Пошук:
Автор Pavlenko | 24 января 2010 | Коментарів: 0 | Переглянуто 19109
Рубрика: Уроки колегам біологам » Уроки для 11 класів

Розробки уроків до теми “Спадковість і мінливість організмів” (11 кл.гуманітарний профіль)

Урок 1

Сучасні уявлення про ген.

Мета.

Освітня. Ознайомити учнів з генетикою як наукою про спадковість і мінливість організмів; сформувати знання про основні генетичні закономірності успадкування ознак; дати поняття про “ген” та сучасні уявлення про нього.
Розвиваюча. Розвивати уміння учнів вибирати головне у матеріалі, що вивчається; уміння порівнювати та робити висновки і узагальнення.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до живих організмів планети.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетичний.
Місце уроку в навчальній темі. Вступний.

Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно- рецептивний:

а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно- пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4. Візуальний: складання схем.
5. Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – вірші, музика.
6. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: історія, медицина.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, комп’ютер.
Основні поняття та терміни: ген, алельні гени, домінантна і рецесивна ознака, генотип, фенотип, гомозигота, гетерозигота.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.


Згадати основні властивості живої матерії, а також будову ядра клітини та хромосом.
Показати на малюнках та таблицях.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Прослухати розповідь і визначити мету уроку:
- у 1914 р. в Англії ремонтували собор. Роботами керував
нащадок першого герцога Шрюсбері Джона Табольта, похованого у цьому соборі у 1453 р. Джон Табольт був історичною постаттю. Він воював проти Жанни Д’арк і загинув від ран. Чотирнадцять поколінь відділяли Рицаря ХV ст. від його нащадків початку ХХ ст. . Нащадок розкрив гробницю. Те, що в ній лежав Табольт сумнівів не було. На кістках були ушкодження, що свідчили про рани, згадувані літописцями. Про встановлення портретної схожості не могло бути і мови. І тут виявився неспростований доказ спорідненості, більш надійний, аніж засвідчені нотаріусом генеалогічні документи, на одному з пальців скелета дві фаланги зрослися в одну. Нащадок порубаного французами герцога радісно простягнув свідкам, що були присутні під час розкриття гробниці, свою руку з розчепіреними пальцями. На тій самій руці, що й у скелета, ті самі дві фаланги вигляділи як одна. Їх зростив домінантний ген, фенотипів прояв якого в медицині називають симфалангією.
Поставити проблемне запитання:
- про яку властивість живих організмів йшла мова і чи можна її
змінити, порушити чи знищити?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

З далеких часів людей хвилювало питання про причини схожості батьків і потомства, про природу змін. Наука і практика всередині ХІХ ст. накопили величезний матеріал зі спадкових ознак, але в чому причина подібності і відмінності організмів ще тривалий час встановити не вдавалось.
Розповідь про основні етапи розвитку генетики.
Розповідь про будову гена. Ген, що кодує синтез певного білка у еукаріот складається із кількох обов’язкових елементів:
- по-перше, це широка регуляторна зона, що має великий вплив на активність гена;
- далі розміщений промотор – послідовність ДНК довжиною до 80-100 пар нуклеотидів, відповідальна за зв’язування РНК-полімерази, що здійснює транскрипцію даного гена;
- за промотором лежить структурна частина гена, що заключає в собі інформацію про первинну структуру відповідного білка (ця зона коротша за регуляторну).
Важлива особливість еукаріотичних генів – це їх переривчастість. Тобто, область гена, що кодує білок, складається з нуклеотидних послідовностей двох типів:
а) екзони – ділянки ДНК, що несуть інформацію про будову білка і входять до складу відповідних РНК і білка;
б) інтрони – не кодують структуру білка і до складу зрілої молекули і-РНК не входять. Процес вирізання інтронів “непотрібних” ділянок молекули РНК здійснюється спеціальними ферментами і носить назву сплайсинг (зшивання, зрощення). (Див. підруч. Рувінського).

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Записати визначення основних генетичних понять:
ген, гібрид, алель, алельні гени, генотип, фенотип, домінантна ознака, рецесивна ознака, гомозигота, гетерозигота, локус, промотор, екзон, інтрон, сплайсинг.

V. Узагальнення та систематизація знань. Розробки уроків до теми “Спадковість і мінливість організмів” (11 кл.гуманітарний профіль)

Повторити пройдений матеріал за запитаннями:
1. Що вивчає генетика?
2. Що є матеріальним носієм спадковості?
3. Що таке генотип, фенотип?
4. Які методи генетичних досліджень відомі?
5. Сформулювати закони Г.Менделя.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.



Урок 2

Методи генетичних досліджень

Мета.

Освітня. Продовжити знайомити учнів з генетикою як наукою про спадковість і мінливість організмів; сформувати знання про методи генетичних досліджень; дати поняття “гібрид”, “генеалогічний метод”, “цитогенетичний метод”.
Розвиваюча. Розвивати уміння учнів вибирати головне у матеріалі, що вивчається; уміння порівнювати, аналізувати та робити висновки і узагальнення.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до живих організмів планети та сприяти формуванню світоглядних ідей про єдність живої і неживої природи.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетичний.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно- рецептивний:

а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту нових знань.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно- пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання схем.
5.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: історія, медицина, мікробіологія.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, комп’ютер.
Основні поняття та терміни: гібрид, гібридологічний метод, генеалогічний метод, популяційно-статистичний метод, цитогенетичний метод, близнюків метод.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.
Розробки уроків до теми “Спадковість і мінливість організмів” (11 кл.гуманітарний профіль)

Доповнити визначення термінів.
1. Ген – це………..
2. Алельні гени – це …………….
3. Алель, яка в присутності іншої ознаки проявляється, називається …………..
4. Рецесивна – це ознака ……………
5. Сукупність генетичної інформації - ……………..
6. Фенотип – це сукупність усіх ознак і ……………..
7. Спадковість – властивість ………………
8. Здатність живих організмів набувати нових ознак - ….

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Ми повинні сьогодні розглянути методи досліджень у генетиці, які дозволяють вивчати всі генетичні завдання.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

До методів генетичних досліджень належать:
- гібридологічний;
- генеалогічний;
- популяційно-статистичний;
- цитогенетичний;
- біохімічний;
- близнюковий.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Робота з підручником.

V. Узагальнення та систематизація знань.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.



Урок 3

Закономірності спадковості.

Мета.

Освітня. Продовжити формувати знання про генетичні дослідження; ознайомити із закономірностями спадковості як однієї із основних властивостей живого.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати основні біологічні закономірності (спадковість) та їхнє значення для процесів життєдіяльності організмів.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до організмів та їхніх спадкових ознак.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно- рецептивний:

а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно- пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
3. Візуальний: складання схем.
4. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: медицина, історія.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, комп’ютер.
Основні поняття та терміни: гомозигота, гетерозигота, чисті лінії, гібрид.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.
Розробки уроків до теми “Спадковість і мінливість організмів” (11 кл.гуманітарний профіль)

З’ясувати знання учнів про методи генетичних досліджень:
1. Учні першої групи почергово розповідають про один метод, а інша група проводить роз’яснення.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Ми підійшли до вивчення головних завдань генетики:
- закономірності спадковості.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Спадковість – це властивість живих організмів передавати свої ознаки й особливості онтогенезу потомкам, забезпечуючи спадкоємність поколінь.
Розповідь про спадковість та передумови виникнення її закономірностей.
Завдяки спадковості нащадки подібні до батьків, тобто зберігається стабільність генетичних видів.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Чому спадковість – є однією із основних властивостей живих організмів?

V. Узагальнення та систематизація знань.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.



Урок 4

Закони Г.Менделя, їх статистичний характер і цитологічні основи.

Мета.

Освітня. Продовжити формувати знання про генетичні дослідження; ознайомити із закономірностями спадковості як однієї із основних властивостей живого; розкрити сформулювані Г.Менделем закони успадкування ознак (три закони).
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати основні біологічні закономірності (спадковість) та їхнє значення для процесів життєдіяльності організмів.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до організмів та їхніх спадкових ознак.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно- рецептивний:

а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2.Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно- пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
3. Візуальний: складання схем.
4. Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – вірші, музика, фото.
5. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: медицина, історія.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, комп’ютер.
Основні поняття та терміни: закон “чистоти гамет”, гомозигота, гетерозигота, дигетерозигота, рекомбінація, моногібридне схрещування, дигібридне схрещування, аналізуюче схрещування.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.


На мультимедійній дошці написані основні генетичні поняття, але без визначень. Доповнити їх:

- Алель ………….
- Алель ні гени …………….Розробки уроків до теми “Спадковість і мінливість організмів” (11 кл.гуманітарний профіль)

- Ген ………..
- Генотип……………
- Гібрид ……………..
- Гомозигота………………
- Гетерозигота ………………..
- Гібридологічний метод ……………………
- Моногібридне схрещування ……………………..
- Дигібридне схрещування …………………
- Домінантний ген ……………………
- Рецесивний ген …………………..
- Спадковість ……………………..
- Фенотип ……………………..


ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Повідомити тему, мету та завдання уроку.
Поставити проблемне запитання щодо того, чи досить важливим є те, що Г.Мендель сформулював свої закономірності успадкування ознак.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Розповідь про дослідження Г.Менделя на рослині горох, про гібридологічний метод, який він поклав в основу своїх дослідів та який є основою класичної та сучасної генетики. Суть його полягає в схрещуванні (утворенні гібридів) організмів, що відрізняються один від одного за однією чи кількома ознаками - (взаємноальтернативними, тобто взаємопротилежними ).

Розповідь про три закони Г.Менделя:

1 - закон одноманітності гібридів першого покоління;
2 - закон розщеплення ознак;
3 - закон незалежного розщеплення (комбінування) ознак.

Закон “чистоти гамет”: кожен організм дістає один ген від матері, другий від батька: А+А=АА; А+а=Аа; а+а= аа.

Отже, висновок такий: кожна з гамет не може одночасно нести 2 алельних гени.
Розповідь про цитологічні основи та статистичний характер законів спадковості:
- гомозигота - АА – за домінантною ознакою,
- аа – за рецесивною ознакою.
- гетерозигота – Аа.

Отже:
- соматичні клітини мають набір хромосом 2n, тобто алельні гени парні;
- гомозиготна особина може продукувати лише один сорт гамет, а гетерозиготна – два.
Розповідь про моногібридне схрещування.
Розповідь про дигібридне схрещування.
Рекомбінація – це поєднання алелей різних генів у гаметах гібридних особин, що відрізняються від подібних поєднань у гаметах батьків.
Статистичний характер закону незалежного комбінування станів ознак можна довести, записавши хід схрещування за допомогою решітки Пеннета.
Розповідь про проміжний характер успадкування ознак, тобто про неповне домінування домінантних генів.
Розповідь про аналізуючи схрещування та летальні гени.
Розповідь про теорію імовірності в генетиці: імовірність випадкового поєднання дорівнює відношенню кількості випадків, що сприяють цьому до загального числа всіх випадків.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Записати формули у зошит.Розробки уроків до теми “Спадковість і мінливість організмів” (11 кл.гуманітарний профіль)

1. Статистичного характеру закону одноманітності:
АА Х аа = Аа 100% за фенотипом і генотипом.

2. Статистичного характеру закону розщеплення:
Аа х Аа = АА; Аа; аа.
1 : 2 : 1 - за генотипом
3 :1 - за фенотипом.

3. Статистичний характер закону незалежного комбінування ознак:
АаВв х АаВв = 9 : 3 : 3 : 1 - за фенотипом.

4. Статистичний характер проміжного успадкування ознак:
1 : 2 : 1 - за генотипом і фенотипом.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Зробити відповідні висновки та узагальнення. Відповідь на проблемне запитання.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.



Урок 5

Хромосомна теорія спадковості.

Мета
.
Освітня. Поглибити знання учнів про успадкування ознак; пояснити явище кросинговеру; сформувати знання про явище зчепленого успадкування та генетичні карти хромосом; сформулювати положення хромосомної теорії Т.Моргана.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати біологічні явища та залежності при успадкуванні ознак.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до біологічних живих об’єктів та їхнього значення для біологічної науки.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Комбінований.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно- рецептивний:

а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно- пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – фото, музика.
5. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: історія, математика.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.
Основні поняття та терміни: кросинговер, хромосомна теорія спадковості, група зчеплення, морганіда, генетична карта.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.


Розв’язати вправи та дати відповіді на запитання.
Якому закону чи характеру успадкування відповідають такі статистичні закономірності розщеплення?
1. За фенотипом:
а) 1 : 2 : 1; б) 3 : 1; в) 100%; г) 9 : 3 : 3 : 1; д) 1 : 1.
2. За генотипом:
а) 1 : 2 : 1; б) 1 : 1; в) 100%; г) 1: 2 : 2 : 4 : 1 : 2 : 1 : 2 : 1.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Повідомити тему, мету та завдання уроку.
Поставити проблемне запитання щодо значення законів успадкування Г.Менделя та хромосомної теорії Т.Моргана на сучасному етапі розвитку біології.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Розповісти про явище зчепленого успадкування на прикладі схеми схрещування мух дрозофіл із сірим тілом і нормальними крилами з мухами, в яких чорне тіло і вкорочені крила. В результаті такого схрещування стає зрозуміло, що гени забарвлення тіла і довжини крил локалізовані в одній і тій же хромосомі і входять до однієї групи зчеплення. Це явище було відкрито американським вченим Т.Морганом та його школою. Вони встановили, що гени, розміщені в одній хромосомі успадковуються разом, тобто зчеплено. Групи генів, розміщених в одній хромосомі називаються групами зчеплення. Кількість груп зчеплення дорівнює галоїдному числу хромосом. У людини їх 23, у гороху – 7, у дрозофіли – 4.
Розповісти про явище кросинговеру. Під час утворення гамет гомологічні хромосоми можуть обмінюватися ділянками, тобто відбувається кросинговер. Він збільшує комбінативну мінливість. Закономірності кросинговеру такі:
- сила зчеплення між двома генами, розташованими в одній хромосомі, обернено пропорційна відстані між ними;
- частота кросинговеру між двома зчепленими генами являє собою відносно сталу величину для кожної конкретної пари генів.
Розповісти про вплив зовнішніх та внутрішніх чинників на частоту кросинговеру.
Таким чином, гени розташовані в хромосомі по її довжині один за одним – в лінійному порядку.
Розповідь про генетичні карти хромосом та їх побудову (ст. 169 Рувінського).
Морганіда – одиниця відстані між генами у хромосомі,
одна морганіда = 1% кросинговеру. Якщо відстань становить 50 морганід і більше – стани ознак успадковуються, незважаючи на розміщення генів в одній хромосомі.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Основні положення хромосомної теорії спадковості.

1. Гени розташовані вздовж хромосом у лінійному порядку.
2. Кожен ген займає в хромосомі певну ділянку – локус, алельні гени заповнюють однакові локуси гомологічних хромосом.
3. Усі гени однієї хромосоми утворюють групу зчеплення, завдяки чому відбувається успадкування деяких ознак; сила зчеплення між двома генами обернено пропорційна відстані між ними;
4. Зчеплення між генами, розташованими в одній хромосомі, порушується внаслідок кросинговеру, під час якого гомологічні хромосоми обмінюються своїми ділянками.
5. Кожен біологічний вид характеризується певним каріотипом.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Самостійна робота.

Визначити число груп зчеплення у кожного з даних організмів, які мають такий диплоїдний набір хромосом:
людини – 46; собаки – 78; голуба – 80; кота – 38;
жаби – 26; аскариди – 4; шимпанзе – 48; корови – 60.

VІ. Підведення підсумків уроку.


Подібні публікації:
Розробки уроків до теми «Закономірності спадковості» 11 кл. (згідно нової п ... Розробки уроків до теми «Закономірності спадковості» 11 кл. (згідно нової п ...
Закономірності спадковості  1. Основні поняття генетики. 2. Методи генетичних досліджень. 3. Закони Г. Менделя, їх статистичний...
Загальна характеристика класу Птахи Загальна характеристика класу Птахи
Загальна характеристика класу Птахи. Особливості життєдіяльності птахів...
Загальна характеристика типу Членистоногі Загальна характеристика типу Членистоногі
Загальна характеристика типу Членистоногі...
Фізіологічні основи мовлення. Фізіологічні основи мовлення.
Фізіологічні основи мовлення. Мета. Освітня. Продовжити формувати знання учнів про вищу нервову діяльність людини; ознайомити з особливостями...
Розробки уроків до теми “Виділення” для 9 кл. Розробки уроків до теми “Виділення” для 9 кл.
Виділення. 1. Виділення. Регуляція кількості води в організмі. 2. Будова сечовидільної системи. 3. Функції сечовидільної системи....
Навігація ↓
Реклама ↓
Нагороди ↓
Найпопулярніше ↓
Друзі ↓

Анализ сайта онлайн

Українська Банерна Мережа

Реклама ↓
Статистика ↓
bigmir)net TOP 100

free counters
Реклама ↓
На сайті знайшли ↓