Павуки!? Створіння природи, які відрізняються від інших тварин умінням жити таким життям, що спричиняють людям деякі неприємності. Тому їх і не поважають у людському суспільстві, тому вони й викликають відразу або боязнь. Існує певна фобія боязні павуків – арахнофобія (Арахна – дівчина-рукодільниця із давньогрецької легенди, яка наважилася викликати саму Афіну на змагання у ткацтві, за що й була жорстоко покарана: ображена богиня перетворила її на павука).
 У кожного павука своя “технологія виробництва”. Павук-хрестовик завжди починає з будівництва трикутної або чотирикутної рами – основи майбутньої пастки. Після цього прокладає кілька ниток, що перетинаються в центрі рами, а потім тягне від центра близько 30 радіальних ниток. На них він кладе допоміжну спіральну нитку, ніби риштування для остаточної ловильної спіралі з великою кількістю витків. Ловильна спіраль покривається липким павутинним секретом і замінює допоміжну нитку, яку павук відкушує частинами й викидає.
 Дуже цікаво спостерігати, як хрестовик зєднує павутиною дві точки. Коли відстань невелика, павук кидає в ціль клейкий клубочок з ниткою, кінець якої тримає, або переповзає туди, тягнучи за собою закріплену в першому пункті нитку. Інколи він спускається по довгій нитці й, гойдаючись під вітром, чіпляється де потрібно. А буває, що випускає кілька павутин і спокійно чекає, поки вітер їх не приклеїть.
 Готові сіті, що нагадують неправильної форми колесо із спицями діаметром до 0,5 м, мають близько 120 тис. липких вузликів. Хрестовик або висить у центрі павутини, або ховається десь збоку, і тоді його зєднує з пасткою сигнальна нитка. Як тільки комаха потрапляє в пастку, “телефон” негайно повідомляє мисливця. Павук реагує лише на коливання певної сили і амплітуди, які виникають від тремтіння в павутині його звичайних жертв.
Павуки тчуть свої сіті не тільки швидко, але й різної якості, залежно від призначення. З двох пар залоз вони випускають “бігові нитки”, по яких пересуваються з місця на місце, з пятисот – клейкі нитки для ловіння комах, з трьохсот – нитки найвищої міцності для звязування жертви, з шести – нитки для коконів, з двох – “осьові нитки”, з двох особливо великих залоз – клейку речовину, яка у вигляді крапельок блищить у сонячний день на павутині і приваблює комах.
 У багатьох народів павук вважався уособленням мудрості, старанності й майстерності. Павуки – наші помічники в боротьбі за врожай. У біологічному методі боротьби з шкідниками полів, садів і городів вони відіграють далеко не останню роль. Старі мудрі люди говорили, що люди давно вмерли б від голоду, якби не павуки. Щороку на кожному гектарі лісу павуки знищують не менше як 2 ц комах, половина з яких – серйозні шкідники лісу. Павуки знищують мух, комарів, клопів – переносників збудників хвороб. Таким чином, павуки не вороги, а наші союзники у боротьбі із шкідливими членистоногими.
 Павуки люблять тінь і вологу, тому їхньої павутини багато у сухих лісах із затемненнями від гілок та внизу де опале листя. 
    Поведінка павуків завжди привертала увагу людей. І по-перше, у передбаченні погоди. Ще сам Арістотель визнав за павуками здатність передбачати зміни в погоді. Пліній стверджував, що павуки можуть відчувати наближення землетрусу і залишають старий будинок перед тим, як він розвалиться. Від стародавніх римлян збереглась прикмета: за висотою розміщення павутини можна передбачити повінь. З її наближенням павук плете павутину в очереті і на прибережних деревах дещо вище, ніж завжди. Пояснюється це так: коли рівень води в  річці піднімається – внаслідок багатосніжної зими або затяжних весняних дощів – павук плете свої тенета вище, захищаючись тим самим від літньої повені.
 У ХVІІІ ст. стало «модним» вивчати прикмети, пов’язані з поведінкою павуків. Найважливішим у «павучій метеорології» було спостереження за поведінкою павуків у різну погоду і в різну пору року, а також вивчення прийомів плетення павутини. Із історичних джерел залишилися такі відомості: під час франко-голландської війни битви відбувались одна за одною, французи сподівались легко перемогти маленьку Голландію, але прорахувались. Голландці, які завжди славилися стійкістю і витримкою, не тільки не відступали перед тягарем воєнного часу, а навпаки, змусили до цього своїх противників, вони відчинили шлюзи дамб і французька армія застряла на кордоні залитої морем країни. Командуючий французькою армією подумував про відступ.
 У цей час у полоні голландців перебував французький дворянин. У щілинах товстих вологих стін в’язниці було безліч павуків, і позбавлений інших розваг в’язень почав спостерігати за ними. Незабаром він виявив, що його «товариші» по камері – чудові провісники погоди. Тим часом до нього дійшла звістка про провал наступу, розпочатого французами. І тоді, ґрунтуючись на відомостях, які він дістав, спостерігаючи за павуками, вирішив послати французькому командуючому напуття: тримайтесь, не відступайте, незабаром вдарять сильні морози. Він вірив павукам-провидцям – і не даремно. Невдовзі справді вдарили сильні морози і французька армія змогла перейти через землі, ще недавно були залиті водою. Звільнившись з полону і повернувшись у Париж, він почав добиватися для павуків слави, якої вони заслуговували. Він написав книжку, а також запропонував організувати станцію спостереження за поведінкою павуків. 
 В Угорщині наявність у павуків здатності передбачати погоду також гаряче відстоювали. Вони відзначали, що павуки виявляють виключну чутливість до атмосферних явищ і змін погоди. Вони не тільки відчувають коливання атмосферного тиску, а й сприймають зміни вологості повітря. Усе це павукам дуже потрібно, тому що павутина, до якої прилипає здобич, являє собою найбільш тонку і легку шовкову пряжу, яку може розірвати будь-який випадковий порив вітру. Тож немає рації плести павутину з розрахунку на погану погоду, адже в негоду в повітрі не літають ті комахи, якими павук живиться.
 Отже, все існування павука залежить від того, чи вміє він завчасно відчути, якою буде погода. Внутрішній стан павука чітко відбивається на плетінні павутини. Кожний вид павуків по-своєму реагує на  зміну погоди, але в загальному, коли павуки полюють зранку - до негоди. Якщо павук починає плести павутину під час дощу – скоро буде ясна погода; якщо павутина плететься в південному напрямку – слід чекати підвищення температури, якщо у північному – буде похолодання. Коли павук зменшує розміри павутини або розриває її основні нитки, буде вітряно.
 Властивість павуків змінювати візерунок павутини у залежності від зовнішніх взаємодій давно намагались використати в медицині. Дослідження проводились на павуках-хрестовиках. Якщо на павука подіяти лікарським засобом, закономірність плетіння павутини порушується. Різноманітні препарати видавлювали на павутину зі шприца по краплі, або просочували муху і зафіксовували її в павутині. При дії різних речовин у павуків виникали:
- неврози і тоді вони плели безладні візерунки;
- активність плетіння підвищувалась і якість павутини кращала;
- павуки впадали в оціпеніння і зупиняли плетіння ловчої сітки.
 Вчені з’ясували і той факт, що малюнок павутини змінювався, коли на павука крапнути краплю крові людини, яка була отруєна невідомою отрутою. За формою павутини можна поставити діагноз і своєчасно розпочати лікування. Для цього було створено спеціальний атлас-довідник, в якому наведені малюнки павутини, створеної павуком під впливом різноманітних отруйних речовин.
 Крім цього, враховуючи, що психічні захворювання людини пов’язані із біохімічними змінами крові, досліджується можливість за допомогою такого методу діагностувати їх і слідкувати за станом хворого в ході лікування.
 Над павуками проводили певні спостереження, навіть, на космічних кораблях. Певний час у невагомості павук плів незграбну і слабеньку павутину, а пізніше відбувалась адаптація до невагомості і павутина плелась як і на Землі.