З давніх-давен у житлі людини систематично з’являються співмешканці: таргани, мухи, комарі, павуки… До тарганів у нас відраза, павуків більшість із нас боїться, мухи та комарі нав’язливі своїм дзижчанням та писком. Але хто з цих членистоногих найнебезпечніший для життя людини? З цими тваринами люди перебувають у довготривалій війні.
За дослідженнями вчених таргани взагалі ніякої шкоди людині не спричиняють, вони неприємні своєю присутністю. Ці тварини пережили динозаврів і на сьогоднішній день масово зустрічаються у приміщеннях, які знаходяться в антисанітарних умовах. Живляться різноманітними залишками їжі людини. Екскременти сухі. Щодо перенесення хвороб тарганами невідомо.
З павуками у людей стосунки різнопланові. По-перше, їх боїться більша частина населення, де б не побачили павука – знищують. Чому? Адже з усіх видів павуків, відомих у Європі, небезпечним для людини є тільки один – тарантул. Але ці павуки уникають зустрічі з людьми і у приміщеннях не живуть. Кусаються тільки у разі захисту. Ще один небезпечний вид – каракурт, але на території України зустрічається лише в Криму. Співмешканцями людини цих павуків назвати не можна, а от павуків-хрестовиків можна. Вони зустрічаються майже у кожному будинку. Яка від них небезпека? Ніяка!. Вони – наші помічники в боротьбі за урожай, бо знищують величезну кількість шкідників. Вчені довели, що люди давно уже б вимерли від голоду, якби не павуки. Щороку на кожному гектарі лісу павуки знищують не менше як 2 ц комах, половина з яких – серйозні шкідники. Вони також знищують клопів, комарів, мух – переносників збудників заразних хвороб. Тому необхідно подивитися на павуків іншими очима і змінити своє відношення до них.
У деяких народів павук вважався уособленням мудрості, старанності й майстерності. Ще Арістотель визнав за павуками здатність передбачати зміни в погоді. Пліній стверджував, що павуки відчувають наближення землетрусу і залишають будинки. Стародавні римляни вважали, що за висотою розміщення павутини можна передбачати повінь. У літературі зустрічаються такі дані, що павуки виявляють виключну чутливість до атмосферних явищ і змін погоди: вони відчувають коливання атмосферного тиску та сприймають зміни вологості повітря. У різну погоду плетення павутини відрізняється, щоб пориви вітру чи погана погода не розірвали тонку і легку павутинну пряжу.
А що ж стосується комарів та мух? Чому вони так люблять жити поруч з людиною? Теплокровність людини дуже приваблює комарів. Комахи починають кусатися, людина відганяє їх, махаючи руками, і піднімає ще вище свою температуру тіла. Тому комарів ще більше злітається. Укуси комарів небезпечні тим, що відбувається втручання у кров людини, куди і потрапляє інфекція.
Найбільше з людиною пов’язані мухи. Ми з дитинства чуємо фразу «Мухи – переносники інфекцій» і сприймаємо це як істину. А які ж докази цього? Здійснюючи численні перельоти з усяких нечистот в житло людини, одна-єдина муха транспортує на собі близько 6 млн. мікробів. А в кишечнику ще 25-28 млн. Цього достатньо, щоб заразити населення невеликої країни, а не однієї сім’ї. Чим же можуть нагородити мухи? Дизентерією, черевним тифом, холерою, туберкульозом, сибірською виразкою, дифтерією, поліомієлітом… повний перелік включає майже 30 хвороб. Крім інфекції, мухи ще переносять яйця паразитичних червів – глистів.
Дзижчання та лоскотне доторкання мух може вивести з себе навіть дуже врівноважених людей. Чому ж мухи такі принадні до людини? Відповідь криється у наших родоводах. Мухи як і люди люблять тепло, ховаються у будинки. Отже, вони розселялися разом з людиною, а людська оселя забезпечила їх теплом та залишками свого існування. Самка відкладає за один раз сотню яєць, а за місяць таких разів буває 4-6. І у кожному поколінні половина самок. До кінця літа потомство однієї самки має перевищувати 5 трлн. особин. Звичайно армії мух протистоїть ціла армія жуків, павуків, бабок, жаб, птахів і лише на останньому місці стоїмо ми люди.
Отже, поміркуйте самі, які з перерахованих членистоногих: таргани, павуки чи двокрилі найнебезпечніші для людини?скачать dle 10.3фильмы бесплатно