Забарвлення в тваринному світі має одне із першочергових значень. Розмаїтість колірних сполучень у природі для одних виявляється в умінні злитися з навколишньою природою, щоб уникнути зустрічі з хижаком чи, навпаки, напасти непомітно. А для інших яскраве контрастне офарблення служить ніби сигналом і попередженням про їхню неїстівність. Отже, це не лише візитівка тварини, а й захист у певних ситуаціях (маскування), і попередження про отруйність або небезпечність. Отже, для великої кількості представників фауни, забарвлення складає найважливішу умову виживання у природі.

Організми протягом багатьох мільйонів років "відпрацьовували" свої кольори. У цілому ж вивчення досвіду природи щодо функціональних властивостей кольору, щодо створення нею колірних гармоній є важливою частиною галузі біології - дизайнерської біоніки.

Дизайнерська біоніка, вивчаючи закони колірних гармоній, досліджує водночас і суто функціональні явища, що відбуваються з кольорами у живих організмах. Колір у живій природі - це один із проявів життєдіяльності організму. Він слугує регулятором теплового обміну. Так, у дуже спекотну пору року кольори природи тьмяніють. Це не є хімічне вицвітання фарб, яке ми спостерігаємо на кольорових штучних предметах. Це - біологічне явище: у такий спосіб організм захищає себе від перегрівання.

Сьогодні ми зупинимося на жовтому кольорі. Звичайно, не всі тварини мають жовтий колір тіла на 100%, в основному – це поєднання жовтого із чорним або коричневим, тобто розчленоване забарвлення. Дієвість такого забарвлення значно підвищується, якщо деякі частини малюнка збігаються за формою і кольором із тлом, на якому знаходиться тварина. Окремі частини тіла в цьому випадку оптично зовсім зникають, у той час як контрастність інших виявляється підкресленою. Розчленоване забарвлення слугує маскуванню обрисів тіла тварин. Причому наявність такого жовто-строкатого забарвлення можна спостерігати, і в безхребетних, і у хребетних.

Членистоногі:

1.Жовті або лимонно-жовті гусені мають такий яскравий і привабливий колір у зв’язку з тим, щоб показати свій застережливий вигляд і відлякати тих,  хто бажає ними поласувати. Тому в основному яскраво-жовтих личинок комах мало хто чіпає. Гусінь каліканта флоридського «показує очі», призначені для відлякування хижаків. Крім того, є кілька видів гусениць, серед яких і жовто-чорні, які відомі як жалкі, бо мають отруйні шипи, якими вони користуються як оборонною зброєю, якщо відчувають себе під загрозою. Якщо людину вжалила гусениця, то наслідки цих укусів аналогічні укусам бджіл, ос, павуків. 

2.Жовті комахи мають такий колір, тому що природа і генетика наділила їх ним. Серед  Лускокрилих – це лимонниця, що нагаду собою ранні весняні квіти, адмірал, махаон та  жовті або жовто-чорні тропічні метелики, які ховаються від нападників у, таких як вони самі, яскравих тропічних квітах. Серед Перетинчастокрилих – це оси, бджоли, джмелі, які мають жовто-чорний камуфляж.  Наприклад, яскраве застережливе забарвлення - жовтий колір з чорними смугами в ос є пасивним способом захисту, яке відлякує птахів, ящірок і дрібних ссавців. Вороги швидко вчаться пов'язувати цей тип забарвлення з неприємним смаком здобичі і, після декількох спроб вживання, залишають ос у спокої. Серед Твердокрилих – це сонечко, колорадський жук. жук-гробарик та інші. Жовті павукоподібні: жовтий із зеленуватим відливом скорпіон (строкатий), який широко поширений на півдні європейської частини, зустрічається в Нижньому Поволжі, Закавказзі, Середній Азії, Казахстані. Сольпуги також мають жовте забарвлення.

Риби:

1.Риби-папуги, риби-клоуни відзначаються різноманіттям кольорів,  серед яких досить багато жовтого із чергуванням темних смужок.  Вони тримаються косяками і разом  відправляються за їжею на кораловий риф та  у власне укриття, де стають зовсім непомітними.

2.Золоті рибки також відрізняються жовтими кольорами.

Земноводні:

1.У багатьох жаб по тілу наявний малюнок у вигляді жовтих крапок, смужок, плямок, що робить їх непомітними у воді, яка освічується сонцем, або  серед колоритної рослинності тропіків у тропічних видів. Крім цього жовте забарвлення на тлі чорного може попереджати про небезпечність даного виду.

2.Квакші зверху пофарбовані в яскравий зелено-жовтий колір, а внизу в жовтувато-білий. Їхнє забарвлення дуже мінливе. Зустрічаються молочно-білі, лимонно-жовті, бузкові, сірі, майже чорні і, нарешті, плямисті екземпляри. Ця зміна забарвлення, очевидно, пов'язано з дією температури і вологості.

3.Кумка жовточерева – невелика амфібія, завдовжки до 50 мм. Забарвлена у темно-оливковий колір, а черевце жовте або оранжево-жовте, з чорними плямами. Відіграє попереджувальну роль.

4.Саламандра плямиста має чорне тіло з яскраво-жовтими плямами неправильної форми, що виконує і маскувальне, і застережливе значення,  причому малюнок мінливий.

5.У піренейського тритона уздовж хребта проходять жовтуваті плями, що можуть зливатися, тому на спині утворюється яскраво-жовта смуга, що тягнеться від голови до хвоста.

Плазуни.

 Забарвлення змій досить складне. Для цього використовуються всі кольори спектру. Яких тільки комбінацій кольорів і геометричних фігур не побачиш на тілі змій. Один з основних кольорів на думку вчених – жовтий.  

1.Ящірки в пустелях мають специфічне жовто-коричневе забарвлення у зв’язку із піщаним покривом території.

2.У вужа звичайного на голові наявні жовті плями, які є характерними відмітинами того, що це вуж і боятися його не варто.

3.Кавказька гадюка має яскраве забарвлення, яке варіюється від зовсім чорного до лимонно-жовтого. Основний тон жовтувато-оранжевий або цегляно-червоний. По хребту тягнеться широка чорна зигзагоподібна смуга, нерідко розірвана на окремі плями.

4.У дорослих особин полоза ескулапового забарвлення тіла від жовто-сірого і жовто-кремового до темно-оливкового. Крім повзання по землі, він може добре збиратися на кущі і дерева. Тому жовтий колір йому необхідний ля того, щоб зливатися із сонячним промінням між гілками і бути при цьому непомітним. 

5.Жовтобрюх - полоз, як правило, миролюбний і безмовний родич вужів. Це найбільша змія Європи довжиною понад 2 м. Назва тварин говорить сама за себе: вони мають жовте черево. 

6.Шкіра і панцир болотяної черепахи зверху темно-оливкового або буро-коричневого кольору в жовтих рисочках або крапках.  Живе в болотах, ставках, озерах, каналах, де її непомітно, коли вона плаває в товщі води, яка освічується променями світла.

Птахи. 

Пігменти каротиноїди, які птахи отримують з їжею обумовлюють червоний, оранжевий, і жовтий кольори. У багатьох наших співочих птахів забарвлення від жовто-зеленого до оливкового кольору виходить від змішування жовтого з коричневим або чорним. Пігменти жовтого і червоного кольорів надходять в пір'я з жирового шару птиці. 

1.Папуги. Існує велика кількість різновидів папуг із жовтим забарвленням. Колірні сполучення пір'я насичені та яскраві, а іноді просто дивовижні.  Здається, що природа бавилася, розфарбовуючи цих птахів. У нашій повсякденній мові ми часто використовуємо словосполучення "вирядився, як папуга", маючи на увазі надзвичайну яскравість та пістрявість одягу.

2.Жовтохохлий какаду – папуга, що має на нижній частині хвостового пір'я жовте забарвлення, чубок вузький загострений і теж жовтого кольору, саме за нього папуга і отримав свою назву.

3.У оперенні найспівочіших пташок - канарок в основному переважає жовте забарвлення з маленькими темними плямами на спині або на голові. 

4.Іволга (вивільга) – обережний і потаємний птах. Має яскраво-жовте оперення всього пір’я, крім крил. Але не дивлячись на нього, її важко побачити серед ажурних крон дерев. 

5.У жовтої чаплі  у весняному оперенні і самець і самка забарвлені однаково. Верх голови й шиї жовті з поздовжніми тонкими майже чорними смугами на краях опахал. Крила й хвіст білі з жовтуватим відтінком.

6.Курчата, каченята мають жовтий колір, який дуже яскраво виділяється на тлі зеленого двору і землі. А вони такі маленькі і беззахисні.

7.«Жовторотики» - у новонароджених пташенят внутрішня поверхня дзьобів яскраво жовтого кольору.  Вони їх широко розкривають і чекають поки батьки не принесуть здобич.  Жовтий колір  був обраний природою як пристосування для того, щоб яскраву пляму було добре помітно на фоні навколишнього середовища.

Ссавці:

1.Хижі: тигр, лев, лисиця та багато інших мають жовте забарвлення різних відтінків і насичення. Воно допомагає виживати цим тваринам у середовищі, яке дає їм поживу, житло і піклування про потомство. Жовтий мангуст має основний тон тіла і хвоста від жовто-рудого, оранжевого до світло-сірувато-жовтого. Підшерсток яскраво-жовтий.

2.Копитні: олені, косулі, жирафи, також верблюди характеризуються специфічним жовтим забарвленням шерсті із різноманітними відтінками і малюнками. Хоча, звичайно, їхнє забарвлення можна вважати не стільки жовтим, а світло-коричневим Природа безмежна у своїх відтінках.   

3.Гризуни: білка – лісова красуня, яка завжди приваблювала всіх своїм прекрасним витонченим тілом жовтого-коричневого кольору, а особливо пухнастим жовтим хвостом із чорними кінчиками волосин. Ховрах жовтий має піщано-жовте забарвлення хутра, злегка поцятковане чорними кінцями остьового волосся. 

Зрозуміло, що це не повний перелік тварин із наявністю жовтого забарвлення. Його можна продовжувати і продовжувати…