Урок 1

Нестатеве  розмноження  організмів.

Мета.
 Освітня: розширити знання учнів про розмноження живих організмів; ознайомити з основними способами розмноження: нестатевим та статевим; звернути увагу на спадкову однорідність потомства при нестатевому розмноженні; дати поняття про значення розмноження для відтворення собі подібних.
 Розвиваюча: розвивати уміння порівнювати біологічні процеси, пояснювати біологічне значення нестатевого розмноження та робити відповідні висновки і узагальнення.
 Виховна: виховувати бережливе ставлення до процесу життя організмів у природі.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Комбінований.
Місце уроку в навчальній темі. Вступний.

Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно-рецептивні:
а) словесний:  розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
  Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація
уваги та  мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань.
2. Репродуктивні.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно-пошукові: постановка проблемного питання.
 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4. Інтерактивні: синтез думок, броунівський рух, аналіз рішень.
5. Візуальний: складання схем.
6. Сугестивний: застосування різних видів мистецтва –  вірші.
7. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: хімія, фізика, історія.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, презентація.
Основні поняття та терміни: розмноження, брунькування, спороутворення, поліембріонія, партеногенез.

ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

- Що таке життя?
- Які основні ознаки живих організмів?
- Що ви розумієте про розмноження?
- У чому полягає біологічне значення розмноження?
- Які форми розмноження вам відомі?
ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

 Повідомити тему, мету та завдання уроку. Наголосити на тому, що необхідно розширити знання про розмноження у природі. Поставити проблемне запитання:
- що буде з живими організмами, якщо розмноження стане неможливим із-за якихось непередбачених причин?
- чи можна керувати розмноженням?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

1. Робота із схемою, використовуючи знання із попередніх класів.

2. Розповідь про форми нестатевого розмноження організмів:
а) поділ клітин навпіл;
б) множинний поділ;
в) брунькування;
г) розмноження спорами;
д) вегетативне розмноження, його способи.
3. Розповідь про особливий спосіб нестатевого розмноження – поліембріонію – розвиток кількох зародків із заплідненої яйцеклітини.
4. Розповідь про регенерацію – процес відновлення організмом втрачених або ушкоджених частин, а також відтворення цілісної особини з її частини. Робота над запитанням: чому із підвищенням рівня організації організму його здатність до регенерації зменшується? Чи зможемо ми, люди, із розвитком нашої науки  та електронної техніки, у майбутньому відновлювати втрачені органи?

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Заповнити таблицю. 

V. Узагальнення та систематизація знань.

 Розмноження є універсальною властивістю живих істот, завдяки якій забезпечується безперервність і спадковість життя.
 Завдяки нестатевому, вегетативному та партеногенезу давати нащадків можуть ізольовані окремі особини. У деяких організмів нестатеве розмноження – єдина можливість давати нащадків. Завдяки нестатевому розмноженню особини за незначний проміжок часу можуть значно збільшувати свою чисельність.
 Унаслідок нестатевого розмноження дочірні організми за набором спадкової інформації є точними копіями батьківських.
VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

 Окремим учням підготувати презентації про статеве розмноження (вибір теми вільний: будова статевих клітин, процеси кон’югації або копуляції, різні форми копулятивного процесу: ізогамія, анізогамія, оогамія)

Урок 2

Статеве  розмноження  організмів.

Мета.
 Освітня: розширити знання учнів про розмноження живих організмів; ознайомити зі статевим способом розмноження та його форми; звернути увагу на біологічні й соціальні аспекти регуляції  розмноження  у людини та на значення статевих клітин в забезпеченні безперервності існування виду.
 Розвиваюча: розвивати уміння порівнювати біологічні процеси, а саме різні форми статевого процесу: кон’югацію та копуляцію, а також різні форми копуляції: ізогамію, анізогамію та оогамію; пояснювати біологічне значення статевого розмноження та робити відповідні висновки і узагальнення.
 Виховна: виховувати бережливе ставлення до таємниць статевого розмноження організмів у природі.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Комбінований.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно-рецептивні:
а) словесний:  розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
  Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація
уваги та  мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань.
2. Репродуктивні.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно-пошукові: постановка проблемного питання.
 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4. Інтерактивні: робота у малих групах, синтез думок, коло ідей, аналіз рішень, мікрофон.
5. Візуальний: складання схем.
6. Сугестивний: застосування різних видів мистецтва –  вірші.
7. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: хімія, фізика, історія, медицина
     Матеріали та обладнання: малюнки, таблиці, презентація.
     Основні поняття та терміни: статевий процес, кон’югація, копуляція, ізогамія, анізогамія, оогамія, партеногенез.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Експрес-опитування (біологічний диктант)
1. Властивість живих організмів … … … називається розмноженням.
2. Форми розмноження організмів: … і … .
3. До форм нестатевого розмноження належать: ………… .
4. Одноклітинні організми розмножують в основному ……. .
5. Для грибів та спорових рослин характерне розмноження ….. .
6. Відокремлення від материнського організму багатоклітинної частини властиве для ………. розмноження.
7. Термін «регенерація» означає ……….
8. Поліембріонія – розвиток кількох зародків із … ….. .
9. Унаслідок нестатевого розмноження дочірні особини за набором спадкової інформації є точними копіями ………. .

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

 Розширити та систематизувати знання учнів про статеві клітини із раніше вивчених біології рослин, тварин та біології людини.
 Проблемне запитання: Які ж особливості статевого розмноження у порівнянні із нестатевим? Що спільного та відмінного між нестатевим розмноженням та партеногенезом?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

 Статевий процес – поєднання в одній клітині спадкового матеріалу двох статевих клітин різної статі: яйцеклітини і сперматозоїда. 
 У еукаріотів статевий процес здійснюється у формах кон’югації та копуляції. Розповідь про ці форми та форми копуляції: ізогамію, анізогамію та оогамію.
 Розповідь про партеногенез як різновид статевого процесу та його порівняння з іншими процесами. 
ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Робота у малих групах.
 Яка різниця між роздільностатевими організмами та гермафродитами? Навести приклади.
 Чому рослини є однодомні та дводомні? Навести приклади.

V. Узагальнення та систематизація знань.

 У чому ж полягає особливість статевого процесу в порівнянні з іншими процесами? Статеве розмноження забезпечує різноманіття спадкового матеріалу нащадків і генофонду популяції в цілому. Адже, чим різноманітніший генофонд популяції, тим більше в неї шансів пристосуватись до змін умов довкілля.

VІ. Підведення підсумків уроку.

 Перегляд презентаційних матеріалів учнів, які були виконані деякими учнями при підготовці домашнього завдання 

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

 Окремим учням підготувати:
- історію вивчення статевих клітин: сперматозоїдів та яйцеклітин;
- стадії гаметогенезу (можна у вигляді презентації);
- що таке гермафродит із грецької міфології?
 

Урок 3

Будова  і  утворення  статевих  клітин. Лабораторна робота № 1 «Будова статевих клітин».

Мета.
Освітня: ознайомити з будовою та процесом утворення статевих клітин; сформувати знання про значення гаметогенезу для розвитку організмів; дати поняття “мітоз”, “мейоз”.
Розвиваюча: розвивати уміння логічно мислити, робити висновки та узагальнення.
Виховна: виховувати бережливе ставлення до живих організмів та їхнього потомства.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно- рецептивнІ:
а) словесний:  розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
в) практичний: виконання лабораторної роботи.
 Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та  мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань,   робота
з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивні.
 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно-пошукові: постановка проблемного питання.
 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальні: складання схем або таблиць.
5.Сугестивні: застосування різних видів мистецтва –  вірші, музика.
6.Релаксопедичні: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: історія, ебріологія, медицина.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, портрети вчених.
Основні поняття та терміни: сперматозоїд, яйцеклітина, акросома, гаметогенез, сперматогенез, овогенез, мітоз, мейоз.

ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

 Групова робота (можна по рядах):
- перша група характеризує у порівняльному вигляді кон’югацію та копуляцію між собою;
- друга група характеризує у порівняльному вигляді ізогамію, анізогамію та оогамію.
ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

 Повідомити тему, мету та завдання уроку. Поставити проблемне запитання:
- чим відрізняються між собою статеві клітини самця і самки?
- яке це має значення для процесу запліднення?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

 Статеві клітини або гамети – це спеціалізовані клітини тіла, функцією яких є  передача спадкової інформації від батьків до потомства.
 Повідомлення учнів про:
- Яйцеклітини людини були описані в 1827 р. засновником ембріології академіком К.Бером. Параметри яйцеклітини людини: округла форма, чітко помітні цитоплазма та ядро, діаметр 1/7 мм або 130 мкр, вага 0, 015 міліграма.
- Сперматозоїд людини вперше був описаний в 1667 р. винахідником мікроскопа А.Левенгуком. Його параметри: у 85 тис. разів менший за яйцеклітину, голівка довжиною 3-5 мкр, середня частина – 3-6 мкр, хвостик довжиною 30-50 мкр. Цитоплазма практично відсутня.
 Розповідь про будову статевих клітин:
а) сперматозоїда;
б) яйцеклітини. Знайти ознаки подібності та відмінності між ними.
 Розглянути таблицю або малюнки, або презентацію процесу гаметогенезу. Знайти подібності та відмінності. Замалювати, позначити та записати стадії розвитку статевих клітин та коротку характеристику кожної.
 Розглянути приклади статевого диморфізму в організмів.
 Розглянути таблиці циклів розвитку спорових рослин, голонасінних та покритонасінних рослин.
 Розглянути таблицю подвійного запліднення у квіткових рослин, та дати йому характеристику.
 Порівняння роздільностатевих та гермафродитів у природі.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

 Виконання лабораторної роботи «Будова статевих клітин»

V. Узагальнення та систематизація знань.

 Статеві клітини виконують функцію передачі спадкової інформації від батьків до потомства. У хребетних вони утворюються у статевих органах у кілька стадій: розмноження, росту, дозрівання та формування.
 Біологічне значення запліднення полягає у збільшенні спадкового різноманіття, оскільки нащадки поєднують у собі ознаки материнського і батьківського організмів.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.