Урок 1

Біологія – наука про живу природу.

Мета.
Освітня. Ознайомити учнів з наукою про живу природу – біологією; сформувати уявлення про біологію як науку, що вивчає живі організми; поглибити знання про відмінності живої і неживої природи; дати поняття про основні ознаки життя.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати тіла природи між собою та робити відповідні висновки; уміння логічно мислити та давати розгорнуті відповіді на запитання.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища; проводити просвітницьку роботу з метою усвідомлення того, що біологія має важливе значення для вирішення проблем сьогодення, тому що її вважають наукою ХІХ століття.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Місце уроку в навчальній темі. Вступний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: інформація, пояснення, розповідь, бесіда.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2.Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3.Візуальний: складання схем.
4.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва.
5.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв язки: природознавство, історія.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки.
Основні поняття та терміни: біологія, автотрофне і гетеротрофне дихання, біологічні науки: ботаніка, мікологія, зоологія, бактеріологія, анатомія, морфологія, фізіологія, екологія, систематика, таксон, вид, царство.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Методом фронтальної та індивідуальних бесід з’ясувати знання учнів про живі організми та неживі тіла.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Подумати над словами Ф.Тютчева:
Не те, що ви гадаєте, природа:
Не зліпок, не безликеє лице –
В ній є душа, в ній є свобода,
В ній є любов, в ній мозок є!
Повідомити тему, мету та завдання уроку.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Розповідь: біологія як наука. Поняття "біологія” водночас запропонували незалежно один від одного у 1802 р. фр. учений Ж.Б.Ламарк та нім. учений Г.Тревіранус.
Біологія – це система наук про живу природу. До неї входять:
- ботаніка – вивчає рослини;
- зоологія – вивчає тварини;
- мікологія – вивчає гриби;
- мікробіологія – наука про мікроскопічні організми, до неї входять вірусологія та бактеріологія;
- екологія – наука про взаємозв’язки між організмами та середовищем;
- систематика – вивчає різноманітність організмів та класифікує їх;
- анатомія – наука про будову організму;
- фізіологія – наука про функції та процеси життєдіяльності організму;
- гігієна – вивчає вплив різних факторів на організм та його здоров’я;
- генетика – наука, що вивчає спадковість і мінливість організмів;
- палеонтологія – вивчає вимерлі організми;
- цитологія – вивчає клітини організмів.
Повторення ознак живого і неживого. Ознаки живого (учні повинні самі назвати): дихання, ріст, розвиток, рух, живлення, обмін речовин, розмноження, подразливість.
Вправа для порівняння. Знайти ознаки живого.
1. Сталактити і сталагміти – кам’яні нарости із солей кальцію в печерах, що збільшуються з кожним роком. Отже, вони ростуть.
2. Синичка щодня приносить своїм пташенятам гусінь та різних комашок. Вони їдять, отже, збільшуються у розмірах.
3. З великої гранітної брили шляхом подрібнення виробляють щебінь, тобто каменів стає багато, отже – це розмноження.
4. Кульбаба поширює вітром парашутики з насінинками, з яких виростають нові рослини. Це розмноження.
5. Під час дощу річка поповнюється водою – це називають живленням річки.
6. Рослина вбирає воду, вуглекислий газ та сонячне проміння, здійснює фотосинтез і так живиться.
7. На вершині гори є кратер вулкану, який періодично випускає дим – це дихання вулкану.
8. Дельфін вистрибує з води, вбирає повітря, так він дихає.
9. Дюни та бархани рухаються, коли вітер піднімає і перекидає пісок.
10. Соняшник рухається, повертаючи свої квіти до сонця.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Доповнити схему ……..

V. Узагальнення та систематизація знань.

Учні діляться враженнями від першого уроку, коментуючи свої очікування.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.


Урок 2

Різноманітність живих організмів, середовища їх існування, класифікація.

Мета.
Освітня. Ознайомити учнів з кількістю видів на планеті; ввести поняття "систематика”; розглянути основні одиниці класифікації; розкрити принципи поділу організмів на Царства живої природи і дати їм стислу характеристику.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати тіла природи; уміння виділяти головне у матеріалі, що вивчається; уміння логічно мислити та робити висновки.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до живої природи планети; виховувати екологічне мислення.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Комбінована.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь, пояснення, опис, бесіда, повідомлення, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань.
2.Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно- пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання схем.
5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – вірші.
6.Релаксопедичний: фізкультхвилинка, психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв язки: природознавство, історія, література.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці.
Основні поняття та терміни: систематика, систематична категорія, таксон, царство, вид.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

З’ясувати знання учнів про біологію як науку про живі організми та суттєві відмінності живого і неживого.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Повідомити тему, мету та завдання уроку.
Поставити проблемне завдання:
- спроба самостійно побудувати систему рослин на підставі однієї та кількох ознак.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Розповідь про кількість живих організмів на планеті.
Нині відомо близько 100 тисяч видів грибів, 500 тисяч видів рослин і 2 млн. видів тварин. Клітини їх мають ядро, тому і входять до групи надцарство ядерних організмів – Еукаріоти. Крім клітинних існують і неклітинні форми життя – віруси. Вони не виявляють ознак життя поза межами організму хазяїна, але, проникнувши в нього, починають рости і розмножуватися. Разом рослини, тварини, бактерії і віруси становлять світ живої природи.
Розповідь про систематику та категорії. Основна одиниця систематики – вид – це група організмів, подібних за будовою та процесами життєдіяльності, які вільно схрещуються і дають плідне потомство.
Розповідь про середовища існування організмів – частина природи, яка оточує живі організми, з якою вони взаємодіють:
- водне – ставки, озера, річки, моря;
- наземне – ліси, степи, долини, пагорби, пустелі, луки, гори, болота;
- підземне – грунт;
- організми – паразити.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Гра: "Знайти пару”.
Учні в парах пригадують рослини своєї місцевості різних середовищ існування. Один називає середовище, а інший рослину цього середовища. Найкращі записують у зошит.
Наприклад:
- мішаний ліс – підсніжник звичайний;
- болото – аїр тростинний;
- лука – конюшина;
- ставок – латаття біле;
- хвойний ліс – сосна звичайна.

V. Узагальнення та систематизація знань.


VІ. Підведення підсумків уроку.

Підніміть ліву руку вгору. Правою рукою візьміться за вказівний палець лівої – нехай він символізує царство Рослини. Уявіть свою улюблену квітку, яка виросла і зацвіла на вашому вказівному пальці.
Середній палець буде уособлювати царство Тварини. Уявіть, як на нього вистрибнула ваша улюблена тварина і говорить до вас.
А зараз візьміться за безіменний палець. Нехай він представляє царство Гриби. Уявіть, що цей палець перетворився на гриб (опеньок, білий…).
Потім торкніться до мізинця. Він найменший і тому символізує мікроорганізми (бактерії), які входять до царства Дроб’янок (від дрібний, маленький).
Залишається великий палець, який направлений вбік від інших – нехай він позначає царство Віра (віруси) – неклітинні форми життя.
Щоб краще все запам’ятати, складіть кулак і побачите, що чотири пальці символізують рослин, тварин, гриби і бактерії (організми клітинної будови), бо вони тримаються разом, а великий - віруси (мають неклітинну будову), окремо, лише торкається до них.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.


Урок 3

Рослинний світ – складова частина природи.

Мета.
Освітня. Ознайомити учнів з різноманітністю рослинного світу планети; з’ясувати роль рослин у природі та в житті людини; навести приклади використання рослин людиною.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати рослинний світ з іншими організмами; розвивати культуру спілкування; сприяти розвитку логічного і критичного мислення.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до оточуючого середовища та любов до природи рідного краю.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Урок – дослідження.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний (останній у темі).

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2.Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно- пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання схем.
5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – вірші.
6.Релаксопедичний: фізкультхвилинка, психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв язки: природознавство, література.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.
Основні поняття та терміни: нижчі і вищі рослини, флора, одноклітинні, колоніальні, багатоклітинні організми, лікарські рослини, фітонциди.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Знайти пару:
1 - Систематика. А – Туберкульозна паличка.
2 – Ботаніка. Б – Білий гриб.
3 – Зоологія. В – Гербарій.
4 – Мікробіологія. Г – Царство.
5 – Вірусологія. Д – Горобець.
6 – Мікологія. Е – Вірус грибу.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Давньоіндійська легенда розповідає, що учитель послав свого учня до лісу принести кілька зовсім некорисних рослин. Повернувшись із лісу той сказав: "Учителю, я три дні ходив лісом і не знайшов жодної некорисної рослини”.
А як на вашу думку, вірно це чи ні?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Справді, будь-яка рослина створена природою на благо, а завдання людини – зрозуміти її призначення, оскільки весь зелений світ – це аптека для живих організмів.
Давні римляни щорічно навесні відзначали свято на честь Флори – богині цвітіння колосся, садів і квітів. Пізніше на її честь почали називати весь рослинний світ. Флора – це сукупність видів рослин, що склалася історично. Рослинність–сукупність рослинних угруповань планети загалом або її окремих регіонів та місцевостей.
Поняття про життєві форми рослин.
Розповідь про різноманітність рослинних організмів:
За складністю організації:
а) одноклітинні;
б) колоніальні;
в) багатоклітинні.
За складністю будови тіла:
а) нижчі;
б) вищі.
Життєві форми рослин: дерева, кущі, трави.

У залежності від використання рослини діляться на групи.
1. Їстівні та кормові: хлібні злаки, овочеві, бобові, олійні, плодоягідні, цукрові, кормові трави.
2. Технічні рослини: прядильні (льон, бавовник, кенаф); дубильні (дуб, ялина, верба); ефіроолійні для фармацевтичної, кондитерської, парфумерної пр-сті та миловарення (коріандр, тмин, аніс, роза, лаванда; каучукові (ваточник, кендир); красильні (дуб, барбарис, береза, бузина, плаун, спориш).
3. Лікарські рослини.
4. Дерев’янисті, з яких використовують деревину.
5. Декоративні.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Дати учням завдання згадати із власного досвіду, що вони знають про рослини у житті людини. Який ряд більше надасть прикладів.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Подумати над словами: квіти – улюблені супутники людини з давніх часів. Вони не лише милують зір, але й облагороджують душу.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

Підготувати повідомлення про:
- рослини в культурі та мистецтві;
- рослини в історії людства;
- рослини – індикатори;
- рослини в літературі…скачать dle 10.3фильмы бесплатно