Урок 1

Середовище існування та його чинники.

Мета.
Освітня. Сформувати знання учнів про середовища існування організмів; ознайомити з наукою, яка вивчає взаємозв’язки організмів із довкіллям з основними екологічними факторами – чинниками довкілля.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати умови життя організмів; уміння спостерігати, аналізувати, робити висновки.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища та сприяти екологічному вихованню.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Вступний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація увагита мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4. Візуальний: складання схем.
5. Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – вірші, музика.
6. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: фітотерапія, рослинництво, зоологія.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.
Основні поняття та терміни: екологія, екологічні фактори, водне, ґрунтове, наземно-повітряне середовище, паразитизм.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

З’ясувати знання учнів про:
- царства живої природи на планеті;
- значення рослин;
- значення грибів;
- значення дроб’янок.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Для чого вивчати взаємозв’язки організмів і середовища, а саме рослин і середовища?
Ми повинні дати відповідь на це запитання, вивчаючи дану тему.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Середовище існування – це усе, що оточує організм і впливає на нього. Існує 4 основних середовища:
- водне;
- наземно-повітряне;
- ґрунтове;
- організмові.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Розкрити значення основних груп екологічних факторів на живі організми:
- абіотичні – неживої природи;
- біотичні – живої природи;
- антропічні – людської діяльності.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Чим відрізняються середовища існування організмів між собою?
У чому полягає єдність організму і середовища?

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.


Урок 2

Розселення рослин у природі.

Мета.
Освітня. Ознайомити учнів із екологічними групами рослин в залежності від освітленості, температури, вологості; розкрити значення пристосувальних рис рослин до різних екологічних умов.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати біологічні процеси та екологічні фактори довкілля, робити висновки; розвивати уміння логічно мислити, спостерігати та узагальнювати вивчене.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до оточуючого середовища, до рослинності України; сприяти екологічному вихованню.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання схем.
5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва.
6.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: географія, фізика, література.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.
Основні поняття та терміни: абіотичні, біотичні чинники, екологічні групи рослин, життєва форма.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.
До певних значень підібрати чинники:
бактерії, грунт, вода, світло, людина, температура.
- забезпечує тепло та проходження фотосинтезу;
- здійснює транспорт речовин, регулює температуру, бере участь у фотосинтезі;
- впливає на швидкість процесів життєдіяльності;
- є джерелом води та мінеральних речовин, забезпечує прикріплення;
- забезпечують перегнивання решток у грунті, фіксують азот із повітря;
- забезпечує поливання, розпушування грунту.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Подумайте над словами і скажіть, як ви це розумієте?
“Найгарніша квітка та, що квітує там, де зросла!”
Після відповіді ми разом з учнями повинні сформулювати тему, мету та завдання уроку.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Розповідь про розселення рослин на планеті:
- рослини помірних широт;
- рослини Півночі;
- рослини екватору;
- рослини ….

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Узагальнити знання, розглянувши матеріали з Інтернету про рослини різних материків та пристосування до виживання у різноманітних умовах.

V. Узагальнення та систематизація знань.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.


Урок 3

Екологічні групи рослин.

Мета.

Освітня. Продовжити знайомити учнів із екологічними групами рослин в залежності від освітленості, температури, вологості; розкрити необхідність поділу рослин на екологічні групи.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати екологічні групи рослин між собою, робити висновки; розвивати уміння логічно мислити, спостерігати та узагальнювати вивчене.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до оточуючого середовища, до рослинності України; сприяти екологічному вихованню.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання схем.
5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – вірші, музика.
6.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: географія, хімія, література.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.
Основні поняття та терміни: екологічні групи рослин, світлолюбні, тіньовитривалі, холодостійкі, морозостійкі, посухостійкі, вологолюбні.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Зачитування учнями своїх творів про рослин:
- віршів;
- синквейнів;
- розповідей…

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Поставити проблемне запитання:
- Чи можуть якісь чинники мати першочергове значення, а якісь ні?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Розповідь про екологічні групи рослин по відношенню до:
- світла;
- води;
- температури;
- дефіциту тепла;
- дефіциту вологи…

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Дати коротку характеристику всім екологічним групам. Записати основні групи в зошит.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Найкраще відображає природні умови існування для рослин поділ земної поверхні на кліматичні пояси. Цей поділ ґрунтується на розподілі світла й температури по земній поверхні, на класифікації повітряних мас і на тому, які повітряні маси переважають на кожній території за сезонами.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.


Урок 4

Життєві форми рослин.

Мета.
Освітня. Продовжити формувати знання учнів про взаємозв’язки рослин із довкіллям; ознайомити з життєвими формами рослин та значенням цього поділу.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати екологічні фактори між собою та пристосуванням рослин до різних умов;
розвивати уміння спостерігати, аналізувати, робити відповідні висновки та узагальнення.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища і рослин рідного краю; сприяти екологічному вихованню та профорієнтації.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання схем.
5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – вірші, музика.
6.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: географія, хімія, геометрія.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.
Основні поняття та терміни: життєва форма, дерево, кущ, трава, чагарник.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Доповнити речення.
- існують такі середовища існування…….
- чинники середовища є ……………..
- до абіотичних чинників належать ……….
- до біотичних чинників належать ……….
- антропічні чинники – це ………….
- екологічні групи рослин бувають …………….

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Як ви думаєте, які відмінності між рослинами полягають у формі росту, галуження і тривалості життя?
На це запитання необхідно дати відповідь у кінці уроку.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Основними життєвими формами рослин є:
- дерево – багаторічна рослина з чітким поділом надземної частини на здерев’яніле стебло і крону;
- кущ – рослина з численними здерев’янілими стеблами висотою 0,5-5 м;
- трава – рослина здебільшого з невисоким, нездерев’янілим стеблом.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Розглянути різноманітні види дерев, кущів, трав. Дати їм короткі характеристики, середовище зростання, місце існування…

V. Узагальнення та систематизація знань.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.


Урок 5

Взаємодія рослин, грибів, бактерій та їх роль в екосистемах.

Мета.
Освітня. Ознайомити учнів із взаємодією живих організмів та довкілля; розкрити взаємозв’язки рослин, грибів, бактерій в екологічних системах.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати екологічні процеси у живій природі та значення рослин, грибів та бактерій у цих процесах; розвивати пам’ять, увагу, логічне мислення та мову.
Виховна. Виховувати бережливе відношення до оточуючого середовища; сприяти екологічному вихованню та профорієнтації.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання схем.
5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – музика.
6.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: географія, історія.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.
Основні поняття та терміни: флора, фітоценоз, степ, болото, лука, ліс, угруповання.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Експрес – тести.
1. Рослини з однаковими вимогами – це:
а) екологічні групи; б) дерева.
2. Липа – рослина:
а) холодостійка; б) тіньовитривала.
3. Життєва форма – це:
а) трава; б) підсніжник.
4. Антропічні фактори – це:
а) фактори живої природи; б) фактори людської діяльності.
5. Тварини, які живляться рослинами – це:
а) хижаки; б) рослиноїдні.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Поміркуйте над словами: “Ліс – це особливий, безкінечно добрий і безкінечно щедрий організм.”
Чому ліс називають організмом? На це запитання ми повинні дати відповідь протягом уроку.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Розповідь про рослинні угруповання – фітоценози. Вони бувають природними і штучними.
Сукупність фітоценозів певної території називають рослинністю, тобто сукупність рослинних угруповань.
Флора – сукупність видів, що ростуть на певній території.
Розповідь про взаємодію представників царств рослин, грибів та бактерій і їхньою роллю в екосистемах.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Розглянути різні екосистеми та різні угруповання на таблицях, малюнках на м\м дошці. Дати короткі характеристики організмам, зображеним на них.

V. Узагальнення та систематизація знань.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.


Урок 6

Охорона природи

Мета
Освітня. Закріпити знання учнів про рослинний світ планети і України; охарактеризувати рослини, які охороняються; розкрити причини їх знищення або вимирання; дати поняття “Червона книга”, “вікові дерева”.
Розвиваюча. Розвивати уміння визначати значення рослин на планеті, їх необхідність для природи або господарської діяльності людини; розвивати пам’ять, увагу, спостережливість, уміння логічно мислити, робити висновки та узагальнення.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до природи, до рослинності рідного краю.

Тип уроку. Формування знань, умінь і навичок.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Останній у темі.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання схем.
5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – вірші, музика.
6.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: краєзнавство.
Матеріали та обладнання: малюнки, таблиці, м\м дошка.
Основні поняття та терміни: Червона книга, заповідник, заказник, пам’ятка природи, ботанічний сад.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Проаналізувати взаємозв’язки, які складаються між рослинами, тваринами та людиною.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Поміркуйте над слова Т.Шевченка:
“Схаменіться, будьте люди, бо лихо вам буде!”

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Розповідь про:
- природоохоронні території;
- Зелену книгу – список рідкісних рослинних угруповань, які потребують особливого режиму їхнього використання; до Зеленої книги України занесено 126 угруповань;
- Червону книгу;
- заповідники, заказники, національні природні парки, дендропарки, ботанічні сади, пам’ятки природи…

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Огляд карти України, де знаходяться 15 заповідників, де національні природні парки, заказники…

V. Узагальнення та систематизація знань.

Заповнити таблицю за такими ознаками:
- зникаючі види – що перебувають під загрозою зникнення;
- вразливі – чисельність, яких швидко зменшується;
- рідкісні – які в даний час не відносяться до попередніх категорій, хоча їм загрожує небезпека.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання. Пропонуємо дізнатись де можно купити вишиванку. Вишиванку в Києві треба купляти тільки на нашому сайті. скачать dle 10.3фильмы бесплатно