Урок 1

Загальна характеристика типу Членистоногі

Мета.
Освітня. Розширити знання учнів про безхребетних тварин; ознайомити із загальною характеристикою типу Членистоногі, із особливостями їх організації та процесів життєдіяльності.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати будову та життя тварин між собою, їх пристосованість до різних умов існування; уміння давати відповідну характеристику тваринам, які вивчаються.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до живих організмів оточуючого середовища, до всього живого довкілля.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Вступний (перший у темі).

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4. Візуальний: складання схем.
5. Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – вірші.
6. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: географія, палеонтологія, геологія.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.
Основні поняття та терміни: членистоногі, хітин, панцир, зовнішній скелет, гемолімфа, линяння.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Методом фронтальної бесіди повторити знання учнів про вивчені типи червів: Плоскі, Круглі, Кільчасті.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Щоб перейти до вивчення нового типу ми повинні з’ясувати деяку проблему:
- чому даний тип має таку назву, чи відповідає вона їхній будові?
- чим спільні кільчасті черви і членистоногі?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Розповідь про особливості організації членистоногих тварин:
- поширення у різних середовищах існування;
- зовнішня будова тіла;
- відділи тіла;
- покриви тіла;
- порожнина тіла (змішана);
- системи внутрішніх органів;
- система залоз внутрішньої секреції, гормональне керування.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Робота з роздатковим матеріалом, з мультимедійною дошкою, з таблицями:
- розгляд форми тіла членистоногих тварин;
- особливості зовнішнього вигляду;
- характер руху представників різних класів.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Тіло членистоногих складається із сегментів неоднакової будови, подібні сегменти утворюють відділи: голову, груди, черевце. У них наявний зовнішній хітиновий скелет.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.


Урок 2

Клас Ракоподібні. Загальна характеристика класу. Лабораторна робота № 5 “Вивчення ознак пристосованості у зовнішній будові ракоподібних до середовища існування”.

Мета.
Освітня. Ознайомити із будовою та процесами життєдіяльності класу Ракоподібні; розкрити основні відмінності раків від раніше вивчених безхребетних тварин.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати біологічні об’єкти між собою, уміння аналізувати та робити відповідні висновки; розвивати пам’ять, увагу, спостережливість.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до оточуючого середовища; сприяти екологічному вихованню та природоохоронній діяльності.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. нформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН;
в) практичний: виконаннч лабораторної роботи.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2.Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання таблиці.
5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – вірші.
6.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: географія, література.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.
Основні поняття та терміни: ракоподібні, клешні, головогруди, хітин, панцир, антени і антенули, омар, краб.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Дати відповіді на запитання.
1. Чому членистоногі найпоширеніші у природі?
2. Від чого пішла назва цих тварин?
3. Які особливості зовнішньої будови: відділи тіла, покриви.
4. Характеристика систем внутрішніх органів.
5. Які особливості системи залоз внутрішньої секреції?

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Повідомити тему, мету та завдання уроку.
Поставити проблемне запитання:
- чому річковий рак – найтиповіший представник членистоногих?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Розповідь про особливості організації ракоподібних:
- середовище життя;
- зовнішня будова, відділи тіла, покриви;
- органи руху і захисту;
- особливості живлення;
- особливості будови внутрішніх органів;
- розмноження.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Виконання лабораторної роботи: “Вивчення ознак пристосованості у зовнішній будові ракоподібних до середовища існування”.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Ракоподібні – переважно водяні тварини, вкриті хітиновим панцирем, мають головогруди, черевце і 5 пар ходильних ніг. Органами дихання є зябра. На голові розташовані очі, дві пари вусиків і ротовий апарат.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.


Урок 3

Різноманітність ракоподібних. Роль ракоподібних у екосистемах, їх значення для людини.

Мета.
Освітня. Продовжити формувати знання учнів про клас Ракоподібні; ознайомити із їх різноманітністю та значенням у екосистемах та житті людини.
Розвиваюча. Розвивати уміння виділяти головне у матеріалі, який вивчається, робити порівняння, висновки та узагальнення; розвивати спостережливість, логічне мислення, пам’ять, увагу.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до оточуючого середовища, до живих організмів, які населяють довкілля; сприяти природоохоронній діяльності.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь, пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, м\м дошка.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання схем.
5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва.
6.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: географія, кулінарія.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.
Основні поняття та терміни: десятиногі раки, рівноногі раки, омари, креветки, краби, гіллястовусі, веслоногі, коропоїди.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Знайти вірні твердження.
1. Твердий хітиновий покрив у членистоногих разом із м’язами утворює опорно-рухову систему.
2. Жирове тіло у членистоногих розміщене між органами.
3. Зелені залози та мальпігієві судини – це органи виділення.
4. Кровоносна система замкнена.
5. Усі ракоподібні ведуть водний спосіб життя.
6. Серед ракоподібних наявні паразитичні форми.
7. Членистоногі – гермафродити.
8. Порожнина тіла у членистоногих змішана.
9. Тіло членистоногих складається із сегментів однакової будови.
10. Членистоногі – це найчисельніший тип тварин.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Повідомити тему, мету та завдання уроку, поставивши проблемне запитання:
- чому представники ракоподібних є невід’ємною складовою частиною водних екосистем?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Розповідь про різноманітність ракоподібних.
1. Ряд Десятиногі ракоподібні: річковий рак, трав’яний рак, краб, рак-самітник. Вони мають 5 пар ходильних ніг та 3 пари ногощелеп.
2. Ряд Рівноногі раки: мокриці, водяні віслюки. Черевні та грудні кінцівки мало відрізняються. Одна з пар черевних ніжок у мокриць розширена і утворює кришечки, що прикривають зяброві вирости.
3. Ряд Гіллястовусі раки: дафнії. Мають видовжені та розгалужені вусики другої пари. Переміщаються стрибками, тому їх називають “водяні блохи”.
4. Ряд Веслоногі: циклопи. Тіло видовжене, складається з великої суцільної голови, посегментованого грудного та черевного відділів. Перша пара бере участь у плаванні.
5. Ряд Коропоїди: коропоїд. Паразитичні тварини, що оселяються на зябрах та лусках риб і живиться їхніми соками.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.
Записати в зошит значення ракоподібних у екосистемах та господарстві людини.
1. Входять у колообіг речовин - є ланкою ланцюгів живлення;
2. Річкові раки – санітари водоймищ, так як поїдають відмерлі організми. Дафнії, циклопи та інші дрібні ракоподібні використовують велику кількість органічних залишків, загиблих дрібних тваринок, бактерій і цим очищають воду.
3. Дрібні ракоподібні є джерелом живлення більших водяних тварин: криль слугує підкормкою для китів, ластоногих і риб.
4. Дафніями, циклопами підгодовують молодь риб у рибних господарствах: осетрів, севрюг…
5. Ракоподібні – промислові тварини: раки, омари, краби…
6. Ракоподібні – делікатесні харчові організми.
7. Із креветок, криля виготовляють поживні їстівні пасти, жир, кормове борошно.
8. Циклопи є проміжними хазяями паразитичних плоских та круглих червів (стьожака, ришти).
9. Паразитичні оселяються на рибі, молюсках, кільчаках. Інколи на зябрах прикріпляються до 3 тисяч рачків-ергазилід, що руйнують епітелій забер і стінок кровоносних судин.
10. Дрібні ракоподібні є живим кормом акваріумних риб.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Дивлячись на перераховані значення ракоподібних можна сказати, що ці тварини є досить важливою ланкою у екологічних системах планети і у господарській діяльності людини.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.


Урок 4

Клас Павукоподібні. Загальна характеристика класу.

Мета.
Освітня. Продовжити формувати знання учнів про різноманітність членистоногих тварин; ознайомити із загальною характеристикою представників класу Павукоподібні; дати поняття “арахнологія”, “хеліцери”, “педипальпи”.
Розвиваюча. Розвивати уміння виділяти головне, суттєве у матеріалі, що вивчається; уміння спостерігати, логічно мислити та робити відповідні висновки; розвивати пам’ять, увагу, уяву.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до оточуючого середовища та живих організмів, які живуть навколо нас.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1.Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2.Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання схем.
5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – вірші, музика.
6.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: географія, біологія рослин, ґрунтознавство.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.
Основні поняття та терміни: арахнологія, ловча сітка, павутинні залози, хеліцери, ногощупальця, педипальпи, статевий диморфізм, гіподерма.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Прослухати повідомлення учнів про різноманітність та значення ракоподібних у природі та житті людини, які учні приготували додатково із науково-популярної літератури.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Повідомити тему, мету та завдання уроку.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Дати загальну характеристику класу Павукоподібні:
- кількість видів – 70 000, які поширені переважно на суходолі;
- поділ тіла на головогруди та черевце;
- шість пар кінцівок на головогрудях: перша пара - хеліцери, друга - педипальпи абр ногощупальця і 4 пари ходильних ніг;
- наявність видозмінених кінцівок - павутинних бородавок та легеневих мішків на черевці;
- характеристика ловильної сітки;
- покриви тіла – одношаровий епітелій – гіподерма. Ці клітини епітелію утворюють кутикулу, яка має три шари: поверхневий – тонкий, забарвлений пігментом, формується із жироподібної речовини, що перешкоджає випаровуванню води, середній прозорий, внутрішній – товстий, утворений хітином;
- системи внутрішніх органів;
- розмноження і розвиток.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Робота з підручником, з матеріалами м\м дошки про будову та процеси життєдіяльності павуків.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Павукоподібні – наземні членистоногі, що мають хеліцери, педипальпи і 4 пари ходильних ніг. Вся життєдіяльність пов’язана із умінням робити ловчу сітку.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.


Урок 5

Різноманітність павукоподібних їх роль у екосистемах та житті людини.

Мета.
Освітня. Розширити знання учнів про павукоподібних тварин, про їх різноманітність та значення у природі та житті людини; розкрити користь та шкоду представників цього класу у екосистемах.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати будову та процеси життєдіяльності членистоногих тварин та з тваринами інших вивчених типів; розвивати спостережливість, пам’ять, увагу, логічне мислення та уяву.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до тваринного світу; сприяти розумінню того, павуки – необхідна ланка у ланцюгах живлення; проводити роз’яснювальну роботу з приводу обережності поводження з павуками.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1.Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2.Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва.
5.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: мікробіологія, біологія рослин.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.
Основні поняття та терміни: кліщі, тарантул, каракурт, чорна вдова, свербун, іксодовий кліщ, тайговий кліщ, гали.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Біологічний диктант.
1. Які тварини є предками членистоногих (молюски, круглі черви, кільчасті черви).
2. Чим вкрите тіло членистоногих (шкіра, раковина, хітин).
3. Які відділи тіла наявні у рака (голова, груди, головогруди, черевце, хвіст, кінцівки).
4. На які відділи тіла поділене тіло у павука (голова, груди, головогруди, черевце, хвіст, кінцівки).
5. Скільки пар ходильних ніг у рака (3,4,5,6).
6. Скільки пар ходильних ніг у павука (3,4,5,6).
7. Де знаходиться отруйний кігтик у павука ( нога, хвіст, ногощелепи, павутинна бородавка).
8. Як називається шлунок у павука (жувальний, смоктальний, цідильний).
9. Яка форма серця у рака (трубочка, кільце, двохкамерне, п’ятикутний мішечок).
10. У якій частині тіла рака розміщені протоки видільної системи (хвіст, голова, черевце).
11. Що служить органом дихання у павука (шкіра, зябра, легені, трахеї).
12. Скільки пар очей у павука (одна, дві, три, чотири).
13. Які органи чуттів наявні у рака (слух, нюх, дотик, рівновага).
14. Яким способом розмножуються раки (брунькування, відкладання яєць, метання ікри, живородіння).
15. Де розвивається потомство (всередині організму, на траві, на черевних ніжках).

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Повідомити тему, мету та завдання уроку.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

До павукоподібних належать:
- справжні павуки;
- кліщі;
- скорпіони;
- несправжні скорпіони (псевдоскорпіони);
- косарики;
- сольпуги;
- джгутоногі…
Серед павуків найпоширеніші – це домовий павук-хрестовик, водяний павук-сріблянка, каракурт, тарантул, птахоїд…
Скорпіони – мешкають у тропічних країнах або південних областях. Зовнішньо вони схожі на раків, але у них відсутні вусики, клешні не на грудях, а на голові. Задній відділ закінчується жалом. Живляться скорпіони комахами та павуками, в основному вночі.
Із псевдоскорпіонів найвідоміший книжковий несправжній скорпіон. Його тіло сплющене і може заповзати в тонкі щілинки. Повзаючи у книгах, він живиться дрібними личинками і павучками, тобто шкідниками паперу, гербарію, колекцій. Отже, вони вважаються корисними. У природі вони трапляються під корою старих пнів.
Кліщі – злитнотілі членистоногі, тіло яких не розчленоване на голову, груди і черевце. Кінцівок – 4 пари, ротові органи пристосовані до проколювання і смоктання. Кліщі є наземні, пасовищні, павутинні, водяні, пташині, коморні, паразити людини…

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Робота з підручником, з таблицями, з матеріалами Інтернету, які розглядатимемо на мультимедійній дошці.
Правила профілактики від зараження коростяним свербуном.
Попередження укусів кліщами. Заходи першої допомоги.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Кліщі – досить численна група членистоногих тварин, життя яких пов’язане із нанесенням шкоди рослинам, тваринам, людині, харчовим продуктам… Їхня користь лише у процесах грунтоутворення (вільноживучі кліщі) та регуляції чисельності шкідливих безхребетних. Вони також є складовими ланцюгів живлення.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.


Урок 6

Клас Комахи. Загальна характеристика класу. Лабораторна робота № 6 “Вивчення ознак пристосованості у зовнішній будові комах до середовища існування”.

Мета.
Освітня. Продовжити формувати знання учнів про членистоногих тварин; ознайомити із загальною характеристикою класу Комахи; розкрити особливості їх зовнішньої і внутрішньої будови.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати риси подібності та відмінності між класами типу, робити висновки та узагальнення; розвивати спостережливість, пам’ять, увагу, логічне мислення.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до членистоногих тварин, які мешкають поруч із житлом людини і не завдають шкоди.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН;
в) практичний: виконання лабораторної роботи.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання схем, таблиць.
5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва.
6.Релаксопедичний: фізкультхвилинка, психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: біологія рослин, географія.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, муляжі, колекції.
Основні поняття та терміни: ентомологія, складні очі, ротовий апарат, дзижчальця, гемолімфа, надкрила.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Знайти вірні твердження.
1. Серед Павукоподібних є представники прісноводної та морської фауни.
2. Тіло Павукоподібних поділяється на голову, груди і черевце.
3. Травлення у павуків поза шлункове.
4. Раки мають зовнішній скелет – панцир.
5. Павуки і раки мають однакову кількість ходильних ніг.
6. Поверхневий шар тіла павуків формується із жироподібної речовини, яка запобігає випаровуванню.
7. На головогрудях знаходяться вісім простих очей.
8. Кліщі – злитнотілі членистоногі.
9. Хеліцери призначені для утримання здобичі.
10. Кров’ю живляться павутинні кліщі.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Повідомити тему, мету та завдання уроку. Перед цим поставити проблемне запитання:
- чому ж вчені говорять, що тваринний світ “облачен” у комах?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Розповідь про особливості будови класу Комахи:
- відділи тіла;
- зовнішня будова;
- внутрішня будова;
- розмноження.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Виконання лабораторної роботи “Вивчення ознак пристосованості у зовнішній будові комах до середовища існування ( на прикладі травневого жука)”.

V. Узагальнення та систематизація знань.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.


Урок 7

Особливості розвитку. Поведінка комах. Різноманітність комах. Лабораторна робота №7 “Визначення комах за допомогою визначної картки”.

Мета.
Освітня. Розширити знання учнів про представників класу Комахи; ознайомити із типами розвитку: повним і неповним пере -
творенням; розкрити особливості поведінки комах; дати характеристику найпоширенішим рядам комах.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати будову, процеси життєдіяльності та типи розвитку комах і раків та павуків; уміння вибирати головне у матеріалі, що вивчається; розвивати увагу, спостережливість, логічне мислення, емоції, уяву.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до комах та сприяти природоохоронній роботі.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН;
в) практичний: виконання лабораторної роботи.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання схем.
5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва.
6.Релаксопедичний: фізкультхвилинка, психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: біологія рослин, географія, культура.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, колекції, муляжі.
Основні поняття та терміни: лускокрилі, прямокрилі, таргани, двокрилі, перетинчастокрилі, твердокрилі, клопи, воші, рівнокрилі.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Повторити знання учнів про особливості будови комах.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Повідомити тему, мету та завдання уроку.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

За типами розвитку комахи є з повним (з метаморфозом) і неповним перетворенням.
Комахи з неповним перетворенням:
- ряд Таргани;
- ряд Терміти;
- ряд Прямокрилі;
- ряд Клопи (Напівтвердокрилі);
- ряд Рівнокрилі;
- ряд Бабки.
Комахи з повним перетворенням:
- ряд Жуки або Твердокрилі;
- ряд Метелики або Лускокрилі;
- ряд Перетинчастокрилі;
- ряд Двокрилі;
- ряд Блохи;
Розповідь про поведінку комах.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Виконання лабораторної роботи “Визначення комах за допомогою визначної картки”.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Комахи – найчисельніший клас членистоногих безхребетних тварин. Їм належить 70% усього тваринного світу планети.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.


Урок 8

Роль комах у екосистемах, їх значення для людини. Охорона членистоногих

Мета.
Освітня. Закінчити формувати знання учнів про комах; ознайомити із роллю комах у екосистемах та в житті людини; розкрити корисне і шкідливе значення комах різних рядів; особливу увагу звернути на комах із Червоної книги.
Розвиваюча. Розвивати уміння спостерігати, аналізувати, робити порівняння та висновки; розвивати пам’ять, увагу, емоції, логічне мислення.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до комах і особливо тих, які не наносять шкоди здоров’ю.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда,повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання схем, таблиць.
5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – вірші, музика.
6.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: географія, біологія рослин, література.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, колекції, муляжі.
Основні поняття та терміни: комахозапильні – ентомофільні, ентомологія, біомаса, мімікрія.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Доповнити речення.
1. Для комах характерні такі відділи тіла: голова, …, … .
2. Крила розміщені на ……..
3. У комах ходильних ніг - … пари.
4. Серце раків у вигляді………..
5. Кров комах виконує такі функції: …………
6. Кліщі - ………….членистоногі.
7. Павуки мають …. пару – хеліцери.
8. Дихальця й комах знаходяться на ……….
9. Стадії розвитку з повним перетворенням: ………..
10. Членистоногі мають таку назву тому, що ………..

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Поставити проблемне запитання, перш ніж повідомити тему, мету та завдання уроку:
- чи можна переоцінити значення комах на планеті? Чому?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Корисне значення комах.

1. Входять у колообіг речовин на планеті: вони живляться рослинною і певною тваринною їжею, і в той же час є самі поживою для інших організмів (ланцюги живлення).
2. Рослиноїдні комахи за сумарною масою (біомасою) у багато разів перевищують всіх інших тварин, що живляться рослинами, тому що поїдають основну частину рослинного приросту.
3. Хижі і паразитичні є регуляторами чисельності тварин, за рахунок яких вони живляться.
4. Основні запилювачі квітів.
5. Завдяки запиленню, комахи є відтворювачами рослин.
6. Медоноси.
7. Шовкопряди.
8. Біологічний метод боротьби із шкідниками (їздці, сонечко).
9. Жуки знищують мертві залишки організмів – санітари.
10. Бабки знищують шкідливих комах і личинки.
11. Естетичне значення.

Шкідливе значення комах.

12. Прямокрилі і гусінь псують урожай с\г рослин.
13. Оводи та сліпці завдають шкоди свійським копитним.
14. Переносники збудників хвороб.
15. Шкідники садів (брунькоїди, листковертки, плодожерки).
16. Шкідники зернових культур (довгоносики, зернова міль).
17. Мухи і таргани завдають шкоди побуту.
18. Блохи, воші – кровосисні шкідники теплокровних організмів.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Для боротьби із шкідливими комахами розроблено ряд заходів:
- профілактичні – підтримання санітарно-гігієнічних норм;
- агротехнічні – знищення бур’янів, вірний обробіток грунту;
- механічні – знищення вручну і за допомогою приладів;
- фізичні – знищення фізичними факторами;
- хімічні – знищення хімічними засобами;
- біологічні – використання живих організмів або продуктів їх життєдіяльності.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Заповнити таблицю (продовжити дома).

Назва ряду і виду комах Значення
1.2.3.….

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.скачать dle 10.3фильмы бесплатно