Урок 1

 

Біологія – наука про життя. 

Основні властивості живого.

 

Мета.

Освітня. Ознайомити учнів з наукою про життя – біологією; сформувати уявлення про біологію як науку, що вивчає живі організми; поглибити знання про відмінності живої і неживої природи; дати поняття про основні ознаки життя.

Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати тіла природи між собою та робити відповідні висновки; уміння логічно мислити та давати розгорнуті відповіді на запитання.

Виховна. Виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища; проводити просвітницьку роботу з метою усвідомлення того, що біологія має важливе значення для вирішення проблем сьогодення, тому що її вважають наукою ХІХ століття.

 

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Форма уроку. Урок – засвоєння.

Місце уроку в навчальній темі. Вступний.

 

Методи і методичні прийоми:

1.Інформаційно - рецептивний:

а) словесний:  інформація, пояснення, розповідь, бесіда.

б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.

 Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та  мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань.

2.Репродуктивний. 

 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.

3.Візуальний: складання схем.

4.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва.

5.Релаксопедичний: фізкультхвилинка.

Міжпредметні зв язки: природознавство, історія.

Матеріали та обладнання: малюнки, слайди.

Основні поняття та терміни: біологія, автотрофне і гетеротрофне дихання, біологічні науки: ботаніка, мікологія, зоологія, бактеріологія, анатомія, морфологія, фізіологія, екологія, систематика, таксон, вид, царство.

 

ХІД  УРОКУ

 

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

 

Методом фронтальної та індивідуальних бесід з’ясувати знання учнів про живі організми та неживі тіла.

 

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

 

Давайте поглянемо навколо себе. Скрізь можна побачити неживі і живі об’єкти природи. Чим же вони відрізняються між собою? В чому сутність життя? В цьому й будемо розбиратися на уроках біології.  

Повідомити тему, мету та завдання даного уроку.

 

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

 

Вже багато століть люди намагаються знайти відповідь на питання про сутність життя на планеті. Але щоразу стикаються з новими таємницями. Провідником людини у вивченні живого є наука біологія.  Розповідь: біологія як наука. Поняття “біологія” водночас запропонували незалежно один від одного у 1802 р. фр. учений Ж.Б.Ламарк та нім. учений Г.Тревіранус.

«Біос» - життя. Основними властивостями або ознаками, які відрізняють живе від неживого це: обмін речовини та енергії на основі живлення, дихання, виділення, це рух, ріст, подразливість…., але головним є здатність живого до розмноження. Адже саме розмноження – це відтворення собі подібних. Тому, що кожен організм існує лише певний обмежений час. А завдяки розмноженню життя безперервно передається із покоління до покоління. На нашій планеті процес розмноження триває вже кілька мільярдів років. Усі процеси, які відбуваються в живому організмі, спрямовані на забезпечення передачі життя наступним поколінням. 

Перш ніж давати нащадків організм повинен досягти певних розмірів, маси тіла та накопичити ту кількість речовин, які будуть необхідні для продовження роду. Отже, організм повинен вирости. Ріст – це кількісні зміни в організмі, які призводять до збільшення розмірів тіла. Щоб забезпечити ріст ми повинні поглинати із зовнішнього середовища різноманітні речовини, свого роду «будівельний матеріал, щоб збудувати» здорове тіло. Тобто організм повинен живитися. 

В результаті живлення та перероблення спожитих речовин в живому організмі з’являються відходи, тобто такі речовини, які непотрібні, або, навіть, отруюють його. Тому організм повинен їх позбавитися. Процес видалення продуктів обміну (відходів) носить назву виділення. Таким чином, здійснюється обмін речовин між організмом і довкіллям. 

Обмін речовин здійснюється постійно і безперервно. Коли припиняється обмін практично припиняється і життя. Але для всіх цих процесів необхідна енергія. Організми отримують її також із навколишнього середовища. Енергія із довкілля надходить у вигляді світла або у вигляді органічних речовин. Отже, основними джерелами енергії для забезпечення життєдіяльності є саме сонячне світло і органічні речовини. Частина енергії витрачається на перебіг життєвих процесів (ріст, розмноження, дихання…), а частина виділяється у вигляді тепла.  Отже, крім обміну речовин наявний і обмін енергією. А все це загальний і єдиний процес – метаболізм, що складається із обміну речовин і перетворення енергії.  

В результаті підтримання всіх процесів життєдіяльності організм пристосовується до умов існування, тобто пристосування до навколишнього середовища – це зміни живого організму у мінливому оточенні, які дають змогу вижити в цих умовах і дати потомство. Кожен живий організм пристосовується до виживання по-різному, наприклад, кактуси перетворили в процесі еволюції свої листки на колючки, 

 

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

 

- Повторення ознак живого і неживого. Ознаки живого учні повинні вже назвати самі.

- Вправа для порівняння. Знайти ознаки живого.

1.Сталактити і сталагміти – кам’яні нарости із солей кальцію в печерах, що збільшуються з кожним роком. Отже, вони ростуть.

2.Синичка щодня приносить своїм пташенятам гусінь та різних комашок. Вони їдять, отже, збільшуються у розмірах.

3.З великої гранітної брили шляхом подрібнення виробляють щебінь, тобто каменів стає багато, отже – це розмноження.

4.Кульбаба поширює вітром парашутики з насінинками, з яких виростають нові рослини. Це розмноження.

5.Під час дощу річка поповнюється водою – це називають живленням річки.

6.Рослина вбирає воду, вуглекислий газ та сонячне проміння, здійснює фотосинтез  і так живиться.

7.На вершині гори є кратер вулкану, який періодично випускає дим – це дихання вулкану.

8.Дельфін вистрибує з води, вбирає повітря, так він дихає.

9.Дюни та бархани рухаються, коли вітер піднімає і перекидає пісок.

10.Соняшник рухається, повертаючи свої квіти до сонця.

 

V. Узагальнення та систематизація знань.

 

Учні діляться враженнями від першого уроку, коментуючи свої очікування.

 

VІ. Підведення підсумків уроку.

 

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

 

 

Урок 2

 

РІЗНОМАНІТНІСТЬ ЖИТТЯ

 (на  прикладах тварин, рослин, грибів, бактерій). 

 

Мета.

Освітня. Ознайомити учнів з кількістю видів на планеті; ввести поняття “систематика”; розглянути основні одиниці класифікації; розкрити принципи поділу організмів на Царства живої природи і дати їм стислу характеристику.

Розвиваюча.  Розвивати уміння порівнювати тіла природи; уміння виділяти головне у матеріалі, що вивчається; уміння логічно мислити та робити висновки.

Виховна. Виховувати бережливе ставлення до живої природи планети; виховувати екологічне мислення.

 

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Форма уроку. Комбінована.

Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

 

Методи і методичні прийоми:

1.Інформаційно - рецептивні:

а) словесний:  розповідь, пояснення, опис, бесіда, повідомлення, робота з підручником.

б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.

 Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та  мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань.

2.Репродуктивний. 

 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.

3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.

 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.

    4. Інтерактивні: робота в парах, акваріум, аналіз ситуації, імітаційна гра, мікрофон.

5. Візуальний: складання схем.

6.Сугестивні: застосування різних видів мистецтва –  музика та спів, вірші, картини із зображенням рослин тварин, грибів (можливо ще й натюрморти).

7. Релаксопедичні: фізкультхвилинка, психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв язки: природознавство, історія, географія, література, музичне мистецтво.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, презентація «Різноманітність органічного світу».

Основні поняття та терміни: систематика, систематична категорія, таксон, царство, вид, віруси, еволюція.

 

ХІД  УРОКУ 

 

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

 

З’ясувати знання учнів про біологію як науку про живі організми та суттєві відмінності живого і неживого.

 

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

 

Поставити проблемне завдання: Давньоіндійська легенда розповідає, що учитель послав свого учня до лісу принести кілька зовсім некорисних рослин. Повернувшись із лісу той сказав: “Учителю, я три дні ходив лісом і не знайшов жодної некорисної рослини”. 

А як на вашу думку, вірно це чи ні?

Повідомити тему, мету та завдання уроку. 

 

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

 

З давніх-давен і до ХVІІІ ст.. вважалося, що на планеті є лише дві групи живих організмів – це рослини і тварини. Але з часом люди, які займалися наукою переконалися, що існують ще й інші живі організми, тобто щоб описати різноманітність проявів життя на планеті рослин і тварин зовсім недостатньо. Так було з’ясовано, що у нас наявні ще і гриби, які поєднують ознаки рослин і тварин, а також невидимий світ мікроскопічних організмів, які невидимі оком людини. Тому в другій половині ХХ ст. вченими-біологами було виділено чотири групи живих організмів – рослини, тварини, гриби та мікроскопічний світ бактерій. 

Розповідь про Царства природи та кількість живих організмів на планеті. 

Нині відомо понад 100 тисяч видів грибів, 500 тисяч видів рослин і понад 1,5 млн. видів тварин. Клітини їх мають ядро, тому і входять до групи надцарство ядерних організмів – Еукаріоти. Бактерій відомо десь 30 тис. видів. В їхніх клітинах відсутнє ядро, тому їх називають Прокаріоти.

Крім клітинних існують і неклітинні форми життя – віруси. Вони не виявляють ознак життя поза межами організму хазяїна, але, проникнувши в нього, починають рости і розмножуватися. 

Разом рослини, тварини, гриби, бактерії і віруси становлять світ живої природи. Кількість видів живих організмів є наслідком тривалого історичного розвитку життя на нашій планеті, під час якого одні види організмів утворювалися, інші вимирали або перетворювалися на інших. І цей процес носить назву еволюція.

Розповідь про систематику та категорії. Основна одиниця систематики – вид – це група організмів, подібних за будовою та процесами життєдіяльності, які вільно схрещуються і дають плідне потомство.

Нікому не є таємницею, що на кожному клаптику Землі хтось живе. Живі організми населяють досить різноманітні середовища і живуть у різних умовах: солоних і прісних водах, у лісах, пустелях, снігах…

Розповідь про середовища існування організмів – частина природи, яка оточує живі організми, з якою вони взаємодіють:

- водне – ставки, озера, річки, моря;

- наземне – ліси, степи, долини, пагорби, пустелі, луки, гори, болота;

- підземне – грунт;

- організми – паразити.

Кожен живий організм чи групи організмів мають певне значення на планеті, яке може бути не лише корисним, а й шкідливим чи нейтральним. Прослухати думки учнів про значення живих організмів і обговорення легенди, про яку було згадано на початку уроку. 

Наприклад, у залежності від використання рослини діляться на:

1.Їстівні та кормові: хлібні злаки, овочеві, бобові, олійні, плодоягідні, цукрові, кормові трави.

2.Технічні рослини: прядильні (льон, бавовник, кенаф); дубильні (дуб, ялина, верба); ефіроолійні для фармацевтичної, кондитерської, парфумерної пр-сті та миловарення (коріандр, тмин, аніс, роза, лаванда; каучукові (ваточник, кендир); красильні (дуб, барбарис, береза, бузина, плаун, спориш).

3.Лікарські рослини.

4.Дерев’янисті, з яких використовують деревину.

5.Декоративні.

 

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

 

Гра: “Знайти пару”.

Учні в парах пригадують рослини своєї місцевості різних середовищ існування. Один називає середовище, а інший рослину цього середовища. Найкращі записують у зошит. Наприклад:

-мішаний ліс – підсніжник звичайний;

-болото – аїр тростинний;

-лука – конюшина;

-ставок – латаття біле;

-хвойний ліс – сосна звичайна.

 

V. Узагальнення та систематизація знань.

 

VІ. Підведення підсумків уроку.

 

Підніміть ліву руку вгору. Правою рукою візьміться за вказівний палець лівої – нехай він символізує царство Рослини. Уявіть свою улюблену квітку, яка виросла і зацвіла на вашому вказівному пальці.

Середній палець буде уособлювати царство Тварини. Уявіть, як на нього вистрибнула ваша улюблена тварина і говорить до вас. 

А зараз візьміться за безіменний палець. Нехай він представляє царство Гриби. Уявіть, що цей палець перетворився на гриб (опеньок, білий…).

Потім торкніться до мізинця. Він найменший і тому символізує мікроорганізми (бактерії), які входять до царства Дроб’янок (від дрібний, маленький).

Залишається великий палець, який направлений вбік від інших – нехай він позначає царство Віра (віруси) – неклітинні форми життя. 

Щоб краще все запам’ятати, складіть кулак і побачите, що чотири пальці символізують рослин, тварин, грибів і бактерії (організми клітинної будови), бо вони тримаються разом, а великий - віруси (мають неклітинну будову), окремо, лише торкається до них.

 

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

 

 

УРОК 3

 

ПОНЯТТЯ ПРО ВІРУСИ

 

Мета.

Освітня. Ознайомити учнів з особливостями існування особливих організмів на планеті – вірусів. Сформувати знання про віруси як неклітинні форми життя та внутрішньоклітинні паразити; розглянути особливості будови, життєві цикли та різноманітність вірусів, а також можливі шляхи появи вірусів на планеті; ознайомити із різноманітністю вірусних інфекцій людини і тварин; розкрити поняття «епідемія», «пандемія», «патогенність».

Розвиваюча. Розвивати уміння учнів порівнювати неклітинні та клітинні форми життя, порівнювати віруси з рослинними і тваринними організмами; вміння аналізувати результати наукових дослідів та робити відповідні висновки та узагальнення.

Виховна. Виховувати бережливе ставлення до живої природи планети, до свого здоров’я та оточуючих людей, здійснювати валеологічне виховання  та виховувати екологічне мислення.

 

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Форма уроку. Комбінована.

Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

 

Методи і методичні прийоми:

1.Інформаційно - рецептивний:

а) словесний:  розповідь, пояснення, опис, бесіда, повідомлення, робота з підручником.

б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.

 Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та  мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань.

2.Репродуктивний. 

 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.

3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.

 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.

4.Візуальний: складання схем.

5.Релаксопедичний: фізкультхвилинка.

 

Міжпредметні зв язки: природознавство, історія, література.

Матеріали та обладнання: схеми, таблиці, презентація «Віруси».

 

Основні поняття та терміни:  віруси. віріон, бактеріофаг, прості та складні віруси.

 

ХІД  УРОКУ 

 

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

 

Дати відповіді на запитання:

1.Наскільки різноманітним є світ живих організмів?

2.Які особливості живих організмів їм властиві? 

3.Що є елементарною структурною і функціональною одиницею живого?

 

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

 

Повідомити тему, мету та завдання уроку. 

Прослухати повідомлення: «У минулих століттях від багатьох хвороб гинули тисячі та мільйони людей, наприклад, від віспи, грипу. Чим пояснити ці дані? Чому не всі люди хворіють? Чому після перенесення хвороби, люди більше не хворіють на таку хворобу?»

 

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

 

На початку ХХ ст. виникла вірусологія – наука про неклітинні форми життя віруси. Вважають, що ці організми стоять на межі живого і неживого. Їх відомо 10 тис. видів.

З вивченого раніше ми знаємо, що тіло живих організмів складається із однієї або багатьох клітин, що функціонально взаємодіють і утворюють єдине ціле. Але в процесі еволюції з’явились структури, що можуть перебувати поза клітиною, не виявляючи жодних властивостей живого. Потрапляючи в клітину, ці структури використовують її органели і молекули для здійснення процесу власного розмноження. Нові частини, опинившись у навколишньому середовищі, знову не виявляють жодних властивостей живого. Такими організмами є віруси. Вони становлять окреме царство живої природи – царство Віра – Vira, що означає – отрута. Після відкриття вірусів Д.Івановським, вчених тривалий час вони не привертали до уваги із-за труднощів у вивченні. Але успіхи молекулярної біології привели до того, що таємниці вірусів було відкрито.

!Повідомлення (у вигляді слайдів) про історію відкриття вірусів, про науку вірусологію. Розповідь з використанням слайдів про будову вірусів, про поділ на прості та складні віруси.

На основі багаторічних досліджень визначені такі властивості вірусів:

-неклітинна будова;

-облігатний паразитизм у прокаріотичних та еукаріотичних клітинах, тобто паразит здатний жити лише в певних умовах;

-використання органел клітини-хазяїна для синтезу нових вірусних частин;

-відсутність власного обміну речовин;

-відсутність проявів життєдіяльності поза клітиною-хазяїном;

-відсутність росту;

-здатність до кристалізації. 

Багато властивостей вірусів не притаманні іншим організмам. Ще одна важлива відмінність вірусів від клітин полягає в їхньому унікальному способі утворювати віріони внаслідок самозбирання, утворюючи симетричні структури. Залежно від виду вірусу, віріони можуть мати ікосаедричний, спіральний або змішаний типи симетрії.  

Пристосування вірусів до паразитизму проявляються в різноманітності способів ефективного зараження хазяїв. Збудники потрапляють через органи дихання, органи травлення, покриви тіла, слизові оболонки. Переносниками збудників є членистоногі: кліщі, комарі. Зараження можливе також при недотриманні санітарних норм при переливанні крові або хірургічних операцій, при статевих контактах, у наркоманів при використанні одного шприца. Але не завжди потрапляння вірусу до організму призводить до розвитку хвороби. Це залежить від чутливості хазяїна, стану його імунної системи, концентрації вірусних частинок та їхньої патогенності. 

!Повідомлення учнів про епідемії та пандемії на планеті у минулі століття.

Надійного захисту від більшості вірусних хвороб поки що немає. Антибіотики не завжди діють, тому вірусні хвороби посідають основне місце – 75% в інфекційній патології людини і тварин.

 

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

 

Робота з роздатковим матеріалом за розділами:

-віруси рослин;

-віруси тварин;

-віруси людини;

-віруси бактерій – бактеріофаги.

Повторення ознак життєдіяльності вірусів. 

 

V. Узагальнення та систематизація знань.

 

Поза клітинами живих організмів, тобто у зовнішньому середовищі, віруси перебувають у вигляді окремих часток – віріонів.

Віруси, як і всі живі організми побудовані з органічних речовин, вони можуть вступати у симбіотичний зв’язок – паразитизм, їм також властиві спадковість і мінливість. Як і всі живі об’єкти, віруси здатні до розмноження, генетичної мінливості, адаптації до умов навколишнього середовища. Все це свідчить про належність вірусів до живої частини біосфери. 

 

VІ. Підведення підсумків уроку.

 

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

 

Поміркувати над таким запитанням:

-Чи може планета Земля справитися із вірусами та знищити їх назавжди?

 

 

УРОК 4

 

НАУКИ, ЩО ВИВЧАЮТЬ ЖИТТЯ. МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ ОРГАНІЗМІВ.

 

Мета. 

Освітня.  Ознайомити учнів з різноманітністю наук, що вивчають живі організми планети; з їхнім значенням для вивчення життя у різних його проявах.

Розвиваюча.  Розвивати уміння порівнювати значення наук для вивчення органічного світу; розвивати культуру спілкування; сприяти розвитку логічного і критичного мислення.

Виховна. Здійснювати валеологічне виховання  та виховувати екологічне мислення; виховувати бережливе ставлення до представників живої природи.

 

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Форма уроку. Урок – дослідження.

Місце уроку в навчальній темі. Поточний (останній у темі).

 

Методи і методичні прийоми:

1.Інформаційно - рецептивний:

а) словесний:  розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.

б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.

 Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та  мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.

2.Репродуктивний. 

 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.

3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.

 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.

     4. Інтерактивні та креативні: ротаційні трійки, капелюшна дискусія «за» і «проти», метод емпатії.

5.Сугестивний: застосування музичного супроводу до уроку.

6.Релаксопедичний: фізкультхвилинка, психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв язки: природознавство, література.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.

Основні поняття та терміни: нижчі і вищі рослини, флора, одноклітинні, колоніальні, багатоклітинні організми..

 

ХІД  УРОКУ

 

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

 

Розподілити дані організми відповідно до царств природи, причому кожен учень по черзі зачитує зі слайду дані організми і підходить та стає у «своє царство»: 

-кульбаба, ластівка, вірус грипу, ВІЛ, ромашка, боровик, дерево, дощовий черв’як, бактерії гниття, сироїжка, сажка на кукурудзі, подорожник, хрущ, людина, слон, печериці, троянда, кіт, мухомор, стафілокок,  …

 

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

 

Проблемне запитання: чи може біологія вивчати всі ці організми разом, чи можливо є науки, які допомагають розібратися у різноманітності органічного світу. 

 

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

 

Біологія – це система наук про живу природу. До неї входять:

-ботаніка – вивчає рослини;

-зоологія – вивчає тварини;

-морфологія – вивчає організм в цілому;

-мікологія – вивчає гриби;

-мікробіологія – наука про мікроскопічні організми, до неї входять вірусологія та бактеріологія;

-екологія – наука про взаємозв’язки між організмами та середовищем;

-систематика – вивчає різноманітність організмів та класифікує їх;

-анатомія – наука про будову організму;

-фізіологія – наука про функції та процеси життєдіяльності організму;

-гігієна – вивчає вплив різних факторів на організм та його здоров’я;

-генетика – наука, що вивчає спадковість і мінливість організмів;

-палеонтологія – вивчає вимерлі організми;

-цитологія – вивчає клітини організмів.

Більшість багатоклітинних організмів складаються із органів, органи утворені із тканин, тканини із клітин, клітини з молекул, молекули з атомів. Це називають рівнями організації життя. Атомний та молекулярний властивий і живій і неживій природі. Їх вивчають небіологічні, хоча й природничі  науки – фізика та хімія. Наприклад, біохімія є поєднуючою наукою між біологією і хімією, біофізика – між фізикою і біологією. 

Взагалі в біології існують багато підпорядкованих наук, яких об’єднують у три великі розділи: «Структурні», «Функціональні», «Різноманітність». До наук, що вивчають структури належать цитологія, гістологія, морфологія, анатомія, біофізика та біохімія. До наук, що вивчають функції – фізіологія, генетика, екологія, а до наук, що вивчають різноманітність – ботаніка, зоологія, мікологія, арахнологія, вірусологія, бактеріологія… Крім того, існують ще й прикладні науки – охорона природи, агрономія, медицина. Вони допомагають використати набуті знання у господарській діяльності та взагалі у житті.

Щоб вивчати живі організми кожна наука і біологія також використовує різноманітні методи. До них належать:  порівняльно-описовий  експериментальний, моніторинг, моделювання, історичний. 

За допомогою порівняльно-описового методу описують нові для науки види організмів, процеси чи явища. Однак часто замало просто описати новий вид організмів, процес, явище. Щоб встановити своєрідність об’єкта досліджень, його необхідно порівняти з іншими подібними об’єктами, процесами чи явищами. 

Експериментальний полягає в тому, що дослідники активно втручаються в будову об’єктів досліджень, перебіг процесів та явищ і спостерігають за наслідками такого втручання. Польові експерименти здійснюють у природних умовах. Лабораторні експерименти проводять у спеціально обладнаних приміщеннях. У таких дослідженнях часто використовують піддослідні організми, яких штучно розводять та утримують. 

Моніторинг – постійне стеження за перебігом певних процесів в природі. Він дає змогу не тільки визначати стан певних об’єктів, а й прогнозувати можливі зміни, аналізувати їхні наслідки.

За допомогою моделювання учені прогнозують можливі наслідки тих чи інших процесів або явищ, створюють певні ідеальні об’єкти чи явища й порівнюють з ними реальні.

Будь-який накопичений матеріал потребує статистичної обробки.Історичний метод з’ясовує закономірності появи та розвитку організмів, становлення їхньої структури та функцій у ході геологічної історії Землі.

В основному ці методи будуть вивчатись у старших класах. Але головне, що необхідно знати – це: експериментальний метод є науковим. Припущення вчених під час багаторазових спостережень, але не підтверджені експериментами називають гіпотезою. Але коли припущення підтверджуються численними експериментами, то це вже стає теорією. 

 

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

 

Доповнити схему.

                                 

Знайти пару:

1 - Систематика.А – Туберкульозна паличка.

2 – Ботаніка.Б – Білий гриб.

3 – Зоологія.В – Гербарій.

4 – Мікробіологія.Г – Царство.

5 – Вірусологія.Д – Горобець.

6 – Мікологія.Е – Вірус грибу.

 

V. Узагальнення та систематизація знань.

 

Подумати над словами: квіти – улюблені супутники людини з давніх часів. Вони не лише милують зір, але й облагороджують душу.

 

VІ. Підведення підсумків уроку.

 

Біологію називають провідною наукою ХХІ ст. Без досягнень біології нині неможливий прогресивний розвиток людства!

 

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

 

Підготувати повідомлення про:

-рослини в культурі та мистецтві;

-рослини в історії людства;

-рослини – індикатори;

-рослини в літературі…

скачать dle 10.3фильмы бесплатно