Пошук:
Автор Pavlenko | 14 января 2012 | Коментарів: 0 | Переглянуто 4443
Рубрика: Статті

Голод – апетит – насичення - переїдання: харчова необхідність?!

Кожен з нас приймає їжу з різних причин. По-перше, від почуття голоду, по-друге, від появи апетиту. Вивчаючи травну систему на уроках біології, ми не маємо часу приділити належну увагу таким процесам як голод, апетит, переїдання, ожиріння… .  Почуття голоду - це інстинктивний захисний механізм, що змушує людину шукати заповнення витрат енергії шляхом прийому будь-якої їжі, яка має калорійністю. Недостатнє або одноманітне харчування пригнічує у людини ряд різних функцій організму, надмірне призводить до перенавантаження серця і судин, до зношення залозистого апарату травної системи та передчасного старіння.
 Апетит - відчуття, пов'язане з потребою в їжі, а також фізіологічний механізм, що регулює надходження в організм харчових речовин. Він тісно пов'язаний з діяльністю харчового центру, переважно з його відділами в гіпоталамусі і корі великих півкуль головного мозку. Апетит приходить в харчовий центр інформацією про умови харчування, надходження і засвоєння їжі, витрачання харчових запасів.
 Апетит - це бажання з'їсти що-небудь особливе, бажане в даний момент. Природа апетиту складна. Він залежить від смаку, запаху, температури, способу приготування їжі, ставлення до яких виробляється з дитинства на основі традицій харчування в сім'ї, в даній місцевості, в країні і т.д. Апетит також може з'являтися і незалежно від безпосередніх фізіологічних потреб, показуючи в цьому випадку індивідуальну схильність до переваги певних видів їжі.
 Розрізняють такі форми апетиту
- загальний апетит - до будь-якої їжі;
- спеціалізовані (вибіркові), які характеризують потреби організму в білках, жирах, вуглеводах, мінеральних речовинах, вітамінах.
 Хороший апетит свідчить часто про фізичне і психічне благополуччя. Розлади апетиту є симптомом багатьох захворювань. Зменшення апетиту - анорексія, хворобливе його посилення – булімія, а також його зміни спостерігаються при пухлинах мозку, багатьох нервово-психічних розладах, порушенні діяльності шлунково-кишкового тракту, авітамінозах, ендокринних хворобах.
 Гальмування апетиту настає в результаті акту їжі, розтягування стінок шлунку їжею, всмоктування і засвоєння продуктів її розщеплення, зміни гормонального фону.

Цікаво про «перекуси».

 Найбільш частою причиною, що викликає апетит, є різке коливання цукру в крові. Ці коливання провокуються короткочасним і інтенсивним поглинанням солодких продуктів, властивим сучасним людям: фастфуд, газовані напої, цукерки. За короткий час такого "перекусу" рівень цукру в крові збільшується в 2-3 рази. Організм розцінює це як вкрай небезпечну ситуацію і починає швидко переводити цукор у жир, позбавляючись від надлишків цукру. У результаті рівень цукру різко знижується, що провокує мозок на потужний сигнал голоду - зниження цукру в крові, що є потенційною загрозою життю.

Чим відрізняється апетит від голоду та насичення.

 Різницю між голодом і апетитом часто можна спостерігати на різних простих прикладах: ми голодні і з'їли одну канапку, вгамувавши сильний голод. Після цього у вас з'явився апетит, і ми з'їли ще і ще, але не тому, що голодні, а тому що вони виявилися смачними і досить апетитними.
 Існує декілька теорій, що пояснюють виникнення почуття голоду і насичення:
- Згідно глюкостатичної теорії, почуття голоду і насичення регулюються гіпоталамічною областю головного мозку, яка містить рецептори, що реагують на зміни концентрації глюкози в крові. Прийом їжі супроводжується підвищенням концентрації глюкози, і гіпоталамус посилає в кору головного мозку імпульси, які сигналізують про насичення і необхідність припинення споживання їжі. Коли в період голоду концентрація глюкози в крові знижується, рецептори реагують на це, посилаючи імпульси про необхідність пошуку і прийому їжі. Глюкостатична теорія пояснює короткострокові зміни почуття голоду і насичення. Зниження концентрації глюкози в крові і порожнеча в шлунку починають відчуватися приблизно через 4 години після останнього прийому їжі. Такий 4-годинний цикл появи ознак голоду привів до загальноприйнятого для людини чотириразового харчування: сніданок, обід, полуденок («попити чайку») та вечеря.
 - Ліпостатична теорія пояснює довготривалі коливання голоду і насичення, що мають відношення до регулювання кількості споживаної їжі і маси тіла. Згідно з нею, споживання їжі регулюється рівнем жиру в тілі. Величина споживаної їжі знижується або підвищується до тих пір, поки величина жиру в тілі не досягне певного фізіологічно бажаного рівня. За однією з таких теорій, у регуляції почуття голоду і насичення грає роль рівень вільних жирних кислот у крові. На рівень жирних кислот реагують також рецептори гіпоталамуса головного мозку. За іншою теорією, величина споживаної їжі регулюється ступенем наповнення жиром клітин жирової тканини. Порушення ліпостатичного регулювання споживання їжі відіграють роль при ожирінні. Передбачається, що організм людини, схильної до ожиріння, не здатний адекватно реагувати на зміни як загальної кількості жиру в організмі, так і на ступінь заповнення жирових клітин.
 На почуття голоду і апетиту впливає навколишнє середовище. Швидше виникає почуття голоду в холодну погоду, ніж у теплу. У холодну пору виникає бажання їсти більш калорійні і гарячі блюда - м'ясні страви з соусом, наваристі супи, тоді як в теплу пору більше приваблюють салати, фрукти, бутерброди. Такі відмінності не випадкові. При низькій температурі потрібно трохи більше калорій для зігрівання тіла, ніж в теплій атмосфері.
 Фізична робота викликає більш швидке виникнення почуття голоду. Люди, які регулярно займаються спортом або працюють фізично, поганим апетитом не страждають. Почуття голоду, що з'являється відразу після фізичної роботи, тільки заповнює їжею ту кількість енергії, яку витрачено на роботу. Але заняття спортом і фізична робота не супроводжуються переїданням і накопиченням жиру, тобто ожирінням.
 Вибір їжі та її споживання у людини обумовлені як фізіологічними, так і психологічними особливостями організму. У всіх цих процесах провідну роль грає головний мозок, який є організатором та інтегратором всіх сигналів, що беруть участь у регуляції обміну і запасання енергії та харчових речовин.
 Якщо організм тривалий час не отримує необхідних поживних речовин, щоб забезпечити свої енергетичні потреби, він переходить на ендогенне живлення - за рахунок внутрішніх запасів. При цьому відбувається перебудова ферментних систем, направлених на більш економний перерозподіл та витрату тканинних ресурсів. Мобілізація певної кількості жиру із депо та перехід його в кров, викликає ліпемію – появу в плазмі крові дрібних частин жиру. Печінці це не подобається, так як в результаті вона піддається жировій інфільтрації. А це в свою чергу призводить до токсичної дії на весь організм, прояви якої можуть бути різноманітні: пригнічення функцій ЦНС, в’ялість в тілі, сонливість, падіння тиску крові, порушення дихання, ритму серцевих скорочень.  Найгірше те, що коли запаси жирів та вуглеводів виснажуються, то в якості енергетичного матеріалу починають використовуватися білки клітин. А це вже досить серйозне явище.  
 Таким чином, збалансувати з’їдену їжу, її використання клітинами, тобто скільки витратив, стільки потім і з’їв – наш організм, на жаль, не може. Але, щоб не померти від голодної смерті, у нашому тілі наявні різні харчові депо: жирові прошарки, запас глікогену в печінці та м’язах.
 Під час прийняття їжі, шлунок наповнюється і ми відчуваємо насичення. Спочатку воно лише «чутливе», а потім стає дійсним – метаболічним, при якому насичуються і тканини, і клітини організму, а відновлення пластичних і енергетичних затрат настає трохи пізніше. Це відбудеться тоді, коли поживні речовини всмокчуться в кров і відновиться рівень глюкози в ній та рівень глікогену в печінці. У зв’язку з цим, вчені рекомендують, що в собі необхідно виховати звичку: вставати із-за столу, не відчуваючи повного насичення, і при цьому ніколи не буде переїдання.
 Переїдання викликає нездорові зміни в серці, печінці та жовчному міхурі, шлунку, кишечнику, підшлунковій залозі, суглобах. А все це призводить до різноманітних захворювань: ішемічної хвороби серця, атеросклерозу, жовчнокам’яної хвороби, виразки шлунку і дванадцятипалої кишки, цукрового діабету.
 На сьогоднішній день питання переїдання для нас українців має неабияке значення, тому що за статистикою ми маємо досить велику кількість людей із надлишковою вагою. На почутті апетиту спекулює реклама, збуджуючи інтерес до рекламованого продукту.
 Однак існує ряд причин, що призводять до обжерливості, і продуктів, які маскують ефект переїдання і сприяють збудженню апетиту. До них відносяться:
- всілякі напівфабрикати;
- підсилювачі смаку - приправи, спеції, які стимулюють смакові рецептори, і ми настільки захоплюємося їжею, що не помічаємо кордонів, і переїдаємо;
- генетична пам'ять про часи голоду, що змушує їсти більше необхідного, як би, запасаючись про запас;
- традиції, пов'язані з рясними застіллями.
 Численні приклади, взяті з історії різних народів, допомагають зрозуміти, що сучасна культура харчування далека від потреб нашого організму. Стародавні греки і римляни приймали їжу один раз на день, і, при цьому, один раз на тиждень голодували. Такої ж дієти дотримувалися євреї від Мойсея до Ісуса. У ті часи снідати вважалося непристойним. Уже в Середні віки в Англії з'явився звичай приймати їжу вранці. Англійці випивали на сніданок чашку гарячого шоколаду. Таким чином, із зростанням добробуту міст та їх населення, традиція триразового харчування поступово вкоренилася, не дивлячись на те, що протягом багатьох століть дворазове харчування цілком задовольняло потреби людей. Сьогодні вчені підтверджують, що цього більш ніж достатньо для повноцінного життя, як дорослої людини, так і дитини.
 Невірне харчування: голодування, переїдання, ненажерливість не є харчовою необхідністю, а  призводить до зниження фізичного, розумового та духовного потенціалу особистості.

скачать dle 10.3фильмы бесплатно


Подібні публікації:
«Хитра» і «скупа» жирова тканина «Хитра» і «скупа» жирова тканина
 Комірниками жиру в організмі служать спеціальні клітини – адипоцити. Вони розвиваються від молодих неспецифічних клітин, які оточують...
Анаболізм + катаболізм = метаболізм Анаболізм + катаболізм = метаболізм
 Кожного дня всі живі організми живляться, причому не один раз на день. Навіщо? Всі скажуть, для того, щоб зберегти життя, а ще бути активними,...
Спрага: пити чи не пити? Спрага: пити чи не пити?
Людина та інші ссавці спрагою захищають себе від небезпечної для життєдіяльності недостачі води, тоді як на надлишкову кількість випитої рідини...
Антропогенні потреби людини. Антропогенні потреби людини.
... виділяють три основні групи антропогенних потреб: - Вітальні – потреби існування; - Емоційні – потреби задоволення; - Раціональні – потреби...
Обмін речовин та енергії Обмін речовин та енергії
Обмін речовин та енергії...
Навігація ↓
Реклама ↓
Статистика ↓
bigmir)net TOP 100

free counters
Реклама ↓
На сайті знайшли ↓