Із власного досвіду викладання біології людини у звичайній загальноосвітній школі знаю, що вивчаючи травну систему, учні досить важко засвоюють: яким же чином відбувається процес всмоктування речовин у кров?

         Всмоктування – це важливий фізіологічний процес проникнення речовин через клітинну мембрану в клітини, а із клітин – у внутрішнє середовище організму. Цей процес проникнення речовин відбувається за допомогою:

-         дифузії;

-         активного переносу речовин через мембрану проти градієнта концентрацій, і потребує затрати енергії;

-         пасивного переносу речовин, який нагадує полегшену дифузію і не потребує вільної енергії;

-         піноцитозу.

         Процес всмоктування відбувається в усіх відділах травного тракту, але звичайно з різною інтенсивністю. У ротовій порожнині відбувається всмоктування невеликої кількості води з розчиненими в ній мінеральними солями, всмоктування слабкого розчину алкоголю, глюкози та  незначної кількості амінокислот.

         Відносно невелике всмоктування відбувається у дванадцятипалій кишці – першому відділі тонкого кишечника. Основне всмоктування відбувається у найтоншій і клубовій кишках завдяки особливій будові слизової оболонки. Вона має вип’ячування – ворсинки, число яких на 1 кв.мм від 18 до 40, висота їх 0,5-1,5 мм. Поверхня ворсинки вкрита одношаровим епітелієм. Край  утворений великою кількістю мікроворсинок, завдяки яким площа всмоктування збільшується і складає близько 500 кв.м. Під епітелієм ворсинок розміщується пухка волокниста сполучна тканина, в якій проходять кровоносні, лімфатичні судини та нерви.

         В центрі порожнини ворсинки знаходиться лімфатичний капіляр, що закінчується сліпо, і в кожну ворсинку входять 1-2 артеріоли, які там розгалужуються на капілярну сітку. У сполучнотканинній основі ворсинки наявні окремі дрібні гладеньком’язові волокна, завдяки яким ворсинки здатні до скорочення.

         Розчинні у воді мінеральні речовини всмоктуються в основному в тонкому кишечнику шляхом активного транспорту.

         Продукти розщеплення білків - амінокислоти, всмоктуються також способом активного транспорту в кровоносні капіляри ворсинок кишечника і потрапляють у систему воротної вени в печінку. Тут вони підлягають різноманітним перетворенням. Значна частина їх використовується для синтезу білків: альбуміну, протромбіну, фібриногену, деяких глобулінів… Амінокислоти  розносяться кровотоком по всьому організму і слугують вихідним матеріалом для синтезу різноманітних тканинних білків, гормонів, ферментів, гемоглобіну та інших речовин білкової природи.

         В кровоносні капіляри ворсинок всмоктуються і продукти розщеплення вуглеводів – моносахариди. По воротній вені вони потрапляють у печінку, де значна їх частина перетворюється на глікоген. Частина глюкози потрапляє в загальний кровоток, розноситься ним по всьому тілу і і використовується як основний енергетичний матеріал. Деяка частина глюкози перетворюється в тригліцериди і відкладаються в жирових депо, тобто в підшкірній жировій клітковині та сальнику.

         Продукти розщеплення жирів в основному всмоктуються в центральну лімфатичну судину ворсинок. Найлегше всмоктуються жири вершкового масла та свинячого сала. Речовина гліцерин, що утворюється в результаті переварювання жирів добре розчиняється у воді і легко всмоктується через епітелій слизової оболонки кишечника. Жирні кислоти нерозчинні у воді і при всмоктуванні поєднуються із жовчними кислотами і солями, утворюючи комплекси – розчинні мила, які проникають через стінку кишки. Пройшовши через епітеліальні клітини кишок, ці комплекси розрушуються. Ворсинка кишечника, скорочуючись, видавлює лімфу із наявними в ній дрібними жировими частинками. Тому лімфа, яка відтікає від кишечника, за кольором нагадує молоко і її часто називають молочним соком. Основна маса ліпідів відкладається в жирових депо. Із них жири використовуються з енергетичною та пластичною метою.

         У товстому кишечнику в невеликих кількостях можуть всмоктуватися глюкоза, амінокислоти та інші легкі для всмоктування речовини. Всмоктування води шляхом дифузії розпочинається в шлунку та інтенсивно проходить в тонкому і особливо у товстих відділах кишечника.

         Як складний фізіологічний процес – всмоктування – керується нервовими та гуморальними впливами.