Урок 1

Основні процеси життєдіяльності тварин.

Мета.
Освітня. Почати формувати знання учнів про особливості та процеси життєдіяльності тварин; ознайомити з основними процесами: обмін речовин, живлення, дихання, ріст, розмноження.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати біологічні процеси живих організмів; уміння спостерігати, аналізувати; розвивати пам’ять, увагу, уяву, логічне мислення.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища, до тварин рідного краю та домашніх тварин.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Місце уроку в навчальній темі. Перший у темі.

Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4. Візуальний: складання схем.
5. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: ботаніка, медицина.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.
Основні поняття та терміни: обмін речовин, метаболізм, анаболізм, асиміляція, катаболізм, дисиміляція, гетеротрофи.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Методом фронтальної та індивідуальних бесід з’ясувати знання учнів про завдання зоологічної науки та різноманітність і значення тварин у природі та житті людини.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Подумати над словами і зробити висновок, визначивши тему та мету уроку:
- життя – це спосіб існування білкових тіл, істотним моментом якого є обмін речовин. Коли припиняється обмін – припиняється і життя.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Розповідь про:
- обмін речовин – сукупність процесів надходження речовин до
організму, їхнє перетворення в ньому та виведення назовні продуктів обміну;
- живлення;
- дихання;
- виділення;
- ріст;
- розмноження…

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Заповнити схему.

живлення дихання виділення

Обмін речовин

ріст розмноження розвиток

V. Узагальнення та систематизація знань.

Обмін речовин забезпечує всі процеси життєдіяльності організму та його зв’язок із довкіллям.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.


Урок 2

КЛІТИННА БУДОВА ТВАРИН та ОСОБЛИВОСТІ КЛІТИН ТВАРИН

Мета.
Освітня. Ознайомити учнів з основною ознакою подібності представників усіх царств – клітинною будовою; розкрити особливості будови клітини тваринних організмів; почати формувати знання про клітину як елементарну структурну і функціонувальну одиницю живого.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати будову рослинних і тваринних організмів, уміння аналізувати, співставляти та робити відповідні висновки.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до оточуючого середовища, сприяти екологічному вихованню.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді,
конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання схем.
5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва.
6.Релаксопедичний: фізкультхвилинка, психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: історія, біологія рослин.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.
Основні поняття та терміни: клітина, цитологія, мембрана, ЕПС, мітохондрії, комплекс Гольджі.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Повторити знання учнів про будову та процеси життєдіяльності рослинної клітини, використовуючи м\медыйну дошку.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Щоб вивчити організм тварин необхідно почати з найменшої живої структури – клітини. Ми розглянули клітини трьох Царств – клітини Рослин, грибів і Дріб’янок, а сьогодні повинні з’ясувати будову клітини Тварин.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Між трьома царствами еукаріотичних організмів є значні відмінності у будові клітин. Тепер розглянемо особливості будови клітин тварин:
- наявність тоненької пружної оболонки – глікокалікс, завдяки якій клітини здатні до утворення виростів, якими вони захоплюють тверді частинки;
- відсутні вакуолі з клітинним соком;
- відсутні хлоропласти;
- живляться переважно органічними сполуками, які вони отримують із довкілля.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Розгляд клітин різних царств на таблицях та інших матеріалах і знаходження відмінностей у порівнянні з тваринними клітинами.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Тварини, як і інші організми планети мають клітинну будову. Клітина тварин має свої особливості, що пов’язані з процесами життєдіяльності тварин.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.


Урок 3

ТКАНИНИ, ОРГАНИ і СИСТЕМИ ОРГАНІВ ТВАРИН, їх ФУНКЦІЇ.

Мета.
Освітня. Розширити знання учнів про складність організації тваринних організмів; ознайомити з різноманітністю тканин, з органами, як складовими частинами організму із системами органів, які складають цілісний організм.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати біологічні об’єкти та аналізувати особливості порівняння; розвивати пам’ять, увагу, спостережливість; уміння робити відповідні висновки.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до тварин, які оточують людину та інших живих організмів планети.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота
з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді,
конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання схем.
5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – вірші, музика.
6.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: історія, біологія рослин.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.
Основні поняття та терміни: орган, система органів, тканина, гістологія, анатомія, фізіологія.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Дати відповіді на запитання:
- що таке клітина?
- як поділяються тварини у залежності від кількості клітин?
- чим вкрита клітина у тварин?
- що таке глікокалікс?
- які органели наявні у тваринних клітинах?
- які відмінності клітини тварин від рослин?

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Щоб зрозуміти складність тваринних організмів, ми повинні вивчити, які тканини наявні у тварин, що таке орган в організмі і які системи органів складають організм.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Тканина – це сукупність клітин і міжклітинної речовини, які подібні за будовою та виконують однакові функції.
Розповідь про різноманітність тканин тварин.
Орган – це складова частина організму, що має певну форму, будову, виконує певні функції та займає певне місце в організмі.
Система органів – це фізіологічне поєднання органів. які виконують однакові життєві функції. Вони забезпечують всі прояви життєдіяльності тварин.
Розповідь про різноманітність систем органів тварин.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Записати особливості будови та функцій систем органів:
опорно-рухової, покривної, травної, кровоносної, дихальної, видільної, нервової, статевої, ендокринної, органів чуттів.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Висновок: клітини утворюють тканини, тканини формують органи, органи – системи органів, а системи – організм у цілому.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.


Урок 4

Лабораторна робота № 1 “Вивчення особливостей тваринних клітин та тканин”.

Мета.
Освітня. Розширити знання учнів про будову та функції клітин і тканин тварин; розкрити значення поділу організму на функціональні складові частини: клітини і тканини.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати будову і функції органел клітин та видів тканин між собою; уміння спостерігати, аналізувати та робити відповідні висновки.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до оточуючих організмів та живої природи в цілому.

Тип уроку. Формування умінь та навичок.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН;
в) практичний: виконання лабораторної роботи.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота
з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді,
конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання схем.
5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – вірші, музика.
6.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: біологія рослин, історія, хімія.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, мікроскоп.
Основні поняття та терміни: цитологія, гістологія, епітелій, аксон, дендрит, нейрон.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Вставити пропущені слова:
- орган – це частина організму, яка має ……………..
- ………….. - послідовність органів, які забезпечують всі прояви
життєдіяльності;
- у тварин розрізняють такі системи органів: …………….
- залози – це органи, що виробляють необхідні для організму
речовини - …………..
- у тварин симетрія тіла ………….

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Повідомити тему, мету та завдання уроку.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Виконання лабораторної роботи № 1 “Вивчення особливостей тваринних клітин та тканин”.
Мета. Розширити знання учнів про будову та функції клітин та тканин тваринного організму. Розкрити значення поділу організму на клітини та тканини, які складають органи. Розкрити значення кожної тканини у формуванні організму.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Робота в зошитах з малюнками. Опис кожного малюнку, позначення складових частин.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Клітина – найменша структурна і функціональна одиниця тваринного організму. Групи клітин, однакових за будовою і функціями формують тканини. Кожна тканина відрізняється за певними ознаками, властивими лише їй.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.


Урок 5

СЕРЕДОВИЩА ІСНУВАННЯ ТВАРИН.
ПОВЕДІНКА ТВАРИН. ЗВ’ЯЗОК ТВАРИН з ІНШИМИ КОМПОНЕНТАМИ ЕКОСИСТЕМ.

Мета.
Освітня. Сформувати знання учнів про середовища існування тварин; звернути увагу на поведінку тварин та взаємозв’язок тварин з іншими компонентами екологічних систем.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати біологічні об’єкти та явища, уміння логічно мислити та робити відповідні висновки та узагальнення.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до оточуючого середовища та всіх живих організмів, які мешкають у довкіллі.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді,
конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання схем.
5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва.
6.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: географія, історія, етологія.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, м\м дошка.
Основні поняття та терміни: середовище існування, ареал, етологія, зоопарк, екосистема, біоценоз.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Пояснити висновки лабораторної роботи з попереднього уроку щодо особливостей тваринних клітин і тканин.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Дати поняття про середовища існування тварин. Розкрити особливості
поведінки тварин та зв’язок тварин з іншими мешканцями довкілля.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

У природі існують чотири основних середовища:
- наземно-повітряне;
- водне;
- грунт;
- живі організми.
Частина простору, у межах якої поширені особини виду називається ареал.
Сукупність організмів, які існують на ділянці місцевості з менш-більш однотипними умовами довкілля і взаємодіють між собою називають біоценозом. А сукупність організмів та умов середовища називають біогеоценозом або екосистемою.
Кожен вид у біогеоценозі живиться певною їжею і в свою чергу є базою живлення для інших видів, тобто вони пов’язані ланцюгами живлення.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Робота з підручником.
Виписати основні терміни, поняття та їхні визначення.
Пояснити їхнє розуміння.

V. Узагальнення та систематизація знань.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.


Урок 6

РІЗНОМАНІТНІСТЬ СПОСОБІВ ЖИТТЯ ТВАРИН.

Мета.
Освітня. Продовжити формувати знання учнів про життєдіяльність тварин на планеті; розкрити різноманітність способів їх життя; дати поняття “форма співіснування”.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати біологічні об’єкти та процеси життєдіяльності тварин; уміння спостерігати, логічно мислити; розвивати пам’ять, увагу, уяву.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до оточуючого середовища планети, до живих організмів та компонентів неживої природи; сприяти розумінню того, що Земля – наш дім.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді,
конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання схем.
5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – вірші, музика.
6. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: географія, тваринництво.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці.
Основні поняття та терміни: симбіоз, мутуалізм, паразитизм, коменсалізм, аменсалізм, нейтралізм.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Біологічний диктант “Знайди вірні твердження”.
1. Кожен вид має декілька середовищ існування.
2. Ареал – це частина простору, у межах якої поширений вид.
3. Організми живуть відособлено і не пов’язані між собою.
4. Біогеоценоз = екосистема.
5. Ланцюги живлення починаються рослинами.
6. На організми впливають лише фактори довкілля.
7. Антропогенний фактор – це фактор людської діяльності.
8. Навколишнє середовище має негативний вплив на поведінку тварин.
9. Кожен вид у біогеоценозі живиться певною їжею.
10. Взаємозв’язками організмів і довкілля вивчає екологія.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Повідомити тему, мету та завдання уроку.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Способи життя тварин досить різноманітні:

- активний спосіб;
- пасивний спосіб;
- денні тварини;
- нічні тварини.
Форми співіснування:
- коменсалізм;
- мутуалізм;
- аменсалізм;
- нейтралізм…

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Запис основних понять уроку. Повідомлення учнів.

V. Узагальнення та систематизація знань.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.скачать dle 10.3фильмы бесплатно