Крім пігментних лусочок, у багатьох видів, крила яких відрізняються переливчастим металевим блиском, є лусочки іншого типу - оптичні. Дуже тонкі оптичні структури лусочок взаємодіють з ультрафіолетовою частиною спектра, народжуючи фарби, що сприймаються оком комах, але не видимі нами.

Найулюбленішою прикрасою кожної дівчини-українки був віночок.

Квіти на сьогоднішній день не більше, аніж вияв приязні і поваги, але у давні часи вони мали ритуальну значимість, яка зараз виявляється в обрядах, особливо в родинних

Традиційно барвники виготовляли з багатьох компонентів живої природи – кори дерев, листя, коріння, плодів та квітів. Для кожного окремого випадку були свої строки збирання і заготівлі сировини, суворий режим дозування, чітка технологія заварювання. Вважали, що фази місяця впливають на збирання барвникового зілля.

Використання міжпредметних зв’язків дає можливість об’єднати програмовий матеріал у вигляді стрункої системи знань, творчо підійти до виконання тих завдань, які потребують знань з інших предметів, розглядати природні явища під іншим кутом зору, тобто з погляду інших предметів, повніше і глибше розкрити зв’язки між хімією, фізикою, географією, суспільствознавчими предметами, тобто забезпечити підпорядкування окремого загальному.

Багато на Україні збереглося переказів про дерева, кущі, трави.

З давніх-давен люди прислуховувались до природи-матінки, до кожного її подиху, звуку, шепоту, придивлялись до її рухів, тіней, явищ, красот. Все незвичайне приваблювало, все гарне надихало: ось розпускається пелюстка, а там під листочком уже зріє ягідка, а ось налетів вітерець, приніс дощ, і знов гілля готується до весни.
Світанки з росами, цвітіння садів, буяння трав – спостерігаючи все це, наш народ і сам ставав більш поетичним, його переповнювало бажання змалювати, зобразити, увічнити те, що побачили, те, що почули. Так народжувались пісні, зўявлялись малюнки, а згодом і вишивки.
Через віки пронесли українці любов до різних речей, тварин, особливо рослин, тому що вважали їх символами. Майже в усіх народів є улюблені рослини. У Канаді це клен, у росіян – берізка, а у нас, українців – це верба та калина. Правду каже прислівўя: “ Без верби та калини нема України”.

Сосна оспівана в піснях, опоетизована в легендах, вона завжди була поруч людського обійстя, а сосновий бір – своєрідною коморою для сільського мешканця. Коли приходила глибока осінь, перший приморозок студив землю, бір одлунював людським голосом. Усім селом сходилися люди, щоб заготовити глиці. Дорослі і діти нагрібали цілі копиці опалої і за літо вистиглої хвої. Нею утеплювали хати, прикривали копиці з насінневою картоплею, використовували для підстилки домашнім тваринам, топили в плиті.

Основні положення національного виховання та національної школи націлюють на широке відображення і глибоке вивчення святинь свого народу, пам´яток культури і природи. У навчальному і виховному процесі на уроках біології знаходять відображення традиції, звичаї, народна медицина, ботаніка, зоологія, землезнавство, метеорологія, духовна і матеріальна культура українського народу, При вивченні розділів “Рослини” та “Тварини” можна у певній мірі забезпечити ці основні напрямки і виховного, і навчального процесів.