… і сталося диво: на урок біології учень 11 класу Петрашенко Артур приніс незнайомого для нашої місцевості павука. Він був красивим і волохатим, було добре видно його очі, форму головогрудей і малюнок на черевці. Всі його з цікавістю розглядали і зрозуміли, що не наш це павук, адже такого ніхто ще не бачив, принаймні, у Києві.  Він спокійно рухався по дну 3-л банки, лише інколи піднімав передні кінцівки, неначе це допомогло б йому вибратися із пастки. Допитливі очі школярів намагалися роздивитися його в різних ракурсах: повертали скляну в різні боки, фотографували на мобільні телефони та іншу техніку. Все це було цікаво і незвично, але…

Звідки ж взявся такий павук на Київських землях? А це був саме тарантул. Виявляється такі павуки вже неодноразово зустрічалися в деяких областях території України: майже в усіх південних, також в Житомирській, Львівській, Черкаській і Київській. Взагалі раніше територіями поширення тарантулів були сухі степові райони Південної, Південно-Східної Європи, також Південно-Західної Азії. Але в останні роки вони стали поширюватися в Середню Європу. По-перше, це найбільший представник – південноросійський (южнорусский) тарантул. Тіло самки цього виду тарантулів перевищує 3 см, а з розтягненими кінцівками – 7 см. Отже, на сьогоднішній день тарантули - найбільші павуки, що живуть на Україні,  забарвлені в буро-сіро-чорні кольори. 

Тарантули - нічні хижаки. Вдень вони ховаються у вертикальних норах, глибиною до 50-60 см. Іноді вибирають і природні укриття - різні тріщини і розломи. Вночі вибираються на поверхню і починають полювання. Раціон тарантула складають різні комахи, менші розміром за самого павука. Тарантули не плетуть ловчих сіток, використовують павутину тільки для будівництва яйцевого кокона і покриття стін нори. Самка восени відкладає від 100 до 400 яєць, із яких навесні виходять молоді павуки. Молодь певний період часу знаходиться в тілі самки, у цей час вона найбільш агресивна.

Щоб уберегтися взимку від морозу, тарантули поглиблюють свою нірку, а вхід закопують. Тому принесений учнем павук був викопаний на присадибній ділянці під Києвом, при посадці картоплі у квітні місяці.

Тарантули не є небезпечним, так як кусають лише в разі самооборони. Наслідки не більші, ніж при укусі жалоносних перетинчастокрилих: бджіл, джмелів, ос, хоча больові відчуття значніші. Люди налякані, навіть, назвою тарантул, тому що із різноманітних джерел знають, що в світі живуть види, які досить часто нападають на людину, і після їхнього укусу навколо враженого місця розпочинається обширний некротичний розпад тканин. 

Із історичних джерел відомо, що назва тарантул походить від італійського міста Таранто. Люди в середньовіччя вважали, що вкушений павуком захворює страшною хворобою - тарантізмом. Вона виражалася повною байдужістю до всього і завжди закінчувалася летальним результатом. Тому в ХVІІ столітті в Італії та Іспанії люди, вкушені павуком тарантулом, лікувались виснажливим танцем, що закінчувався втратою свідомості, адже вірили, що це єдиний порятунок від смерті павучої отрути. Від тієї психічної танцювальної епідемії до нашого часу залишився відомий народний танець під назвою «тарантела». Згідно пізніших відомостей про укуси тарантулів стало відомо, що вони викликають лише місцеву реакцію і не призводять до смерті. У місці укусу з'являється набряк, отрута викликає біль і оніміння, часто піднімається температура. До летального результату може привести тільки сильна алергічна реакція.

Медицина досягла значних успіхів у питанні протиотрут. Ефективну сироватку проти отрути тарантула виготовляють в різних країнах. Вчені рекомендують, якщо павук знаходиться поруч, тобто він не втік, чи його піймали, то необхідно роздушити цю тварину і змастити його гемолімфою (кров'ю) місце укусу. Справа в тому, що в його крові міститься антидот до власної отрути.

Медична література повідомляє, що першою допомогою при укусі тарантула повинні бути наступні заходи:

-промити місце укусу великою кількістю мильної води;

-прикласти на вкушене місце холод;

-накласти джгут на укушену кінцівку;

-знерухомити кінцівку як можна більше;

-випити багато рідини, щоб вивести отруту із сечею;

-доставити до лікувального закладу.