Більшість комах (близько 80%) живиться зеленими рослинами або їхніми рештками. Це представники таких рядів, як прямокрилі, рівнокрилі, жуки, метелики, деякі перетинчастокрилі, багато двокрилих. Знищуючи культурні рослини, вони завдають великих збитків народному господарству, особливо рільництву. Десятки тисяч видів шкідників спустошують посіви культурних рослин, заподіюють істотну шкоду деревам у садах і лісах. Особливо небезпечні періодичні масові розмноження комах-шкідників, характерні для саранових, деяких видів попелиць, метеликів, жуків. Так, азіатська, або перелітна сарана (ряд Прямокрилі) є надзвичайно прожерливою. Підраховано, що потомство однієї самки за період свого розвитку з'їдає понад 300 кг свіжих рослин. Особливістю цих комах є здатність утворювати великі зграї (до 10 млрд. особин), які можуть сягати в довжину 120 км і пролітати без зупинки до 2000 км.

         Підземними частинами рослин: бульбами, цибулинами, корінням та кореневищами живляться капустянки, личинки хрущів, коваликів, деяких мух і комарів, гусінь певних видів метеликів. Клопи, жуки, наприклад, зернівки, довгоносики, личинки жуків, метеликів, двокрилих споживають насінні зачатки та насіння рослин.

         Великої шкоди на полях і городах завдають колорадський жук, буряковий довгоносик, жук-ковалик з ряду Твердокрилі. Колорадський жук - небезпечний шкідник картоплі. Протягом літа розвивається 2-3 покоління жуків. Дорослі жуки та їхні личинки живляться листками картоплі. Буряковий довгоносик найбільшої шкоди завдає у період росту буряка. У цей час із відкладених самками яєць розвиваються червоподібні личинки, які живляться коренями буряка. Жуки-ковалики знищують багато культур. Їх червоподібні пружні личинки-дротяники вгризаються в бульби картоплі, коренеплоди моркви, буряка, у корені рослин.

         На полях і городах великої шкоди завдають також білани (капустяний, ріп'яний, бруквяний) і озима совка з ряду Лускокрилі. Гусениці біланів живляться листками капусти та інших рослин з родини Капустяні. Гусениці озимої совки живуть у ґрунті, де знищують висіяне насіння і проростки, що з'явилися, перегризають стебла рослин на рівні ґрунту, а виповзаючи на поверхню, поїдають листя (живляться рослинами, що належать до 140 видів).

         Із двокрилих польовим і городнім рослинам шкоди завдають деякі мухи. Наприклад, самки цибульної мухи відкладають яйця на грудочки ґрунту біля цибулі або часнику. Безногі личинки, що розвиваються з яєць, вгвинчуються в цибулини і в зелені листки, виїдаючи у них ходи. Ушкоджені рослини жовтіють і засихають. Подібної шкоди завдають капустяна і морквяна мухи, личинки яких живляться коренями рослин з родини Капустяні.

         В дикій природі існують збалансовані комплекси рослин та пов’язаних з ними організмів. Взаємовідносини між ними зображають так:

         Для цих комплексів характерна певна рівновага. При низькій чисельності шкідників їхні природні вороги починають вимирати від голоду, а при надто великій чисельності шкідників серед них виникають інфекційні захворювання. Взаємозалежність цих двох ланок забезпечує певну чисельність шкідників рослин в системі.

            При обробці культурних рослин такі збалансовані системи не утворюються. Тому, що досить часто люди вирощують рослини в новій для них місцевості, де зустрічаються інші шкідники, до яких відсутня природна стійкість. Звичайно, і шкідники, і паразити цих рослин можуть проникати на територію, де їх раніше не було, та де відсутні їхні природні вороги.

         В результаті селекції культурні рослини набувають таких властивостей, які цікаві і для людини, що їх вирощує, і для шкідників цих рослин. Тому що стебла, плоди, насіння, корені, кореневища у культурних рослин смачніші, так як містять більше поживних речовин: білків, цукрів, …, ніж у диких предків чи бур’янів.

         Популяції культурних рослин існують в умовах дуже високої щільності, чого не буває у природі. А це створює додаткові сприятливі умови для життєдіяльності і особливо розмноження шкідників та паразитів, хоча б якоїсь стадії їхнього життєвого циклу. Часто сприятливі умови для шкідників створюються на поливних територіях, в теплицях, а також при внесенні в грунт добрив, особливо органічних, що змінює його хімічний склад. Умови, які сприяють масовому розмноженню та поширенню шкідників та бактеріальних, вірусних, грибкових хвороб часто виникають у сховищах посівного чи посадкового матеріалу.

         Нерідко шкідники рослин більш стійкіші до агротехнічних обробок, які проводить людина, а також до загального забруднення довкілля, ніж їхні природні вороги. В цьому випадку наслідком боротьби з одним шкідником може бути масове розмноження іншого. Препарат може бути ефективним проти однієї стадії життєвого циклу і дотиково мати протилежну дію на стадії життєвого циклу інших шкідників. Істотно, що дисбаланс системи може проявитися через декілька років після обробки поля. Внаслідок дестабілізації системи людиною в агроценозах багато тварин, рослин, грибів, вірусів та мікроорганізмів, що не наносять шкоди в природних біогеоценозах, перетворюються із умовно патогенних в економічно важливих сільськогосподарських шкідників та паразитів.

         Якщо культурні рослини, дикі родичі яких плодоносять 1 раз на рік, набули здатність плодоносити 2-3 рази, тому внаслідок здвигів строків розвитку вони підлягають нападу тих шкідників чи паразитів, до яких їхні предки або дикі родичі не виробили стійкості. Часто шкідники «ідуть по слідах» в строках розвитку за рослиною-хазяїном і відриваються від своїх природних ворогів.

         Агротехнічні та хімічні заходи порушують екологічну рівновагу агроценозу і можуть призвести до втрати сільськогосподарською культурою її симбіонтів. В агроценозі можуть також створюватися умови для переходу спеціалізованого шкідника на інші частини рослин, якими в природі не живляться.

         Внаслідок розвитку агротехніки та хімізації в комплексах рослин, тварин, грибів, мікроорганізмів та вірусів «включаються» мутаційні, адаптаційні, модифікаційні процеси та механізми, причому швидкість цих процесів у різних складових частин біогеоценозу різноманітні в різних умовах. Але частіше швидкості адаптації вищі у шкідників, паразитів та збудників хвороб рослин.