Пошук:
Автор Pavlenko | 24 ноября 2015 | Коментарів: 0 | Переглянуто 788
Рубрика: Корисна інформація / Біологія людини

Червона рідина життя

   Вивчаючи кровоносну систему, учні 9 класу і не здогадувались, яке безцінне значення крові та її постійного руху в житті людини.
Кров неспинно циркулює протягом усього життя по двох колах кровообігу. В підручниках чітко вказано за скільки часу відбувається рух крові в малому та великому колах. Це зовсім небагато, але ж за такий короткий строк кров встигає виконати велику кількість задач.
   Всі старшокласники знають функції крові, так як у підручнику з біології людини чітко висвітлене дане питання. Але чи є деякі функції першочерговими, чи всі вони рівнозначні? Чи має значення кількість самої крові в організмі?  Чи існує хоч одна система органів у людини, яка б не була взаємозв’язана з кровоносною. Відповідь, звичайно, стверджувальна, адже кожна  система органів має певні взаємозв’язки із кровоносною. Які ж вони?
   Кровоносна і дихальна. Дихальна функція крові пов’язана з тим, що легені насичують кров киснем, який доставляється в клітини завдяки гемоглобіну, що міститься в еритроцитах. 
   Кінцевим пунктом переміщення повітря по дихальних шляхах є альвеоли, загальна поверхня яких близько 100 м2. Альвеоли обплетені густою мережею капілярів і розташовані так щільно, що капіляри затиснуті між ними. Усього 1 секунду перебуває кров у капілярах легенів, і за цей час вуглекислий газ із крові переміщується в повітряний простір альвеоли, а кисень із альвеол - у кров. Вуглекислий газ видаляється з легенів назовні під час видиху, а кисень з кров’ю прямує до всіх клітин організму.  
   Кровоносна і серце. Кровопостачання серця забезпечується двома вінцевими артеріями, які починаються від цибулини аорти з під лівої та правої кишеньки клапану. Розташовуються артерії по вінцевій та міжшлуночковій борознах. Вінцеві артерії розгалужуються до капілярів у всіх трьох оболонках стінки серця. Кров із капілярів збирається у серцеві вени, венозний синус і впадає безпосередньо у праве передсердя. Стінка серця добре постачається кров’ю, судинні стовбури широко між собою сполучаються. Під час систоли шлуночків венозна кров через вінцеву пазуху надходить до порожнини правого передсердя. Артеріальна кров при цьому в товщу стінок шлуночків не потрапляє: м’яз серця, скоротившись, стискує внутрішньо серцеве судинне русло. У фазі діастоли шлуночків, коли одночасно закриваються клапани аорти і відкриваються отвори вінцевих артерій, артеріальне русло серця наповнюється кров’ю.
   Кровоносна і травна. У кров надходять поживні речовини, засвоєні у травній системі, які вона доставляє до кожної клітини.
У порожнинах ворсинок тонкого кишечника розміщуються кровоносні та лімфатичні капіляри, елементи гладенької м’язової тканини, нервові волокна. Ворсинки й мікроворсинки є основним «пристроєм», який забезпечує всмоктування поживних речовин. Безпосередньо до крові переходять розчинені у воді глюкоза, амінокислоти, солі мінеральних речовин. Продукти розщеплення жирів (гліцерин і жирні кислоти) надходять спочатку в лімфу, а з нею потрапляють до кровоносної системи.
   Кровоносна і видільна. Із клітин в кровоносне русло надходять продукти обміну, наприклад такі як сечовина, вуглекислий газ, які кров доставляє в органи, які займаються їхньою утилізацією: сечовину у нирки, вуглекислий газ у легені. Із кишечника капіляри забирають токсини і доставляють у печінку, які їх знезаражує. 
   Нирки щоденно фільтрують 2000 літрів крові. До капсули кожного нефрону підходить відгалуження ниркової артерії - привідна артеріола. Вона розгалужується на 20-25 капілярів, які утворюють у нирковій капсулі клубочок, а потім збираються у відвідну артеріолу. Діаметр привідної артеріоли більший, ніж відвідної, тому в капілярах клубочка створюється високий тиск. Під тиском крізь стінки капілярів і ниркової капсули до її порожнини фільтрується рідина, подібна до плазми крові. У ній відсутні лише формені елементи крові й великі за розміром молекули білків, що не проходять крізь пори стінок капілярів клубочка. Відвідна артеріола гілкується, формуючи навколо звивистих канальців і петлі нефрону капілярну мережу. Ці капіляри зливаються у венулу. Венули, по яких кров рухається від нефронів, збираються в ниркову вену, що виносить кров з нирки.   
   Кровоносна і опорно-рухова. Зовні кістка вкрита окістям - щільною оболонкою із сполучної тканини, яка пронизана нервами і кровоносними судинами. Функція судин – забезпечення поживними речовинами та іншими життєво необхідними елементами, які транспортуються кров’ю. 
   Основною структурною одиницею кісткової тканини є остеон. У центрі остеону міститься канал, через який проходять судини. У плоских кістках та головках трубчастих міститься червоний кістковий мозок - кровотворна тканина, в якому утворюються клітини крові.
   Кровопостачання м’язів здійснюється м’язовими гілками, розміщеними поблизу артерій. У м’язі кровоносні судини розгалужуються, внаслідок чого кожне волокно оплете сіткою кровоносних капілярів. Через стінки капілярів і сарколему м’язового волокна відбувається обмін речовин. 
   Кровоносна і ендокринна. Усі залози внутрішньої секреції секретують гормони, кров транспортує їх до клітин і особливо тих органів, для яких вони призначені. 
   Працездатність організму залежить від рівня в крові глюкози, що є для клітин джерелом енергії. Якщо енерговитрати зростають, концентрація глюкози в крові падає. Аби повернути її до належного рівня, у діяльність органів, що постачають у кров цей енергоносій, втручаються регуляторні системи.
   Першим нестачу глюкози в крові фіксує гіпоталамус, де міститься нервовий центр регуляції гомеостазу. Він надсилає нервові імпульси до печінки, і в ній зростає продукція глюкози з глікогену. Одночасно сигнали надходять до надниркових і підшлункової залоз, стимулюючи секрецію адреналіну, норадреналіну й глюкагону. Потрапивши до печінки, ці гормони стимулюють вироблення глюкози й виведення її в кров. Отже, у кожної речовини є свої «адреси доставки» та місця запасу.
   Кровоносна і покривна. Організм людини, як і всі фізичні тіла, обмінюється із середовищем тепловою енергією. Якщо температура середовища нижча за температуру фізичного тіла, тіло віддає тепло, тобто охолоджується. Якщо температура середовища вища, будь-яке тіло отримує тепло й має нагріватися. Організм людини тільки-но оцінить зміни температури середовища як загрозливі для себе, його теплообмін змінюється. Так, щоб запобігти перегріванню, організм збільшує тепловіддачу, а зі зниженням температури середовища - зменшує.
   Основним переносником тепла в організмі є кров, що має високу теплоємність. Циркулюючи кровоносною системою, вона нагрівається в «гарячих» органах і переносить тепло до тих, що розігріті менше.
   Кровоносна і нервова. Складові частини ЦНС – головний і спинний мозок покриті трьома оболонками, однією з яких є судинна. Як і всі органи тіла вони кровопостачаються, отримуючи поживні речовини і видаляючи продукти обміну.  Головний мозок отримує артеріальну кров з двох джерел: внутрішніх сонних і хребетних артерій.
   Кровоносна і статева. Статеві системи чоловіка і жінки відрізняються у залежності від фізіологічних функцій. Тому і зв'язок їх з кровоносною системою має певні відмінності. По-перше, чоловічий статевий орган у анатомічній будові має спеціальні печеристі тіла, які під час статевого акту наповнюються кров’ю. У вагітних жінок утворюється пуповина, в якій переплітаються судини матері і малюка. Завдяки цьому йде живлення і дихання зародка і плода. 
   Кровоносна і сенсорні. Основних сенсорних систем – 5: зорова, слухова, смакова, нюхова і дотикова. Кожна з них потребує кровопостачання своїх клітин та зумовлює деякі особливості функціонування. 
   Око вкрите трьома оболонками. Під склерою міститься судинна оболонка, де розгалужуються кровоносні судини, які забезпечують кров'ю сітківку. Попереду судинна оболонка переходить у райдужну оболонку, клітини якої містять пігмент меланін. Його концентрація визначає колір очей. Судинна оболонка утворює рідину - вологу передньої та задньої камер ока. Передня камера - між рогівкою і райдужкою, задня камера - між райдужкою та кришталиком. Вони постачають рогівку і кришталик поживними речовинами, оскільки останні не мають кровоносних судин.
   Звук океану, який ми чуємо, прикладаючи до вуха морську мушлю - це насправді не океан, а звук крові, що біжить по вушних венах. При емоційних переживаннях, сильному переляку, тривоги у людини напружуються скроневі м‘язи. Постійна скутість цих м’язів може вести до здавлення судин слухового проходу, що і викликає відчуття шуму, дзвону, гулу у вухах. Шум у 65-90 дБ призводить до змін у діяльності органів кровообігу.
   Рецептори смаку і нюху розміщені у слизовій оболонці носової та ротової порожнин, які досить добре кровопостачаються. А певний малюнок пальців людини, які є основним органом дотику в людини, створюється саме кровоносними судинами. Типовими прикладами статичного сліду є відбиток пальця руки з відображенням капілярного візерунка.

   Таким чином, розглянувши приклади із функціонування організму людини, можна зробити висновки, що без взаємодії кровоносної системи з іншими фізіологічними системами організм функціонувати не буде. Кров – це основна рідина життя, а кровообіг – основний транспортний потік тварин та людини.
скачать dle 10.3фильмы бесплатно


Подібні публікації:
Природні фільтри тіла Природні фільтри тіла
 Будова нирки досить складна, але школярі засвоюють її досить швидко, так як всім стає цікаво, коли почують, що в нирках є, і піраміди, і петлі,...
Екскреторні системи Екскреторні системи
 Кінцеві продукти обміну виділяються спеціальними видільними системами, які називають екскреторними. В першу чергу ці системи регулюють хімічний...
Процес всмоктування речовин у різних відділах травного каналу. Процес всмоктування речовин у різних відділах травного каналу.
Із власного досвіду викладання біології людини у звичайній загальноосвітній школі знаю, що вивчаючи травну систему, учні досить важко засвоюють: яким...
Морфологічні типи будови серця у тварин Морфологічні типи будови серця у тварин
Ми знаємо, що рух крові забезпечується роботою серця, яке нагнітає кров у судинну систему. Дія серця як насоса ґрунтується на здатності м’язів...
Використання завдань із шифруванням відповідей. Використання завдань із шифруванням відповідей.
В ході систематизації знань та умінь учнів часто використовую завдання, у яких непотрібно писати ні єдиного слова, а лише певний шифр, тобто...
Навігація ↓
Реклама ↓
Статистика ↓
bigmir)net TOP 100

free counters
Реклама ↓
На сайті знайшли ↓