Програма з біології для загальноосвітньої школи потребує вивчення одноклітинних та багатоклітинних мікроскопічних  рослинних і тваринних організмів. Вони є найважчими об’єктами для вивчення внаслідок того, що ми фактично не можемо детально вивчити чи, навіть, побачити їх без збільшувальних приладів, хоча постійно невидимо стикаємося у природі з цими групами організмів.
Знайомство учнів з дивовижним світом найпростіших, не може обмежуватися розповідями учителя чи переглядом їх на малюнках підручника чи таблицях. Навіть, відео чи електронна дошка з елементами анімації не замінить живого організму. Тому викликати справжній інтерес до цієї теми та покращити ефективність вивчення мікроскопічних еукаріотів можна лише безпосередньо спостерігаючи їх у якості натуральних живих об’єктів під збільшувальними приладами. Для цього необхідно знати прості способи отримання таких організмів методом культивування в шкільних умовах. Водорості отримати зовсім неважко, але амеби та інфузорії потребують спеціальних навичок та тривалого часу.  Наприклад:
Перший.
а) невелику кількість грунту помістити у чашку Петрі (чашка Петрі –  неглибока посудина циліндричної форми, зроблена зі скла або пластмаси, яка широко використовується в біології. Названа на честь німецького бактеріолога Юліуса Ріхарда Петрі, котрий вперше використав її в 1877 році, працюючи асистентом у Роберта Коха), заповнивши її ним до половини об’єму та зволоживши до такого стану, що при її нахилі по краю виступає вода;
б) помістити на освітлене місце;
в) вологість підтримувати на постійному рівні. Через 10-15 днів на поверхні грунту та на стінках посудини з’являється зеленуватий наліт. Він складається із водоростей, які знаходилися у грунті.
г) для розгляду під мікроскопом необхідно зішкребти частину цього нальоту зі стінок чашки та помістити в краплю води на предметному скельці;
д) уважно розглянути.
Примітка. При відсутності чашок Петрі можна використати іншу скляну посуду або відрізані пластикові пляшки.
Другий.
а) невелику кількість грунту помістити у чашку Петрі, заповнивши її ним до половини об’єму та зволоживши до такого стану, коли при нахилі чашки по краю виступає вода;
б) на поверхню грунту покласти декілька покривних скелець;
в) виставити чашки на освітлене місце;
г) через 10-15 днів на нижній стороні покривних скелець розвинуться колонії мікроскопічних водоростей, які знаходилися у грунті;
д) обережно зняти скельця з грунту;
е) покласти їх під мікроскоп на предметні скельця у краплю води тією стороною, яка стикалась із грунтом;
є) уважно розглянути.
У зішкребеному нальоті та на нижній стороні покривних скелець можна побачити:
- одноклітинних зелених водоростей: хламідомонаду, хлорелу та хлорокока;
- нитчасті зелені водорості: улотрикс та формідіум;
- діатомові водорості: навікули, пінулярії, хантшії;
- колонії синьо-зеленої водорості ностока.
Третій.
На краю калюжі взятии невелику кількість води з грунтом, помістити її у колбу та виставити на світло. Через 5-10 днів на стінках колби з’явиться зеленуватий наліт, що складається із різних видів одноклітинної водорості хламідомонади. Взяти зі стінок колби наліт і помістити його у краплю води на предметне скельце під мікроскоп. Клітини водорості можна досить добре розглянути. Крім хламідомонад, у мікропрепараті можна знайти найпростіших, таких як амеби, інфузорії, джгутикові. Часто в тілі амеби можна розгледіти клітини водоростей, які вона захопила несправжніми ніжками, утворивши травну вакуолю.
Четвертий.
Взяти прості пластикові пляшки. Декілька місяців тримати у них звичайну воду, щотижня її міняючи. Коли на внутрішніх стінках пляшки з’явиться зеленувато-бурий наліт, його необхідно зшкребти, покласти на предметне скельце у краплю води і розглядати. Досить чітко можна побачити діатомові водорості, а якщо пляшка стояла на світлі, то і зелені водорості.
П’ятий (складний)
У чашки Петрі з кришками до половини об’єму налити спеціального середовища та додати декілька зернівок рису. Середовище готується на дистильованій воді з додаванням мінеральних солей з розрахунку на 1 л (MgSO4 – 2 мг, CaHPo4 – 4 мг, KCl – 6 мг, CaCl2 – 10 мг, тNaCl – 10 мг). Через 7-10 днів рис розбухне і в чашці утвориться бактеріальна флора. Саме в цей час у неї додають суміш найпростіших джгутикових та інфузорій, які в таких умовах досить швидко розмножуються. В результаті таких дослідів утворюється мікроценоз рисової культури. Один-два рази на місяць необхідно зливати половину середовища, відсмоктуючи піпеткою та замінюючи розбухлий рис на новий, додаючи трохи свіжого середовища.
Рисова культура – цікавий об’єкт для спостереження. Вона є наочним прикладом такого біоценозу, де у якості «енергетичних станцій» виступають органічні речовини рисових зерен. З її допомогою можна продемонструвати джгутикових та інфузорій, які відрізняються складними переміщеннями у просторі та поставити над ними ряд дослідів. 
Купити живі культури одноклітинних організмів можна на Пташиному базарі (звичайно, якщо він існує у населеному пункті) чи зоомагазині і спокійно розглядати їх під мікроскопом під час виконання лабораторних робіт.