Урок 1

Вплив чинників середовища на тварин.
(Поняття про ареал, біоценоз, біогеоценоз, ланцюги живлення, форми співіснування організмів.)

Мета.
Освітня. Сформувати в учнів знання про нерозривний зв’язок тварин та довкілля. Ознайомити з основними екологічними поняттями: ареал, біоценоз, біогеоценоз, екологічна ніша, ланцюг живлення. Розкрити основні форми співіснування організмів у природі.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати біологічні об’єкти та процеси їх життєдіяльності на прикладах способів та характеру живлення. Розвивати також уміння логічно мислити, робити висновки та узагальнення.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до тваринного світу планети і тварин, які допомагають людині у повсякденному житті.

Дидактична мета для учнів.
Учні повинні знати:
- основні екологічні поняття: ареал, біоценоз, біогеоценоз, екологічна ніша, ланцюги живлення;
- пристосування тварин до впливу різних чинників довкілля;
- форми співіснування організмів;
Учні повинні вміти:
- характеризувати взаємодію організмів в угрупованнях;
- порівнювати взаємозв’язки організмів у природі;
- складати схеми ланцюгів живлення.
Учні повинні мати уявлення про:
- корисний і шкідливий вплив людини на тваринний світ планети.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Форма уроку: синтетичний.
Міжпредметні зв’язки:
міжтемні: “Тваринний світ – складова частина природи”.
внутрішньоциклові: з географією, з екологією, з ботанікою.
міжциклові: з фізкультурою.

Обладнання: таблиці, малюнки, динамічні посібники.

Методи і методичні прийоми.

1) Інформаційно-рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
2) Репродуктивний: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3) Проблемно-пошуковий: пошукова діяльність учнів, здобуття нових знань у процесі викладу матеріалу.
4) Візуальний: складання схем.
5) Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – картини, музика.
6) Релаксопедичний: фізкультхвилинка, психологічне розвантаження.

Х І Д У Р О К У.

І. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів.

1. Методами фронтальної та індивідуальних бесід з’ясувати знання учнів про роль довкілля для життєдіяльності тварин і всіх інших організмів.
2. Розділити клас на три групи і кожна повинна довести всім значення для тваринного світу:
а) абіотичних факторів;
б) біотичних факторів;
в) антропічних факторів.
3. Навести приклади прямого і непрямого впливу екологічних факторів на організм тварин.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Поставити перед учнями проблемне запитання:
чи існують на планеті організми, життя яких не залежить від впливу навколишнього середовища?
Вислухати відповіді і підвести клас до поставлених завдань уроку, тобто повідомити тему, мету і завдання уроку.

ІІІ. Сприймання та засвоєння учнями нового матеріалу.

Ми з вами вирішили, що на планеті не існує організмів, життя яких би не залежало від навколишнього середовища, тобто кожен організм має на себе вплив довкілля і сам певною мірою впливає на довкілля. Як це відбувається ми і розглянемо на сьогоднішньому уроці.
Тварини займають на Землі всі середовища існування, які можливі: водне, наземно-повітряне, грунт та інші живі організми. Середовище життя – це та частина природи, яка оточує живий організм і з якою він безпосередньо взаємодіє. Пристосування організмів до середовища називають адаптацією. Частина середовища або частина простору, у межах якої поширені особини виду називають ареалом. Види тварин, що займають однорідні ділянки місцевості та взаємодіють між собою утворюють угруповання. У свою чергу угруповання тварин взаємодіють з іншими організмами, що поширені на даній території. Таку сукупність організмів: рослин, грибів, тварин та м/о, які існують на ділянці з однотипними умовами довкілля і взаємодіють між собою назвали біоценозом. Але організми взаємодіють не лише між собою, але і з умовами неживої природи, тобто з температурою, вологістю, тиском, складовими частинами атмосфери, грунтом. Сукупність живих організмів та умов середовища називають біогеоценозом. У ньому живі і неживі організми об’єднані в єдиний комплекс колообігом речовин та потоком енергії. Кожен вид тварин займає у біогеоценозі свою екологічну нішу. Екологічна ніша – місце виду в біогеоценозі. Кожен вид у біогеоценозі живиться певною їжею і в свою чергу є базою живлення для інших видів. Таким чином, види пов’язані між собою ланцюгами живлення. Міжвидові зв’язки у ланцюгах називають трофічними. На першому місці ланцюгів живлення завжди стоять рослини, тобто автотрофні організми, їх називають продуценти. Потім тварини або консументи. І, звичайно, важливе місце у біогеоценозах займають перетворювачі органічних решток (в основному мікроорганізми) або редуценти. ( Фізкультхвилинка).
В залежності від способу живлення і трофічних зв’язків у природі існують такі форми співіснування організмів:
- хижак-жертва, паразит-хазяїн – це прямі живильні зв’язки, які для одного з партнерів мають негативне значення, а для другого – негативне (людина – ціп’як);
- коменсалізм – це форма взаємовідносин між двома видами, коли діяльність одного з них дає корм або притулок другому; по іншому такі зв’язки ще називають нахлібництво (леви та гієни);
- аменсалізм – для одного з двох взаємодіючих видів наслідки спільного життя негативні, тоді як другий не має від них ні шкоди ні користі (рослини у ялиновому лісі);
- мутуалізм – взаємокорисні зв’язки двох видів, які називають ще симбіозом (лишайник – співжиття гриба і водорості);
- конкуренція – взаємовідновини, що виникають між видами зі схожими екологічними вимогами (різні види птахів або жуків);
- нейтралізм – це форма біотичних відносин, при якій співжиття двох видів на одній території не викликає для них ні позитивних, ні негативних наслідків (білки і лосі).

IV. Осмислення об’єктивних зв’язків.

На даному етапі важливо провести роботу з термінами, використовуючи параграф підручника, в зв’язку з тим, що дана тема досить важка для швидкого запам’ятовування і осмислення.
На кожну парту роздати картки з табличками, в яких термін та його визначення не співпадають, тому необхідно з’єднати їх за допомогою стрілочок.

Примітка: стрілочки учні ставлять самі, на картці вони відсутні.

V. Узагальнення і систематизація знань.

Систематизувати і узагальнити знання можна за допомогою прикладів, які даються учням у вигляді готових позначених схем та німих схем.
(Див. додаток № 1,2).
Примітка: під час виконання роботи супроводжувати її музикою зі звуками різних тварин.

VI. Підведення підсумків уроку.

Отже, розглянувши і вивчивши тему “ Поняття про ареал, біоценоз, біогеоценоз, ланцюги живлення та форми співіснування організмів” ми з’ясували, що на планеті не існує ні єдиного організму, життя якого б не залежало від навколишнього середовища.

VII. Визначення і пояснення домашнього завдання.

Вивчити параграф підручника і скласти схему ланцюга живлення, компонентами якого є: синиця, гусінь, рослини, м/о, яструб.


Урок 2

Етичне ставлення людини до інших видів тварин. Взаємовідносини людини з іншими видами тварин.

Мета.
Освітня. Розширити знання учнів про взаємовідносини тварин і довкілля; розкрити етичне ставлення людини до інших видів тварин; сформувати уявлення про те, що людина не може бути центром життя всіх царств природи.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати біологічні явища у природі, визначати їх користь чи шкоду; уміння спостерігати, аналізувати і робити відповідні висновки.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до оточуючого середовища і значення себе у довкіллі.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4. Сугестивний: застосування різних видів мистецтва.
5. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: географія, геологія, медицина, екологія, фенологія, етологія, хімія, фізика, математика.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, відео.
Основні поняття та терміни: етика, етичне ставлення, симбіоз, охорона природи, екологічне мислення.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Повторення знань про:
- екологічні фактори;
- ареал;
- біоценоз, біогеоценоз;
- екологічну нішу;
- ланцюги живлення.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Сьогодні ми повинні з’ясувати досить важливе питання життя:
- етичне ставлення людини до інших видів тварин.;
- які повинні бути взаємовідносини людини з іншими видами.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Розповідь про :
- сучасну систематику організмів;
- місце людини у системі тваринного світу;
- закони природи, за якими живуть тварини і люди.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Обговорення прав і обов’язків людини по відношенню до усіх живих організмів планети.
Що ми можемо без рослин?
Що ми можемо без тварин?
Де брати ліки, коли будуть відсутні рослини і тварини?
……………………………

V. Узагальнення та систематизація знань.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.


Урок 3

Охорона тваринного світу, Червона книга України. Природоохоронні території.

Мета.
Освітня. Закінчити формувати знання учнів про тваринний світ; ознайомити із охороною тваринного світу, із вимираючими видами та причинами їх зменшення; дати поняття “Червона книга” та “ Природоохоронні території – заповідник, заказник, пам’ятка природи, пам’ятник природи, дендропарк”.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати значення тварин у природі, їх корисне чи шкідливе значення; розвивати пам’ять, увагу, уяву, емоції, уміння логічно мислити та робити висновки.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища та живих організмів, які в ньому мешкають.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва.
5.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: біологія рослин, медицина.
Матеріали та обладнання: малюнки, таблиці, м\м дошка.
Основні поняття та терміни: екологічне мислення, біосфера, фауна, моніторинг, еволюція.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Повторення знань про:
- етичне ставлення людини до організмів інших
царств;
- взаємовідносини людини та інших видів.
Повідомлення учнів із власного досвіду або додаткової літератури про місце людини на планеті.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Проблемне запитання:
- що ми повинні зробити, щоб рослини і тварини, які нам необхідні для життя існували на планеті тривалий час?
- чи можна людину внести у список видів Червоної книги?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Розповідь про природоохоронні території:
- заповідники;
- заказники;
- національні парки;
- пам’ятки природи;
- заповідно-мисливські господарства;
- зоологічні музеї;
- ……………………

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

По сторінках Червоної книги України.
Огляд територій України, на яких охороняються організми.

V. Узагальнення та систематизація знань.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.


Урок 4, 5

Основні етапи історичного розвитку тваринного світу.

Мета.
Освітня. Сформувати знання учнів про історичний розвиток тваринного світу планети; розкрити етапи цього розвитку по ерах і періодах; дати поняття “Архей, Протерозой, Палеозой, Мезозой, Кайнозой”.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати етапи історичного розвитку між собою та ролі людини на сучасному етапі життя; уміння аналізувати та робити відповідні висновки та узагальнення.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення людини до оточуючого середовища, до всього довкілля, що знаходиться поруч із людиною.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Останні уроки курсу “Біологія тварин”.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь, пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4. Сугестивний: застосування різних видів мистецтва.
5. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: екологія, ботаніка, історія.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці.
Основні поняття та терміни: ера, період, Архейська ера, Протерозойська ера, Палеозойська ера, Мезозойська ера, Кайнозойська ера.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Згадати все про тваринний світ як складову частину навколишнього середовища.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Проблемне запитання:
- чи можна повернути назад ті організми, які жили у минулі ери життя?
- чи можна взагалі повернути еволюційні східці?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Розповідь про:
- утворення життя;
- ускладнення будови організмів від ери до ери;
- утворення нових видів і вимирання вже існуючих.
- …………………..

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Огляд хронологічної таблиці та організмів, що населяли Землю в різні геологічні періоди.

V. Узагальнення та систематизація знань.

VІ. Підведення підсумків уроку.скачать dle 10.3фильмы бесплатно