Урок 1

Загальна характеристика типу Хордові. Підтипи Безчерепні та Черепні (Хребетні).

Мета.
Освітня. Почати формувати знання учнів про хордових тварин планети; ознайомити із загальною характеристикою типу Хордові; дати поняття “безчерепні”, “черепні”, “хребетні”.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати будову та життєдіяльність безхребетних і хребетних тварин, знаходити подібності та відмінності; розвивати пам’ять, спостережливість, увагу, емоції, уяву… .
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до тваринного світу, до організмів, що оточують нас у повсякденному житті.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Вступний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда,повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4. Візуальний: складання схем.
5. Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – вірші, музика.
6. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: біологія рослин, географія, історія.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка, вологі препарати.
Основні поняття та терміни: хорда, хордові, безчерепні, черепні, хребетні, ланцетник.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Повторення знань.
- Перерахувати всі типи тварин, які були вивчені до сьогоднішнього уроку (у систематичному порядку).
- чому вивчені раніше організми відносять до безхребетних тварин?
- які особливості життя безхребетних?
- яке значення безхребетних у екосистемах та житті людини?

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Сьогодні ми починаємо вивчати тварин, які істотно відрізняються від раніше вивчених. Ми повинні розглянути загальну характеристику підтипів Безчерепних і Черепних.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.
Хордові тварини нараховують понад 41 000 видів – це всього 3% від загальної кількості тварин планети. Вони живуть в усіх середовищах життя. Ім властиві загальні ознаки, за допомогою яких їх відрізняють від безхребетних:
- наявність хорди – внутрішнього осьового скелету;
- наявність ЦНС (нервова трубка), що розміщена над хордою на спинному боці тіла;
- під хордою знаходиться травна трубка, яка починається ротовим отвором і закінчується анальним;
- наявність зябрових щілин у глотці (при ембріональному розвитку);
- центральним органом кровообігу є серце;
- наявність вторинної порожнини тіла – целом.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Робота з підручником. Розгляд схеми будови хордової тварини.

V. Узагальнення та систематизація знань.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.


Урок 2

Лабораторна робота № 10 “Зовнішня та внутрішня будова ланцетника”.

Мета.
Освітня. Розширити знання учнів про безчерепних тварин; ознайомити із будовою та процесами життєдіяльності примітивної хордової тварини – ланцетника; розкрити значення цієї голово -хордової тварини для наукових досліджень.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати безхребетних і примітивної хордової тварини – ланцетника; уміння логічно мислити, робити відповідні висновки та узагальнення.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до оточуючого середовища, до живих організмів, що мешкають поруч з людиною.

Тип уроку. Використання набутих знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН:
в) практичний: виконання лабораторної роботи.
Прийоми навчання: пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2.Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва.
5.Релаксопедичний: фізкультхвилинка.

Міжпредметні зв ́язки: географія.
Матеріали та обладнання: малюнки, таблиці, інструктивна картки, м\м дошка.
Основні поняття та терміни: безчерепні, головохордові, ланцетник, передротова лійка, щупальця, фільтратор.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Методом фронтальної та індивідуальних бесід з’ясувати знання учнів про загальну характеристику типу Хордових:
- яке місце в еволюції тварин займають хордові;
- на які підтипи і за якими ознаками поділяють тип Хордові;
- чим безчерепні відрізняються від черепних (хребетних);
- які загальні ознаки характерні для хордових;
- чому ланцетник – нижча хордова тварина;
- яке значення ланцетника для найкових досліджень.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Проблемне запитання:
- чому необхідно вивчати ланцетник, адже це примітивна тварина?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Розповідь про будову та процеси життєдіяльності ланцетника:
- зовнішня будова;
- середовище існування;
- внутрішня будова;
- розмноження і поширення.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Виконання лабораторної роботи
“Зовнішня та внутрішня будова ланцетника”.
Мета: з’ясувати ознаки пристосованості ланцетника до існування на морському дні.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Ланцетник – є живою схемою будови хордових тварин. Він має всі необхідні ознаки цих тварин, крім наявності черепа. На відміну від усіх хордових тварин, хорда у нього не перетворюється на скелет, а зберігається протягом життя.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.


Урок 3

Клас Хрящові риби. Загальна характеристика класу, особливості процесів життєдіяльності, поведінки.

Мета.
Освітня. Продовжити формувати знання учнів про хордових тварин; ознайомити із загальною характеристикою класу Хрящові риби; розкрити особливості їх будови і процесів життєдіяльності.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати біологічні об’єкти та робити відповідні висновки; розвивати спостережливість, пам’ять, увагу, логічне мислення та уяву.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до оточуючих організмів та сприяти екологічному вихованню і природоохоронній діяльності.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1.Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання схем.
5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва.
6.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: географія, кіно, література.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.
Основні поняття та терміни: хрящові риби, акули, скати, химери, луска, рострум, копулятивні органи.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Тестова перевірка.
1. Із даних ознак лише хордовим тваринам властиві:
а) зовнішній скелет;
б) шкірно-мускульний мішок;
в) хорда;
г) зяброві щілини;
д) первинна порожнина тіла.
2. Органи дихання, характерні для ланцетника:
а) легені; б) трахеї; в) зябра; г) вирости параподій;
д) органи дихання відсутні.
3. Серце у ланцетника:
а) однокамерне; б) двокамерне; в) трубчасте;
г) трикамерне; д) відсутнє.
4. Нервова система у ланцетника:
а) у вигляді черевного ланцюжка; б) дифузного типу;
в) розкидано-вузлового типу; г) у вигляді спинної нервової трубки.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Поставити проблемне запитання:
- які пристосування хрящових риб до водного способу життя.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Хрящові риби – первинно-водяні тварини, поширені у морях. Їх назва залежить від того, що скелет повністю хрящовий, а зяброві кришки та плавальний міхур відсутні.
Відомо близько 630 видів, які об’єднують у ряди: Акули, Скати та Химери.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Розгляд даних тварин на різних роздаткових матеріалах, їх характеристика та порівняння.

V. Узагальнення та систематизація знань.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.


Урок 4

Різноманітність хрящових риб. Роль в екосистемах та господарське значення.

Мета.
Освітня. Розширити знання учнів про хрящових риб; ознайомити із різноманітністю акул, скатів та химер; розкрити значення цих тварин у екосистемах та у господарстві людини.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати біологічне значення тварин різних типів у природі та житті людини; розвивати пам’ять, увагу, спостережливість та логічне мислення.
Виховна. Виховувати відповідальне ставлення до оточуючих організмів та правила поводження із незнайомими водними тваринами під час відпочинку.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання схем.
5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва.
6.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: медицина, океанологія.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.
Основні поняття та терміни: рострум, бризкальця, скати, живонародження, катран, електричні органи.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Дати повну характеристику будови хрящових риб за такими ознаками:
- кількість видів та середовище їх життя;
- форма тіла та його відділи;
- покриви тіла;
- органи руху;
- особливості зовнішньої будови; будова систем внутрішніх органів;
- розмноження.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Повідомити тему, мету та завдання уроку.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Розповідь про різноманітність представників рядів:
- акули – гігантська, китова, біла, тигрова, кархародон, риба-молот, катран (колюча акула);
- скати – індійський електричний, манта (морський диявол), риба-пилка, шипуватий скат (морська лисиця), скат-хвостокіл.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Повідомлення учнів про значення хрящових риб.
Робота з підручником та додатковими матеріалами.
Виписати значення хрящових риб у зошит, вибравши головні.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Хрящові риби є об’єктом промислу: використовують м’ясо, жир, шкіру, плавці. Вони багаті на віт. А і Д. З них виготовляють рибне борошно, яким підгодовують тварин і удобрюють грунт. Вони небезпечні для життя людини.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.


Урок 5

Клас Кісткові риби. Загальна характеристика класу, особливості процесів життєдіяльності. Лабораторна робота № 11 “Вивчення зовнішньої будови та поведінки риб”.

Мета.
Освітня. Продовжити знайомити учнів із Надкласом Риби; ознайомити із загальною характеристикою класу Кісткові риби; розкрити особливості їх будови та процесів життєдіяльності.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати біологічні об’єкти та знаходити риси подібності та відмінності між хрящовими та кістковими формами.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до оточуючих організмів та фауни рідного краю.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2.Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання схеми.
5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва.
6.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: історія, екологія, медицина.
Матеріали та обладнання: малюнки, таблиці, колекція.
Основні поняття та терміни: кісткові риби, плавальний міхур, зябра, зяброві кришки, луска, обтічна форма.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Заповнити схему.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Поставити проблемні запитання:
- чому кісткових риб можна зустріти в усіх водах Світового океану?
- чому вони мають різноманітні форми тіла та різноманітне забарвлення луски?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Розповідь про:
- будову тіла;
- процеси життєдіяльності кісткових риб;
- зовнішню та внутрішню будову;
- системи внутрішніх органів;
- розмноження.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Виконання лабораторної роботи “Вивчення зовнішньої будови та поведінки риб”.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Кісткові риби – численна група риб, які освоїли різноманітні умови існування у морях та прісних водоймах. Вони характери -
зуються ускладнення систем органів у порівнянні з безчерепними.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.


Урок 6

Сезонні явища в житті риб.

Мета.
Освітня. Розширити знання учнів про життєві процеси кісткових риб; ознайомити із поведінкою риб при зміні сезонів; дати характеристику рибам, які змінюють зовнішній вигляд і процеси життєдіяльності у період нересту.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати будову і життє -
діяльність різних видів кісткових риб; уміння логічно мислити, спостерігати, робити висновки та узагальнення.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до оточуючого середовища; сприяти вихованню правильної поведінки ловлі риб під час розмноження і розвитку.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2.Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання схем.
5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – вірші.
6.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: географія, морезнавство, історія.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.
Основні поняття та терміни: нерест, післянерестовий нагул, зимівля, горбуша, морська голка, тиляпія, риба-колючка.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Визначити ознаки, характерні для хрящових риб, кісткових риб та риб взагалі.

1. Наявність щелеп.
2. Щелепи із зубами у декілька разів.
3. Скелет кістковий.
4. Наявність зубів.
5. Наявність хребта.
6. Хрящовий скелет.
7. Наявність плавців.
8. Зяброві щілини.
9. Наявність зябрових кришок.
10. Тіло вкрите лускою.
11. Обтічна форма тіла.
12. Органи дихання – зябра.
13. Одне коло кровообігу, 2-х камерне сереце.
14. Добре розвинені органи чуття.
15. Для забезпечення плавучості тіла мають велику печінку з жиром.
16. Внутрішнє запліднення.
17. Зовнішнє запліднення.
18. Прямий розвиток.
19. Непрямий розвиток.
20. Наявність плавального міхура.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Сьогодні ми повинні з’ясувати зміни у житті риб під час періоду розмноження, та значення цих змін для господарської діяльності людини.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Розповідь про особливості поведінки риб під час нерестового періоду.
Історія дослідження європейського вугра – найзагадковішої риби наших морів, особливо Саргасового моря.
Форми турботи про потомство у кісткових риб:
- самець морської голки виношує ікру у спеціальній сумці на черевному боці;
- самка карепрокта камчатського відкладає ікру під панцир краба;
- самець апогону виношує ікру у ротоглотковій порожнині;
- самиця гірчака відкладає ікру у раковину молюска скойки;
- триголкова колючка будує гніздо;
- морський коник виношує ікру у сумці на череві.
Розповідь про інкубаційний період риб: ікра --- передличинка --- личинка --- мальок.
Розповідь про міграцію горбуші та зміну її тіла.
Розповідь про післянерестовий нагул та зимівлю риб.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Розгляд карт міграції риб.
Прослухати повідомлення учнів із власного досвіду.

V. Узагальнення та систематизація знань.

У житті риб існує сезонність, яка найбільше проявляється під час розмноження.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.


Урок 7

Різноманітність кісткових риб. Роль у водних екосистемах. Значення риб у житті людини. Рибне господарство. Охорона риб.

Мета.
Освітня. Закінчити знайомити учнів із різноманітністю кісткових риб; розкрити значення риб у екосистемах та житті людини; дати поняття “рибне господарство”; особливу увагу звернути на охорону риб.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати значення тварин різних типів і класів між собою; уміння визначати користь та шкоду організмів; розвивати спостережливість, увагу, логічне мислення та уміння робити відповідні висновки і узагальнення.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до організмів, які оточують людину та організмів, що використовуються у господарстві; сприяти природоохоронній діяльності та екологічному вихованню.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Заключний (останній у темі).

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2.Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва.
7. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: географія, медицина, кулінарія, історія.
Матеріали та обладнання: малюнки, таблиці, м\м дошка.
Основні поняття та терміни: рибництво, промисел риб.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Дати відповідь на жартівливі запитання.
1. Чому важко утримати у руках живу рибу?
2. В акваріум до сліпої щуки впустили нехижих риб, не бачачи їх щука без промаху переловила усіх. Як вона їх виявила?
3. Видатний океанолог Жак-Ів Кусто назвав роман про риб “У світі безмовності”. Чи вірно це?
4. У романі О.Бєляєва юнаку пересадили зябра молодої акули і створили Іхтіандра. Чи дійсно це може бути?
5. Чому риби, які піклуються про потомство, відкладають малу кількість ікри?

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Повідомити тему, мету та завдання уроку.
Поставити проблемне запитання:
- чому життя людини без риб було б неповноцінним?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Розповідь про різноманітність кісткових риб:
- ряд Осетроподібні;
- ряд Оселедцеподібні;
- ряд Лососеподібні;
- ряд Коропоподібні;
- ряд Окунеподібні;
- надряди Дводишні та Кистепері.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Виписати значення риб у зошит.
Прослухати повідомлення та розповіді учнів про різноманітність та значення риб із власного досвіду.

V. Узагальнення та систематизація знань.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.