Пошук:
Автор Pavlenko | 16 февраля 2015 | Коментарів: 0 | Переглянуто 13708
Рубрика: Уроки колегам біологам / Уроки для 6 класів

Розробки уроків з біології 6 класу до теми "Рослини" (16-19 уроки)

Урок 16

Запилення.

Мета.
Освітня. Продовжити знайомити учнів з процесами життєдіяльності квіткових рослин; сформувати знання про основні типи і засоби запилення квітів; дати поняття "перехресне запилення”; розкрити значення запилення у природі.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати біологічні явища та процеси у житті рослин; уміння спостерігати та робити висновки і узагальнення; розвивати логічне мислення, мову, пам’ять, увагу.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища; любов до прекрасного, інтерес до предмету.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно-рецептивний:
а) словесний:  розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
 Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та  мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2.Репродуктивний. 
 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно-пошуковий: постановка проблемного питання.
 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Інтерактивні: броунівський рух, нескінченний ланцюжок
5.Когнітивні: метод фактів, метод прогнозування, метод порівняння
6.Креативні: метод придумування, метод образної картинки
7.Візуальний: складання схеми різноманітності видів запилення
8.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва –  вірші, музика.
9.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв язки: географія, мистецтво.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.
Основні поняття та терміни: перехресне запилення, самозапилення, штучне запилення.

ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Перевірка знання попередніх уроків про квітку та суцвіття у вигляді гри "Лото”:
-учні по черзі витягують із мішечка папірці із запитаннями і відповідають на них.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Поміркувати над словами, щоб зрозуміти,  яку тему будемо сьогодні вивчати:
-на Землі існує велика різноманітність квіток: є непримітні, є без запаху, є яскраві та запашні; є ті, що утворюють пилок у великій чи малій кількості. Причому ця різноманітність квіток створювалась тисячоліттями. Як ви думаєте, для чого?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

   Запилення – це процес перенесення пилкових зерен із тичинок на маточки, у яких знаходяться насіння зачатки. Розрізняють два способи запилення: самозапилення та перехресне запилення. Можна розрізнити запилення за іншою ознакою — природне і штучне. (можна використати мою презентацію "Запилення квіток")
   Самозапилення — це процес перенесення пилку двостатевої Квітки на приймочку цієї самої квітки. Які квітки називають двостатевими? В рослинному світі спостерігається рідко. Самозапилюються такі рослини, як горох, квасоля, помідори, бавовник, льон, пшениця, ячмінь, овес тощо. Є самозапильні рослини з квітками, що зовсім не розкриваються (арахіс, копитняк, розрив-трава, фіалка, деякі види проса). Самозапилення обмежує пристосованість рослинних організмів до умов зовнішнього середовища і тому не сприяє розвитку виду. Слід зауважити, що самозапильні рослини часто можуть запилюватися і перехресно.
  Перехресне запилення — дуже поширений спосіб запилення. Властивість рослин перехресно запилюватись склалася в процесі еволюції як така, що забезпечує процвітання виду і можливість рости в різних умовах середовища. При такому запиленні зародок збагачується різною спадковою інформацією від обох батьківських форм.
За способом перенесення пилку перехреснозапильні рослини поділяють на вітрозапильні, комахозапильні, запилювані птахами і запилювані за допомогою води. Кожна з цих груп рослин має характерні особливості в будові квітки, що забезпечує запилення.
   Запилення вітром властиве багатьом трав’янистим і деревним рослинам. До вітрозапильних рослин належить більшість лісових порід^ дуб, бук, береза, вільха, граб, ліщина, тополя, осика, хвойні, а з трав’янистих - представники родин лободових, подорожникових, коноплевих, осокових, ситникових, більшість злаків тощо. Серед культурних рослин вітром запилюються волоський горіх, шовковиця, жито, кукурудза, хміль, конопля, частково цукровий буряк.
   Вітрозапильні рослини виробляють багато дрібного легкого пилку, який переноситься на далекі відстані. Багато представників таких рослин цвіте до розпускання листків, що сприяє кращому перенесенню пилку вітром (ліщина, береза).
   Комахозапильними називають рослини, які запилюються перехресно за допомогою комах (бджіл, ос, джмелів, мух, метеликів, жуків, мурашок та ін.). Приблизно 90 % усіх видів квіткових рослин запилюються комахами. (Демонстрування таблиці "Запилення квіток комахами ’). Пригадайте, які ви бачили рослини, що запилювалися комахами. Що привабило комаху до цієї рослини?
   У комахозапильних рослин спостерігаються різноманітні пристосування, що сприяють запиленню комахами. Це - нектарники, яскраве забарвлення оцвітини, суцвіття, запах та інші. Перенесенню пилку комахами сприяють його клейкість і горбкувата поверхня.
   Запилення птахами властиве тропічним рослинам. Рослини запилюються дрібними птахами (колібрі, медососами та ін.). Квітки цих рослин мають багато нектару й яскраве забарвлення (демонстрування фото орхідеї). Птахи, не сідаючи на квітку, висмоктують нектар, тримаючись на крилах у повітрі, при цьому клейкий пилок пристає до їхньої голови. Перелітаючи з квітки на квітку, птахи переносять пилок.
   До рослин, які запилюються водою, належать кушир, валіснерія, стрілолист. Характерна їхня ознака — утворення пилку, який не змочується і не гине у воді. У більшості цих рослин пилок ниткоподібний, що забезпечує кращий контакт з приймочкою.
   Запилення, в яке втручається людина, називається штучним. Його застосовують при виведенні нових сортів або для підвищення врожайності на виробничих посівах перехреснозапильних рослин.
   Розповідь про значення процесу запилення у природі.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

 Записати у зошит особливості квіток, які запилюються вітром і комахами: анемофільні та ентомофільні (можна у вигляді таблиці) за такими ознаками: 
1. Великі та яскраві квітки
2. Дрібні яскраві квітки, зібрані у суцвіття
3. Наявність нектару
4. Дрібні неяскраві квітки, зібрані у суцвіття
5. Аромат
6. Багато пилку
7. Пилок великий, липкий
8. Утворюють зарості
9. Цвітуть навесні до розпускання листків.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Конкурс "Склади віртуальний букет ”
Групам учнів пропонуються картки з зображенням рослин. Одна група складає букет з комахозапильних рослин, а інша — з вітрозапильних.
Кожна команда пояснює свій вибір. Учитель доповнює відповіді дітей.

VІ. Підведення підсумків уроку.

Подумати над словами, як можна це пояснити?
-до запашних квіток багато бджіл летить, до вченої людини багато людей за порадою йде.      (Китайська мудрість)

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

Урок 17

Запліднення

Мета.
Освітня.  Розширити знання учнів про основні процеси рослинного організму, зосередивши увагу на заплідненні; ознайомити з процесом запліднення та його значенням для життєдіяльності рослин; показати, що утворення нового організму відбувається із заплідненої яйцеклітини; розкрити роль подвійного запліднення.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати біологічні об’єкти та процеси у життєдіяльності квіткових рослин; уміння логічно мислити, робити відповідні висновки та узагальнення; розвивати пам’ять, спостережливість, увагу.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища та любов до рослинності рідного краю.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Комбінований. 
Місце уроку в навчальній темі. Поточний. 

Методи і методичні прийоми:
1.Інформаційно-рецептивний:
а) словесний:  розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
 Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та  мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань,   робота з роздатковим матеріалом.
2.Репродуктивний. 
 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3.Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Інтерактивні: мозковий штурм, робота в парах, інсценізація.
5.Когнітивні: метод емпатії, метод образного бачення, метод прогнозування
6.Креативні: метод «якби», метод образної картинки 
5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва –  вірші, музика.
6.Релаксопедичний: фізкультхвилинка.

Міжпредметні зв язки: хімія, географія.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.
Основні поняття та терміни: запліднення, подвійне запліднення, зигота.

ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Доповнити схему.

Розробки уроків з біології 6 класу до теми "Рослини" (16-19 уроки)

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Повідомити тему, мету та завдання уроку.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

   Запліднення – це процес злиття чоловічої та жіночої статевих клітин з утворенням зиготи. (доцільно використати мою презентацію "Запліднення у квіткових рослин")
Розповідь про процес запліднення, про подвійне запліднення, відкрите С.Навашиним. особливу увагу звернути на те, що зародковий мішок насінного зачатка є місцем утворення жіночої статевої клітини — яйцеклітини. У більшості квіткових рослин він складається із семи клітин — великої центральної і шести менших за розміром, одна з яких і є яйцеклітиною. Коли пилкова трубка вростає у насінний зачаток і доростає до зародкового мішка, її кінчик розривається, а чоловічі статеві клітини — спермії — виходять в неї поблизу яйцеклітини.
   Після звільнення двох сперміїв із пилкової трубки починається характерний лише для квіткових рослин процес подвійного запліднення. Один із сперміїв зливається з яйцеклітиною. В результаті запліднення яйцеклітини утворюється зигота, яка дає початок зародку нової рослини. Другий спермій зливається з великою центральною клітиною зародкового мішка. Запліднена центральна клітина ділиться і утворює ендосперм — тканину, яка запасає поживні речовини. Зародок, що розвивається із зиготи, занурений в ендосперм і отримує з нього необхідні для розвитку поживні речовини. В результаті з насінного зачатка утворюється насінина.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Конкурс від Незнайка
До нас у школу надійшли два листи від жителів квіткового міста. Ви всі, напевно, пам’ятаєте одного з жителів цього міста — Незнайка, якого придумав письменник М.Носов. Незнайко вирішив усерйоз зайнятися ботанікою, але, як завжди, все наплутав. Ваше завдання — знайти у нього біологічні помилки.
1. Поодинока квітка кульбаби безтурботно тремтить на вітрі. (У кульбаби суцвіття кошик).
2. Там у полі береза стояла, і її бджола запилювала. (Береза запилюється вітром).
3. Дзвіночки мої, квіточки, навесні разом з конвалією цвіли в полі, за річкою. (Дзвіночки цвітуть улітку, конвалії — у травні, крім того, ростуть у лісі).
4. Як на нашій грядці розцвів горошок солодкий. Мушки, бджілки налетять — будемо врожай чекати. (Горох — рослина, що самозапилюється).
5. Знають усі: і старий, і малий, що плід картоплі смачний, зелений і круглий такий. (Плід картоплі ягода і він отруйний. В їжу вживають видозмінені пагони — бульби).
 
Конкурс  від Знайка
 Він також просить вас відповісти на свої запитання, які, на відміну від питань Незнайка, відрізняються ґрунтовністю та правильністю.
1. Чому рослини, що цвітуть ввечері та вночі, частіше мають віночки білого і жовтого кольору? (Для залучення нічних комах).
2. Чому безвітряна погода під час цвітіння може стати причиною зниження врожайності жита, а на врожай пшениці така погода не вплине? (Жито запилюється вітром, пшениця — рослина, що самозапилюється).
3. Чому, коли в Австралію завезли насіння конюшини і посіяли його, конюшина добре цвіла, але плодів і насіння не було? (Не було природних запильників — джмелів).
4. Чому навесні мало хто з людей помічає цвітіння берези? (Суцвіття дрібні, непоказні).
5. Пустоцвіти, розташовані на головному стеблі та бічних пагонах огірків, не утворюють плодів. "Оскільки пустоцвіти не утворять плодів, то вони зайві”, — подумав недосвідчений городник і обірвав їх. Якої помилки він припустився? (Пустоцвіти — тичинкові квітки, у них утворюється пилок. Обірвавши їх, городник унеможливив запилення).
6. З двох квіток яблуні одна утворила плід, а інша — ні. Чому так відбулося? (Одна квітка була запилена комахами, а інша — ні).
7. Квітка томата ще в бутоні була закрита марлевим мішечком. Бутон розпустився, потім утворився плід. Яким шляхом відбулося запилення? (Самозапилення).
8. Квітка вишні ще в бутоні була закрита марлевим мішечком. Бутон розпустився, цвітіння закінчилося, але плід не утворився. Чому? (Вишня — комахозапильна рослина, через марлевий мішечок квітка не могла запилитися комахами).
Після закінчення конкурсів підраховуються очки, зароблені командами. За кожну правильну відповідь — 1 бал. Називається команда-переможниця.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Що відбувається в насінному зачатку під час запліднення?
Що відбувається в насінному зачатку після запліднення?
1. Розташуйте процеси в порядку того, як вони відбуваються при заплідненні:
а) утворення і ріст пилкової трубки;
б) пилок потрапляє на приймочку маточки;
в) злиття одного сперматозоїда з яйцеклітиною, а другого — з центральним ядром;
г) рух сперматозоїдів пилковою трубкою до зародкового мішка.
2. Розташуйте процеси в порядку того, як вони відбуваються при утворенні насіння:
а) ділення зиготи й утворення зародка;
б) утворення покривів насінини;
в) поділ клітин заплідненого центрального ядра й утворення ендосперму.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

Урок 18

Плід, поширення плодів

Мета.
Освітня. Розширити знання учнів про запліднення, утворення плодів та насіння; ознайомити з різноманітністю плодів у природі; дати поняття "сухі” та "соковиті” плоди; розкрити процес поширення плодів і насіння у природі та значення плодів у житті людини.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати біологічні процеси у природі; уміння спостерігати та робити відповідні висновки та узагальнення.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до довкілля, до природи рідного краю; виховувати науковий світогляд, що насінина- це майбутня рослина.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Комбінований.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:
1.Інформаційно-рецептивний:
а) словесний:  розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН;
в) практичний: виконання лабораторної роботи.
 Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та  мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2.Репродуктивний. 
 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3.Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Інтерактивні: броунівський рух, коло ідей, займи і зміни позицію.
5.Когнітивні: метод фактів, метод дослідження, метод порівняння
6.Креативні: метод придумування, метод гіперболізації
7.Візуальний: складання схеми різноманітності сухих і соковитих плодів
8.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва.
9.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв язки: фізика, історія, географія,  міфологія.
Основні поняття та терміни: плід, сухі плоди, соковиті плоди, оплодень, екзокарпій, мезокарпій, ендокарпій, ягода, кістянка, яблуко, помаранча, гарбузина, листянка, біб, коробочка, стручок, стручечок, горіх, горішок, сім’янка, зернівка, супліддя

ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

   У вигляді гри, яка схожа на "їстівне" та "неїстівне" і так знайома всім дітям, зясувати знання учнів про ознаки запилення вітром та комахами.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

   Повідомити тему, мету та завдання уроку. Поставити проблемне запитання: 
-довести, що плід – це орган, який дає початок наступним поколінням?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

   Плід – репродуктивний орган, у якому знаходиться насіння, він призначений для його захисту. Плід – це видозмінена в результаті запліднення квітка отже, плід утворюється з квітки в результаті змін, які відбуваються в ній після запліднення. Під час формування плода стінки зав’язі розростаються й утворюють оплодень. Оплодень – це стінка плоду. Він захищає насіння від висихання, холоду, механічних пошкоджень і сприяє поширенню насіння. В оплодні розрізняють три шари: зовнішній (екзокарпій), середній (мезокарпій), внутрішній (ендокарпій).
   Плід утворюється із зав’язі маточки, але в його утворенні можуть брати участь й інші частини квітки. Квітконіжка перетворюється на плодоніжку. У деяких рослин плоди утворюються без попереднього запліднення. Вони зазвичай не містять насіння (деякі сорти винограду, груші, цитрусові). На відміну від плодів, супліддя утворюються з кількох квіток, які зрослися між собою (буряк), або усього суцвіття (шовковиця, інжир, ананас).
   Якщо плід утворений лише однією маточкою, його називають справжнім (вишня, виноград). Плоди, в утворенні яких беруть участь, крім зав’язі, ще й інші частини квітки (квітколоже, оцвітина), називають несправжніми (яблуня, груша).
Різноманітність плодів зумовлюється переважно будовою оплодня, способами розкривання, особливостями їхнього розвитку і поширення.
   Залежно від консистенції та будови оплодня плоди поділяють на соковиті та сухі.
Соковиті плоди мають соковитий, м’ясистий оплодень:
-ягода - соковитий, багатонасінний, нерозкривний плід (виноград, помідор, смородина, аґрус, чорниці, картопля);
-кістянка — здебільшого однонасінний плід, в якого під шкіркою міститься м’ясистий м’якуш, а всередині — дерев’яниста кісточка, в якій є насінина (абрикос, вишня, слива);
-яблуко — багатонасінний плід, у формуванні якого беруть участь не тільки стінки зав’язі, а й інші частини квітки, В яблуні в плоді можна побачити п’ять гнізд, в яких містяться по дві насінини. Плід яблуко розвивається в яблуні, груші, айви;
-гарбузина — плід гарбуза, огірка, кавуна, дині;
-помаранча — плід цитрусових (мандарин, лимон, апельсин);
-суничина — багатонасінний плід, утворений розрослим соковитим квітколожем (суниці, полуниці); 
-багатокістянка - плід, що складається з кістянок, утворених із багатьох маточок однієї квітки (малина, ожина тощо). 
У природі трапляються випадки, коли плоди, формуючись із квіток суцвіття, зростаються між собою; таку сукупність плодів називають супліддям (наприклад шовковиця, інжир, ананас). 
   Сухі плоди мають сухий оплодень. Вони можуть бути розкривні та нерозкривні. Розкривні сухі плоди містять більш ніж одну насінину. При дозріванні ці плоди розкриваються, і насіння з них випадає. До таких плодів належать листянка (магнолієві, деякі жовтецеві, розові), біб (горох, квасоля, соя, робінія, буркун, конюшина), стручок (капуста, редька, гірчиця), стручечок (грицики, талабан), коробочка (бавовник, мак, блекота).
   Нерозкривні сухі плоди: горіх (дуб, ліщина, бук), горішок (гречка, липа), сім’янка (соняшник, кульбаба, ромашка), зернівка (пшениця, ячмінь та інші види з родини злаків), крилатка — всі однонасінні.
   У природі трапляються випадки, коли плоди, формуючись з квіток суцвіття, зростаються між собою, утворюючи з кількох плодів ніби один плід. Така сукупність плодів називається супліддям (буряк, шовковиця, інжир, ананас).
   З усіх розглянутих типів плодів найпоширеніші сухі розкривні плоди. Друге місце посідають плоди з сухими і нерозкривними оплоднями, рідше трапляються соковиті плоди.
   Розповсюдження плодів є важливим фактором для освоєння рослинами території і виживання виду. Плоди і насіння поширюються вітром, водою, тваринами і людиною.
   Багато рослин лісів, степів, луків, боліт, пустель тощо мають різноманітні пристосування для поширення плодів вітром. В одних рослин плоди і насіння дуже легкі (орхідеї, вовчок), в інших розвиваються різні вирости, волоски (верба, осика, кульбаба), крилатки (в’яз, клен) тощо.
   Чимало рослин мають різноманітні пристосування для поширення плодів і насіння тваринами. Таким способом розповсюджуються плоди горобини, терену, глоду - ними харчуються птахи. Часто плоди мають різні придатки, якими вони чіпляються за шерсть тварин і розносяться ними (череда, гравілат, парило). Мурашки розносять насіння, що має їстівні придатки (фіалка, чистотіл).
   Велике значення має розповсюдження плодів і насіння людиною. Насіння і плоди переносяться транспортом, з різними товарами, предметами, одягом людини. У такий спосіб розповсюджуються не тільки плоди і насіння, а й живці, кореневища, бульби, навіть цілі рослини.
   Плоди гороху, люпину, капусти, розрив-трави розкриваються з тріском і розкидають своє насіння.
   Вода переносить плоди й насіння, які мають у собі досить повітря і водонепроникну тканину, завдяки яким вони довго можуть бути на водяній поверхні (насіння півників, плоди кокосової пальми, багатьох болотних рослин).

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Заповнити схеми «Різноманітність плодів»  та «Способи поширення плодів» (учні окремими групами самостійно готують схеми, а потім представляють їх однокласникам) 

V. Узагальнення та систематизація знань.

Визначити значення плодів у природі та житті людини та записати головне у зошит.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

Урок 19

Насінина. Лабораторне дослідження «Будова насінини»

Мета.
Освітня. Продовжувати формувати знання учнів про розвиток рослин; ознайомити з процесом утворення насіння; дати поняття про вплив умов середовища на проростання насіння.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати біологічні процеси та виділяти головне у матеріалі; уміння спостерігати та робити висновки та узагальнення.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища до рослин рідного краю; виховувати розуміння того, що існує взаємозв’язок і причинна обумовленість життєвих явищ.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:
1.Інформаційно-рецептивний:
а) словесний:  розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
 Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та  мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2.Репродуктивний. 
 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3.Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Інтерактивні: ротаційні трійки, мікрофон
5.Когнітивні: метод смислового бачення, метод образного бачення.
6.Креативні: метод гіперболізації
7.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва –  вірші, музика.
8.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв язки: природознавство, рослинництво, географія.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.
Основні поняття та терміни: сім’ядолі, насінна шкірка, зародок.

ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

   Методом фронтальної та індивідуальних бесід вияснити знання учнів про запилення та запліднення. Зачитуючи певні речення, учні повинні протягом 1-2 секунд визначити до якого процесу вони належать.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

   Подумати над словами і намагатись подумати над темою сьогоднішнього уроку:
У пшеничній зернині більше як сто казок, -
У пшеничній зернині схований колосок.
                                                          Д.Павличко.
А що ж сховано в насінині квасолі?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

   Поява насінини – найдосконаліше пристосування до розмноження і розселення рослин, що утворюється в результаті запліднення з насінного зачатку.
   Насінина складається із зародка і запасаючої тканини, вкритих насінною шкіркою. За несприятливих для проростання умов (холод, посуха) насінина може певний час перебувати у стані спокою. З настанням сприятливих умов (підвищення температури й зволоженості) насіння поглинає воду і при наявності достатньої кількості повітря проростає.
   Усі рослини, які мають у насінні дві сім’ядолі, об’єднані за цією ознакою у клас дводольних рослин. У деяких покритонасінних рослин у насінні є всього одна сім’ядоля і вони об’єднані у клас однодольних рослин.
   Насінина дводольної рослини, наприклад, квасолі, вкрита товстою шкірочкою. На вузькій увігнутій поверхні насінини розташований рубчик — місце прикріплення насінини до насінної ніжки. Поряд з рубчиком є отвір, через який до насінини під час його формування надходить зародок у вигляді двох добре розвинутих сім’ядолей, зародкового корінця, зародкового стебельця і брунечки. Всі поживні речовини містяться в сім’ядолях, які є першою парою видозмінених листків зародка.
   Насінина однодольної рослини, наприклад, зернівки пшениці, вкрита оплоднем, що зрісся зі шкірочкою насінини, а під нею містяться зародок і запасаюча тканина у вигляді ендосперму. Зародок має сформовані вегетативні органи майбутньої рослини: зародковий корінець з кореневим чохликом, зародкове стебельце і брунечку. В центрі брунечки добре помітний конус наростання, вкритий зародковими листочками. Верхній зародковий листок захищає проросток при проходженні крізь грунт. Частина зародка, що прилягає до ендосперму, є редукованою сім’ядолею і має назву щитка, через який зародок отримує поживні речовини і воду з ендосперму.
   Ріст – кількісне збільшення розмірів, об’єму та маси новоутворених клітин, органів і всього організму. Ріст починається з проростання насінини. Першою ознакою росту є поява зародкового кореня та зародкового пагона. Без росту неможливий розвиток.
   Розвиток – якісні зміни, що відбуваються в органах і в усьому організмі рослини. Сукупність перетворень рослинного організму від зародження до природного відмирання називають індивідуальним розвитком.
   Нормальний ріст і розвиток залежить від взаємодії зовнішніх і внутрішніх чинників. Зовнішні чинники – це: світло, волога, тепло, живлення… Внутрішні чинники – рослинні гормони – фітогормони. Це хімічні речовини, які в надзвичайно малих кількостях регулюють ріст і розвиток рослин.
   Розповідь про типи росту: верхівковий, вставний ріст, сезонні ростові процеси.
   Розповідь про пасинкування – видалення бічних пагонів; пікірування – підщипування кінчика кореня під час пересаджування розсади; вершкування – видалення квіток і суцвіть.
   Періоди і етапи розвитку рослин: зародковий і післязародковий. Післязародковий має стадії проростка, молодості, зрілості та старіння.
   Характеристика розвитку рослин за тривалістю життя:
-однорічні: розвиваються з насіння, зацвітають, дають плоди і 
відмирають протягом одного вегетаційного періоду (огірки, овес…);
-дворічні: на першому році життя утворюють тільки 
вегетативні органи, а після перезимівлі із бруньок, які є на підземних частинах рослини, формуються вегетативні і генеративні органи (капуста, морква, буряк…);
-багаторічні: протягом кількох років утворюють лише 
вегетативні органи і лише після цього в них починається цвітіння, плодоношення, які тривають багато років підряд (яблуня, півонія, кульбаба…).

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Лабораторне дослідження «Умови проростання насіння на основі дослідів». Умови дослідів були задані певним учням додому щонайменше за тиждень до уроку. У шість посудин покласти по 10 насінин квасолі. В одну налити води таким чином, щоб насіння повністю було залите. В дві інші - стільки, щоб насіння трохи змочилось і до нього був вільний доступ повітря. Одну з них поставити у холодильник, іншу - в тепле місце. Слідкувати, щоб насіння не висихало. У четвертій і п’ятій посудинах зволожити насіння і поставити одну в темне тепле місце, а іншу - в освітлене тепле. Шосту посудину з сухою квасолею залишити для контролю. Результати дослідів чітко записати в зошит.

Зашифрувати відповіді.
1.Багаторічна рослина.
2.Розвивається з насінного зачатку.
3.Розвивається із зав’язі.
4.Вкрите насінною шкіркою.
5.Захищає насіння від висихання і механічних пошкоджень.
6.Насіння з’єднується з оплоднем.
7.Має дві сім’ядолі і зародок.
8.Знаходиться запас поживних речовин.
9.Одна сім’ядоля, ендосперм, зародок.
10.Особливі клітини, у яких знаходиться запас поживних речовин
Відповіді.
А. Оплодень.           Б. Ендосперм.
В. Насінина.             Г. Рубчик.
Д. Однодольні.         Е. Дводольні.
Є. Насінна шкірка.    Ж. Сім’ядолі, ендосперм.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Дати відповіді на диференційовані запитання. 
Відповіді на 1 - 6 балів:
-Назвати основні частини насіння?
-Де відкладаються поживні речовини в насінні?
-Які основні умови проростання насіння?
-Що таке спокій насіння? Яке його значення?
Відповіді на 7 - 9 балів:
-Чи правильне твердження: "Кожна насінина завжди містить ендосперм”?
-Пояснити результати дослідів.
Відповіді на 10 – 12 балів:
-Які функції сім’ядолей?
-Чи залежить проростання насіння від вмісту поживних речовин?
Обговорити результати дослідів та подумати над запитанням:
- для чого насінинам багатьох рослин потрібен стан спокою?

VІ. Підведення підсумків уроку.

Учням видається на столи завчасно намочене насіння квасолі, зернівки пшениці та препарувальні набори. Учні відшукують потрібні частини насіння та розглядають його.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.
скачать dle 10.3фильмы бесплатно


Подібні публікації:
Розробки уроків до теми “Земноводні” (8 кл.) Розробки уроків до теми “Земноводні” (8 кл.)
Земноводні 1. Загальна характеристика класу Земноводні. Сезонні явища у житті. 2. Особливості процесів життєдіяльності та поведінки. Лабораторна...
Розробки уроків до теми “Вступ” для 8 класу Розробки уроків до теми “Вступ” для 8 класу
ВСТУП 1. Тваринний світ – складова частина природи. Різноманітність тварин та їх класифікація. 2. Роль тварин у житті людини....
Всі розробки уроків теми “Розмноження та розвиток рослин” для 7 кл. Всі розробки уроків теми “Розмноження та розвиток рослин” для 7 кл.
Розмноження та розвиток рослин 1. Нестатеве розмноження, його види. 2. Вегетативне розмноження. Регенерація у рослин. Практична робота № 1...
Фізіологічні основи мовлення. Фізіологічні основи мовлення.
Фізіологічні основи мовлення. Мета. Освітня. Продовжити формувати знання учнів про вищу нервову діяльність людини; ознайомити з особливостями...
Загальна характеристика класу Птахи Загальна характеристика класу Птахи
Загальна характеристика класу Птахи. Особливості життєдіяльності птахів...
Навігація ↓
Реклама ↓
Статистика ↓
bigmir)net TOP 100

free counters
Корисна