Щоб повноцінно жити, рости, розвиватися і залишатися сильним і здоровим, нам необхідно добре харчуватися. Вживання їжі для організму людини, як і для всіх інших живих організмів, життєво необхідне. Не буде їжі – не буде енергії, адже наш організм отримує її саме із харчових продуктів. За дослідженнями вчених кожна доросла людина в рік може з’їсти в середньому 500 кг їжі. 

Із кожного з’їденого шматочка, клітини одержують різну кількість енергії. Але для того, щоб кДж чи ккал утворилися, треба, щоб їжа пройшла складний шлях перетворень у результаті дивовижних процесів травлення. Головною «дійовою особою» таких перетворень їжі є найдовша система тіла – травна, яку порівнюють із довгою трубою, по якій рухається з’їдена їжа. Довгою тому, що її довжина досягає майже 10 м. Зрозуміло, що вона знаходиться не лише у рівному вигляді, а й у складеному та закрученому. На певних «станціях, переходах, перехрестях» цієї травної труби харчові продукти хімічно розщеплюються, їхні складові частини виокремлюються і в результаті утворюються мікроскопічні поживні речовини, які можуть засвоюватися клітинами тіла. Тобто травна система розкладає їжу на складові частини, щоб розподілити їх на корисні, шкідливі і просто непотрібні, які виводяться. 

Травну трубку можна порівняти із звичайним трубопроводом чи механізмом якоїсь техніки, що працює на паливі. Тільки виникає одне питання: чи можуть механізми виходити з ладу. І всім зрозуміло, що можуть. Отже, замінити складову частину у трубопроводі квартири ми можемо, а ось складову частину травної трубки – це досить проблематично. Буде порушена цілісність всього організму. Звідси висновок: ми повинні з повагою відноситися до свого організму, повинні берегти своє здоров’я і знати, що від травлення залежить функціонування всіх систем організму.

Як же їжа подорожує по нашому організму? Починається ця подорож в ротовій порожнині, де їжа подрібнюється, обробляється слиною, формується харчовий комок і ковтається. Ферменти слини сприяють перетравленню вуглеводів. Колір проковтнутої їжі у роті майже не змінюється. 

Через стравохід вона потрапляє у шлунок. Стравохід –поєднуючи ланка між ротом і щлунком, і він не є такою вже простою трубочкою. У ньому наявні спеціальні м’язи, які проштовхують їжу до шлунку. Тому стравохід може функціонувати і тоді, коли ми знаходимося не лише у вертикальному положенні, а також у горизонтальному та головою вниз, вживаючи їжу. Колір їжі, яка проходить по стравоходу, ще залишається таким, яким був у роті.

У нижньому кінці стравохід трохи розширюється і переходить у шлунок, де їжа продовжує підлягати механічній і хімічній обробці. Але по-перше, шлунок – це порожнистий орган, який є вмістилищем для з’їденої їжі. З усіх органів тіла його м’язи утворюють найтовщий шар. Причина цього в тому, що здійснюючи механічну обробку їжі, ці м’язи почергово скорочуються і рухають їжу, перемішуючи її.

Середовище у шлунку кисле, причому кислота настільки сильна, що може зробити отвір у металі. 

За дослідженнями вчених їжа в шлунку може зберігатися від 20 хвилин до кількох годин. Все залежить від харчових продуктів. Стінки шлунку частково всмоктують деякі солі, вуглеводи, алкоголь. В тому разі, як їжа перетвориться на кашкоподібну темно-сіру масу – хімус, вона надходить у тонкий кишечник, у перший його відділ – 12-палу кишку. А вже далі відбувається остаточне переварювання їжі. У 12-палій кишці хімус змішується з підшлунковим соком і жовчю. Тут здійснюється переварювання білків, жирів і складних вуглеводів. Хімус перетворюється в хілус – речовину жовтого кольору. Вся слизова оболонка тонкого кишечника всмоктує з хілуса поживні речовини, що розносяться кров’ю до всіх клітин. У товстому кишечнику, де відбувається накоплення непереварених залишків, хілус перетворюється у фекальні маси.

Кожен відділ виконує властиві йому функції. І, звичайно, основна частка належить слизовій оболонці. Сама назва говорить про те, що вона утворює слиз. У стравоході аж декілька слизових шарів,  тому їжі так легко рухатися. У шлунку слизова оболонка утворює багато складок, завдання яких різнобічні. По-перше, в них розміщуються залози, що виділяють кислий шлунковий сік, а по-друге, вони захищають сам шлунок від дії кислоти. 

Слизова оболонка тонкого кишечника має значну кількість мікроворсинок, завдяки чому збільшується площа всмоктування. За підрахунками вчених у тонкому кишечнику близько 200 см3 слизової оболонки, у розправленому і розгорнутому вигляді якою можна було б накрити тенісний корт. 

Слизова оболонка товстого кишечника здійснює всмоктування води, мінеральних солей та остаточне переварювання клітковини. Тут формуються калові маси, а для їх переміщення потрібний також слиз. Він діє як змащувальний матеріал і перешкоджає пошкодженню тканин. Крім цього у товстому кишечнику живуть бактерії, які формують мікрофлору. 

Всю роботу травного каналу, яку ми розглянули можна вважати лише першою частиною важливого для життя живих організмів процесу – метаболізму. Це процес накоплення енергії, але ж ми ростемо, рухаємось, думаємо, працюємо… і витрачаємо цю енергію. Тому вона потребує поповнення. Адже, навіть, під час спокою і сну, у нас витрачається енергія. Кожен орган для свого нормального функціонування потребує певну кількість енергії. Наприклад, серце потребує десь до 10% енергії, нирки – до 7%, мозок – 20 %, м’язи – понад 15%, печінка – до 30%. Отже, органи тіла потребують різну кількість енергії. Причому існує цікава залежність між масою органів і кількістю використаної енергії. Наприклад, невеликі органи, такі як серце, нирки, печінка, мозок разом взяті використовують понад 50% енергії для своєї діяльності, а м’язи, що складають 40% маси тіла потребують менше ніж 20 %.

У висновку можна зазначити, що травна система – це дійсно «трубопровід» організму, в якому речовини, які надходять з їжею, переварюються, розпадаються до простих молекул, всмоктуються в кров, і вже звідти починається їхнє засвоєння організмом.