Пошук:
Автор Pavlenko | 17 марта 2010 | Коментарів: 0 | Переглянуто 31484
Рубрика: Уроки колегам біологам / Уроки для 11 класів

Розробки уроків до теми «Надорганізмені рівні життя» для 11 кл. (філологічний профіль)

Урок 1

Популяція. Структура популяції. Поняття про середовище існування, шляхи пристосування до нього організмів. Біологічні адаптивні ритми організмів.

Мета.

Освітня: продовжити формувати знання учнів про популяція як структурну одиницю виду; дати поняття “популяційні хвилі”, “гомеостаз популяцій”; охарактеризувати особливості структури популяцій; ознайомити із основними середовищами існування організмів: наземно-повітряним, водним, ґрунтовим та паразитичним; розкрити значення біологічних ритмів в організмів; дати визначення понять “біологічні ритми”, “біологічний годинник”, “фотоперіодизм”; з’ясувати значення біоритмів у життєдіяльності живих організмів; визначити закономірності адаптації організмів до умов існування.
Розвиваюча: розвивати уміння учнів порівнювати процеси життєдіяльності видів у природі, їхні екологічні ніші; уміння співставляти та робити відповідні висновки.
Виховна: виховувати бережливе ставлення до живої природи планети.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.Розробки уроків до теми «Надорганізмені рівні життя» для 11 кл. (філологічний профіль)
Форма уроку. Комбінований.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:

а) словесний: розповідь, пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно- пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4. Візуальний: складання схем.Розробки уроків до теми «Надорганізмені рівні життя» для 11 кл. (філологічний профіль)
5. Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – вірші, музика.
6. Релаксопедичний: фізкультхвилинка, психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: історія, палеонтологія, географія.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці.
Основні поняття та терміни: міграції, етологія, ієрархія.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.


Дати відповіді на запитання:Розробки уроків до теми «Надорганізмені рівні життя» для 11 кл. (філологічний профіль)

- що таке вид (з погляду раніше вивчених розділів біології)?
- що є структурною одиницею виду?
- скільки видів рослин і тварин існує на планеті.

Письмова перевірка знань.

І варіант: чим зумовлені сезонні явища в житті організмів?
ІІ варіант: які є шляхи пристосування організмів до періодичних змін умов існування?

З’ясувати знання учнів про сезонні зміни в житті організмів:
- з чим пов’язані зміни сезонів протягом року?
- чи залежить життя рослин від світла?
- яке значення гормонів у житті рослин, тварин та людини?

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Дати учням завдання по групах.
1. Розглянути малюнки, де зображені тварини різних видів. Описати їхні екологічні умови.
2. Поєднати частини розрізаних малюнків рослин і тварин. Дати характеристику деяким із них.

Повідомити тему, мету та завдання уроку. Поставити проблемне запитання: від чого залежить наявність популяцій у природі? (До кінця уроку учні повинні дати відповідь: це пов’язано з нерівномірністю розміщення по території, яку займає вид, а також оптимальних умов існування).

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.Розробки уроків до теми «Надорганізмені рівні життя» для 11 кл. (філологічний профіль)

Накоплення відомостей до кінця ХVІІ ст. про різні форми рослин і тварин призвело до уявлень про вид як реальну групу особин. Ґрунтовна робота про види була здійснена К.Ліннеєм, який заклав основи систематики. Пізніше про вид говорили Ж.Б.Ламарк і Ч.Дарвін.
За Ліннеєм: вид – група особин, які подібні між собою як діти одних батьків, що можуть схрещуватися між собою і давати плодюче потомство.
За Ламарком: вид – це група особин, які справді існують у природі, але не вічно, протягом певних проміжків часу; вони змінюються, але дуже повільно і непомітно.
За Дарвіним: він вважав, що категорія вид умовна і тимчасова. Кожен вид виник з іншого і існуватиме, поки не зміняться умови. Якщо умови зміняться, вони можуть призвести до вимирання виду, а змінившись, вид може початок новим видам. Отже, Дарвін вважав, що нові види в природі утворюються під впливом рушійних сил еволюції.
Сучасне визначення: вид – сукупність популяцій морфологічно подібних особин, здатних схрещуватись між собою і давати плодючих нащадків, які населяють певний ареал, мають однакові вимоги та пристосування до умов довкілля і не схрещуються з особинами інших видів.
На території, яку займає вид, окремі особини утворюють групи – популяції. Популяція – це сукупність особин виду, які тривалий час мешкають у певній частині його ареалу частково чи повністю ізольовано від інших подібних сукупностей особин цього ж виду.
Критерії – це сукупність ознак, які відрізняють один вид від іншого, їх декілька: морфологічний; фізіологічний; генетичний; географічний; екологічний; біохімічний.
Популяція як структурна одиниця виду має певні особливості:
- чисельність – кількість особин, які входять до її складу;
- густота – середнє число особин, що припадає на одиницю площі або об’єму;
- біомаса – маса особин популяції, що припадає на одиницю площі або об’єму;
- народжуваність – число особин, які народжуються за одиницю часу;
- приріст – різниця між народжуваністю і смертністю.
Кожна популяція характеризується певною структурою:
1. Статева: залежить від співвідношення особин різних статей.
2. Вікова: залежить від розподілу особин за віковими групами.
3. Просторова: розподіл особин популяції по території, яку вона займає.
За характером використання території популяції тварин можна поділити на: осілі, кочові та мігруючі.
4. Етологічна: це система взаємозв’язків між її особинами, що проявляється у поведінці.
Наука, що вивчає біологічні основи поведінки називається етологією. Особинам різних видів властиві поодинокий та груповий способи життя. Груповий пов’язаний з утворенням постійних родин, колоній, табунів, зграй, стад…
Система поведінкових зв’язків між особинами у зграї, родині, табуні… називається ієрархія.
Розповідь про популяційні хвилі. Вперше це поняття ввів російський біолог С.С.Четверіков.
Розповідь про:
1. Біологічні ритми – циклічні коливання інтенсивності й характеру біологічних процесів і явищ.
2. Біологічний годинник – властивість живих організмів орієнтуватися в часі.
3. Фотоперіодизм – реакція організмів на зміни довжини світлового періоду доби (рослини довгого та короткого дня, значення фітогормонів та нейрогормонів ( проростання насіння, бульб, строки цвітіння, листопад, відкладання яєць, вилуплення).
4. Бесіда про закономірності адаптації (активна адаптація, пасивна адаптація, криптобіоз).

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Самостійна робота з дидактичним матеріалом.Розробки уроків до теми «Надорганізмені рівні життя» для 11 кл. (філологічний профіль)
1. Розглянути картки “Фази розвитку, що забезпечують розповсюдження у малорухливих або паразитичних тварин”. Дати відповідь на запитання: яким чином особливості життєвого циклу організмів впливають на характер популяційних хвиль?
2. Розглянути колекцію плодів та насіння. Дати відповідь на запитання: які пристосування до поширення плодів і насіння у вищих рослин?
Розглянути всі малюнки із параграфів і охарактеризувати їх:
- екологічні групи рослин по відношенню до води, світла, тем-ри;
- екологічні групи тварин;
- основні властивості водного середовища та його мешканці;
- мешканців грунту;
- паразитичних організмів.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Продекламувати вірші про улюблених тварин або рослин
(із набутих знань по літературі або з власного досвіду).

Кожен біологічний вид під час свого історичного розвитку пристосовується до умов довкілля, вступає у різноманітні взаємовідносини з іншими видами . Все це визначає екологічну нішу, яку займає даний вид у природі.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.



Урок 2

Угруповання та екосистеми. Склад і структура угруповань. Взаємодії організмів в екосистемах. Практична робота № 2 "Розв'язування задач з екології."

Мета.

Освітня: сформувати поняття про біоценоз, біогеоценоз, екосистему; охарактеризувати їх структуру і властивості; з’ясувати взаємозв’язки організмів у біогеоценозах та зміни в них.
Розвиваюча: розвивати уміння логічно мислити, робити висновки та узагальнення, уміння порівнювати та співставляти.
Виховна: виховувати бережливе ставлення до оточуючого середовища, рослин і тварин, які живуть навколо нас.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.Розробки уроків до теми «Надорганізмені рівні життя» для 11 кл. (філологічний профіль)
Форма уроку. Комбінований.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:

а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником, з роздатковим матеріалом.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
в) практичний: виконання практичної роботи.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно- пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання схем.
5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – музика.
6.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: географія.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці.
Основні поняття та терміни: біоценоз, біогеоценоз, екосистема, фітоценоз, біотоп, автотрофи, гетеротрофи, сапротрофи, продуценти, консументи, редуценти, поліфаги, ланцюги живлення, правило екологічної піраміди, трофічна сітка.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.
Розробки уроків до теми «Надорганізмені рівні життя» для 11 кл. (філологічний профіль)

З попередніх розділів біології згадати, які організми належать до автотрофів, а які до гетеротрофів?
Що таке хижацтво, паразитизм, коменсалізм, мутуалізм? Навести приклади.
Нагадати, що таке планктон, фітопланктон, зоопланктон?

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Доповнити відповіді учнів та повідомити тему і мету даного уроку: які ланцюги живлення існують в угрупованнях організмів, які трофічні зв’язки їх поєднують?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

1. Пояснити, що таке біоценоз та дати йому характеристику. Основні показники: видове різноманіття, біомаса, продуктивність, густота популяцій, площа, яку займає біоценоз.
2. Екологічна структура біоценозу та його типи живлення:
- автотрофи – фототрофи, хемотрофи;
- гетеротрофи – сапротрофи, хижаки, паразити, фітофаги, поліфаги;
- міксотрофи – евглена зелена, хламідомонада.
3. Поняття про екосистему та біогеоценоз. Розробки уроків до теми «Надорганізмені рівні життя» для 11 кл. (філологічний профіль)
Структура біогеоценозу:
- абіотична частина – неорганічні та органічні сполуки, мікроклімат;
- біотична частина – продуценти, консументи, редуценти.
4. Властивості біогеоценозів: цілісність, стійкість, саморегуляція, здатність до само відтворення.
5. Взаємозв’язки у біогеоценозах:
- антагоністичні (паразитизм, конкуренція);
- мутуалістичні;
- нейтральні.
Крім цього типи взаємозв’язків є:
- трофічні – хижак-здобич, паразит-хазаїн;
- топічні – ярусність рослинних угруповань.
6. Перетворення енергії в біогеоценозах.
7. Ланцюги живлення.
8. Правило екологічної піраміди: на кожному трофічному рівні кількість біомаси та енергії, що запасають організми за одиницю часу, більша, ніж на наступному.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Розглянути ланцюги живлення на роздаткових картках і зробити відповідні позначення стрілками. Кожен ряд дає свої вичерпні відповіді щодо ланцюгів живлення організмів.
Виконання практичної роботи "Розв'язування задач з екології."Розробки уроків до теми «Надорганізмені рівні життя» для 11 кл. (філологічний профіль)

Вправа № 1.
Користуючись правилом екологічної піраміди визначити, яка площа (в га) біоценозу може прогодувати одну особину останньої ланки в ланцюгу живлення:
- планктон-риба-тюлень (300 кг);
- планктон-нехижі риби-щука (10 кг);
Суха біомаса планктону з 1кв.м становить 600 г за рік.
Із вказаної у дужках маси 60% становить вода.
1). Визначаємо суху масу тюленя: 300 кг --- 100%
х кг ---- 40%
х = 120 кг
2). На підставі правила екол. піраміди визначаємо, скільки потрібно планктону: 120 кг тюлень
1200 кг риба
12000 кг планктон
3). Визначаємо площу даного біоценозу, якщо відомо, що суха біомаса планктону з 1 кв.м становить 600 г.
Отже, 1 кв.м ----0,6 кг
х кв.м ---- 1200 кг
х = 20000 кв.м = 2 га
Відповідь: необхідно 2 га планктону.

Вправа № 2
Скільки потрібно фітопланктону, щоб у Чорному морі виріс дельфін білобочка масою 300 кг.

Вправа № 3
Скласти ланцюг живлення, Користуючись правилом екологічної піраміди, визначити, скільки га лугів потрібно, щоб прохарчувати людину масою 58 кг (із них 66% становить вода). Суха біомаса трави з 2 кв.м становить 200 г на рік.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Угруповання популяцій організмів різних видів, які населяють певну ділянку біосфери з однорідними умовами існування і тісно взаємодіють між собою складають біоценоз. Кожен біоценоз характеризується певним видовим різноманіттям, біомасою, продуктивністю. Основою біоценозів є фотосинтезуючі організми.
Популяції організмів різних видів, які входять до складу певного біоценозу тісно взаємопов’язані між собою і з умовами середовища - це носить назву біогеоценози. Їм властиві цілісність, стійкість, здатність до саморегуляції, підтримання гомеостазу і само- відтворення.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.



Урок 3

Різноманітність екосистем. Розвиток і зміни екосистем.

Мета.

Освітня: розширити знання учнів про біогеоценози, ознайомити з різноманітністю природних та штучних ценозів;
розкрити роль агроценозів у практичній діяльності людини.
Розвиваюча: розвивати уміння наводити приклади із власного досвіду, уміння логічно мислити і робити висновки.
Виховна: виховувати бережливе ставлення до різноманіття природи рідного краю.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.Розробки уроків до теми «Надорганізмені рівні життя» для 11 кл. (філологічний профіль)
Форма уроку. Комбінований.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:

а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно- пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний[b]: складання схем.
5.[b]Сугестивний:
застосування різних видів мистецтва – вірші, музика.
6.Релаксопедичний: фізкультхвилинка, психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: географія, хімія.
схеми, малюнки, таблиці.
Основні поняття та терміни: агроценоз, сукцесії, циклічні зміни, інтродукція.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.
Розробки уроків до теми «Надорганізмені рівні життя» для 11 кл. (філологічний профіль)

Письмові роботи за картками.

Картка № 1.
1. Скласти схему ланцюгів живлення в біоценозі прісної водойми.
2. Які властивості біогеоценозу відомі?
3. Навести приклади топічних зв’язків.
Картка № 2.
1. Назвати основні ланцюги живлення в біогеоценозі мішаного лісу.
2. Дати визначення понять: хижацтво, виїдання, конкуренція.
3. На які екологічні групи поділяються організми за типом живлення?
Картка № 3.
1. Охарактеризувати ланцюги живлення пасовищного типу.
2. Дати визначення понять: коменсалізм, паразитизм, мутуалізм.
3. Чим забезпечується цілісність біогеоценозів?

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Повідомити тему, мету та завдання уроку. Поставити проблемне запитання:
- Які властивості природного і штучного біогеоценозів забезпечують їх існування?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.Розробки уроків до теми «Надорганізмені рівні життя» для 11 кл. (філологічний профіль)

Розповідь про зміни природних біогеоценозів – сукцесії. Сукцесії бувають:
1. первинні – поява і розвиток рослинних угруповань у місце- існуваннях, де рослинності раніше не було;
2. вторинні – це відновлення природної рослинності після певних порушень (наприклад, відновлення лісів після пожеж).

Розповідь про різноманітність природних біогеоценозів.
Розповідь про агроценози. Агроценоз – це збіднене видами угруповання рослин, тварин, грибів і м\о, створене людиною для одержання с\г продукції.
Особливості агроценозів:
- незначна видова різноманітність;
- погано розгалужені трофічні сітки;
- слабка стійкість;
- висока продуктивність одного чи кількох видів;
- практично відсутня саморегуляція,
- можливе масове розмноження бур’янів та шкідників.
Розповідь про різноманітність штучних біогеоценозів.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.
Розробки уроків до теми «Надорганізмені рівні життя» для 11 кл. (філологічний профіль)


V. Узагальнення та систематизація знань.

Відповідь на проблемне запитання про агроценози:
Людина створила штучні угруповання організмів – агроценози для одержання с/г продукції. Від природних біогеоценозів вони відрізняються незначним видовим різноманіттям, слабко розгалуженими ланцюгами живлення, нездатністю до саморегуляції. Внаслідок цього людина повинна постійно втручатись у функціонування агроценозів для того, щоб запобігти небажаним сукцесіям.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.



Урок 4

Колообіг речовин і потік енергії в екосистемах. Продуктивність екосистем.

Мета.

Освітня: розширити знання учнів про екосистеми, охарактеризувати колообіг речовин та потік енергії в них; з’ясувати значення роль живих організмів у перетворенні оболонок Землі та колообіг основних хімічних сполук: кисню, вуглекислого газу, сірки, азоту, вуглецю…
Розвиваюча: розвивати уміння порівнювати біологічні процеси на планеті та їх значення для перетворення її обличчя.
Виховна: виховувати бережливе ставлення до зовнішнього середовища планети: живого і неживого.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.Розробки уроків до теми «Надорганізмені рівні життя» для 11 кл. (філологічний профіль)
Форма уроку. Комбінований.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником, з м/м дошкою.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно- пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання схем.
5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – вірші, музика, живопис.
6.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: географія, фізика, хімія.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.


Повторити знання учнів про:
- оболонки Землі та біосферу;
- спектр сонячного випромінювання та його значення для живих організмів;
- що таке обмін речовин та енергії?

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Повідомити тему, мету та завдання уроку. Намагатися порівняти обмін речовин та енергії в живому організмі та колообіг речовин на планеті.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.Розробки уроків до теми «Надорганізмені рівні життя» для 11 кл. (філологічний профіль)

Розповідь про:
- колообіг води;
- колообіг кисню;
- колообіг вуглецю;
- колообіг азоту;
- колообіг вуглекислого газу.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Робота з таблицями та м/м дошкою, де зображені різні колообіги речовин на планеті.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Колообіг речовин – це обмін речовиною між абіотичною (неживою) та біотичною (живою) частинами біосфери. В кожному колообігу провідну роль грає певна речовина.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.
скачать dle 10.3фильмы бесплатно


Подібні публікації:
Розробки уроків до теми «Надорганізмові системи» для 11 класу (універсальний профіль) Розробки уроків до теми «Надорганізмові системи» для 11 класу (універсальний профіль)
Надорганізмові системи 1. Вид. Екологічні характеристики виду. 2. Практична робота № 3 “ Вивчення морфологічного критерію на прикладі рослинних...
Всі розробки уроків до теми Всі розробки уроків до теми "Будова і життєдіяльність тварин" для 8 кл.
Всі розробки уроків до теми "Будова і життєдіяльність тварин". 1. Основні процеси життєдіяльності тварин. 2. Клітинна будова тварин та особливості...
Фізіологічні основи мовлення. Фізіологічні основи мовлення.
Фізіологічні основи мовлення. Мета. Освітня. Продовжити формувати знання учнів про вищу нервову діяльність людини; ознайомити з особливостями...
Загальна характеристика типу Членистоногі Загальна характеристика типу Членистоногі
Загальна характеристика типу Членистоногі...
Загальна характеристика класу Птахи Загальна характеристика класу Птахи
Загальна характеристика класу Птахи. Особливості життєдіяльності птахів...
Навігація ↓
Реклама ↓
Статистика ↓
bigmir)net TOP 100

free counters
Реклама ↓
На сайті знайшли ↓