Не всі з нас знають, що існує такий вид птахів як курочка водяна, життя якої тісно пов'язане з водним середовищем. Вона трапляється майже на всіх континентах планети, за винятком Австралії, Антарктиди і Арктики. Орнітологи, в залежності від місця проживання птахів, розрізняють близько 12 підвидів водяної курочки. На території України гніздиться скрізь крім Карпат, і мігрує скрізь. Довжина її тіла до 35 см, розмах крил до 55 см, маса до 500 г. Тривалість життя в середньому 10 років. 

Загальні ознаки курочки водяної

Улюблене її житло – це заповнені водою канави, болота, річки з повільною течією та канали з густо зарослими берегами. Популяції, що населяють місця з м'яким і теплим кліматом, зазвичай живуть осіло, а птахи, що гніздяться в північних частинах ареалу, де водойми взимку покриваються кригою, відлітають зимувати на південь.

Взимку птахи іноді збираються у тимчасові зграї числом кілька десятків особин, і в цю пору для них немає важливішого завдання, ніж пошуки незамерзаючих водойм. Курочки, що зимують в теплих краях, здійснюють міграційні перельоти погожими ночами, коли згори добре видно дзеркальця чистої води. Прокинувшись вдосвіта, ці птахи виходять на пошуки поживи вплав або обходять свою ділянку пішки. У пошуках їжі птах обстежує ґрунт, водну поверхню і прибережну рослинність, а іноді занурює голову у воду, щоб витягнути щось смачненьке.

Оперення курочки водяної змінюється від сезону. Наприклад, в теплу пору воно бурувато-чорне або грифельно-сіре з синім відтінком на шиї, вузькими білими смужками з боків і білим з чорною смугою підхвістя. У зимовий час голова і спина набувають злегка помітного оливково-бурого відтінку, а черево виглядає світлішим. Першорядні махові пера крил темно-сірі. Дзьоб відносно короткий, трикутної форми, яскраво-червоний в основі і жовтий або зеленуватий на кінці. На лобі є пляма яскраво-червоної шкіри, яка виглядає наче продовження дзьоба. Молоді птахи виглядають дещо інакше - їх оперення світло-буре з сіруватим підборіддям, горлом і грудьми. Вони мають таке ж біле підхвістя і білі смужки з боків, проте червона пляма на лобі відсутня, а дзьоб сірий з жовтим закінченням.

Ноги добре адаптовані для пересування болотистими берегами - довгі і сильні, з видовженими пальцями і злегка вигнутими пазурами; зеленувато-жовтого кольору з червоним кільцем на гомілці. Характерні для інших водоплавних птахів перетинки між пальцями майже повністю відсутні. Самці і самки зовні один від одного відрізняються незначно - самці виглядають  більшими, а у самок черевна частина світліша. 

Курочка водяна дуже чутлива й полохлива. При появі небезпеки вона миттєво тікає водою, енергійно махаючи крилами, й ховається в заростях. Якщо притулок занадто далеко, щоб до нього добігти, птах зривається в короткий політ і ховається в очеретах. Якщо ж бігти нікуди, вона може пірнути під воду і, тримаючись лапками за водорості, виставляє голову на поверхню, щоб спостерігати за всім, що діється навколо.

Раціон курочки водяної досить різноманітний. До нього входять листки, молоді пагони, квітки, суцвіття, плоди та насіння багатьох наземних і водних рослин. Птах також охоче поїдає дрібних рачків, павуків, комах, мальків, пуголовків, а також не гребує падаллю. Час від часу курочка водяна зупиняється, щоб перепочити і почистити пір'ячко. Іноді курочки з'являються на луках або на зораних полях, але неодмінно тримаються поблизу води. Птахи добре лазять по гілках чагарників, охоплюючи їх довгими пазуристими пальцями і допомагаючи крилами. 

Поведінка самця під час шлюбного періоду

Вчені-орнітологи описують період розмноження курочки водяної досить цікаво, тому що поведінка цих пернатих є дійсно цікавою. На кінець зими самець шукає місце для облаштування гнізда і заявляє свої права на цю територію. Її межі він позначає, здійснюючи постійні обходи, видаючи гучні крики і демонструючи своє біле пір'я на хвості. Коли інший самець надумає посягнути на вже обрану територію, птах негайно атакує чужинця, енергійно махаючи крилами і настовбурчуючи хвіст. Якщо  чужинець не відступає, поєдинку на суші або на воді не уникнути. Ставши в бойову стійку, противники щосили б'ють один одного крилами і довгими пазуристими лапами, часом завдаючи серйозних поранень. У поєдинках за територію самці часто б'ються, лежачи на спині у воді. З'ясувавши стосунки, суперники розходяться, а місце дуелі стає кордоном сусідніх ділянок.

Шлюбна поведінка обох птахів

На території, яку облаштував самець, з'являється самка. Він починає гордо плавати навколо неї, опускаючи у воду дзьоб і видаючи низькі гортанні крики, аж поки вражена ним самка не почне повторювати його дії. Деякий час партнери плавають і живляться разом та ніжно перебирають дзьобом пір'ячко на голові і шиї один одного.

Спарювання відбувається на суші або на шлюбній платформі, наперед спорудженій самцем. Після спарювання самець протягом 3-5 днів збирає і приносить фрагменти рослин, з яких самка будує гніздо. Де б гніздо не знаходилось - на суходолі, воді чи на дереві на декількох метрах над землею - воно завжди добре приховано від чужих очей. Шлюбні і спальні платформи виглядають як неохайне нагромадження стебел і листя. Значно охайніше виглядає акуратне гніздо складене з гілочок, а його чашоподібний лоток вистелений листям, травою і очеретяним пухом. Звична висота гнізда - 15 см, внутрішній діаметр - 25 см.

Самка відкладає 5-7 яєць, і протягом трьох тижнів самець і самка по черзі насиджують кладку. У пташенят на крильцях є рудиментарні кігтики, за допомогою яких вони вибираються з гнізда. Новонароджені пташенята покриті чорним пухом. Цікаво, але дочекавшись появи останнього пташеняти, родина негайно залишає гніздо. Протягом 3-4 тижнів батьки ще годують пташенят і навчають їх розпізнавати їстівні предмети. Через 20 днів після народження пташенята вже шукають поживу самостійно, але понад місяць ще перебувають на утриманні батьків.

Всі інші періоди життя, крім шлюбного, водяні курочки живуть усамітнено. Птах перебуває під охороною Бернської конвенції.