Ряд куриних птахів досить давній і має численну кількість видів. Налічується куриних птахів близько 300 видів. Живуть в усіх країнах світу, крім Антарктиди. Найменші з куриних мають масу 45 г – це карликові перепели, а найбільші – 5-6 кг – це глухарі, павичі, гоко та 10-12 кг – дикі індики та аргуси.
Тіло цих птахів щільне, голова невелика, шия коротка, дзьоб короткий, сильний, злегка опуклий, що пристосований до добування грубого корму. Мають досить велике воло. Крила у них короткі, широкі, добре полегшують швидкий вертикальний підйом, тобто вони можуть без розбігу миттєво злетіти, швидко, але не далеко. Цього достатньо, щоб врятуватися від переслідувачів. Махають своїми крилами вони часто і можуть планувати із гілки на гілку, але майже біля поверхні землі. Добре літають лише перепели. У «курячому царстві» є птахи, які повністю живуть на деревах – деревні кури – гоко (кракси). Вони набагато стрункіші від наземних родичів.
Курині птахи мають сильні, міцні ноги, у самців наявні шпори. Такі кінцівки дозволяють довго і без втоми ходити і розривати грунт під ногами у пошуках їжі. По землі бігають швидко. У тетеревиних по краях пальців рогові торочки, які допомагають міцніше обхоплювати заледенілу гілку і ходити по пухкому снігу, не провалюючись. Під час линяння ці птахи скидають рогові покриви нігтів, дзьоба та торочки пальців.
Сім’ї куриних птахів в основному полігамні, але куріпки, рябчики, деякі види павичів, кеклики, улари моногамні. Деякі види, наприклад, гоко, роками живуть в одношлюбстві. Самці як правило більші і яскравіше забарвлені, ніж самки. У полігамних видів шлюбний період характеризується токуванням. Самці приймають величний вигляд, різноманітні пози, видають своєрідні звуки, можуть жорстоко битися один з одним.
Гнізда будують на землі – це невелика ямка, викладена сухою травою чи листям, пізніше пір’ям. Павичі можуть робити гнізда у розвилці товстих гілок, на зламаних стовбурах, аргуси – часто на пеньках.
Відкладають від 2 до 25 яєць, у середньому 10, насиджування триває від 12 до 30 днів. Турбота про потомство існує в усіх куриних, але в основному у самок.
Тип розвитку пташенят виводковий. Обсохнувши у перший день, малята виходять за матір’ю з гнізда. На відміну від дорослих особин пташенята можуть непогано літати: рябчики, павичі, кури, фазани вміють добре перепурхувати, перепеленята непогано літають уже на 5-6 день життя, пташенята диких курей, індиків, фазанів літають на 9-12 день.
Усі перепели перелітні птахи. Кочові – це куріпки, деякі перепели та дикі індики. Курині птахи добре живуть у неволі – від 10 до 30 років.

Таємниця смітних курей.

В Австралії і на островах живуть тьмяно-чорні або коричневі птахи, розміром із свійську курку. Вони погано літають, видають хриплі крики і майже не потрапляють на очі людям. Ці кури не насиджують яйця своїм теплом, а пташенята виводяться у своєрідному інкубаторі. Його створення повністю залежить від кліматичних умов: одні загрібають їх у нагрітий пісок, інші – у вулканічний попіл, треті – у купи листя.
Птахи витрачають багато сил, будуючи із землі і листя гніздові купи, що досягають 15 м у діаметрі і 4-6 м у висоту. Спочатку самець риє яму, діаметром 4-5 м і глибиною 1 м. Усю зиму він згрібає листя навколо ями, потім покриває купу півметровим шаром землі. Органічна маса зволожується зимовими дощами і під дією сухого повітря й сонця починає ферментувати. Тому температура в гніздовій купі підвищується. Відкладати яйця птахи починають тільки тоді, коли температура всередині гніздової купи внаслідок гниття органічного матеріалу досягає 30⁰С. Коли самка, яка готова до відкладання яєць, наближається з особливим криком до гніздової купи, самець тут же починає її розкопувати. Як тільки самець докопується до органічного матеріалу, самка з усіх боків прощупує масу дзьобом. Якщо температура її задовольняє, вона відкладає яйце, а самець його зариває. Якщо ж температура в ямі низька, самка не кладе туди яйце і самець знову зариває її, а потім починає рити іншу. Перше яйце самка відкладає у вересні, наступне через 5-9 днів, залежно від кількості їжі. За сезон у повній кладці від 10 до 30 яєць.
Після відкладання кладки, самець щодня відвідує гніздову купу, підтримуючи температуру на рівні не менше 33⁰С - 35⁰С. Для цього він розкопує або закопує її залежно від погоди, часу доби і сезону.
Пташенята вилуплюються під землею на глибині до 1 м і не відчувають турботи батьків. Хід до поверхні землі вони проривають до 15-20 годин. Вони вже повністю сформовані і здатні себе захистити.скачать dle 10.3фильмы бесплатно