Урок 1

Загальна характеристика. Класифікація покритонасінних рослин.

Мета.
Освітня. Продовжити знайомити учнів із будовою та процесами життєдіяльності насінних рослин; дати загальну характеристику покритонасінним рослинам; розкрити еволюційне значення квіткових рослин.
Розвиваюча. Розвивати уміння учнів визначати біологічне значення вивчених відділів рослин, уміння порівнювати та робити висновки та узагальнення.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до рослинного світу своєї місцевості та планети.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Перший у темі.
.
Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, м\медійна дошка.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4. Візуальний: складання схем.
5. Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – вірші, музика.
6. Релаксопедичний: фізкультхвилинка.

Міжпредметні зв ́язки: географія, палеонтологія, рослинництво.
Матеріали та обладнання: малюнки, таблиці, слайди.
Основні поняття та терміни: покритонасінні, квіткові, ксилема, флоема, вегетативні органи, плід, запилення, зародковий мішок.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

За допомогою бліц-опитування з’ясувати знання учнів про вивчений відділ голонасінних рослин.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Поставити перед учнями проблемне запитання щодо панівного становища квіткових рослин на планеті: у чому переваги покритонасінних перед голонасінними?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Покритонасінні – найпоширеніша група серед сучасних рослин планети. Вони пристосовані до життя на суходолі у найрізноманітніших умовах – від тропіків до тундри, від пустель до боліт, у прісних та солоних водоймищах.
Розповідь про особливості циклу відтворення покритонасінних порівняно з голонасінними.
Розповідь про переваги покритонасінних перед голонасінними.
Розповідь про різноманітність покритонасінних.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.
Ознаки покритонасінних, які є досконалішими порівняно з голонасінними:
- досконала будова провідних тканин: ксилеми та флоеми;
- різноманітність вегетативних органів, що поліпшує та урізноманітнює виконання життєвих функцій;
- наявність квітки, що є найдосконалішим органом насінного розмноження;
- захищеність насінних зачатків від несприятливих умов стінками зав’язі квітки;
- наявність плодів, у яких насінина захищена оплоднем, який має ще значення як пристосування до поширення;
- подвійне запліднення, що забезпечує утворення зародка та запасу поживних речовин.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Робота на таблицею “Загальна схема циклу відтворення покритонасінних рослин”
Розвиток покритонасінних рослин характеризується зменшенням розмірів спрощенням гаметофіту, захищеністю насінних зачатків у квітці, подвійним заплідненням та утворенням плодів.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.


Урок 2

Характеристика класів і окремих родин.

Мета.
Освітня. Продовжити формувати знання учнів про покритонасінні рослини; ознайомити з класами: Однодольні та Дводольні, дати їм характеристику та розподіл на родини; показати більш близьке й віддалене споріднення між рослинами.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати рослини між собою, аналізувати та робити їм відповідні характеристики; уміння логічно мислити.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до оточуючого середовища; до рослин рідного краю; сприяти екологічному вихованню.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

3. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом, з гербарієм.
4. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
7. Візуальний: складання схем.
8. Сугестивний: застосування різних видів мистецтва.
9. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: географія, міфологія.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, гербарій, живі квіти, м\м дошка.
Основні поняття та терміни: клас, рід, Дводольні, Однодольні.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Дати відповіді на запитання щодо загальної характеристики покритонасінних рослин:
1. Де живуть і розвиваються гаметофіти у покритонасінних?
(на спорофіті, живлячись його поживними речовинами).
2. Чоловічий гаметофіт – це ….(пилкове зерно).
3. Жіночий гаметофіт – це …(зародковий мішок).
4. Запилення може бути комахами і ………(вітром).
5. Яке запліднення у квіткових рослин? (подвійне).
6. Від запилення до запліднення проходить кілька …….(годин),
на відміну від голонасінних, у яких на цей процес витрачається півроку і більше.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Повідомити тему, мету та завдання уроку.
Поставити проблемне запитання:
- чому рослину не можна віднести до якогось класу лише за однією ознакою?
- яке значення класифікації рослин в біології?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Класифікація в біології – це розподіл живих організмів за певною системою підлеглих груп-таксонів.
Відділ Покритонасінні поділяють на два класи:
- Однодольні;
- Дводольні.

Розповідь про найхарактерніші ознаки рослин класу Дводольні та класу Однодольні.
До класу Дводольні належать такі родини: Капустяні, Розові, Бобові, Пасльонові, Айстрові, Лалаттєві, Жовтцеві, Букові, Березові, Гарбузові, Селерові…
До класу Однодольні належать такі родини: Лілійні, Цибулеві, Осокові, Зозулинцеві, Злакові, Пальмові, Ряскові…

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Із переліку рослин визначити належність їх до класу Однодольні або Дводольні:
- смородина;
- пшениця;
- конюшина;
- соняшник;
- дуб;
- верба;
- калина;
- часник;
- проліски;
- яблуня;
- лілія;
- квасоля;
- капуста;
- ячмінь…

V. Узагальнення та систематизація знань.

Розповідь про родину Лататтєві, стара назва Німфейні як міфічних рослин чарівної німфи, яка оберігає свою водойму від різних напастей.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

Зробити порівняння голонасінних та покритонасінних рослин за ознаками:
- зовнішній вигляд;
- провідні тканини;
- листки;
- корені;
- видозміни вегетативних органів;
- розмноження;
- запилення та запліднення;
- наявність квітки та плодів;
- поширення.


Уроки 3, 4

Клас Дводольні. Практична робота № 2 “Визначення рослин класу Дводольні”.

Мета.
Освітня. Ознайомити учнів з класом Дводольні рослини; охарактеризувати особливості будови органів дводольних рослин: пагона, кореня, квітки та деяких процесів їхньої життєдіяльності.
Розвиваюча. Розвивати уміння учнів виділяти головне у матеріалі, визначати ознаки подібності та відмінності, уміння логічно мислити і робити висновки та узагальнення.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до квіткових рослин.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, м\медійна дошка;
в) практичний: виконання практичної роботи.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2.Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання таблиць.
5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – живопис, вірші, музика.
6.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: географія, рослинництво, квітникарство.
Матеріали та обладнання: живі рослини, гербарій, малюнки, таблиці, слайди.
Основні поняття та терміни: дводольні рослини.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Перевірка знання особливостей покритонасінних рослин у порівнянні з голонасінними за особливостями:
- зовнішній вигляд;
- провідні тканини;
- листки;
- корені;
- видозміни вегетативних органів;
- розмноження;
- запилення та запліднення;
- наявність квітки та плодів;
- поширення.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

На даному уроці ми повинна з’ясувати причини та значення поділу квіткових рослин на класи Дводольні та Однодольні рослини.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Поділ покритонасінних рослин на два класи базується на основі сукупності ознак:
- будови квітки;
- типу і будови насінини та плоду;
- будови вегетативних органів;
- внутрішньої будови рослини;
- процесами життєдіяльності.
Розповідь про найзагальніші ознаки класу Дводольні рослини.
Розповідь про родини, які належать до класу Дводольні:
- Капустяні;
- Розові;
- Пасльонові;
- Бобові;
- Айстрові;
- Лататтєві;
- Жовтецеві;
- Букові;
- Березові;
- Гарбузові;
- Селерові…

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Робота над практичною роботою “Визначення рослин класу дводольні”.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Робота над питанням: чи можна за однією ознакою визначити належність рослини до того чи іншого класу?

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.


Уроки 5, 6

Клас Однодольні. Практична робота № 3 “Визначення рослин класу Однодольні”.

Мета.

Освітня. Ознайомити учнів з класом Однодольні рослини; охарактеризувати особливості будови органів однодольних рослин: пагона, кореня, квітки та деяких процесів їхньої життєдіяльності.
Розвиваюча. Розвивати уміння учнів виділяти головне у матеріалі, визначати ознаки подібності та відмінності, уміння логічно мислити і робити висновки та узагальнення.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до квіткових рослин.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, м\медійна дошка;
в) практичний: виконання практичної роботи.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання таблиці.
5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – вірші, музика, живопис.
6.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: географія, рослинництво.
Матеріали та обладнання: малюнки, таблиці, слайди.
Основні поняття та терміни: Однодольні рослини.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Повторити знання учнів про Дводольні рослини, використовуючи малюнки, слайди, живі рослини, гербарій.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Ми повинні розглянути особливості Однодольних рослин у порівнянні з Дводольними. Визначити їх різноманітність та значення.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Розповідь про найхарактерніші ознаки рослин класу
Однодольні. Звернути увагу на кореневу систему, стебло, листки, квітки, кількість сім’ядолей, життєву форму…
Розповідь про родини, які належать до класу Однодольні:
- Лілійні;
- Цибулеві;
- Осокові;
- Зозулинцеві;
- Злакові;
- Пальмові;
- Ряскові…

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Виконання практичної роботи “Визначення рослин класу Однодольні”.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Заповнення таблиці порівняння ознак Однодольних та Дводольних рослин.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

Закінчити таблицю та подумати над значенням цих рослин у природі та житті людини.


Урок 7

Значення покритонасінних рослин у природі й житті людини.

Мета.
Освітня. Визначити значення вивчених рослин класів Однодольні та Дводольні у природі та житті людини; розкрити необхідність знань про будову та значення вивчених рослин у подальшому житті людини.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати та визначати значення квіткових рослин у житті людини, уміння спостерігати, робити висновки та узагальнення; розвивати пам’ять, увагу, логічне мислення та уяву.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до квіткових рослин своєї місцевості та планети.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, м\медійна дошка.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва.
5.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: квітникарство, рослинництво, зоологія, географія.
Матеріали та обладнання: таблиці, малюнки, слайди, букети.
Основні поняття та терміни: садівництво, плодові рослини, меблева промисловість, текстильна промисловість, харчова промисловість.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

За допомогою фронтальної та індивідуальних бесід розібратися в уміння учнів розрізняти Однодольні та Дводольні рослини.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Сьогодні ми повинні використати свої набуті знання з попередніх уроків, щоб визначити значення квіткових рослин у природі та житті людини.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Розповідь-пояснення про значення рослин родин:
- Злакових;
- Розових;
- Пасльонових;
- Букових;
- Цибулевих;
- Бобових;
- Айстрових;
- Березових;
- Гарбузових… у природі та житті людини.
Прослухати повідомлення учнів про значення рослин, які вони приготували як домашнє завдання.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Записати в зошит поділ рослин на групи у залежності від використання людиною:
- технічні рослини;
- харчові рослини;
- декоративні рослини;
- лікарські рослини…..

V. Узагальнення та систематизація знань.

Робота зі слайдами: які рослини зображені, до яких родин відносяться, чим вони особливі…

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.


Урок 8

Сільськогосподарські, лікарські, декоративні рослини.

Мета.
Освітня. Почати формувати знання про культурні рослини нашої місцевості; ознайомити з рослинами, що вирощуються на культурних ландшафтах України; особливу увагу звернути на значення лікарських рослин нашої флори.
Розвиваюча. Розвивати уміння визначати значення рослин для людини та її господарської діяльності; розвивати спостережли -
вість, увагу, уяву, пам’ять; уміння розпізнавати культурні рослини своєї місцевості.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища; відповідальне ставлення до вирощених людиною рослин; виховувати гордість за наших вчених, які досягли великих успіхів у селекції.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
3. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва.
5.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: рослинництво, агрономія, медицина.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.
Основні поняття та терміни: технічні, овочеві, плодоягідні, зернові, кормові культури.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

З’ясувати знання учнів про значення покритонасінних рослин у природі та господарській діяльності людини.
Прослухати повідомлення учнів про роль квіткових рослин із власних спостережень.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Поміркуйте над такими словами:
“Колись на Землю упав промінь Сонця, але упав він не на родючий грунт, а упав на зелену билинку пшеничного ростка, на його хлорофілове зерно. Вдарившись об нього він погас, але не зник. Він лише витратився на внутрішню роботу: розірвав зв’язок між частинками вуглецю і кисню, з’єднаними у вуглекислоті. Звільнений вуглець, сполучаючись з водою, утворив крохмаль. Цей крохмаль перетворився на розчинний цукор і після довгих блукань рослиною нарешті знову відклався у зерні у вигляді крохмалю або клейковини. У тій чи іншій формі він увійшов до складу хліба, який став нашою їжею. Він перетворився у наші м’язи, наші нерви…
… Отже, цей промінь сонця зігріває нас, він приводить у рух наш організм. Джерелом сили у нас є законсервований сонячний промінь.”

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Рослини, які вирощує людина, називаються культурними. Вирощуванням рослин займається окрема галузь с\г – рослинництво. Людина використовує їх як основні харчові, кормові, технічні культури.
До рослин, які людина використовує у їжу та на корм тваринам належать:
- хлібні злаки;
- овочеві;
- бобові;
- олійні;
- цукрові;
- плодоягідні, горіхоплідні;
- кормові.
До технічних культур належать:
- прядильні (льон, бавовник, кенаф);
- дубильні (дуб, ялина, іва);
- ефіроолійні (коріандр, тмин, аніс, роза, лаванда);
- каучукові (ваточник, кендир);
- красильні (дуб, барбарис, береза, бузина, плаун, спориш).
Розповідь про рослини, у яких використовується деревина.
Розповідь про декоративні рослини.
Розповідь про лікарські рослини.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Робота з підручником:
Виписати назви рослин: медоносних, вітаміноносних, прядильних, горіхоплідних, меліоративних, лікарських.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Прослухати повідомлення учнів про “мову квітів” із традицій українського народу.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.


Урок 9

Практична робота № 4 “Розпізнавання видів кімнатних рослин”

Мета.
Освітня. Ознайомити учнів з різноманітністю кімнатних рослин та особливостями їх вирощування; розкрити правила догляду за ними; дати поняття “підживка”.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати рослини відкритого грунту та кімнатні рослини; уміння спостерігати та робити відповідні висновки.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до рослинного світу; намагатись прищепити любов до кімнатних рослин, які надають домашнього затишку; проводити профорієнтацію.

Тип уроку. Формування умінь і навичок.
Місце уроку в навчальній темі. Останній у темі.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь, опис, бесіда, повідомлення учнів.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН;
в) практичний: виконання практичної роботи.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – вірші, музика.
5.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: рослинництво, медицина.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.
Основні поняття та терміни: квітучі рослини, декоративно-листяні, в’юнкі, ампельні рослини, кактуси.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Які рослини ви вирощуєте дома? Як за ними доглядаєте?

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Сьогодні ми повинні розширити знання про кімнатні рослини, навчитися правильно доглядати за ними.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Кімнатні – це рослини, які вирощуються в кімнатних умовах. Незалежно від їх біологічних особливостей походження і декоративних якостей. Їх поділяються на такі групи:
- квітучі – найбільш цінні для вирощування;
- декоративно-листяні – складають невід’ємну частину інтер’єру, бо мають різнокольорові, розрізані чи строкаті листки. Вони гармонійно контрастують з кольором меблів, шпалер, стін, гардин…
- в’юнкі і ампельні – різноманітні за будовою стебел, листків, за формою та кольором. Вони прикрашають стіни і вікна, меблі та інші предмети квартир та приміщень;
- кактуси – найпричудливіші серед кімнатних рослин, різноманітної форми, мають загадковий час цвітіння.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Виконання практичної роботи “Розпізнавання видів кімнатних рослин”.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Кожна група учнів презентує свою роботу про кімнатні рослини: розповіді, малюнки, рекламу…

VІ. Підведення підсумків уроку.

Кімнатні рослини – невід’ємна частина інтер’єру приміщень. Догляд за ними повинен бути правильним і своєчасним. Вони створюють красу побуту людини.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.скачать dle 10.3фильмы бесплатно