Урок 1

Загальна характеристика класу Земноводні. Сезонні явища у житті.

Мета.
Освітня. Почати формувати знання учнів про наступний клас типу Хордові – Земноводні; розкрити особливості будови та процесів життєдіяльності цих тварин у зв’язку з двома середовища-
ми існування – водою та грунтом.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати біологічні об’єкти між собою, уміння спостерігати та робити відповідні висновки; розвивати пам’ять, увагу, логічне мислення.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до земноводних тварин, проводити просвітницьку роботу з приводу корисного значення жаб на відміну від негативного ставлення людини до них.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Вступний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4. Візуальний: складання схем.
5. Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – вірші.
6. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: біологія рослин, історія, література.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.
Основні поняття та терміни: земноводні, амфібії.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Експрес – тести.
1. До хрящових риб належать:
а) манта; б) осетер; в) лящ; г) горбуша; д) катран.
2. Людиною штучно розводяться:
а) короп; б) латимерія; в) тріска; г) оселедець; д) щука.
3. Плавального міхура не мають:
а) карась; б) горбуша; в) акула; г) скат; д) лосось.
4. Яке серце у риб:
а) трубчасте; б) двокамерне; в) трикамерне; г) відсутнє.
5. Прохідними рибами є:
а) річковий окунь; б) атлантичний осетер;
в) короп; г) горбуша; д) скат-хвостокіл.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Сьогодні ми повинні дати загальну характеристику земноводним тваринам і порівняти їх із вивченими рибами.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Розповідь про клас Амфібій:
- кількість видів – 4 000 видів;
- покриви;
- рух;
- зовнішня і внутрішня будова;
- органи чуттів;
- сезонні явища.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

З’ясувати ускладнення у будові тіла жаб у порівнянні з рибами. Робота із підручниками, біля дошки з таблицями та матеріалами м\м дошки.

V. Узагальнення та систематизація знань.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.


Урок 2

Особливості процесів життєдіяльності та поведінки. Лабораторна робота №12 “Порівняння скелетів земноводних та риб”.

Мета.
Освітня. Продовжити формувати знання учнів про земноводних тварин; ознайомити із особливостями процесів життєдіяльності; розкрити функціонування систем внутрішніх органів та поведінку.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати процеси життя земноводних з іншими вивченими тваринами, уміння спостерігати та робити висновки та узагальнення; розвивати логічне мислення, пам’ять, емоції, увагу та уяву.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до земноводних тварин, сприяти формуванню природоохоронних поглядів відносно цих тварин; переконати учнів у зміні негативного відношення до жаб.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1.Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН;
в) практичний: виконання лабораторної роботи.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2.Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва.
5.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: біологія рослин, історія, література.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.
Основні поняття та терміни: уростиль, воронячі кістки.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Заповнити схему.


ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Повідомити тему, мету та завдання уроку.
Поставити проблемне запитання:
- чому земноводні дуже повільні тварини? На це питання ми повинні дати відповідь, вивчивши опорно-рухову систему.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Розповідь про особливості процесів життєдіяльності жаби:
- рух, ріст;
- дихання;
- живлення;
- виділення;
- розмноження…

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Виконання лабораторної роботи “Порівняння скелетів земноводних і риб”.



V. Узагальнення та систематизація знань.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.


Урок 3

Різноманітність земноводних. Роль земноводних у екосистемах, їх значення для людини. Охорона земноводних.

Мета.
Освітня. Закінчити формувати знання учнів про земноводних тварин; ознайомити із різноманітністю земноводних у природі; визначити роль цих тварин у екосистемах та значення для людини; особливу увагу звернути на земноводних, які охороняються.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати живі організми між собою; уміння визначати корисне і шкідливе значення тварин та їх роль у житті людини.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до земноводних тварин; намагатись переконати учнів у хибних уявленнях про негативність жаб у природі.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Заключний.

Методи і методичні прийоми:

1.Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2.Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва.
5.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: історія, біологія рослин, література.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.
Основні поняття та терміни: амфібії, саламандра, тритон, резонатори, амбістома, амфіума, ропуха, черв’яга.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Вставити пропущені слова:
- У самців деяких видів жаб розвиваються парні особливі мішки ………., що можуть роздуватися і підсилювати звук. Завдяки голосному кваканню ………. , самки легко знаходять місця…….. . Запліднення у земноводних …….. . Із відкладеної ікри незабаром виходять личинки ……… .Дихають вони ……… .У міру росту в них виникають ………., а згодом ………. кінцівки. Зрештою вони перестають живитися і відбувається ……….. .

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Навіщо ж нам такі тварини?
Повідомити тему, мету та завдання уроку.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Різноманітність земноводних:
- ряд Безхвості: жаби, ропухи, квакші, …
- ряд Хвостаті: тритони, саламандри.
- Ряд Безногі: черв’яги, рибозмій.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Значення земноводних:
- беруть участь у колообігу речовин на планеті;
- знищують комах, які завдають шкоди (мух, комарів…);
- є базою живлення для інших тварин (птахів…);
- у деяких країнах жаб вживають у їжу люди;
- джерело для отримання отрут для медицини;
- є об’єктами лабораторних досліджень.

V. Узагальнення та систематизація знань.

До Червоної книги занесені: саламандра плямиста, тритон альпійський і карпатський, ропуха очеретяна, жаба прудка…

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.скачать dle 10.3фильмы бесплатно