Урок 1

Загальна характеристика голонасінних.

Мета.
Освітня. Продовжити формувати знання учнів про відділи рослин на планеті; ознайомити з голонасінними рослинами, їх будовою, середовищем існування та поширенням у природі.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати біологічні об’єкти, аналізувати та робити відповідні висновки; розвивати логічне мислення, увагу, спостережливість, пам’ять.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до природи рідного краю та розвивати екологічне мислення.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Вступний (перший у темі).

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знаньє
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно- пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4. Візуальний: складання схем.
5. Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – вірші, музика, мистецтво (картини, на яких зображені хвойні).
6. Релаксопедичний: фізкультхвилинка, психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: історія, природознавство, географія.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, картини відомих художників, м\м дошка.
Основні поняття та терміни: голонасінні, хвойні, хвоя, шишка.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Еврістична бесіда, змагання ерудитів.

- у чому недосконалість розмноження вищих спорових рослин?
(спора одноклітинна, у ній немає запасу поживних речовин, для проростання необхідна волога, для запліднення вода, тому спорові можуть бути поширені тільки у вологих місцях);
- від яких вищих спорових найімовірніше виникли перші насінні рослини? (від насінних папоротей, відбитки і залишки яких знайшли вчені);
- насінина з’явилась у голонасінних, де ж вони її ховають?
(учні повинні пригадати, що у шишках ялин і сосон є насіння);
- які ускладнення будови голонасінних порівняно зі споровими? ( великі дерева, добрий корінь, товстий стовбур, вічнозелена хвоя).

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Від зміни клімату: чергування теплих і холодних, вологих і сухих періодів, змінювалися і рослини. Чому ж вищі спорові не могли добре вижити в нових умовах?
Прослухайте ці слова і скажіть, що це означає?
- У скількох снігах залишились
Самі собою соснові гілки!
Мацуо Басьо.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Голонасінні – величезна група дерев і кущів, їм належить 1\3 всіх лісів нашої планети. У голонасінних насінні зачатки не сховані, не вкриті, а лежать голо на лусках шишок.
Загальна характеристика голонасінних:
- відомо близько 800 сучасних видів;
- переважно дерева і кущі, що утворюють ліси;
- мають добре розвинені вегетативні органи складної будови;
- кора і деревина має смоляні канальці з живицею;
- листки у вигляді голок або лусок, живуть кілька років;
- розмножуються насінням, яке розвивається в шишках;
- для запилення не потрібна вода, його здійснює вітер;
- до класу Хвойні (Шишконосні) входять 560 видів.
Життєвий цикл голонасінних на прикладі сосни:
Чоловічі жовті шишки з великою кількістю зрілого пилку ----- вітер переносить пилок на жіночу липку шишку -------- запилення ------проростає пилкова трубка --------утворення насінин на насінних лусках --------- дозрівання насіння --------------- відкривання покривних лусок ----------- висипання насіння ------------- перенесення насінин з крильцем вітром ------------проростання насіння ----------утворення молодого проростка сосни.
Розповідь про середовище існування голонасінних.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Діаграма “Порівняльна характеристика спорових і голонасінних рослин”

V. Узагальнення та систематизація знань.

Учні аналізують слова, які були зачитані у мотивації і відповідають на запитання:
- що дає можливість голонасінним жити в суворих умовах та бути вічнозеленими рослинами?

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.


Урок 2

Середовище існування. Пристосувальні риси будови й життєдіяльності голонасінних. Лабораторна робота № 15 “Будова голонасінних на прикладі хвойних рослин ”.

Мета.
Освітня. Продовжити формувати знання учнів про голонасінні рослини; з’ясувати особливості будови і життєдіяльності голонасінних на прикладі хвойних.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати біологічні об’єкти між собою та робити відповідні висновки та узагальнення; сприяти розвитку логічного мислення; розвивати спостережливість, увагу, уяву, пам’ять, позитивні емоції.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища; любов до рослин рідного краю; виховувати гордість за ліси України та сприяти екологічному вихованню.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН;
в) практичний: виконання лабораторної роботи
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом, з інструктивними картками.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
3. Сугестивний: застосування різних видів мистецтва.
4. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: історія, географія, геральдика.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, картини.
Основні поняття та терміни: хвоя, ялиця, модрина, тис, туя.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Виконання вправи “Так – ні”.

1. Голонасінні бувають деревами, кущами, квітами. –
2. Спори висипаються з шишок. –
3. Насіння наявне лише у деяких голонасінних. –
4. В Україні найпоширеніші хвойні голонасінні. +
5. У хвойних листки перетворені на голковидні хвоїнки. +
6. Насіння незахищене, а лежить на лусочках шишок. +
7. Шишки бувають чоловічими і жіночими +
8. Для запилення потрібна вода. –
9. Молоді чоловічі шишки бурі, а жіночі – жовті. –
10. Стовбури голонасінних не мають кори. –

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Де б ви не були: у Пущі-Водиці, у Кончі-Заспі, у Криму, на Чернігівщині, на Поділлі, у Прикарпатті, … - скрізь зустрінете милий серцю сосновий бір.
Сосна звичайна – найпоширеніша в Україні рослина відділу Голонасінних і росте вона в найрізноманітніших умовах. Вона дуже витривала, має добре розвинену кореневу систему й добуває воду в найнесприятливіших місцях. Любить сонце, у затінку їй не дуже подобається, тому й оселяється більшість там, де іншим видам дерев було б нестерпно.
Сосна та ялина не раз оспівані поетами, змальовані славетними майстрами пензля, описана у творах багатьох письменників.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Розповідь про сосну звичайну:
- рід Сосна налічує 100 видів;
- світлолюбна, міцний стовбур, крона залежить від місця зростання;
- коренева система стрижнева;
- листки – сизо-зелена хвоя, розміщена попарно, завдовжки 3-5 см, живе 2-3 роки;
- стовбур має тонку кору і масивну деревину, пронизану смолянистими ходами;
- чоловічі шишки дрібні, до 2,5 см завдовжки, під час дозрівання пилку стають жовтими;
- жіночі шишки великі, спочатку червонуваті, під час запилення – зелені, липкі, а коли дозріває насіння – стають бурими;
- розмножується сосна на 30-40 році життя;
- від запилення до висипання насіння проходить близько 2-х років;
- насіння проростає у будь-якому грунті, але гине в тіні;
- молоді сосонки спочатку ростуть швидко, 30-40 см за рік, утворюючи кільце гілок.
Розповідь про ялину європейську:
- рід Ялина налічує 50 видів;
- тіньовитривала, має міцний стовбур, крона конусовидна, нижні гілки не відмирають;
- коренева система стрижнева, розміщена поверхнево;
- листки – коротка хвоя довжиною 1 - 1,5 см, жорстка, темнозелена, розміщена поодиноко, вкриваючи всю гілку, живе 5-9 років;
- шишки великі, довгі, повислі, після дозрівання насіння відпадають цілком;
- насіння дозріває восени того ж року, коли відбувається запилення;
- насіння проростає навесні наступного року на вологому поживному грунті в тіні інших дерев;
- молоді ялини спочатку ростуть повільно, 1-=15 см за рік, а після 15 років починають рости швидше і переганяють сосну;
- живе ялина до 250 років.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.
Виконання лабораторної роботи “Будова голонасінних рослин”.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Розгадати загадку: “Дерево без плодів, а насіння на цілий ліс”.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.


Урок 3

Різноманітність голонасінних рослин.

Мета.
Освітня. Продовжити формувати знання учнів про голонасінні рослин; ознайомити з різноманітністю їх на планеті та значенням у природі та в господарській діяльності людини; розкрити значення того, що хвойні рослини – легені планети.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати рослини між собою та давати їм відповідну характеристику; уміння логічно мислити; розвивати спостережливість, увагу, уяву, пам’ять, емоції, пізнавальний інтерес учнів.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до лісу; любов до природи рідного краю; сприяти екологічному вихованню.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником, з гербарієм.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання схем.
5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва.
6.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: історія, географія, геральдика.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.
Основні поняття та терміни: гінкгові, гнетові, саговники, фітонциди.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Провести розминку “Сосна – ялина”.
Перед початком розминки учні пригадують характеристику сосни і ялини в природі. Сосна – світлолюбна, має міцний корінь, ялина – тіньовитривала, має поверхневий корінь.
Учасники стають один навпроти іншого і показують:
Сосни – тягнуть руки вгору, розставляють ноги на ширину плеч, роблять глибокий вдих і плавно похитуються.
Ялини – п’ятки ніг разом, носки нарізно, руки з боків тіла, поверхневі вдихи, швидке похитування з боку в бік.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Прослухайте легенду і подумайте над запитанням:
- чому хвойні дерева не скидають на зиму свого листя?
“Було це під осінь, давним-давно. Пташки відлітали у вирій, де завжди тепло, зелено і досить поживи. Одна пташка скалічила собі крило і не могла відлетіти. Вона залишилась одна і мусила перебути зиму в рідному краї.
- Найкраще мені буде в лісі, - подумала пташка. – Деревина має гарне, густа листя, допоможе мені й дасть пораду. Коли випаде сніг і притисне мороз.Спершу вона звернулась до берези. Прекрасно березо, у мене зламане крило, дозволь мені оселитися у твоїх гілочках, щоб почекати, доки мої подружки повернуться з теплого краю.
Ні, - відповіла береза. Ми тут у лісі маємо своїх лісових пташок, яким мусимо допомагати.
Полетіла пташка до дуба і просить про допомогу. Дуб спровадив її, бо боявся, що вона поклює його жолуді.
Просила пташка бука, граба, ліщину, але вони також не прийняли її під свій захист. Зажурилася вона і вирішила піднятися в гори. Аж тут почула голос: Пташечко маленька, куди ти хочеш летіти? – Я й сама не знаю куди, голод і холод докучають мені.
- Тоді йди до мене – сказала молода ялинка. Глянь, ось гілочка, тут буде тепло, можеш сидіти на ній цілу зиму. Я буду захищати тебе від північного вітру. – Можеш і на мене розраховувати – мовила сосна. Я має смачне насіннячко. – І я тобі допоможу – обізвався ялівець, можеш ласувати моїми шишкоягодами. – І моїми теж – приєднався високий тис. Так і оселилася пташка на гілочках хвойних дерев.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Розповідь про будову та процеси життєдіяльності:
- сосни;
- ялини;
- ялиці;
- модрини;
- тису;
- туї;
- ялівцю…

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Робота в дослідницьких групах.
Група “Науковці – біологи”: чим відрізняються цикли розвитку сосни і вищих спорових рослин?
Група “Науковці – логіки”: на ялині червонуваті жіночі шишки розташовані розташовані на верхніх гілках, а чоловічі значно нижче. У сосни теж жіночі шишки сидять вище чоловічих. Це, на перший погляд, здається недоцільним. У чому полягає біологічний сенс такого розміщення шишок?
Група “Науковці – статисти”: запас деревини на 1 га соснового лісу досягає 300 куб.м. З 1 куб. м деревини можна виготовити 200 кг паперу. Скільки тонн паперу можна виробити з 5 га соснового лісу? Чи справді ми рятуємо ліси, коли здаємо макулатуру?
Група “Науковці – валеологи”: добова потреба людини у вітаміні С становить 30-70 мг. З однієї сосни збирають 10 кг хвої, з якої отримують 15 г вітаміну. Скільки добових норм вітаміну С можна одержати з хвої 100 дерев? Як виготовляють витяжку вітаміну С в народній медицині?
Група “Науковці – екологи”: з давніх-давен відома властивість хвойних дерев очищувати повітря, тому в хвойних лісах будували санаторії та дитячі оздоровчі табори. Із чим пов’язана така особливість хвойних? Як її використовують в озелененні міст?

V. Узагальнення та систематизація знань.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.


Урок 4

Значення голонасынних у природі та в житті людини

Мета.
Освітня. Продовжити формувати знання учнів про голонасінні рослини; розкрити роль цих рослин у природі та господарській діяльності людини; намагатися створити цілісність уявлень про первинне значення рослинності на планеті.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати значення рослин у природі та в житті людини; уміння аналізувати, спостерігати, визначати лікувальні особливості.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до природи рідного краю, гордість за хвойні ліси як легені планети; сприяти екологічному вихованню.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний (останній у темі).

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником, робота з м\м дошкою.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання схем.
5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – вірші, музика.
6.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: історія, геральдика, географія.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, картини.
Основні поняття та терміни: смола, бурштин, камфора, хвоя,фітонциди.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Гра “Розминка”. Відгадати правильність написання представників голонасінних та визначити їх клас.
- анлия – ялина – Хвойні;
- дерефа – ефедра – Гнетові;
- итс – тис – Хвойні;
- воксея – секвоя – Хвойні;
- нікгог – гінкго – Гінкгові;
- никвосаг – саговник – Саговники;
- насос – сосна – Хвойні;
- ячівільве – вельвічія – Гнетові;
- уят – туя – Хвойні.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Давайте згадаємо деякі народні прикмети:
- хвоя модрини перед ясною погодою розгортається, ширшає, а перед негодою – стискається, стає круглішою;
- на сосні багато шишок – добре вродить ячмінь;
- на смереках рясно шишок – запасайтесь на зиму добрими кожухами;
- затріщали смереки – буря недалеко;
- бічні гілки сосни дугоподібно згинаються в бік стовбура – на відлигу, розгинаються – на мороз;
- лусочки соснових шишок розкриті – триватимуть сухі, гарячі дні, а стуляться докупи – настане волога погода;
- сухі гілочки ялини висипають білу порошу – чекайте погоду хорошу.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.
Розповідь про значення голонасінних:

- ліси – основне джерело кисню та летких фітонцидів;
- домівка для багатьох тварин;
- використання деревини як сировини;
- виготовлення паперу та штучного шовку;
- сировина для хімічної промисловості (скипидар, спирт, ацетон, смола…);
- використання в озелененні.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.
Дати характеристику деяким хвойним рослинам і визначити їхню назву та значення в природі та житті людини.
Вельвічія дивна:
- мешканець пустель Південно-Західної Африки, вперше її побачили в пустелі Наміб;
- живе близько 2 000 років;
- майже все стебло занурене у піщаний грунт і підіймається над його поверхнею лише на 30 см;
- має всього два листки довжиною 3-4 м, які зберігаються все її життя і за товщиною нагадують фанеру;
- здалеку вельвічія схожа на клубок змій.
Секвоя вічнозелена:
- найтовстіше дерево в світі, товщина стовбура 11-36 м;
- висота сягає 100 м;
- назва походить від імені вождя індіанського племені, що очолив боротьбу з колонізаторами;
- зараз можна зустріти на узбережжі Каліфорнії в США;
Тис ягідний:
- його називають негний-дерево;
- росте в горах Карпат і Криму;
- могутнє дерево в кілька обхватів, висотою до 30 м;
- деревина міцна, з неї робили гарматні ядра;
- має міцну бурувато-червону деревину, що не гниє;
- кора червонувато-сіра, гладка або пластинчаста;
- має малинові шишкоягоди, яким ласують птахи;
- має отруйну хвою, кору і деревину;
- рідкісна рослина.
Ялина європейська:
- з її деревини роблять скрипки Страдиварі, Аматі, Гварнері;
- це дерево конусоподібної форми може рости до 90 м;
- хвоїнки розташовані густо поодинці;
- шишки великі;
- утворює темнохвойні ліси;
- улюблене дерево малят.
Кедр:
- це священне дерево в Індії та Лівані;
- висота сягає 50 м, крона шатроподібна;
- росте на Південному березі Криму;
- нерідко йому приписують насіння, що насправді належить сосні сибірській;
- росте в Гімалаях на висоті 2 00 м;
- нерідко силу юнака порівнюють з силою цього дерева.
Туя західна:
- струнке дерево з густою конічною кроною, 20 м заввишки;
- листки плоскі, лускоподібні, темнозелені;
- кора яскраво коричнево-червона;
- деревина грубоволокниста, м’яка, легка, але досить міцна;
- виділяє велику кількість фітонцидів і поглинає пил;
- використовується як декоративна рослина.
Гінкго дволопатеве:
- це дерево поширене в Японії. Китаї, Кореї;
- в Україні вирощується в ботанічних садах і дендропарках;
- учені називають його “живим викопним”, оскільки це єдиний представник свого класу;
- дерево високе до 30 м, листопадне;
- насінину із сріблястим придатком називають в Японії “сріблястий абрикос”;
- відвар його листків вживають для поліпшення роботи мозку;
- листочок плоский з двома лопатями, формою нагадує серце.
V. Узагальнення та систематизація знань.

Прослухати повідомлення учнів та їхні розповіді про голонасінних рослин.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.скачать dle 10.3фильмы бесплатно