Урок 1

Нестатеве та статеве розмноження організмів.

Мета.
Освітня: розширити знання учнів про розмноження живих організмів; ознайомити з основними способами розмноження: нестатевим та статевим; звернути увагу на спадкову однорідність потомства при нестатевому розмноженні; дати поняття про значення розмноження для відтворення собі подібних.
Розвиваюча: розвивати уміння порівнювати біологічні процеси та робити висновки і узагальнення.
Виховна: виховувати бережливе ставлення до життєдіяльності організмів у природі.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Комбінований.
Місце уроку в навчальній темі. Вступний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно- пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4. Візуальний: складання схем.
5. Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – вірші.
6. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: хімія.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці.
Основні поняття та терміни: розмноження, брунькування, спороутворення, поліембріонія, партеногенез.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

- Що таке життя?
- Які основні ознаки живих організмів?
- Що ви розумієте про розмноження?
- У чому полягає біологічне значення розмноження?
- Які форми розмноження вам відомі?

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Повідомити тему, мету та завдання уроку. Наголосити на тому, що необхідно розширити знання про розмноження у природі. Поставити проблемне запитання:
- що буде з живими організмами, якщо розмноження стане неможливим із-за якихось непередбачених причин?
- чи можна керувати розмноженням?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

1. Розповідь про форми розмноження організмів, їх класифікація:
а) нестатеве розмноження, його способи;
б) статеве розмноження;
в) вегетативне розмноження, його способи:
г) поділ навпіл;
д) спороутворення;
е) брунькування;
є) клонування.

2. Розповідь про поліембріонію та партеногенез.

3. Досліди про штучний партеногенез: вчені одержали його, діючи на яйце жаби тонкою голкою. Якщо змінити концентрацію солей у воді, то у морських тварин появляться партеногенетично тварини. Академік Б.Л.Астауров, діючи високими температурами на яйця шовковичного шовкопряда, вивів партеногенетичних метеликів жіночої статі, що призвело до значного збільшення коконів.
4. Розповідь про значення нестатевого розмноження та вегетативного (живцями, бульбами, цибулинами, кореневищами, коренями, листками, відсадками, щепленням…
5. Розповідь про форми статевого розмноження:
а) кон’югація;
б) копуляція (ізогамія, анізогамія, оогамія).

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Заповнити таблицю.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Розмноження є універсальною властивістю живих істот, завдяки якій забезпечується безперервність і спадковість життя.
Завдяки нестатевому, вегетативному та партеногенезу давати нащадків можуть ізольовані окремі особини.
Статеве розмноження – це явище, коли новий організм розвивається із заплідненої яйцеклітини, що виникає внаслідок злиття двох статевих клітин різної статі.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.


Урок 2

Лабораторна робота “Форми розмноження організмів та їх цитологічні основи”.

Мета.
Освітня: закріпити знання учнів про різні способи і форми розмноження організмів; сформувати практичні уміння і навички.
Розвиваюча: розвивати уміння розрізняти різні форми і способи розмноження, робити висновки про значення їх для господарської діяльності.
Виховна: виховувати бережливе ставлення до життєдіяльності всіх живих організмів на планеті.

Тип уроку. Застосування знань та умінь.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: пояснення, бесіда, робота з підручником, інструктивною карткою та роздатковим матеріалом.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
в) практичний: виконання лабораторної роботи.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді,
конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно- пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання схем.
5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – музика.
6.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: агрономія, рослинознавство.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, інструктивні картки, таблиці, кімнатні рослини.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Перед виконанням лабораторної роботи заповнити схему.

Форми розмноження

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

1. Прочитати інструктивну картку і ознайомитися із завданнями.
2. Приготувати мікроскоп до роботи.

ІІІ. Виконання лабораторної роботи.

“ Форми розмноження організмів та їхні цитологічні основи”.

ІV. Узагальнення та систематизація знань.

V. Підведення підсумків уроку.


Урок 3

Будова і утворення статевих клітин. Запліднення.

Мета.

Освітня: ознайомити з будовою та процесом утворення статевих клітин; сформувати знання про значення гаметогенезу для розвитку організмів; дати поняття “мітоз”, “мейоз”.
Розвиваюча: розвивати уміння логічно мислити, робити висновки та узагальнення.
Виховна: виховувати бережливе ставлення до живих організмів та їхнього потомства.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно- пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання схем.
5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – вірші, музика.
6.Релаксопедичний: фізкультхвилинка, психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: історія.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, портрети вчених.
Основні поняття та терміни: сперматогенез, овогенез, гаметогенез, мітоз, мейоз.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Доповнити речення.
1. Розмноження – це …
2. Форми розмноження є - …
3. Способи нестатевого розмноження - …(ділення, спороутворення, брунькування).
4. Простим поділом розмножуються … (одноклітинні).
5. Спороутворення характерне для …
6. Вегетативне розмноження – це …
7. Поліембріонія – це процес … (розвитку зародка з однієї заплідненої яйцеклітини).
8. Партеногенез – це…

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Повідомити тему, мету та завдання уроку. Поставити проблемне запитання:
- чим відрізняються між собою статеві клітини самця і самки?
- яке це має значення для запліднення?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Розповідь про будову статевих клітин:
а) сперматозоїда;
б) яйцеклітини.
Знайти ознаки подібності та відмінності між ними.
Яйцеклітини людини були описані в 1827 р. засновником ембріології академіком К.Бером. Параметри яйцеклітини людини: округла форма, чітко помітні цитоплазма та ядро, діаметр 1/7 мм або 130 мкр, вага 0, 015 міліграма.
Сперматозоїд людини вперше був описаний в 1667 р. винахідником мікроскопа А.Левенгуком. Його параметри: у 85 тис. разів менший за яйцеклітину, голівка довжиною 3-5 мкр, середня частина – 3-6 мкр, хвостик довжиною 30-50 мкр. Цитоплазма практично відсутня.
Розповідь про роздільностатеві та гермафродитні організми:
- які організми називаються роздільностатевими?
- що таке статевий диморфізм? У яких тварин він виявляється?
- які організми–гермафродити вам відомі із розділу “Тварини”?
- які рослини називаються однодомними і дводомними?

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Розглянути таблицю та малюнки гаметогенезу (ст. 160).
Знайти подібності та відмінності. Замалювати, позначити та записати стадії розвитку статевих клітин та коротку характеристику кожної.
Розглянути таблиці циклів розвитку спорових рослин, голонасінних та покритонасінних рослин.
Розглянути таблицю подвійного запліднення у квіткових рослин, та дати йому характеристику.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Статеві клітини виконують функцію передачі спадкової інформації від батьків до потомства. У хребетних вони утворюються у статевих органах у кілька стадій: розмноження, росту, дозрівання та формування.
Біологічне значення запліднення полягає у збільшенні спадкового різноманіття, оскільки нащадки поєднують у собі ознаки материнського і батьківського організмів.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.


Урок 4, 5

Періоди онтогенезу в багатоклітинних організмів. Ембріогенез.

Мета.
Освітня: ознайомити учнів із індивідуальним розвитком
організмів та його періодами; сформувати знання про зародковий період; дати поняття “онтогенез”, “філогенез”, “ембріогенез”.
Розвиваюча: розвивати уміння мислити, порівнювати та робити висновки та узагальнення.
Виховна: виховувати бережливе ставлення до живих організмів та материнських особин, що виношують потомство.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Комбінований.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань,
робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно- пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання схем.
5. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці.
Основні поняття та терміни: ембріон, бластула, гаструла, інвагінація, імміграція, ентодерма, ектодерма, мезодерма.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Тестовий контроль.

1. Мейоз – це: а) поділ нестатевих клітин;
б) поділ статевих клітин.
2. Мейоз має: а) два мітотичні поділи; б) один мітотичний поділ.
3. Галоїдною називають клітину, у якій виявлено:
а) по одній хромосомі кожного типу;
б) по дві хромосоми кожного типу;
в) по три хромосоми кожного типу.
4. Гаметогенезом називають:
а) процес утворення нестатевих клітин;
б) процес утворення статевих клітин.
5. Овогенез – це6
а) формування яйцеклітин; б) формування сперматозоїдів.
6. Сперматогенез – це6
а) формування яйцеклітин; б) формування сперматозоїдів.
7. Стадії гаметогенезу:
а) розмноження; б) росту; в) дозрівання; г) формування.
8. Результатом овогенезу є утворення:
а) однієї яйцеклітини; б) напрямних тілець;
в) чотирьох яйцеклітин; г) чотирьох сперматозоїдів.
9. Результатом сперматогенезу є утворення:
а) однієї яйцеклітини; б) напрямних тілець;
в) чотирьох яйцеклітин; г) чотирьох сперматозоїдів.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Повідомити тему, мету та завдання уроку. Поставити проблемне запитання:
- чи залежить перебіг ембріонального розвитку для подальшого розвитку і життєдіяльності організмів?
- чи відрізняють онтогенези в особин одного виду, які живуть в різних природних умовах і чому?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Розповідь про тривалість та періоди онтогенезу.
Термін “онтогенез” запропонував німецький вчений Е.Геккель у 1866 р. Тривалість онтогенезу у рослинних і тваринних організмів різна: у деяких водоростей сягає кількох годин, а мамонтове дерево живе кілька тисяч років.
Етапи онтогенезу у рослин: зигота – зародкова меристема – зародок (зародковий корінець, листочки або сім’ядолі та брунечка).
Розповідь про ембріональний розвиток – ембріогенез.
У 1906 р. професор Московського університету М.А.Варнак встановив, що після запліднення починається дробіння зародкових клітин. Дробіння буває: рівномірне (морські їжаки, ланцетники, плацентарні ссавці) та нерівномірне (молюски).
Розповідь про стадію бластули. Типи бластул бувають:
морула, целобластула, амфібластула, дискобластула.
Розповідь про стадію гаструли. Способи гаструляції: вгинання (інвагінація), обростання, заповзання (імміграція), розшарування.
Розповідь про формування зародкових листків: ектодерми, ентодерми, мезодерми.
Розповідь про формування органів – органогенез.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Робота з підручником ст. 170-174, 10/11.
Порівняти між собою стадії бластули та гаструли, замалювати їх і відповідно позначити.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Під час ембріонального розвитку спостерігається явище диференціації – виникнення відмін у будові та функціях клітин, тканин та органів.
Ембріональний розвиток та його перебіг впливає на подальшу життєдіяльність організму, тобто на постембріональний розвиток.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.


Урок 6

Лабораторна робота “Ембріогенез хордових”

Мета.
Освітня: закріпити знання учнів про ембріогенез хордових тварин; сформувати практичні уміння і навички; знайти загальні закономірності розвитку хребетних.
Розвиваюча: розвивати уміння розрізняти різні періоди індивідуального розвитку, робити висновки про значення для здоров’я організму у подальшому житті.
Виховна: виховувати бережливе ставлення до життєдіяльності всіх живих організмів на планеті.

Тип уроку. Застосування знань та умінь.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: пояснення, бесіда, робота з підручником, інструктивною карткою та роздатковим матеріалом.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
в) практичний: виконання лабораторної роботи.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно- пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання схем.
5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – музика.
6.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, інструктивні картки, таблиці, вологі препарати.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Скласти на дошці схеми дробіння, типи бластул, типи гаструл.
Розповісти про ці життєво важливі процеси.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Повідомити тему та завдання роботи.
Поставити проблемне запитання: від чого залежить здоров’я майбутньої дитини? Перед цим розповісти про дослідження болгарського медика Георгія Єфімова:
- у своїх дослідженнях показав, що від 23 хронічних
алкоголіків народилося 15 мертвонароджених і 8 потвор. Медициною встановлено, що більшість вад розвитку дитини формуються в перші 3 місяці, коли проходить закладка органів: на 4-8 тижні ембріонального розвитку проходить формування черепа та серцевого м’яза. Якщо жінка вживає спиртне в цей період вагітності, то може виникнути мікроцефалія (недорозвиненість черепа і головного мозку, що призводить до розумової неповноцінності) та патологія серця…
- від кожної цигарки, яку курить майбутня мама, велика доля
шкідливих речовин дістається плоду. Є дані, що нікотин має пряму токсичну дію вегетативну симпатичну нервову систему. Нікотин проникає в тканини плоду через 5 хв. після затяжки. Отже, коли жінка курить, то в організм плоду кожну хвилину потрапляє близько 18% нікотину, а виділяється всього 10%. Тому у крові ембріону відбувається нагромадження шкідливого нікотину, що призводить до народження хворих або мертвих дітей.

ІІІ. Виконання лабораторної роботи.

Користуючись інструктивною карткою виконати роботу “Ембріогенез хордових”. Зробити відповідні записи, малюнки та висновки.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.


Урок 7

Постембріональний розвиток. Біогенетичний закон.

Мета.
Освітня: продовжити формувати знання про розмноження для здоров’я живих організмів; ознайомити з перебігом постембріо -
нального розвитку та його особливостями; розглянути ріст та регенерацію організмів як приклади реалізації онтогенезу.
Розвиваюча: розвивати уміння порівнювати біологічні процеси живих організмів, робити висновки та узагальнення.
Виховна: виховувати бережливе ставлення до здоров’я новонароджених та ростучого організму.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетичний.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді,
конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно- пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання схем.
5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – вірші, музика.
6.Релаксопедичний: фізкультхвилинка, психологічне розвантаження.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м/м дошка.
Основні поняття та терміни: метаморфоз, регенерація.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

З’ясувати знання учнів про ембріональний розвиток організмів та значення його перебігу для подальшого життя.
Дати відповідь на контрольні запитання підручника.
Охарактеризувати онтогенез та його періоди.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Повідомити тему, мету та завдання уроку. Поставити проблемне запитання:
- чи залежить постембріональний розвиток від ембріонального?
Відповідь на це запитання знаходити протягом усіх етапів уроку, а в кінці зробити висновок.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Постембріональний – це післязародковий розвиток, період, що триває від народження або виходу із зародкових оболонок і закінчується, коли організм стане здатним до розмноження.
Розповідь про типи постембріонального розвитку:
- прямий розвиток;
- непрямий розвиток.
Прослухати повідомлення учнів про розвиток тварин.
Розмова про прямий розвиток:
- що таке живонародження? Яке його значення?
- що таке яйцеживонародження? У яких тварин воно спостерігається?
- які організми мають яйценародження?
Розмова про непрямий розвиток, про метаморфоз.
а) розвиток з неповним перетворенням:
яйце --- личинка --- доросла особина (імаго)
б) розвиток з повним перетворенням:
яйце --- личинка --- лялечка --- імаго.
Розповідь про біологічні функції непрямого розвитку:
- живильна;
- раціональне використання ресурсів;
- розселювальна функція;
- забезпечення зараження хазяїв.
Розповідь про ріст організмів:
- обмежений і необмежений;
- безперервний та періодичний.
Розповідь про регенерацію та її значення. Репаративна та фізіологічна регенерація.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Приклади із життя організмів з обмеженим та необмеженим ростом.
Приклади із життя організмів, у яких безперервний ріст та періодичний.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Заповнити таблицю
“Групи тварин з прямим і непрямим розвитком”

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.


Урок 8

Вплив генотипу та факторів зовнішнього середовища на розвиток організмів.

Мета.
Освітня: розширити знання учнів про розвиток організмів, з’ясувати вплив умов зовнішнього середовища та генотипу на онтогенез.
Розвиваюча: розвивати уміння логічно мислити та застосовувати знання про розвиток у житті.
Виховна: виховувати бережливе ставлення до життєдіяльності організмів, до власного здоров’я.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетичний.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно- пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – музика.
5.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Методом фронтальної бесіди повторити знання учнів про спадковість, мінливість організмів, про фенотип та генотип, про модифікаційну та мутаційну мінливість.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.
Повідомити тему, мету та завдання уроку. Поставити питання про значення генотипу та умов довкілля на розвиток організму:
- що буде з кімнатною рослиною, якщо її переставити із одних умов у зовсім інші?
- чи зміниться розвиток тварини, якщо її з кімнатних умов перевести в дикі умови.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Розповідь про роль генотипу на індивідуальний розвиток організмів.
Розповідь про спадкові хвороби, які отримують організми від передачі хворих генів чи утворення мутацій.
Розповідь про роль факторів зовнішнього середовища на онтогенез організмів. Особливо звернути увагу на зміни факторів середовища та їх впливу на розвиток.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі. [
Наведення прикладів із життєдіяльності тваринних та рослинних організмів при зміні їхніх умов довкілля та при мутаціях.
Записати головне у зошит.

V. Підведення підсумків уроку.

VІ. Надання та пояснення домашнього завдання.


Урок 9

Життєвий цикл у рослин і тварин.

Мета.
Освітня: розширити знання учнів про розвиток організмів, особливу увагу звернути на поняття про життєвий цикл; розглянути приклади простих і складних життєвих циклів.
Розвиваюча: розвивати уміння порівнювати життєві цикли різних організмів, робити відповідні висновки.
Виховна: виховувати бережливе ставлення до життя організмів, до розвитку рослин і тварин.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Комбінований.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно- пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання схем.
5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – вірші, музика.
6.Релаксопедичний: фізкультхвилинка, психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: рослинознавство.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м/м дошка.
Основні поняття та терміни: гаметофіт, спорофіт, заросток.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Тестова перевірка.

1. Характерна особливість безстатевого розмноження полягає в тому, що новий організм розвивається:
а) з однієї клітини материнського організму;
б) з групи клітин материнського організму;
в) із зиготи, утвореної злиттям двох статевих клітин;
г) з незаплідненого яйця.
2. Галоїдною називають клітину, у якій виявлено:
а) одинарний набір хромосом;
б) подвійний набір хромосом.
3. З ектодерми розвивається:
а) епітелій шкіри і нервова система;
б) нервова система і легені;
в) легені і м’язи;
г) м’язи і епітелій шкіри.
4. Стадія зародка, коли він складається з одного шару клітин:
а) бластула;
б) гаструла;
в) дробіння.
5. Індивідуальний розвиток називають:
а) гаметогенез;
б) овогенез;
в) онтогенез;
г) сперматогенез;
д) філогенез.
6. Назвати органи людини у яких періодично відбувається поновлення тварин:
а) епітелій шкіри і головний мозок;
б) головний і спинний мозок;
в) спинний мозок і епітелій кишечника;
г) епітелій кишечника і епітелій шкіри.
7. Як називається спосіб розмноження при якому новий організм розвивається з групи клітин материнського організму:
а) безстатеве;
б) статеве;
в) вегетативне.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Поставити проблемне запитання щодо значення життєвого циклу для індивідуального розвитку організмів, щодо чергування поколінь.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Життєвий цикл – це період між однаковими фазами розвитку двох чи більшої кількості послідовних поколінь.
Розповідь про тривалість життєвих циклів у різних організмів.
Розповідь про прості та складні життєві цикли.
Повідомлення учнів про життєві цикли деяких організмів (підготовлені дома).
Розповідь про складний життєвий цикл тварин. Чергування поколінь:
- статевих та нестатевих;
- партеногенетичних та роздільностатевих організмів;
- роздільностатевих та гермафродитів.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Робота у зошитах при розгляді життєвих циклів вищих спорових рослин, голонасінних та покритонасінних.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Подумати над відповідями на такі запитання:
- який життєвий цикл у бактерій та водоростей?
- у яких організмів тривалі життєві цикли?
- чим відрізняються прості і складні життєві цикли?
- у чому полягає біологічне значення явища зміни різних поколінь протягом життєвого циклу?

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.скачать dle 10.3фильмы бесплатно