Можливо, наші очі повинні час від часу промиватися сльозами, щоб ми побачили життя виразніше.

(Алекс Тан)

 Жування забезпечує якість первинної обробки їжі і визначає час перебування її в ротовій порожнині та в загальному здійснює рефлекторні впливи на секреторну і моторну діяльність всього шлунково-кишкового тракту.

 Саме головний мозок є верховним посередником у тих відношеннях, які  зв’язують язик та органи травлення. За сигналами, які надходять від «ситого» шлунку, смакові сосочки язика знижують свою чутливість, а сигнали від «голодного» шлунку її підвищують.

 Вивчаючи на уроках регуляцію діяльності органів або систем органів людини, учні завжди дивуються, чому гуморальна регуляція має саме таку назву. Вони співставляють термін «гумор» як літературний, але виявляється, що в біології у перекладі з латинської мови «гумор» - рідина. 

 Кожен міхурець, тобто кожна альвеола вистелена специфічною поверхнево-активною плівкою – сурфактантом. Цю плівку ще називають «атлантом», так як вона підтримує округлу форму всіх альвеол, забезпечуючи стабільність об’єму. Вона не дає альвеолам спадатися під час видиху. Якщо сурфактант руйнується,

 Ми володіємо унікальним мовним апаратом, що забезпечує найтоншу артикуляцію і членороздільну мову. У людини гортань займає більш низьке положення по відношенню до рота, ніж у мавп. За рахунок цього у нас глотка і рот утворюють загальну «трубку», яка виконує важливу роль мовного резонатора. 

 Постава - це спосіб побудови біомеханічної схеми тіла людини у вертикальному положенні. Ця побудова визначається комплексом безумовних рефлексів - руховим стереотипом, який "вибудовує" із сегментів тіла ту чи іншу конструкцію, в тій чи іншій мірі придатну для збереження вертикального положення і руху.

 Досить важливе вміння розуміти «мову обличчя», читати викарбувані у міміці емоції, навмисно і довільно висловлювати свої почуття, володіючи мімікою як інструментом спілкування з оточуючими. Надзвичайно рухлива міміка свідчить про жвавість і швидку

 Губи - одна з найбільш вразливих частин нашого тіла, тому що вони постійно піддаються впливу зовнішнього середовища: перепади температури, вітер, сухе і забруднене повітря. Все це сприяє

 Тіло людини – складна біохімічна система і нам здається, що в ньому немає нічого непотрібного. Але насправді у ньому зустрічаються деякі залишки органів, які колись були значно більшими і виконували важливі функції.