Пошук:
Автор Pavlenko | 2 ноября 2011 | Коментарів: 0 | Переглянуто 25492
Рубрика: Уроки колегам біологам » Уроки для 11 класів

Розробки уроків до теми «Закономірності спадковості» 11 кл. (згідно нової програми, рівень стандарту)

Урок 1

Основні поняття генетики.

Мета.
 Освітня. Ознайомити учнів з генетикою як наукою про спадковість і мінливість організмів; почати формувати знання про основні генетичні закономірності успадкування ознак; розкрити основні генетичні поняття.
 Розвиваюча. Розвивати уміння учнів вибирати головне у матеріалі, що вивчається; уміння працювати з термінами, що утворені від іноземних мов, а також уміння порівнювати та робити висновки і узагальнення.
 Виховна. Виховувати бережливе ставлення до живих організмів планети та гордість за досягнення в галузі розвитку генетичної науки.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетичний.
Місце уроку в навчальній темі. Вступний.

Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно-рецептивні:
а) словесний:  розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
 Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та  мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань.
2. Репродуктивні.
 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно-пошукові: постановка проблемного питання.
 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4. Візуальний: складання схем.
5. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: історія, медицина.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, комп’ютер.
Основні поняття та терміни: ген, алельні гени, домінантна і рецесивна ознаки, генотип, фенотип, гомозигота, гетерозигота, фенетика, генофонд.

ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

 Згадати основні властивості живої матерії, а також будову ядра клітини та хромосом. Показати на малюнках і таблицях.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

 Прослухати розповідь і визначити мету уроку:
- у 1914 р. в Англії ремонтували собор. Роботами керував
нащадок першого герцога Шрюсбері Джона Табольта, похованого у цьому соборі у 1453 р. Джон Табольт був історичною постаттю. Він воював проти Жанни Д’арк і загинув від ран. Чотирнадцять поколінь відділяли Рицаря ХV ст. від його нащадків початку ХХ ст.  Нащадок розкрив гробницю. Те, що в ній лежав Табольт сумнівів не було. На кістках були ушкодження, що свідчили про рани, згадувані літописцями. Про встановлення портретної схожості не могло бути і мови. І тут виявився неспростований доказ спорідненості, більш надійний, аніж засвідчені нотаріусом генеалогічні документи, на одному з пальців скелета дві фаланги зрослися в одну. Нащадок порубаного французами герцога радісно простягнув свідкам, що були присутні під час розкриття гробниці, свою руку з розчепіреними пальцями. На тій самій руці, що й у скелета, ті самі дві фаланги вигляділи як одна. Їх зростив домінантний ген, фенотипів прояв якого в медицині називають симфалангією.
 Поставити проблемне запитання:
- про яку властивість живих організмів йшла мова і чи можна її змінити, порушити чи знищити?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

 З далеких часів людей хвилювало питання про причини схожості батьків і потомства, про природу змін. Наука і практика всередині ХІХ ст. накопили величезний матеріал зі спадкових ознак, але в чому причина подібності і відмінності організмів ще тривалий час встановити не вдавалось.
 Розповідь про основні етапи розвитку генетики.
 Розповідь про будову гена. Ген, що кодує синтез певного білка у еукаріот складається із кількох обов’язкових елементів:
- по-перше, це широка регуляторна зона, що має великий вплив на активність гена;
- далі розміщений промотор – послідовність ДНК довжиною до
80-100 пар нуклеотидів, відповідальна за зв’язування РНК-полімерази, що здійснює транскрипцію даного гена;
- за промотором лежить структурна частина гена, що заключає в собі інформацію про первинну структуру відповідного білка (ця зона коротша за регуляторну).
 Важливий крок у пізнанні спадкових ознак встановив чеський дослідник Г.Мендель.
 Розповідь про життєвий шлях та вклад у розвиток знань про успадкування ознак Г.Й.Менделя.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

 Записати визначення основних генетичних понять:
ген, гібрид, алель, алельні гени, генотип, фенотип, домінантна ознака, рецесивна ознака, гомозигота, гетерозигота, локус, промотор, екзон, інтрон, сплайсинг, фенетика.

V. Узагальнення та систематизація знань.
 З усього вивченого на уроці можна зробити висновки, що всі організми мають універсальну властивість – спадковість – здатність передавати свої ознаки та особливості індивідуального розвитку нащадкам.
 Завдяки спадковості зберігається стабільність біологічних видів. Але ж протягом життя організми змінюються, тобто набувають нових ознак. Це пов’язано з іншою біологічною властивістю – мінливістю, тобто здатністю організмів набувати нових ознак у процесі індивідуального розвитку.

VІ. Підведення підсумків уроку.

 Описати свій фенотип.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

 За бажанням учнів! Проаналізувати ознаки членів своєї сім’ї на належність їх до домінантних чи рецесивних генів.

Урок 2

Методи генетичних досліджень

Мета.
 Освітня. Продовжити знайомити учнів з генетикою як наукою про спадковість і мінливість організмів; розширити знання про основні генетичні поняття; розкрити набір методів генетичних досліджень.
 Розвиваюча. Розвивати уміння учнів вибирати головне у матеріалі, що вивчається; уміння працювати з термінами; уміння порівнювати генетичні методи між собою та робити висновки і узагальнення.
 Виховна. Виховувати бережливе ставлення до живих організмів планети та гордість за досягнення в галузі розвитку генетичної науки.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетичний.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно-рецептивні:
а) словесний:  розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
 Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та  мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань.
2. Репродуктивні.
 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно-пошукові: постановка проблемного питання.
 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання схеми.
5.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: історія, медицина.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, комп’ютер, м\медійна дошка.
     Основні поняття та терміни: гібрид, гібридологічний метод, схрещування, моногібридне схрещування, дигібрид не схрещування, аналізуючи схрещування, генеалогічний метод, популяційно-статистичний метод, цитогенетичний метод, близнюків метод, біохімічний метод, дерматогліфіка.

ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

 Повторення знань про основні генетичні поняття, давши кожному учню 2 хвилини, щоб відтворити їх якнайбільше. Оцінити всіх згідно кількості і правильності знання термінів, понять та символів генетики.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

 Науку біологію ми вивчаємо із 7 класу і знаємо, що вона використовує такі методи як порівняльно-описовий, експериментальний, моніторинговий, математичного моделювання… Чи достатньо цих методів, щоб розширити свої знання з генетики?
 Чи достатньо тих знань про генетику, які ми розглянули на минулому уроці. Зовсім ні, тому нам необхідно розглянути ще нові наступні теми. Сьогодні це будуть приклади методів генетичних досліджень.
ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Методи генетичних досліджень:
- гібридологічний – дослідження характеру успадкування ознак за допомогою системи схрещування (демонстрація колекції різних сортів яблук та гібридів, їх характеристика);
- генеалогічний – вивчення родоводів організмів; Розробки уроків до теми «Закономірності спадковості» 11 кл. (згідно нової програми, рівень стандарту)
- популяційно-статистичний – вивчення частоти зустріваності алелей у популяціях організмів;
-  цитогенетичний – дослідження особливостей хромосомного набору (каріотипу) організмів;
- біохімічний – аналіз спадкових захворювань, пов’язаних  із порушенням обміну речовин;
- близнюковий – вивчення однояйцевих близнят, з’ясовуючи роль чинників довкілля у формуванні фенотипу особин;
- метод дерматогліфіки ґрунтується на вивченні рельєфу шкіри на пальцях, долонях і поверхні підошв. Малюнок цей індивідуальний для кожної людинию він встановлює ступінь спорідненості людей;
- метод культивування нестатевих (соматичних) клітин людини поза організмом дає можливість вирішувати різні питання генетики людини, які неможливо розв’язати на цілісному організмі. Тому клітини для досліджень беруть з різних органів і тканин. В основному крові, шкіри, червоного кісткового мозку та вирощують їх на штучних поживних середовищах;
- з досягненнями молекулярної біології пов’язані методи генетичної інженерії, з допомогою яких учені виділяють з організмів окремі гени або синтезують їх штучно, також перебудовують певні гени і вводять їх у геном іншої клітини чи організму.
 Схрещування – це поєднання генетичного матеріалу різних особин в одній. Воно може бути моногібридним, дигібридним, полігібридним.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

 Робота із підручником та мультимедійною дошкою, розглядаючи приклади моногібридного та дигібридного схрещування ознак. Порівняння їх між собою.

V. Узагальнення та систематизація знань.

 Схема, на якій зображені методи генетичних досліджень, яку учні відтворюють самі на основі набутих за урок знань.

VІ. Підведення підсумків уроку.
VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

 Скласти своє генеалогічне дерево та проаналізувати його.

Урок 3

Закономірності спадковості.
Закони Г.Менделя, їх статистичний характер та цитологічні основи.

Мета.
 Освітня. Продовжити формувати знання про генетичні дослідження; ознайомити із закономірностями спадковості як однієї із основних властивостей живого; розкрити сформульовані Г.Менделем закони успадкування ознак (три закони).
 Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати основні біологічні закономірності (спадковість, мінливість) та їхнє значення для процесів життєдіяльності організмів.
 Виховна. Виховувати бережливе ставлення до організмів та їхніх спадкових ознак.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно-рецептивні:
а) словесний:  розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
 Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивні.
 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3.  Проблемно- пошуковий: постановка проблемного питання.
 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4. Візуальний: складання схем.
5. Сугестивний: застосування різних видів мистецтва –  вірші, музика, фото.
6. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: медицина, історія.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, комп’ютер, м\медійна дошка, презентації.
Основні поняття та терміни: закони успадкування ознак, закон “чистоти гамет”, гомозигота, гетерозигота, дигетерозигота, рекомбінація, альтернативні ознаки, моногібридне схрещування, дигібридне схрещування, аналізуюче схрещування, решітка Пеннета, парентес,

ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

 На мультимедійній дошці написані основні генетичні поняття, але без визначень. Доповнити їх:Розробки уроків до теми «Закономірності спадковості» 11 кл. (згідно нової програми, рівень стандарту)

- Алель ………….
- Алель ні гени …………….
- Ген ………..
- Генотип……………
- Гібрид ……………..
- Гомозигота………………
- Гетерозигота ………………..
- Гібридологічний метод ……………………
- Моногібридне схрещування ……………………..
- Дигібридне схрещування …………………
- Домінантний ген ……………………
- Рецесивний ген …………………..
- Спадковість ……………………..
- Фенотип ……………………..
- Фенетика ………………………

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

 Повідомити тему, мету та завдання уроку.
 Поставити проблемне запитання щодо того, чи досить важливим є те, що Г.Мендель у свій час сформулював свої закономірності успадкування ознак. Ми повинні встановити: яке значення на сьогодні мають встановлені ним закономірності?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

 Розповідь про дослідження Г.Менделя на рослині горох, про гібридологічний метод, який він поклав в основу своїх дослідів та який є основою класичної та сучасної генетики. Суть його полягає в схрещуванні (утворенні гібридів) організмів, що відрізняються один від одного за однією чи кількома ознаками - (взаємноальтерна- тивними, тобто взаємопротилежними ).
 Розповідь про три закони Г.Менделя:
1 - закон одноманітності гібридів першого покоління;
2 - закон розщеплення ознак;
3 - закон незалежного розщеплення (комбінування) ознак.

Закон “чистоти гамет”: кожен організм дістає один ген від матері, другий від батька:  

Отже, висновок такий: кожна з гамет не може одночасно нести 2 алельних гени.
 Розповідь про цитологічні основи та статистичний характер законів спадковості:Розробки уроків до теми «Закономірності спадковості» 11 кл. (згідно нової програми, рівень стандарту)
- гомозигота  - АА – за домінантною ознакою,
 - аа – за рецесивною ознакою.
- гетерозигота – Аа.
Отже:
- соматичні клітини мають набір хромосом 2n, тобто алельні гени парні;
- гомозиготна особина може продукувати лише один сорт гамет, а гетерозиготна – два.
Розповідь про моногібридне схрещування.  
 Розповідь про дигібридне схрещування.
 Рекомбінація – це поєднання алелей різних генів у гаметах гібридних особин, що відрізняються від подібних поєднань у гаметах батьків.  
 Статистичний характер закону незалежного комбінування станів ознак можна довести, записавши хід схрещування за допомогою решітки Пеннета.
 Розповідь про проміжний характер успадкування ознак, тобто про неповне домінування домінантних генів.
 Розповідь про аналізуючи схрещування та летальні гени.
 Розповідь про теорію імовірності в генетиці: імовірність випадкового поєднання дорівнює відношенню кількості випадків, що сприяють цьому до загального числа всіх випадків.
ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

 Записати формули у зошит.

1. Статистичного характеру закону одноманітності:Розробки уроків до теми «Закономірності спадковості» 11 кл. (згідно нової програми, рівень стандарту)
АА  Х  аа  = Аа            100%   за фенотипом  і генотипом.

2. Статистичного характеру закону розщеплення:
Аа  х  Аа = АА;  Аа;  аа.
                    1   :    2  :   1  -  за генотипом
3 :1  -  за фенотипом.

3. Статистичний характер закону незалежного комбінування ознак:
АаВв  х  АаВв = 9 : 3 : 3 : 1  -  за фенотипом.

4. Статистичний характер проміжного успадкування ознак:
1 : 2 : 1  -  за генотипом і фенотипом.

V. Узагальнення та систематизація знань.

 Зробити відповідні висновки та узагальнення.
 Відповідь на проблемне запитання.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

Урок 4

Практична  робота
“ Розв’язування  типових  задач  з  генетики”

Мета.
 Освітня. Розширити знання учнів про генетичні дослідження; навчити розв’язувати типові задачі на різноманітні приклади успадкування ознак у рослин, тварин та людини.
 Розвиваюча. Розвивати уміння використовувати набуті теоретичні знання при розрахункових завданнях на успадкування ознак; уміння порівнювати та робити висновки.
 Виховна. Виховувати бережливе ставлення до живих організмів та оточуючих людей, навіть, з певними генетичними вадами та дефектами.

Тип уроку. Використання та узагальнення знань.
Форма уроку. Комбінований.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно-рецептивні:
а) словесний: пояснення, опис, бесіда.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
в) практичний: розв’язування типових завдань.
 Прийоми навчання: пояснення, активізація уваги та  мислення,  робота з роздатковим матеріалом (інструктивними картками).
2.Репродуктивний.
 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3.Проблемно-пошуковий:
 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – музика.
5.Релаксопедичний: фізкультхвилинка.

Міжпредметні зв ́язки: математика.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, динамічні посібники, таблиці, м\м дошка.

ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

 Актуалізувати знання учнів з генетичних понять та законів успадкування Г.Менделя.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Повідомити тему, мету та завдання уроку.
Поставити проблемне запитання:
- яке значення мають математичні розрахунки успадкування ознак у рослин, тварин та людини?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

 Приклади генетичних вправ, які дають загальні поняття про математичні розрахунки успадкування ознак:
1) Які зиготи утворюються з таких гамет – А  і  А; А  і  а?
2) Які типи гамет утворюють тварини, що мають такі генотипи – ААВВ; ааВВ; АаВв?
3) У квасолі чорне забарвлення шкірки насіння А домінує над білим а. Схрещування двох чорнонасінних  рослин дало 3\4 рослин із чорним насінням і 1\4 з білим. Визначити генотипи батьків.
4) У якому із схрещувань співвідношення генотипів у потомстві складає 9 : 3 : 3 : 1, якщо гени містяться у різних парах хромосом:
а) АаВВ  Х  АаВв;     б) АаВв  х  аавв; 
в) АаВв  х  ааВв;        г) Аавв  х  ааВВ.
ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

 Розв’язати індивідуальні вправи з інструктивних карток та зробити відповідні висновки до них.

V. Узагальнення та систематизація знань.

VІ. Підведення підсумків уроку.

Урок 5

Хромосомна  теорія  спадковості. Зчеплене  успадкування.

Мета.
 Освітня. Поглибити знання учнів про успадкування ознак; пояснити явище кросинговеру; сформувати знання про явище зчепленого успадкування та генетичні карти хромосом; сформулювати положення хромосомної теорії Т.Моргана.
 Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати біологічні явища та залежності при успадкуванні ознак.
 Виховна. Виховувати бережливе ставлення до біологічних живих об’єктів та їхнього значення для біологічної науки.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Комбінований.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний:  розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
 Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та  мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань,   робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно- пошуковий: постановка проблемного питання.
 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва –  фото, музика.
5. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: історія, математика.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.

Основні поняття та терміни: кросинговер, хромосомна теорія спадковості, група зчеплення, морганіда, генетична карта.

ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

 Розв’язати вправи та дати відповіді на запитання.
Якому закону чи характеру успадкування відповідають такі статистичні закономірності розщеплення?
1. За фенотипом:
а) 1 : 2 : 1;    б) 3 : 1;    в) 100%;    г) 9 : 3 : 3 : 1;    д) 1 : 1.
2. За генотипом:
а) 1 : 2 : 1;    б) 1 : 1;    в) 100%;    г) 1 : 2 : 2 : 4 : 1 : 2 : 1 : 2 : 1.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

 Повідомити тему, мету та завдання уроку.
 Поставити проблемне запитання щодо значення законів успадкування Г.Менделя та хромосомної теорії Т.Моргана на сучасному етапі розвитку біології.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

 Розповісти про явище зчепленого успадкування на прикладі схеми схрещування мух дрозофіл із сірим тілом і нормальними крилами з мухами, в яких чорне тіло і вкорочені крила. В результаті такого схрещування стає зрозуміло, що гени забарвлення тіла і довжини крил локалізовані в одній і тій же хромосомі і входять до однієї групи зчеплення. Це явище було відкрито американським вченим Т.Морганом та його школою. Вони встановили, що гени, розміщені в одній хромосомі успадковуються разом, тобто зчеплено. Групи генів, розміщених в одній хромосомі називаються групами зчеплення. Кількість груп зчеплення дорівнює галоїдному числу хромосом. У людини їх 23, у гороху – 7, у дрозофіли – 4.
 Розповісти про явище кросинговеру. Під час утворення гамет гомологічні хромосоми можуть обмінюватися ділянками, тобто відбувається кросинговер. Він збільшує комбінативну мінливість. Закономірності кросинговеру такі:
- сила зчеплення між двома генами, розташованими в одній хромосомі, обернено пропорційна відстані між ними;
- частота кросинговеру між двома зчепленими генами являє собою відносно сталу величину для кожної конкретної пари генів.
Розповісти про вплив зовнішніх та внутрішніх чинників на частоту кросинговеру.
Таким чином, гени розташовані в хромосомі по її довжині один заодним – в лінійному порядку.
 Розповідь про генетичні карти хромосом та їх побудову 
 Морганіда – одиниця відстані між генами у хромосомі, одна морганіда = 1% кросинговеру. Якщо відстань становить 50 морганід і більше – стани ознак успадковуються, незважаючи на розміщення генів в одній хромосомі.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

 Основні положення хромосомної теорії спадковості.

1. Гени розташовані вздовж хромосом у лінійному порядку.
2. Кожен ген займає в хромосомі певну ділянку – локус, алельні гени заповнюють однакові локуси гомологічних хромосом.
3. Усі гени однієї хромосоми утворюють групу зчеплення, завдяки чому відбувається успадкування деяких ознак; сила зчеплення між двома генами обернено пропорційна відстані між ними;
4. Зчеплення між генами, розташованими в одній хромосомі, порушується внаслідок кросинговеру, під час якого гомологічні хромосоми обмінюються своїми ділянками.
5. Кожен біологічний вид характеризується певним каріотипом.

V. Узагальнення та систематизація знань.

 Самостійна робота.
 Визначити число груп зчеплення у кожного з даних організмів, які мають такий диплоїдний набір хромосом:
людини – 46; собаки – 78; голуба – 80; кота – 38;
жаби – 26; аскариди – 4; шимпанзе – 48; корови – 60.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

Урок 6

Взаємодія  генів.

Мета.
 Освітня. Розширити знання учнів про ген; ознайомити про явище позаядерної спадковості, взаємодії генів та множинної дії генів; дати поняття “цитоплазматична спадковість”, “епістаз”, “кодофмінантність”, “полімерія”.
 Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати біологічні явища та закономірності успадкування ознак, робити відповідні висновки та узагальнення.
 Виховна. Виховувати бережливе ставлення до біологічних об’єктів, за допомогою яких проводяться численні експерименти.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний:  розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
 Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та  мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань,  робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Візуальний: складання схем.
4. Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – музика.
5. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: історія, медицина.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, м\м дошка.

Основні поняття та терміни: рекомбінації, цитоплазматична спадковість, епістаз, полімерія, кодофмінантність, взаємодія генів, множинна дія генів, позаядерна спадковість.

ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

 Методом фронтальної та індивідуальних бесід з’ясувати знання учнів про зчеплене успадкування та положення хромосомної теорії Т.Моргана.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

 Повідомити тему, мету та завдання уроку.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

 У клітинах еукаріот, крім спадкового матеріалу, розташованого в ядрі, виявлено ще позаядерну або цитоплазматичну спадковість. Явище її полягає у здатності певних структур цитолазми зберігати та передавати нащадкам частину спадкової інформації батьків. Роль цитоплазматичної спадковості досить значна. Вона пов’язана з двома видами генетичних явищ:
- успадкування ознак, які зумовлюють поза ядерні гени, розташовані у певних органелах (мітохондріях, пластидах);
- появою у нащадків ознак, зумовлених ядерними батьківськими генами, але на прояв яких впливає цитоплазма яйцеклітини.
Поняття про множинну дію генів – це залежність кількох ознак від одного гена. Наприклад, у людини відоме захворювання галактоземія, пов’язане з рецесивною мутацією гена, який кодує утворення ферменту, потрібного для засвоєння клітинами молочного цукру – галактози. Водночас ця мутація призводить до недоумкуватості, сліпоти, розпаду печінки. При іншому захворюванні – арахнодактилії – у людини видовжуються пальці, а також спостерігається неправильне положення кришталика та вади серця. У мухи-дрозофіли рецесивна алель білоокості забезпечує світле забарвлення тіла, зниження плодючості та зміни будови статевих органів. У гороху алель, яка визначає бурий колір шкірки насіння, водночас зумовлює й фіалкове забарвлення віночка. У картоплі домінантна алель рожевих бульб спричиняє рожеве забарвлення вічок.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Заповнити таблицю “Взаємодія генів”

V. Узагальнення та систематизація знань.

 Таким чином, у клітинах еукаріот, крім спадкового матеріалу, розташованого в ядрі, виявлено ще позаядерну або цитоплазматичну спадковість. Явище її полягає у здатності певних структур цитоплазми зберігати та передавати нащадкам частину спадкової інформації батьків.
 Ми знаємо, що на формування певних станів ознак впливає взаємодія кількох генів. Але існує і протилежне явище, коли на прояв станів різних ознак впливає лише одна алель, що дістало назву множинної дії генів.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

Урок 7

Генотип як цілісна система

Мета.
 Освітня. Закінчити формувати знання учнів про характерні особливості генетичної науки; розкрити, що генотип – це цілісна система; дати поняття «екзон, нітрон, сплайсинг, епістаз»
 Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати генетичні процеси у клітинах, уміння розуміти складність термінів, уміння виділяти головне та робити висновки та узагальнення вивченого.

 Виховна. Виховувати бережливе ставлення до власного здоров’я та оточуючих людей (з погляду генетичних змін).

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний (заключний у темі).

Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно-рецептивні:
а) словесний:  розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
 Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та  мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань,  робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивні.
 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Візуальний: складання схем.
4. Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – музика.
5. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: історія, медицина.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, м\м дошка.

Основні поняття та терміни: екзони, інтрони, сплайсинг, епістаз, комплементарність,

ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

 Методом мінідискусії провести перевірку знань основних генетичних понять, законів успадкування, хромосомної теорії спадковості… Задаючи запитання, учні повинні відповісти однослівно «так» чи «ні», а потім довести свою правоту у вірній відповіді.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

 З’ясувати, чи вірне твердження, що «один ген – один білок»? Зробити відповідні висновки про ген як цілісну функціональну одиницю спадковості. 

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

 Генетичний код, будова ДНК та інші важливі генетичні структури та їхні властивості було з’ясовано не так давно. До того часу вчені вважали, що ген – неподільна одиниця спадкової інформації. Коли були вивчені мутації, було досліджено, що вони можуть зачіпати не цілісний ген, а, навіть, деяку його частину. Під час кросинговеру гомологічні хромосоми можуть обмінюватися як цілими генами, так і їхніми частинами.
 У різних організмів кількість генів у геномі може значно змінюватися. Найпростіший геном у вірусів, трохи складніший у прокаріотів, а у еукаріотів ще складніший. Наприклад, у геномі дрозофіли десь 14 000 структурних генів, а у людини – до 25 000. Дослідження генома різних еукаріотичних організмів показали, що кількість ДНК у ядрі перевищує необхідну для кодування всіх структурних генів більше ніж у 10 разів. Це відбувається тому, що:
- ДНК еукаріотів містить велику кількість послідовностей нуклеотидів, кожна з яких повторюється до сотень тисяч разів;
- частина ДНК взагалі не несе генетичної інформації;
- є багато регуляторних генів, які не кодують структуру білків або РНК.
 Важлива особливість еукаріотичних генів – це їх переривчастість. Тобто, область гена, що кодує білок, складається з нуклеотидних послідовностей двох типів, неначе окремих блоків:
а) екзони – ділянки ДНК, що несуть інформацію про будову білка і входять до складу відповідних РНК і білка;
б) інтрони – не кодують структуру білка і до складу зрілої молекули і-РНК не входять. Процес вирізання інтронів “непотрібних” ділянок молекули РНК здійснюється спеціальними ферментами і носить назву сплайсинг (зшивання, зрощення).

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

 Робота з динамічними посібниками та мультимедійною дошкою на розуміння екзонів, інтронів та процесу сплайсингу.

V. Узагальнення та систематизація знань.

 Тривалий час у генетиці існувало правило, згідно з яким кожний ген визначає синтез одного певного білка, тобто «один ген – один білок». Подальші дослідження показали, що відношення  «ген-ознака» значно складніші. Це пов’язано з явищами взаємодії неалельних генів і множинної дії генів.
VІ. Підведення підсумків уроку.
VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.



Подібні публікації:
Розробки уроків до теми “Спадковість і мінливість організмів” (11 кл.гумані ... Розробки уроків до теми “Спадковість і мінливість організмів” (11 кл.гумані ...
Спадковість і мінливість організмів 1. Сучасні уявлення про ген. 2. Методи генетичних досліджень. 3. Закономірності спадковості. 4. Закони...
Загальна характеристика класу Птахи Загальна характеристика класу Птахи
Загальна характеристика класу Птахи. Особливості життєдіяльності птахів...
Загальна характеристика типу Членистоногі Загальна характеристика типу Членистоногі
Загальна характеристика типу Членистоногі...
Фізіологічні основи мовлення. Фізіологічні основи мовлення.
Фізіологічні основи мовлення. Мета. Освітня. Продовжити формувати знання учнів про вищу нервову діяльність людини; ознайомити з особливостями...
Розробки уроків до теми «Розмноження організмів» 11 кл. (згідно нової прогр ... Розробки уроків до теми «Розмноження організмів» 11 кл. (згідно нової прогр ...
 Розмноження організмів 1. Нестатеве розмноження організмів. 2. Статеве розмноження організмів. 3. Будова і утворення статевих...
Навігація ↓
Реклама ↓
Нагороди ↓
Найпопулярніше ↓
Друзі ↓

Анализ сайта онлайн

Українська Банерна Мережа

Реклама ↓
Статистика ↓
bigmir)net TOP 100

free counters
Реклама ↓
На сайті знайшли ↓