Переважна більшість серед воронових – це птахи відносно великих розмірів тіла з чорним або сіро-чорним оперенням. Найбільші серед них – круки, яких в Україні можна зустріти повсюдно. Вони ведуть осілий спосіб життя. Довжина їхнього тіла до 70 см, розмах крил – 130-150 см
Вага – до 1,3 кг. Тривалість життя – 100 років (у неволі).
 Живуть круки усамітнено, або окремими парами в лісах, у горах, у глибоких ярах. Оперення однотонно чорне, з синювато-зеленим металічним відблиском. Зовнішні краї великих загострених крил облямовані широко розміщеними маховими перами. Хвіст досить довгий, має клиновидну форму. Ноги чорні, до цівки вкриті пір’ям, три пальці звернені вперед, один – назад. Потужний конічний дзьоб забарвлений у чорний колір і у верхній частині злегка загнутий. Ланцетоподібні пера вола завжди стоять сторчма.
  Круки невибагливі у їжі і задовольняються найрізноманітнішим харчем. Живляться переважно мишовидними гризунами і комахами, яких споживають дуже багато. Навесні та влітку вони з апетитом поїдають різні плоди, проросле насіння і навіть викинуті на берег водорості, ловлять дрібних безхребетних та хордових – від дощових червів до молодих зайчат. Але основний корм круків – падло. Вони швидко відшукують трупи тварин, але рідко наїдаються досита: невдовзі до місця трапези збираються більш крупні любителі падла. Однак, відігнати цих хитрих птахів не так уже й просто, вони частенько вихоплюють у грифів шматки здобичі безпосередньо із дзьоба. Взимку вони збираються великими зграями, близько півсотні особин і займаються промислом на звалищах, оскільки разом їм легше прогодуватися. Коли їжі багато, птахи ховають її про запас у потайних місцях, щоб заспокоїти голод пізніше.
 Круки – моногамні птахи, у яких постійні подружні пари утворюються на багато років. Гніздову ділянку пара круків займають дуже рано, ще в лютому місяці. В цей час їхні звуки – це хрипке характерне каркання. Гнізда найчастіше за все розміщуються у кронах дерев або на скелястих виступах. Вони споруджені із грубих гілок, а всередині вимазані глиною, вислані пухом, мохом, пір’ям та клаптями шерсті.
 Парування відбувається взимку, а у кінці лютого або в березні самиця відкладає 4-6 блакитнувато-зелених яєць, густо всіяних сірими, бурими або оливковими крапинками. Кладку насиджує самиця протягом 21 дня, харчуючись тим, що приносить партнер, а пташенят вигодовують обоє батьків. У гніздовий період вони без усіляких мук совісті розорюються чужі гнізда, ласуючи яйцями та пташенятами. На початку травня, через 40 днів після появи на світ, молоді круки вилітають з гнізда і розпочинають самостійне життя, але до початку наступного гніздового сезону, тримаються біля батьків.  Свої гнізда круки використовують багато років підряд.
 У більшості паркових масивів нерідко зустрічаються пари цих розумних та гарних створінь. У кінці зими пара круків повертається до старого гнізда. У польоті птахи виконують хитромудрі фігури вищого пілотажу, що входять до програми шлюбного танцю – від запаморочливих піке до обертань навколо своєї осі. Найбільш вмілі, навіть, умудряються пролітати кілька метрів спиною донизу. Іноді такі «авіашоу» можна спостерігати і поза гніздовим сезоном.
 Біологи з Віденського університету спостерігали за круками. Сім пар диких птахів вивчались в різних ситуаціях протягом трьох сезонів. Науковці виявили, що круки, бажаючи привернути увагу іншого птаха, показують йому в дзьобі невеликі предмети. Зазвичай це шишки, камені, гілки та мох - те, що можна надибати поряд. Такі дії часто призводять до розвороту пернатого, що сприймає цей сигнал, у бік «сигнальника», а відтак до тієї чи іншої взаємодії тварин. Зазвичай такі жести круки спрямовували родичам протилежної статі, переконуючись, що візаві дійсно їх бачать. Малоймовірно, розмірковують дослідники, що один крук просто хотів показати іншому саме цей конкретний предмет. Адже обрані об'єкти, зазвичай, нічим не вирізнялись з множини подібних, розкиданих навколо. Важливо також, що всі використані речі не були їжею.

Грак

 Інколи у повітрі ми бачимо галасливі гніздові колонії птахів, які добре помітні здалеку, і завжди боїмося потрапити під таку «живу хмару». Це не хто інший, як дуже корисні представники воронових – граки, або їх ще називають гайворони, які поширені в Європі та частині Азії.
 Грак - типовий мешканець культурного ландшафту. Найбільш охоче селиться в старих парках і лісопарках, в невеликих гаях, біля старих доріг, лісосмугах, на прилеглих до населених пунктів узліссях, на окремих групах дерев і навіть на вуличних насадженнях. Причому надають перевагу високим розлогим деревам, на яких часто можна побачити «граківники» - колоніальні поселення. Політ граків важкий, з ледачими помахами крил, але буває маневровий та інколи ширяючий.
 Оперення граків чорне з фіолетово-металевим блиском. Крила широкі. Коли грак кричить, пір'я хвоста піднімається. Цих птахів дуже часто плутають з чорними воронами. Проте граки набагато стрункіші за ворон, у них досить довгий, тонший і пряміший дзьоб, а на основі дзьоба, підборідді, вуздечці і частині щік відсутнє оперення.
 Люди сільської місцевості часто погано відносяться до граків, бо вважають, що вони, будуючи гнізда, обламують і псують дерева, бруднять вулиці, зчиняють страшенний галас. Адже гніздуються ці птахи великими колоніями, розташовуючи свої гнізда на високих деревах. Іноді на одному дереві буває до 5-ти і більше гнізд. Описані випадки, що люди, навіть, руйнують гнізда, щоб позбутися цих порушників спокою. Старі люди говорять, що зникнення граків із звичних місць гніздування вважається поганим знаком. Із історичних джерел відомо, що кілька століть назад король Шотландії видав закон, згідно з яким землероби повинні були натягувати сіті над полями, на яких годувалися граки, і вбивати птахів, що заплуталися.
 Мабуть, люди не підозрюють, що граки приносять велику користь і на полях, і в садах, і на городах, і біля тваринницьких господарств. Вони постійно ходять на полях за технікою, що тягне борони чи плуги, тобто вони часті гості на ріллі, де шукають комах. Граки знищують значну кількість бурякових довгоносиків та личинок хрущів, хоча протягом останнього сторіччя граків звинувачували в тому, що вони розоряють посіви, викльовуючи насіння культурних рослин. У деякій мірі це насправді так, проте користь, яку приносять граки більша – знищення комах-шкідників природних ландшафтів.
 Дорослі граки - практично всеїдні птахи. Поживу здобувають переважно на землі, відшукуючи безхребетних, в основному черв'яків і комах, частини рослин, насіння, мишоподібних гризунів, дрібних хребетних, падло, харчові покидьки, місцями фрукти, насіння хвойних, зернівки злаків, волоські горіхи, жолуді. Довгим дзьобом птах перевертає грудочки землі, листя і ворушить траву. Граки віддають перевагу рослинній їжі, тому й завдають значної шкоди полям.
 Період гніздування у граків триває з березня по червень. Вони першими повертаються на місця гніздування. Це відбувається в період інтенсивного танення снігу. Зазвичай птахи щорічно повертаються в одне й те ж саме місце. Самець і самка разом будують гніздо. Їхні гнізда дуже великі, порівнюючи із розмірами самих птахів. Будівельним матеріалом гнізда служать гілки. Лоток птахи вистилають травою, корінцями та листям.
 Граки використовують гніздо декілька років. Після прильоту птахи ремонтують його і оновлюють підстилку. Незважаючи на те, що птахи гніздуються колоніями, кожна пара граків має свою невелику ділянку. Під час сватання самець приносить самці частування і уклонами закликає її покуштувати ласощі, при цьому він стрибає з гілки на гілку і голосно кричить. Наприкінці березня - на початку квітня самка відкладає чотири-п'ять зеленуватих або голубуватих з бурими плямами яєць. Насиджування починається з відкладання першого яйця. Самка насиджує кладку, самець приносить їй їжу. Пташенята вилуплюються голими, тому самка довго зігріває їх. Пізніше на пошуки корму для пташенят батьки літають разом. У віці 30 днів пташенята залишають гніздо. Батьки продовжують їх догодовувати ще близько трьох тижнів.
 У колонії граків існує певний порядок, відповідно до якого, старі та досвідченіші птахи гніздуються в центрі, а по краях знаходяться гнізда молодих. Завдяки цьому гнізда в центрі краще захищені від нападу хижаків і розорення.
 Граки разом з іншими представниками родини воронових наділені високими розумовими здібностями. Численні спостереження доводять, що граки керуються не тільки інстинктами, а й інтелектом. Розум птахи виявляють у розумінні деяких фізичних процесів та умінні рахувати кількість речей. Так, в одному з досліджень граки не могли дістатися до хробака, який плавав у вузькій високій склянці з водою. Її неможливо було перекинути, тому птахи здогадалися кидати камінці у склянку. Граки швидко зрозуміли, що чим більші камінці будуть у воді, тим швидше підійметься її рівень.