Вивчаючи біологію людини, в різноманітних джерелах постійно зустрічаються математичні розрахунки анатомічних, фізіологічних, генетичних та інших параметрів тіла людини. Тобто, складові частини організму, перебіг фізіологічних процесів можна чітко, або приблизно, показати у вигляді цифр.

 Серед усіх залоз в нашому організмі є така, яку називають «точкою щастя». Розташована вона у верхній частині грудної клітки, прямо біля основи грудини. Виявити її дуже просто: для цього потрібно докласти два складених разом пальці нижче ключичної виїмки. Це і буде зразковим місцем розташування вилочкової залози. Своє ім’я вилочкова залоза отримала завдяки характерній формі, що нагадує тризуб вилку. 

 Допитливі учні часто задають запитання про місцезнаходження та значення селезінки в житті людини, адже часто можна почути, що після певних травм селезінку видаляють, тому й цікаво, чому ж цілий орган зникає з організму, а життя продовжується?

За дослідженнями вчених, селезінка – орган, що виконує

 Історія фізіогноміки йде корінням в глибоку давнину, адже з давніх часів людство помітило зв'язок між рисами обличчя людини, її характером і долею.

 В XIX ст. сам термін «фізіогноміка» багато дослідників стали застосовувати в іншому значенні - як найменування вчення про міміку.

 Однією з таких загадок нашого мозку є так звана генетична пам'ять. Що ж це таке?

Генетичною пам’яттю називають інформацію, що зберігається в

 Чи існує хоч одна система органів у людини, яка б не була взаємозв’язана з кровоносною. Відповідь, звичайно, стверджувальна, адже кожна  система органів має певні взаємозв’язки із кровоносною. Які ж вони?

 Вивчаючи скелет людини, учні досить часто не придають значення особливостям клітинної будови кісткової тканини. А саме клітини є тими цеглинками, які створюють основу опори тіла.

   Кісткова тканина формує скелет організму, який 

 Положення тіла в просторі – це нейромеханічна реакція, що забезпечує підтримання рівноваги. Кожна біологічна система знаходиться у механічній рівновазі, якщо сили, що на неї діють, в сумі дорівнюють нулю. Ця система характеризується стійкістю, якщо після певних навантажень та змін, вона повертається в попередній стан. 

 Залежно від локалізації процесу гідролізу харчових речовин розрізняють внутрішньоклітинне і позаклітинне травлення, яке є порожнинним і пристінковим, або мембранним.

  Потові залози відносяться до трубчастих залоз, які знаходяться на межі під шкірною жировою клітковиною і сітчастим шаром дерми. Кожна, окремо взята залоза, складається з тіла і вивідного потового протоку, який проходить у сполучній тканині шкіри. Існує два типи потових залоз: еккринні і апокринні.