Вивчаючи біологічні ритми на уроках біології, учні задали запитання: чи не пов’язані численні виникнення надзвичайних ситуацій, які спричинені від керування людиною, саме із біологічними ритмами? Адже відомо, що ризик виникнення різноманітних катастроф, аварій, інших негараздів та їхні наслідки суттєво залежать від людини, яка сидить біля певної кнопки – оператора, диспетчера, керівника. Цей людський фактор може бути слабкою ланкою з пониженими можливостями адаптації до обстановки, що змінюється. В умовах інформаційного перевантаження у людини може зменшуватися стійкість і об’єм уваги, мислення, сенсорика, швидкість реакції та інші показники, що призводять до прийняття помилкових рішень. Так як на стан самопочуття, надійність людини та її здатність до концентрації впливає велика кількість факторів і одним з них є періодичні коливання функціонального стану організму, що називають біоритмами. Який би не підготовлений був фахівець до здійснення важливих професійних операцій, але його працездатність (тобто однієї і тієї ж людини), змінюється із дня на день і, навіть, протягом дня. Змінюється настрій, самопочуття, адаптивні можливості, а звідси виникає ризик невірного рішення або здійснення помилки у складній ситуації. Тому на сьогоднішній день, у зв’язку із високим розвитком електроніки, є вкрай важливо прогнозувати несприятливі дні і години, особливо для людей, від дій яких залежить наша безпека. Наука біоритмологія зайнялась вивчення біологічних ритмів і значно просунулась у вирішенні цієї проблеми.   
Біоритми – це ритми фізіологічних процесів, циклічні коливання інтенсивності та характеру біологічних процесів, їх кількісні й якісні зміни, що відбуваються на всіх рівнях життя, тобто властиві усім живим організмам, а їхній характер завжди індивідуальний. Усі біоритми стартують одночасно в момент народження і відразу ж починають рости, потім зменшуються, потім знову ростуть, періодично повертаючись до початкового значення. Усі зміни відбуваються для всіх біоритмів періодично, але не синхронно. Зазвичай, повний цикл фізичного біоритму повторюється кожні 23 дні, емоційного - через 28 днів, а інтелектуальний біоритм має період в 33 дні. Тому останнім часом, згідно з теорією «трьох головних людських біоритмів», з'явилось багато інформації про три періоди 23, 28 і 33 доби, основаних на таких біоритмах:
1. Фізичний ритм – тривалість періоду 23 дні, перепад кожні 11,5 днів. Він впливає на фізичну силу і силу волі.
2. Емоційний або психічний ритм – тривалість періоду 28 днів, перепад кожні 14 днів. Обумовлює динаміку почуттів, настроїв, творчих сил.
3. Інтелектуальний ритм – тривалість періоду 33 дні, перепад кожні 16,5 днів. Впливає на розумові здібності, концентрацію думок, натхнення.
Кожний з перелічених циклів, які відраховуються з моменту народження, мають два періоди: додатний - перша половина і від'ємний - друга половина. День переходу з одного періоду в другий називають "критичним", або "нульовим", тобто вважається, що в цей день ймовірність нещасних випадків значно збільшується. В цей час можуть відбуватися спонтанні порушення нормальних фізичних функцій, працездатності, контролю над волею і розумом. Такі фази тривають 24 години і можуть захоплювати час попереднього і наступного дня. Це зумовлено тим, що відлік біоритмів починають від дня, або часу народження. В такі дні слід бути особливо обережним, щоб не скоїлися неприємності. У наш час теорія трьох ритмів науковим товариством не визнається і розглядається як псевдонаука.
В організмі людини діють понад сто різноманітних ритмічних процесів, але найвиразніше виділяються коливання, що мають періоди рівні або близькі за тривалістю до доби, тижня, місяця, сезону або року. Існує дві точки зору на причини біологічних ритмів:
• здатність організмів реагувати на плин часу в результаті періодичних біохімічних та інших процесів, що відбуваються в кожній клітині організму — наявність «біологічного годинника». Зовнішні чинники слугують спусковим гачком для внутрішнього механізму, вони здатні впливати на час початку фази певного ритму. За постійних умов зовнішнього середовища ритмічність повністю спонтанна.
• циклічні зміни напруженості зовнішніх геофізичних факторів (геомагнітне поле, температурні коливання тощо, добове обертання Землі, припливно-відпливні рухи Місяця). Живий організм лише сприймає цикли зовнішнього середовища. Зміни освітлення, температури, вологості можуть корегувати біологічний годинник. При постійних неприродних умовах може виникнути регулярне зрушення біологічних ритмів.
Таким чином, біоритм – це природній феномен, з яким здоровий організм справляється без наслідків, тому не слід недооцінювати критичні періоди нашого організму, але не слід їх і боятися. Коливання працездатності обумовлено психологічною і фізичною пристосованістю організму і виражено у циклах:
1. 24-годинний біологічний ритм. Найвища активність спостерігається в період з 12 до 15 годин, найнижча з 0 до 5 ранку.
2. Коливання впродовж тижня: понеділок – низька працездатність; середина тижня – підвищення працездатності; кінець тижня – падіння.
3. Річний цикл. Індивідуальна залежність від часу року: від періодів роботи і відпустки й особистих біоритмів пов'язаних з моментом народження людини.
4. Кар’єрний цикл. Залежність від початку роботи на посаді, швидкості адаптації, психологічних процесів вигорання, професійної компетентності.
Суттєвий вплив на працездатність людини чинять порушення нічного сну. Недосипання спричинює сонливість під час денної робочої зміни. Відомо, наприклад, що 45 % порушень правил дорожнього руху водіями відбувається в результаті засинання за кермом. При акліматизації до нових, незвичних екстремальних чи кліматичних умов відбуваються зміни в діяльності серцево-судинної, дихальної, травний систем, терморегуляції. Такі ж порушення виникають на початку після переходу на вечірню, нічну, добову і трьохзмінну роботу. Це ще раз підтверджує необхідність додержання фізіологічно обґрунтованого режиму праці та відпочинку працівників.
Статистика свідчить, що несприятливі дні у різних людей, не є незалежними, а синхронізуються певними зовнішніми причинами. Добова кількість аварій, нещасних випадків, гострих захворювань змінюється в кілька разів, досягаючи максимуму кожні 3-4, 7-8, 14-16, 28-30 днів. Аналогічна картина із самовбивствами і тяжкими злочинами. Дивно, що кількість несприятливих подій зростає майже одночасно в різних регіонах. Наприклад, число дорожньо-транспортних пригод у Києві і в Україні коливається майже синхронно.
Науковці пояснюють виявлені статистичні закономірності та встановлюють існування залежностей між всілякими несприятливими подіями і різноманітними природними явищами: змінами погоди, коливанням сонячної активності, магнітними бурями… Виявлене також збільшення кількості пригод з тяжкими наслідками під час молодого і в межах повного місяця. Американські дослідження статистики вбивств підтверджують існування зв’язку між психічними процесами і фазами Місяця. Але все-таки, дані різних досліджень досить суперечливі. Статистичні закономірності повинні поступатись місцем надійно встановленим причинно-наслідковим зв’язкам, а для цього необхідно вивчати конкретні фізичні фактори, що передають вплив процесів в атмосфері, геосфері, ближньому космосі на організм людини. Сьогодні надійно встановлено лише вплив на організм людини перепадів метеофакторів: температури, тиску, вологості, радіації.
Істотному прогресу в розуміння природи несприятливих днів сприяли одержані за останні роки наукові дані про маловивчений природний фактор збурення інфразвукового діапазону частот.
Відомо, що штучний інфразвук з частотою 1-20 герців шкідливий для психіки і здоров’я людини. Він викликає страх, роздратування, депресію, зниження швидкості реакції, погіршує інтелектуальну працездатність. Крім того, в атмосфері існують природні інфранизькочастотні пульсації тиску, що переносяться різноманітними хвильовими збуреннями. Їх частоти лежать в смузі приблизно від 0,001 до 10 герців. Цей фактор назвали метеоінфразвуком. Джерелами його служать атмосферні фронти, поривчастий вітер, інші активні процеси в атмосфері. Інфразвукові бурі передують змінам погоди і захоплюють великі території, оскільки інфразвуки поширюються на великі відстані майже без послаблення. Встановлено, що сильні магнітні бурі завжди супроводжуються інфразвуковими бурями.
Ряд наукових спостережень показує, що метеоінфразвук, як і природний інфразвук, має властивість біологічного впливу. Підвищений його рівень призводить до загострення серцево-судинних захворювань, сприяє зростанню числа дорожньо-транспортних пригод і проявам агресивності. Він може пригнічувати психіку людини, або надто збуджувати, викликаючи роздратування та агресивність. Найбільш негативно метеоінфразвук впливає на людей з послабленою адаптацією. Дослідниками було встановлено, що шкідливий не лише підвищений рівень метеоінфразвуку, але і його відсутність.
Вимірювання метеоінфразвуку, отримані у київському інституті фізики АН України показали, що його інтенсивність періодично посилюється, а також коливається, досягаючи максимуму з періодичністю 3-4, 7-8, 14-16, 28-30 днів, про що ми вже згадували раніше. Отже, такий набір періодів спостерігається з багатьох видів несприятливих подій. Співставлення даних метеоінфразвуку зі щоденною статистикою показало, що основні види несприятливих подій повторюють коливання середньодобового рівня метеоінфразвуку, досягаючи максимуму одночасно з ним чи з невеликою затримкою.
Київськими фізиками відкритий ще один досить цікавий факт: прив’язка до фази Місяця зв’язана з своєрідною інтерференцією місячних і сонячних припливів в атмосфері, що залежить від взаємного розташування Місяця, Сонця і Землі.
Особливого значення метеоінфразвук має для працівників небезпечних виробництв, транспорту, хворих і ослаблених людей. Найбільш небезпечне сполучення невідчутності метеоінфразвуку з його прямою дією на психіку, тому що своєчасно помітити зміну свого настрою й працездатності людині особливо важко. Стимулюючи прояви депресії чи агресії, метеоінфразвук впливає на рівень злочинності, кількість аварій і соціальних конфліктів, що робить його фактором ризику не лише для окремих людей, а й для суспільства в цілому.
Вчені вважають, що подальше дослідження метеоінфразвуку знайде своє застосування у медицині, геронтології, гігієні праці, щоб оптимізувати фізичну і інтелектуальну працездатність.
Таким чином, даючи відповідь на запитання про залежність біоритмів і нещасних випадків у сімейному, місцевому чи глобальному масштабі, можна цілком стверджувати, що життя будь-якого організму складається із біологічних ритмів – повторюваних змін характеру його життєдіяльності. Незалежно які це ритми: внутрішні чи зовнішні, але вони у більшій чи меншій мірі впливають на процеси життєдіяльності живої природи планети, приносячи не лише позитивні, але й негативні результати. Порушення біологічних ритмів призводить до сильного психологічного навантаження, втрати здатності до тривалої концентрації. Відсутність ясності в оцінці ситуації спричиняє за собою стан безвихідності і відмову від опору
 Щоб досягти максимально високих показників під час праці, потрібно знати і по можливості уникати чинників, що спричиняють порушення біологічних ритмів, наприклад, вплив стресових ситуацій на організм, порушення режиму праці та відпочинку, відсутність регулярного фізичного навантаження, дефіцит основних біологічно активних речовин, у тому числі нераціональне харчування, часті ділові поїздки, зловживання тонізуючими засобами (кава, сигарети, чай), ліками, зокрема снодійними, погані екологічні умови проживання. Отже, вчення про біоритми ґрунтується на тому, що фізичні, психічні та інтелектуальні кондиції кожної людини хвилеподібні і протікають циклічно. Періоди циклу можна розрахувати і таким чином виявити свої сильні і слабкі дні. Використовуючи їх у плануванні своєї діяльності, можна досягти у ній найвищої ефективності.