Флора і фауна України характеризуються різноманіттям видів. Ми живемо серед природи і постійно намагаємося дізнатися щось новеньке. І скільки б ми не цікавилися представниками всіх материків, переглядаючи різноманітні енциклопедії, сайти, наукові пізнавальні фільми про природу, обов’язково знайдеться рослина чи тварина, про яку ми ніколи не чули. Такими для моїх учнів є представники класу Павукоподібні - павуки-павичі. Про прекрасних птахів-павичів із надзвичайно красивими хвостами нам відомо з дитинства. А ось про таких павуків до недавнього часу майже не було ніякої інформації.    

Вчені вважають, що павичевих павуків відомо близько 20 видів. Ці крихітні павучки близько 4-5 мм у довжину, що вміють спритно стрибати і бігати, тому їх ще називають павуки-скакуни. Надто важко побачити цих істот у природі, лише до тих пір, поки вони не почнуть піднімати своє черевце. Тобто  найбільше цього павучка відрізняє від інших його поведінка, яка схожа з інстинктами птаха павича розкривати свій кольоровий хвіст. Тому й називають їх павичевими за схожість з барвистими хвостами цих птахів. Як і самці павича з їхнім барвистим пір'ям, самці цього виду павуків мають гарне яскраве «пір'ячко». Цікаво, у павуків пір’я? Звичайно, ні! Просто у самців цього виду є барвисті «аксесуари», які м’якенькі, пухнастенькі, що нагадують не пір’я, а швидше пушок. 

За будовою тіла, павуки-павичі мають всі основні ознаки своїх родичів, крім незвичайного малюнка на черевці. Це мабуть, єдині павуки, що мають певні вирости на тілі, дуже схожі на крила комах. І саме за них він і отримав свою латинську назву Maratus volans, що перекладається  як «літаючий». Але, як виявилося, крила павучкові потрібні зовсім не для польоту. Головогруди і ноги павичевого павука зазвичай темно-коричневі або сіро-чорні зі смугами. Верхня частина живота зеленуватого відтінку, смуги на ній яскраво-червоні, зелені й блакитні, які до того ще й переливаються. З боків живота є два округлих щитка, які подібні складкам шкіри і в складеному стані тісно притиснуті до тіла. 

Вчені Австралійського арахнологічного товариства - товариства любителів павуків, наявність у самців яскравих виростів визначають як лише додатковий спосіб залучення самок, які необхідні виключно в період залицяння, щоб красуватися перед самками, немов справжній павич. При цьому весь ритуал залицяння перетворюється на справжній танець, красивий і дуже яскравий. Угледівши самку, самець піднімає живіт вертикально вгору, розправляє щитки і гордо демонструє їх, немов хвіст павича. Для більшого ефекту він піднімає і третю пару ніг з чорними щетинками і яскраво-білими кінцями. Потім самець виконує перед самкою пристрасний, чаруючий танець, вібруючи піднятими догори ногами і животом. І, врешті-решт, цей танець-залицяння має успіх.

Мета подібних ритуалів - продемонструвати всю свою барвистість і все це казкове розфарбування потрібне павучкам для одного - залучити самку, для чого він і піднімає своє гарне яскраве «пір'ячко» немов віяло, демонструючи неймовірну райдужну палітру і багатство фарб. На жаль, якщо красеню-самцеві не вдасться вразити самку, він може у результаті стати її здобиччю! Після спарювання самець перемикається на інших самок, красуючись і виконуючи перед ними все той же танець. 

Всі представники павуків-павичів володіють прекрасним зором і здатні помітити здобич або своїх родичів на відстані 20 см. Тим часом, яскраве забарвлення павичевого павука служить цілком певним цілям, його теж бачать. 

Описав і сфотографував цю тваринку ентомолог Юрген Отто, наткнувшись в Австралії на крихітне створіння, з яким він раніше ніколи не контактував. Їх можна зустріти в австралійських штатах Квінсленд і Новий Південний Уельс.