Урок 1

Загальна характеристика та різноманітність найпростіших.
Лабораторна робота № 2 “Спостереження за будовою та процесами життєдіяльності найпростіших водойм”.

Мета.
Освітня. Сформувати знання учнів про найпростіших тварин у природі – одноклітинних: амеби, евглени та інфузорії туфельки; дати характеристику їхній будові та процесам життєдіяльності.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати будову та життєві функції найпростіших тварин; уміння аналізувати та робити відповідні висновки; розвивати пам’ять, увагу, мислення.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до оточуючого середовища і особливо до невидимих оку тварин та рослин; сприяти розумінню єдності походження представників різних царств.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН;
в) практичний: виконання практичної роботи.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4. Візуальний: складання схем.
5. Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – вірші, музика.
6. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.
Міжпредметні зв ́язки: біологія рослин, географія.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.
Основні поняття та терміни: планктон, циста, подразливість.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Із курсу біології за 7 клас, розділів “Рослини”, “Дроб’янки” та “Гриби”, повторити знання учнів про одноклітинних рослин, грибів та бактерій, про особливості будови їх тіла та процесів життєдіяльності.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Перед повідомленням теми та мети уроку, ми повинні поставити проблемне запитання:
- як організм з такою простою будовою здатен існувати у довкіллі?
- чи дійсно будова найпростіших така вже проста?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Розповідь про Підцарство Одноклітинні – Protozoa:
- кількість – 70 000 видів;
- тіло одноклітинне або колоніальне (вольвокс);
- будова клітини;
- органели руху;
- подразливість;
- розмноження;
- інцистування…

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Виконання лабораторної роботи:“Спостереження за будовою та процесами життєдіяльності найпростіших водойм”.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Поміркувати!
- Помістивши найпростіших тварин у проварену воду, подумати що з ними буде? (Загинуть, бо відсутній кисень, адже вони живі).

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.


Урок 2

ПАРАЗИТИЧНІ НАЙПРОСТІШІ.

Мета.
Освітня. Розширити знання учнів про різноманітність найпростіших тварин; ознайомити з паразитичними формами та їхнім впливом на інші живі організми.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати корисні та шкідливі організми, давати їм відповідну характеристику та визначати значення у природі та житті людини; розвивати уміння спостерігати, уявляти та робити висновки.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до оточуючого середовища; сприяти формуванню світоглядних ідей про єдність усієї живої природи планети.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання схем.
5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва.
6.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: медицина, мікробіологія, географія.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.
Основні поняття та терміни: прокаріоти, циста, паразитизм, симбіоз, мутуалізм, біомаса.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Замість крапок вставити пропущені слова:
- амеби рухаються за допомогою …………(псевдоподій);
- фотосинтез в евглени зеленої відбувається у ………(хроматофорі);
- у прісноводних найпростіших продукти обміну та надлишки води виводяться через …….(скоротливу вакуолю);
- здатність організмів реагувати на зміни навколишнього середовища називається ………..(подразливість);
- інфузорія-туфелька рухається за допомогою ……(війок);
- кисень у цитоплазму надходить через ……(поверхню тіла);
- в інфузорії неперетравлені рештки їжі виводяться через …….. (порошицю);
- переносити несприятливі умови найпростіші можуть за допомогою утворення ………(цисти).

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Повідомити тему, мету та завдання уроку.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Розповідь про паразитичні види одноклітинних тварин:
- дизентерійна амеба – знаходиться у просвіті кишечника, а проникаючи у стінки кишки, руйнує клітини слизової оболонки;
- трипаносома – паразитує у крові, лімфі, спинномозковій рідині; у людини спричиняє сонну хворобу;
- лейшманії – паразитують у клітинах, уражають шкіру, внутрішні органи (печінку, селезінку);
- лямблії – паразитують у протоках печінки, тонкому кишечнику;
- малярійний плазмодій – уражає клітини крові – еритроцити;
- паразитична інфузорія – уражають шкіру та зі юра риб.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

V. Узагальнення та систематизація знань.

VІ. Підведення підсумків уроку.


Урок 3

РОЛЬ НАЙПРОСТІШИХ у ЕКОСИСТЕМАХ та їх ЗНАЧЕННЯ для ЛЮДИНИ.

Мета.
Освітня. Ознайомити учнів із різноманітністю найпростіших у природі; розкрити значення цих тварин у екосистемах та у житті людини.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати біологічні об’єкти та визначати корисне та шкідливе значення найпростіших; розвивати уміння логічно мислити, бути уважними, спостережливими.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до оточуючого середовища, до живої і неживої природи, які взаємопов’язані тісними екологічними зв’язками.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання схем.
5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва.
6.Релаксопедичний: фізкультхвилинка, психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: медицина, географія, біологія рослин, геологія.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.
Основні поняття та терміни: бентос, “керівні копалини”, біомаса, форамініфери, радіолярії.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Розповісти:
- як і коли були відкриті одноклітинні;
- що є живленням для одноклітинних, як пожива надходить до клітини, особливості травлення, виділення неперетравлених решток;
- як відбувається виділення надлишку води, солей та інших речовин;
- про безстатеве і статеве розмноження одноклітинних;
- про вияви подразливості одноклітинних;
- поведінку одноклітинних у несприятливих умовах.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

На дошці зображені різноманітні одноклітинні тварини. Учні повинні визначити їхнє значення. Після коротких відповідей повідомити тему та мету уроку.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Значення одноклітинних.
1. входять до ланцюгів живлення;
2. є складовою частиною бентосу і планктону;
3. є поживою для інших, особливо водних тварин;
4. є індикаторами визначення санітарного стану водойм;
5. форамініфери відіграють роль в утворенні відкладів крейди та вапняку;
6. форамініфери разом із молюсками, чиї рештки добре збереглися у геологічному літописі, мають значення “керівних копалин” для визначення геологічного віку порід;
7. радіолярії протягом сотень мільйонів років беруть участь в утворенні осадових порід, з них утворилися опали, яшма…;
8. найпростіші грунту разом з іншими організмами беруть участь у процесах ґрунтоутворення;
9. інфузорії-ентодініоморфи у шлунку жуйних копитних слугують джерелом поживних речовин;
10. паразитичні (дизентерійна амеба, трипаносома, лейшманії, лямблії, малярійний плазмодій…) спричиняють хвороби, і цим завдають шкоди людині та іншим тваринам.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Гра “Конкурс одноклітинних тварин”.
До дошки виходять учні і кожен трьома реченнями розповідає про якусь тварину. Всі інші повинні визначити, про кого мова.
№1.
- розмножуюся в клітинах крові, викликаючи їх розмноження;
- за це людина мене недолюблює;
- вона усіляко бореться з комарами.
(це малярійний плазмодій)
№ 2.
- маю небагато коротких, широких псевдоніжок;
- живу у товстому кишечнику людини;
- можу викликати у людини тяжке захворювання.
(це амеба дизентерійна)
№ 3.
- маю клітинний рот і навколоротову заглибину;
- наявні два ядра;
- тіло вкрите війками, за допомогою чого і рухаюсь.
(інфузорія туфелька).

V. Узагальнення та систематизація знань.

Найпростіші – еукаріотичні організми, що знаходяться на клітинному рівні організації.
Морфологічно вони становлять собою одну клітину, а функціонально – цілісний організм. Тому клітина найпростіших організована складніше. Ніж будь-яка окремо взята клітина багатоклітинних тварин.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.скачать dle 10.3фильмы бесплатно