом сили у нас є законсервований сонячний промінь.”

Рослини, які вирощує людина, називаються культурними. Вирощуванням рослин займається окрема галузь сільського господарства – рослинництво. Усі сільськогосподарські рослини є квітковими. Вони забезпечують людину продуктами харчування, сировиною для різних галузей виробництва, їх використовують у медицині.

Виходячи з біологічних властивостей та господарського призначення продукції, культурні рослини можна поділити на харчові, кормові, технічні. 

До рослин, які людина використовує у їжу та на корм тваринам належать:

-зернові, до яких належать і хлібні злаки (пшениця, жито, ячмінь, кукурудза, овес, просо, рис);

-овочеві (редис, хрін, морква, буряк, петрушка, селера, цибуля, картопля, помідор, перець);

-бобові, яких називають зернобобові (горох, квасоля, соя, люпин, сочевиця);

-олійні (соняшник, рапс, кукурудза);

-цукрові (цукровий буряк, цукрова тростина);

-плодоягідні, горіхоплідні;

-кормові (конюшина, люпин, еспарцет).

До технічних культур належать:

-прядильні (льон, бавовник, кенаф);

-дубильні (дуб, ялина, верба);

-ефіроолійні (коріандр, тмин, аніс, роза, лаванда);

-каучукові (ваточник, кендир);

-красильні (дуб, барбарис, береза, бузина, плаун, спориш).

Розповідь про рослини, у яких використовується деревина,  про декоративні рослини та про лікарські.

Учені створили багато сортів зернових, овочевих, плодових і ягідних рослин, розробили способи розмноження, системи догляду за рослинами. Сорти рослин відрізняються біологічними властивостями, строками плодоношення і тривалістю продуктивного життя. Значний внесок у розвиток наукових основ садівництва зробили такі вчені, як В.В.Пашкевич, Л.П.Симиренко, В.Л.Симиренко, Л.В.Ритов, І.В.Мічурін, С.Х.Дука, М.Ф.Кащенко та інші. Провідними українськими установами, які займаються питаннями садівництва, є Мліївський інститут садівництва ім. Л.П.Симиренка (Черкаська обл.), Інститут садівництва (м. Київ), Інститут зрошувального садівництва (Запорізька обл.), Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є.Таїрова (Одеська обл.) та ін.

Робота з підручником:

Виписати назви рослин: медоносних, вітаміноносних, прядильних, горіхоплідних, меліоративних, лікарських.

Демонстрування на м\медійній дошці сільськогосподарських рослин з коментарями до них.

Використовуючи різноманітні джерела інформації, підготуйте короткі доповіді про основні зернові, зернобобові, овочеві, плодові культури України.

Освітня. Сформулювати знання учнів про екологію, як науку, що вивчає взаємозв’язки організмів із довкіллям, та з основними екологічними факторами – чинниками довкілля; ознайомити з екологічними групами рослин в залежності від освітленості, температури, вологості; розкрити значення пристосувальних рис рослин до різних екологічних умов.

Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати біологічні процеси, екологічні фактори довкілля, екологічні групи рослин між собою; уміння робити висновки, уміння логічно мислити, спостерігати та узагальнювати вивчене.

Виховна. Виховувати бережливе ставлення до оточуючого середовища, до рослинності України; сприяти екологічному вихованню.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

1.Інформаційно-рецептивні:

а) словесний:  розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.

б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.

 Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та  мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.

2.Репродуктивний. 

 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, 

конкретизація і закріплення вже набутих знань.

3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.

 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.

4.Візуальний: складання схем.

5. Когнітивні: метод фактів та дослідження.

6.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва –  вірші, музика.

7.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв язки: географія, фізика, література.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.

Основні поняття та терміни: екологічні групи рослин, світлолюбні, тіньовитривалі, холодостійкі, морозостійкі, посухостійкі, вологолюбні.

Зачитування учнями своїх творів про рослин: віршів; синквейнів; розповідей, фото, відео…

До поданих значень: бактерії, грунт, вода, світло, людина, температура підібрати чинники:

-забезпечує тепло та проходження фотосинтезу; 

-здійснює транспорт речовин, регулює температуру, бере участь у фотосинтезі;

-впливає на швидкість процесів життєдіяльності;

-є джерелом води та мінеральних речовин, забезпечує прикріплення;

-забезпечують перегнивання решток у грунті, фіксують азот із повітря;

-забезпечує поливання, розпушування грунту.

Подумайте над словами і скажіть, як ви це розумієте?

"Найгарніша квітка та, що квітує там, де зросла!” Після відповіді ми разом з учнями повинні сформулювати тему, мету та завдання уроку.

Поставити проблемне запитання:

-Чи можуть якісь чинники мати першочергове значення, а якісь ні?

З власного повсякденного досвіду ви знаєте, що певну рослину можна знайти лише у відповідному місці: у лісі, на луці, болоті тощо.  Середовище існування – це усе, що оточує організм і впливає на нього. Існує 4 основних середовища: водне, наземно-повітряне, ґрунтове, організмове.

Найбільше рослини залежать від світла, температури, води, поживних речовин ґрунту, повітря. Розповідь про екологічні групи рослин по відношенню до: світла, води, температури, дефіциту тепла, дефіциту вологи…

Дію світла на рослину можна характеризувати його інтенсивністю (наприклад, у затінку чи на відкритому місці), тривалістю (наприклад, довжиною дня і ночі). Надмірне світло затримує ріст рослин у висоту. Тому на сонячних місцях зростають більш низькорослі рослини, ніж у тінистих. На відкритих, добре освітлених ділянках зростають світлолюбні види. Це береза, сосна та інші. Натомість тіньолюбні рослини, такі як зелені мохи, квасениця звичайна, смерека, часто надають перевагу затіненим місцезростанням з підвищеною вологістю.

Багато рослин належать до тіньовитривалих. Це, наприклад, дуб, липа, бузок. Вони можуть зростати на відкритих, добре освітлених місцях, але витримують також певний ступінь затінку.

За вимогливістю до тривалості освітлення розрізняють рослини короткого і довгого дня. Рослини короткого дня не цвітуть і не плодоносять, якщо світла частина доби становить понад 12 годин. До цієї групи належать ранні весняні рослини, а з культурних - кукурудза, соняшник, соя, рис, тобто рослини помірно теплої зони.

Рослини довгого дня не цвітуть і не плодоносять, якщо довжина дня становить менш ніж 12 годин. Це переважно високогірні рослини, а з культурних - жито, овес, картопля, ячмінь, льон, тобто рослини помірно прохолодної зони.

Основним джерелом тепла на нашій планеті є енергія променів Сонця. Більшість рослин пристосовується до річних періодичних коливань температури. Організми, які живуть у помірних і прохолодних зонах, часто зазнають дії температури, нижчої ніж 0 °С. Наприклад, сосна сибірська, що зростає в тайзі, витримує температуру до -50 °С. Такі рослини називають морозостійкими.

Рослини, які зростають за постійної дії помірних низьких температур, називають холодолюбними. Це мешканці тундри, високогір’я тощо. Натомість теплолюбні рослини надають перевагу місцезростанням, де не відчувається тривала дія низьких температур. Це, наприклад, рослини тропічних лісів. Деякі рослини (кактуси, рослини пустель) виробили захисні механізми, які дозволяють витримувати нагрівання до +55 ... +65 °С. Бруньки в них укриті захисними лусками і смолистими речовинами.

Цікаво знати, що температура суттєво впливає на розселення рослин по земній поверхні. Територія України розташована здебільшого в помірно теплій зоні із жарким літом і холодною зимою. Рослинний покрив від хвойних і мішаних лісів у північно-західних областях переходить до злакових степів на півдні.

Вода є важливим екологічним чинником. З водою у рослину надходять мінеральні елементи живлення, переміщуються по ній та виводяться продукти життєдіяльності. За участі води відбуваються фотосинтез, дихання, випаровування, ріст.

Є рослини, які повністю або частково ростуть у воді і поза водним середовищем існувати не здатні.

Серед наземних рослин є такі, що ростуть в умовах підвищеної вологості ґрунту і повітря: на болотах, по берегах річок, у вологих ділянках, під покривом лісу. До таких вологолюбних рослин належать чистотіл, розрив-трава, багато видів папоротей. Їхні корені слабо розвинені, поверхневі, а листки інтенсивно втрачають воду. Тому після вирубування лісу і зниження вологості повітря вони зникають.

Деякі рослини пристосовані до зростання в умовах постійної або сезонної нестачі вологи. Це рослини пустель, посушливих степів, піщаних дюн.

Пристосування рослин до таких умов різні. В одних корені глибоко проникають у ґрунт (наприклад, у чорного саксаулу - до 30 м), в інших вони дуже розгалужені (як-от у полину сизого чи кактусів).

Від перегріву ці рослини захищає інтенсивне випаровування води. З культурних рослин посухостійкими є кавуни, соняшник, люцерна, кукурудза. Інші рослини мають пристосування, які зменшують випаровування води під час дії засухи: опушення листків у шавлії, скручування листків у ковили - при цьому продихи опиняються всередині трубки.

Особливу групу рослин посушливих районів становлять сукуленти - рослини із соковитими стеблами або листками, у яких вони запасають воду (кактуси, молочаї, очитки, агави).

Є рослини, які зростають у місцях достатнього зволоження, але спроможні витримувати періодично незначну нестачу вологи. Це більшість польових і овочевих культур, хлібні злаки, олійні, кормові, технічні, більшість лучних трав.

Розповідь про розселення рослин на планеті:

-рослини помірних широт;

-рослини Півночі;

-рослини екватору;

-рослини ….

Розкрити значення основних груп екологічних факторів на живі організми:

-абіотичні – неживої природи;

-біотичні – живої природи;

-антропічні – людської діяльності.

Дати коротку характеристику всім екологічним групам. Записати основні групи в зошит.

Доповнити речення.

-існують такі середовища існування…….

-чинники середовища є ……………..

-до абіотичних чинників належать ……….

-до біотичних чинників належать ……….

-антропічні чинники – це ………….

-екологічні групи рослин бувають …………….

Найкраще відображає природні умови існування для рослин поділ земної поверхні на кліматичні пояси. Цей поділ ґрунтується на розподілі світла й температури по земній поверхні, на класифікації повітряних мас і на тому, які повітряні маси переважають на кожній території за сезонами.

Скласти розповіді про рослин, які пристосовані до різних умов середовища: морозостійкі, світлолюбні, тіньовитривалі, теплолюбні, холодолюбні, вологолюбні, посухостійкі. 

Освітня. Продовжити формувати знання учнів про взаємозв’язки рослин із довкіллям; дати поняття «життєва форма» та ознайомити з життєвими формами рослин.

Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати життєві форми між собою; розвивати уміння спостерігати, аналізувати, робити відповідні висновки та узагальнення.

Виховна. Виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища і рослин рідного краю; сприяти екологічному вихованню та профорієнтації.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

1.Інформаційно-рецептивні:

а) словесний:  розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.

б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.

 Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація 

уваги та  мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.

2.Репродуктивний. 

 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, 

конкретизація і закріплення вже набутих знань.

3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.

 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.

4.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва.

5. Когнітивні: метод емпатії, порівняння, прогнозування.

6. Креативні: метод випадкових асоціацій. 

7.Релаксопедичний:  психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв язки: географія.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.

Основні поняття та терміни: життєва форма, дерево, кущ, трава, чагарник.

Розповісти свої розповіді, які були задані на попередньому уроці про морозостійкі, світлолюбні, тіньовитривалі, теплолюбні, холодолюбні, вологолюбні, посухостійкі.

Як ви думаєте, які відмінності між рослинами полягають у формі росту, галуження і тривалості життя? 

Залежно від особливостей будови надземної частини серед вищих рослин виділяють певні життєві форми: дерева, чагарники, чагарнички, наземні та водні трав’янисті рослини. У дерев молоді пагони наприкінці першого року життя повністю дерев’яніють. У них можна виділити стовбур - головну вісь рослини. Стовбур росте інтенсивніше за бічні пагони й розташований більш-менш вертикально. У верхній частині стовбура дерев формується крона. Це дає змогу рослині ефективно вловлювати світло, насамперед у лісах.

Ріст стовбура в чагарників починається так само, як і в дерев. Але від головного пагона (стовбура) рано починають відходити бічні. Отже, у чагарників стовбур укорочений, а бічні пагони досить близько розташовані до поверхні ґрунту. До цієї життєвої форми належать такі рослини, як бузок, калина, шипшина, ліщина та ін.

У трав’янистих рослин стебло здебільшого не дерев’яніє. До трав’янистих рослин належать такі культурні рослини, як капуста, буряк, картопля, а в природі - півонія, м’ята, багато видів папоротей. Залежно від місцезростання трав’янисті рослини поділяють на водні (наприклад, очерет) та наземні (пирій, суниці тощо). Трав’янисті рослини бувають однорічними, дворічними та багаторічними.

Отже, основними життєвими формами рослин є:

-дерево – багаторічна рослина з чітким поділом надземної  частини на здерев’яніле стебло і крону;

-кущ – рослина з численними здерев’янілими стеблами висотою 0,5-5 м;

-трава – рослина здебільшого з невисоким, нездерев’янілим стеблом.

Рослинні угруповання носять назву фітоценози. Вони бувають природними і штучними. Сукупність фітоценозів певної території називають рослинністю, тобто сукупність рослинних угруповань. Флора – сукупність видів, що ростуть на певній території. 

Розглянути різноманітні види дерев, кущів, трав. Дати їм короткі характеристики, середовище зростання, місце існування…

Робота з підручником та роздатковим матеріалом.

Освітня. Продовжити формувати знання учнів про взаємозв’язки рослин із довкіллям; дати поняття «рослинне угруповання» та розкрити типи зв’язків в угрупованнях.

Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати рослинні угруповання між собою; розвивати уміння спостерігати, аналізувати, робити відповідні висновки та узагальнення.

Виховна. Виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища і рослин рідного краю; сприяти екологічному вихованню та профорієнтації.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

1.Інформаційно-рецептивні:

а) словесний:  розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.

б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.

 Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація 

уваги та  мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.

2.Репродуктивний. 

 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, 

конкретизація і закріплення вже набутих знань.

3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.

 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.

4.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва.

5. Когнітивні: метод символічного бачення.

6. Креативні: метод "якби..." та аглютинації.

7.Релаксопедичний:  психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв язки: географія, геометрія.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.

Основні поняття та терміни: життєва форма, дерево, кущ, трава, чагарник, рослинне угруповання, ліс, луки, болото.

Обрати усно (на слух) одну правильну відповідь:

1.  Видовжений здерев'янілий стовбур мають рослини, які належать до:

а) чагарників: б) дерев; в) дворічних трав; г) багаторічних трав.

2.  Назвіть рослину-паразита: 

а) росичка; б) повитиця; в) ромашка; г) блекота.

3.  Назвіть комахоїдну рослину: 

а) повитиця; б) омела; в) росичка; г) тюльпан.

4.  Що є життєвою формою рослин?

а) квітка; б) корінь;  в) дерево;  г) ліс.

 

Поміркуйте над словами: "Ліс – це особливий, безкінечно добрий і безкінечно щедрий організм.” Чому ліс називають організмом? На це запитання ми повинні дати відповідь протягом уроку.

Рослинне угруповання - це група взаємопов’язаних між собою рослин різних видів, які тривалий час зростають у певній місцевості з однорідними умовами життя. Наприклад, у мішаному лісі є ділянки, на яких зростає лише сосна, і ділянки, де сосна зростає разом з широколистими деревами, наприклад дубом. Кожному з рослинних угруповань притаманні певні види рослин і певний набір життєвих форм, що найліпше пристосовані до місцевих умов зростання.

Види, які входять до складу угруповань, мають різну чисельність і густоту зростання. Найчисленніші види визначають характер самого рослинного угруповання (наприклад, ковила в ковиловому степу, дуб і граб у дубовограбовому лісі). Такі види називають домінуючими.

Кожне рослинне угруповання характеризується певним просторовим розташуванням різних видів - ярусністю. Розрізняють ярусність надземну і підземну. Надземна ярусність визначається певним розташуванням надземних частин різних видів рослин за висотою, а підземна - розташуванням їхніх підземних частин за глибиною проникнення в ґрунт. Виділяють до п’яти основних надземних ярусів рослинного угруповання.

Верхні яруси зазвичай обирають світлолюбні рослини, а нижні - тіньовитривалі і тіньолюбні. Наприклад, у мішаному лісі верхній надземний ярус складають високорослі дерева - сосна, дуб, граб. Рослини наступного ярусу - це невисокі дерева (дика груша тощо). Ще один ярус утворений чагарниками (ліщина, ожина та ін.), четвертий - трав’янистими рослинами (розрив-трава, медунка, барвінок), п’ятий - мохами, грибами.

Підземні органи рослин - корені, кореневища, цибулини, бульби тощо також розташовані ярусами. Найглибше проникає коріння дерев, вище розташовані корені чагарників, ближче до поверхні - корені трав’янистих рослин. Особливий ярус - лісова підстилка, утворена рештками рослин, опалим листям.

У рослинних угрупованнях постійно відбуваються різні зміни, пов’язані із чергуванням сезонів року. Так, восени відмирають трав’янисті рослини або лише їхні надземні частини, листопадні деревні рослини скидають листки. Навесні рослини розвиваються з насіння або підземних частин, розпускаються листки, квітки та ін.

Кожна рослина росте не відокремлено, а взаємодіє з іншими рослинами, бактеріями, грибами, тваринами. Зв’язки між організмами різноманітні: вони можуть приносити користь усім організмам або лише одному з них, бути шкідливими тощо. Усі форми співіснування організмів різних видів називають симбіоз. 

Кожна рослина росте не відокремлено, а взаємодіє з іншими рослинами, бактеріями, грибами, тваринами. Зв’язки між організмами різноманітні: вони можуть приносити користь усім організмам або лише одному з них, бути шкідливими тощо. Усі форми співіснування організмів різних видів називають симбіоз. Один з видів симбіозу - паразитизм. Паразити трапляються і серед рослин. Наприклад, повитиця має безбарвні лускоподібні листки та ниткоподібне стебло, яке обвивається навколо рослини-хазяїна. За допомогою особливих присоскоподібних видозмін кореня вона проникає у тканини рослини-хазяїна та висмоктує її соки.

Крім симбіозу, існують й інші типи взаємозв’язків між організмами. Наприклад конкуренція - явище, коли особини одного чи різних видів змагаються (конкурують) між собою за умови освітлення, місцезростання тощо. Прикладом конкуренції може слугувати одновіковий сосновий ліс, у якому рослини одного виду та одного віку конкурують за світло. Рослини, які ростуть швидше, затінюють інші, затримуючи їхній ріст 

Різні типи зв’язків виникають між рослинами та тваринами. Багато тварин живиться рослинами. Безліч тварин використовують рослини лише як місце оселення (комахи, птахи та інші організми). Різноманітні тварини забезпечують запилення квіткових рослин, поширюють плоди та насіння багатьох рослин, живляться ними. 

Розглянути різні екосистеми та різні угруповання на таблицях, малюнках на м\м дошці. Дати короткі характеристики організмам, зображеним на них.

Які зв’язки виникають в угрупованнях між рослинами та іншими організмами? Робота з підручником, де учні повинні знайти відповідь.

Освітня.  Визначити значення вивчених рослин класів Однодольні та Дводольні для існування життя на планеті; розкрити необхідність знань про будову та значення вивчених рослин у подальшому розвитку природи.

Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати та визначати значення рослин, уміння спостерігати, робити висновки та узагальнення; розвивати пам’ять, увагу, логічне мислення та уяву.

Виховна. Виховувати бережливе ставлення до  рослинності своєї місцевості та планети.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

1.Інформаційно-рецептивні:

а) словесний:  розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.

б) наочний: ілюстрація, демонстрація, м\медійна дошка.

 Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та  мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.

2.Репродуктивний. 

 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.

3.Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.

 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.

4.Когнітивні: методи порівняння та фактів.

5.Креативні:

6.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва.

7.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв язки: квітникарство, рослинництво, зоологія, географія.

Матеріали та обладнання: таблиці, малюнки, слайди, букети.

Основні поняття та терміни: садівництво, плодові рослини, меблева промисловість, текстильна промисловість, харчова промисловість.

Експрес – тести.

1.Рослини з однаковими вимогами – це:

а) екологічні групи;б) дерева.

2.Липа – рослина:

а) холодостійка;б) тіньовитривала.

3.Життєва форма – це:

а) трава;б) підсніжник.

4.Антропічні фактори – це:

а) фактори живої природи;    б) фактори людської діяльності.

5.Тварини, які живляться рослинами – це:

а) хижаки;б) рослиноїдні.

Сьогодні ми повинні використати свої набуті знання з попередніх уроків, щоб визначити значення квіткових рослин у природі та житті людини.

Уся планета завдячує своїм життям саме рослинності, адже зелені рослини годують, одягають і зігрівають інших живих істот. Зелені рослини - єдині на Землі виробники органічної речовини з неорганічних сполук. Усі інші живі істоти - споживачі готової органічної речовини. В органічній речовині зелених рослин накопичується сонячна енергія, завдяки якій і розвивається життя на Землі. Таким чином, рослини:

-Забезпечують певні взаємозв’язки між життєвими формами рослин і тварин, їх пристосування до умов навколишнього середовища.

-У різноманітних рослинних угрупованнях гніздяться птахи, влаштовують свої домівки бджоли, оси, мурашки, лисиці та інші тварини.

-Рослини беруть участь у формуванні ґрунтів та природних ландшафтів. Відмерлі рештки рослин (листя, корені, плоди) збагачують ґрунт органічною речовиною та мінеральними елементами, корені розпушують ґрунт.

-Рослинні насадження запобігають руйнуванню ґрунтів, закріплюють яри, гірські схили. Узимку в рослинних насадженнях затримується сніг, який захищає ґрунт і його мешканців від промерзання. А навесні талі води поступово просочуються в ґрунт, формують озера, болота, підтримують повноводдя річок.

-Корисні копалини: кам’яне і буре вугілля, торф, сланці, а можливо, нафта й газ - основа енергетичної промисловості - утворені внаслідок фотосинтезу рослин минулих епох.

-Рослини забезпечують людину продуктами харчування: вуглеводами (крохмалем (хліб), цукрами), білками, оліями, вітамінами, пряними речовинами, ліками, деревиною, папером тощо. Навіть м’ясо, молоко, масло, сир, яйця, рибу, шовк, шерсть, шкіру тощо ми маємо завдяки тому, що свійські тварини живляться рослинами.

-Давно відома цілюща дія рослин (горіх волоський, дуб, береза, сосна, ялина, яловець, кедр), що виділяють в атмосферу речовини (фітонциди), які згубно діють на хвороботворних бактерій.

-Рослини підтримують необхідний для більшості живих організмів рівень кисню в атмосфері й запобігають утворенню надлишку вуглекислого газу. Під час фотосинтезу кисень, який виділяють рослини, постійно надходить в атмосферу, підтримуючи рівновагу у співвідношенні вуглекислого газу (0,03 %) і кисню (майже 21 %) в повітрі. З кисню, який виділяють рослини під час фотосинтезу, утворюється озон, який захищає всіх живих організмів Землі від згубного впливу ультрафіолетового випромінювання. Рослинам належить провідна роль у колообігу речовин і енергії, що забезпечує неперервність існування життя на Землі (пригадайте, колообіг речовин - це обмін речовинами між живою та неживою частинами природи).

-Важлива роль рослин полягає також в очищенні повітря від забруднення шкідливими речовинами. Завдяки фотосинтезу рослини сформували умови для життєдіяльності інших організмів, забезпечили їхнє поширення на планеті. Спільно з іншими організмами вони також зумовили формування ґрунту. Так, саме рослини вбирають із ґрунту певні неорганічні речовини та використовують їх для створення органічних.

-Не менш вагомий вплив рослин і на клімат та емоційний стан людини. Кожному з вас нескладно пригадати ніжну прохолоду в лісі спекотного дня чи затишок від сильного морозного вітру, медові пахощі квітучих лип, акацій, гречки, конвалії, бузку, гарні кімнатні рослини.

Особливу групу екологічних чинників становить діяльність людини, яка докорінно змінює умови існування живих істот. Людина може руйнувати одні типи рослинних угруповань (вирубування лісів, осушення боліт, розорювання цілинного степу) і штучно створювати інші (сади, поля, городи, пасовища, лісонасадження, парки).

Людина може масово винищувати певні види організмів (наприклад, рослини, що мають цінну деревину, гарні квітки або ті, які застосовують у медицині, їстівні гриби). Багато видів організмів уже зникли з нашої планети або перебувають на межі зникнення.

Небезпечним для рослин та інших організмів є забруднення ґрунтів різними хімічними речовинами (отрутохімікати, надлишки мінеральних добрив тощо) та радіонуклідами. Крім того, унаслідок неправильного обробітку ґрунтів порушується їхня природна структура та зменшується товща верхнього родючого гумусового шару.

Розповідь-пояснення про значення рослин родин:

-Злакових;

-Розових;

-Пасльонових;

-Букових;

-Цибулевих;

-Бобових;

-Айстрових;

-Березових;

-Гарбузових… у природі та житті людини.

Прослухати повідомлення учнів про значення рослин, які вони приготували як домашнє завдання.

Робота з підручником та записати в зошит поділ рослин на групи у залежності від використання людиною:

-технічні рослини;

-харчові рослини;

-декоративні рослини;

-лікарські рослини…..

Робота зі слайдами: які рослини зображені, до яких родин відносяться, чим вони особливі…

Підготувати презентації або міні-проекти про значення сучасних та вимерлих рослин.

Освітня. Ознайомити учнів з різноманітністю кімнатних рослин та особливостями їх вирощування; розкрити правила догляду за ними; дати поняття "підживка”.

Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати рослини відкритого грунту та кімнатні рослини; уміння спостерігати та робити відповідні висновки.

Виховна. Виховувати бережливе ставлення до рослинного світу; намагатись прищепити любов до кімнатних рослин, які надають домашнього затишку; проводити профорієнтацію.

Тип уроку. Формування умінь і навичок.

Місце уроку в навчальній темі. Останній у темі.

1.Інформаційно-рецептивні:

а) словесний:  розповідь, опис, бесіда, повідомлення учнів.

б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН;

в) практичний: виконання практичної роботи.

 Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та  мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.

2.Репродуктивний. 

 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.

3. Креативні: метод образної картинки.

4.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва –  вірші, музика.

5.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв язки: рослинництво, медицина.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.

Основні поняття та терміни: квітучі рослини, декоративно-листяні, в’юнкі, ампельні рослини, кактуси.

Які рослини ви вирощуєте дома? Як за ними доглядаєте?

Сьогодні ми повинні розширити знання про кімнатні рослини та систематизувати їх за такою схемою:

а)     вимоги до освітлення: світлолюбна чи тіньовитривала;

б)     вимоги до вологи: вологолюбна чи посухостійка;

в)     вимоги до температури повітря: теплолюбна чи холодостійка;

г)      вимоги до типу ґрунту;

д)     способи розмноження: тільки за допомогою насіння чи здатна й до вегетативного розмноження.

Кімнатні – це рослини, які вирощуються в кімнатних умовах. Незалежно від їх біологічних особливостей походження і декоративних якостей. Їх поділяються на такі групи:

-квітучі – найбільш цінні для вирощування;

-декоративно-листяні – складають невід’ємну частину інтер’єру, бо мають різнокольорові, розрізані чи строкаті листки. Вони гармонійно контрастують з кольором меблів, шпалер, стін, гардин…

-в’юнкі і ампельні – різноманітні за будовою стебел, листків, за формою та кольором. Вони прикрашають стіни і вікна, меблі та інші предмети квартир та приміщень;

-кактуси – найпричудливіші серед кімнатних рослин, різноманітної форми, мають загадковий час цвітіння.

Виконання практичної роботи «Визначення видів кімнатних рослин, придатних для вирощування в певних умовах». 

Мета: навчитися визначати умови, сприятливі для утримання кімнатних рослин різних екологічних груп.