«Бережи здоров’я змолоду» - часто чуємо від дорослих, а головне, старих людей. Чому вони так говорять? Мабуть, тому що прожили вже багато часу і знають, що бути здоровим є основна умова нормальної життєдіяльності кожного з нас без винятку.
 На сьогоднішній день, у складній екологічній ситуації, коли людство стоїть на грані повільного вимирання, нам всім неодмінно треба докорінно змінити психологію споживацького ставлення до свого здоров’я і змінити свої погляди на користь здорового способу життя. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я рівень здоров’я і тривалості життя людини залежить на 21% від екологічних факторів, на 21% - від спадковості, на 8% - від медичного обслуговування і допомоги і на 50% від способу життя.
 Всі ми з дитинства знаємо, що природа має чотири пори року. А чи є щось подібне у житті людини, чи можна поділити її життя на певні етапи. Звичайно, можна, і це ми вивчаємо на уроках біології. Сукупність таких періодів життя і становить в сумі нашу індивідуальну лінію життя. За однакових екологічних і соціально-побутових умов тривалість життя і здоров’я залежать від способу життя на кожному етапі розвитку.
 В підручнику з біології, вивчаючи віковий розвиток людини, можна знайти не менше 12 вікових періодів, тобто більше, ніж ми розглянемо. Ми зосередимося на етапах, які будуть відповідати 4 порам року:
Перший етап - весна – дитинство і юність, в час якого до 5-ти років дитина отримує майже половину всієї життєвої інформації. Тут закладається фундамент здоров’я і довголіття.
Другий етап – літо – 20-40 років – етап зрілості, період професійного і соціального становлення. Ми досягаємо вершин психофізичного розвитку. На жаль, саме в цьому періоді багато людей роблять фатальні помилки: припиняють займатись своїм фізичним удосконаленням і зловживають шкідливими звичками.
Третій етап – осінь – після 40 років – це так звана «золота пора» людини, тривалість якої залежить від способу життя і може тривати до 60-80 років.
Четвертий етап – зима – похилий і старечий вік – етап підведення підсумків життя і передачі життєвої естафети наступним поколінням.
Людина може керувати своїм індивідуальним розвитком з урахуванням закономірностей і особливостей кожного життєвого етапу, вести здоровий спосіб життя. За численними дослідженнями виразом суті основ здорового способу життя є формула здоров’я: поєднання об’єктивних і суб’єктивних факторів, що має вираз дробу. У чисельнику цього дробу є фактори, які позитивно впливають на здоров’я людини, а в знаменнику  - ті, які мають негативний вплив. Щоб бути здоровим, у повсякденному житті треба не опускатися нижче тієї планки, яку намітили собі. Кожен з нас, подивившись через призму на свій особистий спосіб життя, знаходить свої фактори ризику, свої місця найменшого опору в організмі і робить відповідні поправки і висновки. Якщо не робити інколи таких поправок у способі життя, то фактори ризику стають пусковим механізмом багатьох хвороб, в тому числі і небезпечних.
Формула здоров’я

Отже, людина сама відповідальна за своє здоров’я, а його складовими частинами є:
1. Рухова активність, яка підтримує нормальний рівень діяльності та працездатності, підвищує життєздатність і захисні сили організму. На жаль, більшість з нас не приділяють руховій активності належної уваги, наше життя заполонили екрани (телевізорів, моніторів, мобільних телефонів), які не залишають часу на вільну рухову активність і відпочинок. За даними статистики на 1000 чоловік, які ведуть сидячий спосіб життя, смертність становить 20,5 чоловік, серед помірно фізично активних – 10,6 чоловік, серед фізично активних – 7,4 чоловік. До певної міри сучасний комфорт позбавляє людину здоров’я. Французькі лікарі-клініцисти вважають, що рух може замінити ліки, але всі ліки разом узяті не зможуть замінити руху. Дорослій людині, яка займається розумовою працею, необхідно до 10 годин на тиждень віддавати фізичній культурі. Прискорення темпів життя, шумове забруднення, скупчення людей, низька культура спілкування зумовлюють появу стресів, руйнують нервову систему, пошкоджують генофонд народу. 
2. Раціональне харчування та режим харчування, адже через їжу організм людини отримує всі ті необхідні речовини, які потрібні для нормальної діяльності всіх органів і систем організму. Вся різноманітність продуктів, які ми споживаємо, зводяться до двох джерел походження – рослинного і тваринного. Надавати перевагу одним з них порушить повноцінність травлення. Недостатнє вживання м’яса може порушити клітинний біосинтез. Надлишкове вживання м’ясних страв призводить до перевантаження організму пуриновими основами, що призведе до порушення обмінних процесів. Недостаток у повноцінній рослинній їжі може недодати клітинам макро- і мікроелементів, вітамінів, органічних кислот, клітковини…  Багаторічні дослідження показали, що для дорослої людини раціональним є чотирьохразове харчування і, звичайно, необхідно враховувати режим робочого дня. Розподіл прийому їжі у всіх людей різний – це залежить від того, на які години припадає найнапруженіша робота. Правильний режим сприяє підвищенню працездатності й нормальній діяльності шлунково-кишкового тракту. В харчуванні варто звертатись до традицій предків: вживати їжу із продуктів власної держави і території, на якій родились і тривалий час живемо. Із погляду фізіології, їжа повинна бути калорійно обмеженою, а її кількість невеликою. Встаючи із-за столу, ми повинні відчувати не перенасичення їжею, а незначний голод, так як центр насичення включається в роботу пізніше, тобто він працює після того, як ми вже закінчили прийом їжі і реакція тіла на те, що ми вже наїлися, відбувається пізніше. Більшість людей цього не знає, тому наїдається «до отвала», що рано чи пізно призведе до ожиріння.
3. Режим праці і відпочинку. Праця – основна умова людського існування і є фізичною потребою людини. За ступенем фізичного навантаження праця умовно поділяється на певні групи:
а) професії, що вимагають незначних фізичних зусиль;
б) професії, що вимагають середніх зусиль;
в) професії, в яких потрібна важка фізична праця;
г) професії, в яких переважає розумова праця.
При всіх професіях виконується одноманітне фізичне навантаження на певні групи м’язів, а на інші м’язи ні, тому їх кровопостачання порушується і настає венозний застій. В результаті цього знижуються захисні процеси в організмі.
Розумова перевтома шкідливіша від фізичної. Якщо ми розумово перевтомилися, необхідно кинути роботу і активно відпочити, краще на свіжому повітрі, щоб збагатити кров киснем. Необхідно пам’ятати ще одне: ніщо не втомлює так, як одноманітність. Найважливішим засобом, що усуває втому і сприяє відновленню сил і працездатності є, звичайно не що інше, як сон. Для відпочинку нервової системи підліткам і дітям необхідно стати 9-11 год. на добу, 20-50-річним необхідно 8 год., а старшим достатньо і 6-7 годин. Правильний режим дня – це організація і доцільний розподіл у часі сну, їжі, праці, відпочинку.
4. Емоційно-психічний стан має надзвичайно великий вплив на здоров’я та працездатність. Вчені вважають, що на першому місці стоять емоції, так як будь-яка емоційна активність супроводжується мобілізацією енергетичних резервів організму, викликає зміни ритму дихання, пульсу, вмісту цукру в крові… Позитивні емоції сприяють поліпшенню самопочуття, працездатності, життєдіяльності організму, а негативні – навпаки, несприятливо впливають на людину. Ще у ХVІІІ ст. писали, що переважаюче місце серед впливів, які вкорочують життя, займають страх, сум, нудьга, заздрість, ненависть. Досить тривала дія негативних емоцій на людину може призвести до стану напруження – стресу. Здавна нам відомо, що важливе значення у житті людини є доброзичливий психологічний клімат вдома, у школі, на виробництві, у громадських місцях, при спілкуванні з друзями і т.д. Звичайно, ми інколи стикаємося з протилежним, а це погано. Японські спеціалісти встановили, що на продуктивність праці дуже впливає настрій робітника. Тому, якщо начальник на роботі не усміхається, його можуть звільнити. Він повинен робити все, щоб робітники працювали із добрим настроєм.
Кожен з нас може контролювати свої емоції і ми повинні прагнути не допускати над собою влади негативних емоцій. Позитивний психологічний вплив мають чуйність, милосердя, великодушність, співпереживання, доброзичливість, товариськість, порядність, інтелігентність. Не дарма давня мудрість говорить: «стався до людей так, як ти хочеш, щоб ставились до тебе». Не можна оминути і того, що значна кількість людей позитивний психотерапевтичний ефект бачать у молитвах і відвідуваннях церковної служби, так як вважають, що храми потужно заряджені позитивною енергією і світлими біополями багатьох поколінь. Звичайно, це справа кожного окремо.
З усього сказаного ми можемо зробити висновок, що наше здоров’я в наших руках. Найкращий шлях до здоров’я, краси і довголіття – творча праця і здоровий відпочинок. І не забувати, що у природі все взаємопов’язане і взаємопротилежне. Щоб зберегти здоров’я, необхідно дбати і про фізичне, і про психічне, і про соціальне здоров’я. Кожна людина повинна бути в гармонії з собою, з тими, хто оточує, з природою, та в єдиному ланцюгу з минулим, сучасним і майбутнім.