Пошук:
Автор Pavlenko | 4 ноября 2015 | Коментарів: 0 | Переглянуто 7269
Рубрика: Уроки колегам біологам / Уроки для 7 класів

Розробки уроків до теми 1 "Різноманітність тварин" 7 кл. 11-15 уроки (нова програма)

Урок 11
Молюски: особливості будови, способу життя. 
Лабораторне дослідження будови черепашки (мушлі) черевоногих та двостулкових молюсків.

Мета. 
Освітня. Формувати знання учнів про особливості процесів життєдіяльності представників типу Молюски; розкрити особливості зовнішньої і внутрішньої будови тіла; особливу увагу звернути на спосіб руху.
Розвиваюча. Розвивати уміння виділяти головне у матеріалі; уміння спостерігати, порівнювати, аналізувати та робити відповідні висновки; розвивати увагу, уяву та логічне мислення.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до оточуючого середовища, до живих організмів, які живуть поруч з людиною.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:
1.Інформаційно-рецептивні:
а) словесний:  розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
в) практичний: лабораторне дослідження
 Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та  мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2.Репродуктивний. 
 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Інтерактивні: робота в парах, займи позицію.
5.Креативні: метод придумування, метод різнонаукового бачення. 
6.Візуальний: складання схем.
7.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва –  вірші, музика.
8.Релаксопедичний: фізкультхвилинка, психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв язки: біологія рослин, географія, медицина.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.
Основні поняття та терміни: м’якуни, мантія, мантійна порожнина, устя, черепашка, мушля. 

ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Щоб перейти до вивчення нового типу Молюски необхідно повторити набуті знання з типу Членистоногі.
1.Чому членистоногих нараховують 1 млн.100 000 видів?
2.Що обмежує ріст членистоногих?
3.Коли у кімнаті грає піаніно, павук вилазить зі схованки, чому?
(звуки рухають сигнальну нитку ловчої сітки).
4.У комах розмір серця не пов’язаний із активністю. Чому?
5.Чому мухи ходять по стелі?
6.Чому мурашник не промокає?
7.Чому хрущ – травневий жук?
8.За рахунок чого комахи відчувають запахи на відстані?
9.Чому раки, омари, краби мають різні клешні?
10.До яких наслідків призвело б повне зникнення комах?

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Поставити проблемне запитання:
- завдяки чому молюски можуть жити у різних середовищах, адже їх тіло має не досить складну організацію?
Ми повинні знайти ознаки ускладнення будови молюсків у порівнянні з вивченими безхребетними тваринами.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Дати загальну характеристику типу Молюски:
-кількість видів;
-середовища існування;
-покриви тіла;
-особливості будови тіла;
-системи внутрішніх органів;
-розмноження та розвиток.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Лабораторне дослідження будови черепашки (мушлі) черевоногих та двостулкових молюсків.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Робота з роздатковим матеріалом: огляд колекції молюсків класів Черевоногі та Двостулкові. Жваве обговорення їхньої зовнішності.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

Підготувати повідомлення: як утворюються перлини?

Урок 12

Різноманітність молюсків, роль у природі та значення в житті людини.

Мета. 
Освітня. Продовжити формувати знання учнів про особливості процесів життєдіяльності молюсків різних класів; ознайомити із різноманітністю представників черевоногих, головоногих та двостулкових молюсків; розкрити своєрідність кожного класу.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати біологічні об’єкти між собою, уміння аналізувати і робити відповідні висновки; розвивати спостережливість, пам’ять, мову, логічне мислення.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до оточуючого середовища і особливо до молюсків, які мешкають на нашій території.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:
1.Інформаційно-рецептивні:
а) словесний:  розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
 Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та  мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2.Репродуктивний. 
 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Інтерактивні: ротаційні трійки, мікрофон.
5. Креативні: метод гіперболізації.
6. Візуальний: складання схем.
7. Сугестивний: застосування різних видів мистецтва.
8.Релаксопедичний: фізкультхвилинка.

Міжпредметні зв язки: біологія рослин, географія, історія, океанологія, палеонтологія.
Матеріали та обладнання: малюнки, таблиці, м\м дошка, Інтернет, колекція, живі екземпляри.
Основні поняття та терміни: двостулкові, черевоногі, головоногі, лопатоногі, борозенчасточереві, панцирні, наутілус, каурі, пурпур, черепашник, сепія, амбра.

ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Вибрати ознаки, характерні для молюсків.
1.Живуть тільки у воді.
2.Спосіб існування – переміщення за допомогою крил.
3.Спосіб існування рухомий.
4.Властивий реактивний рух.
5.Тіло складається з голови, тулуба і ноги.
6.Тіло м’яке, несегментоване.
7.Тіло сегментовано на кільця.
8.Має черепашку.
9.Під черепашкою знаходиться мантія.
10.Наявні щупальця, які оточують рот.
11.У водних органи дихання – зябра, а у наземних – легені.
12.Наявні великі зуби.
13.Є чорнильна залоза.
14.Нервова система дифузного типу.
15.Є смоктальний шлунок.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Молюски досить різноманітні тварини. А чи така ж різноманітна їхня роль у природі? Ми повинні з’ясувати це.
Повідомити тему, мету та завдання уроку.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Подача матеріалу про двостулкових молюсків, черевоногих, головоногих та інших:
-робота з роздатковим матеріалом;
-з колекцією; 
-з матеріалами м\м дошки.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Значення Черевоногих молюсків.

1.Важлива складова частина водяних та наземних угруповань.
2.База живлення для багатьох тварин (водних і наземних).
3.Виноградного слимака і трубача люди вживають у їжу.
4.Черепашки використовують як сувеніри.
5.Морські каурі (до 15 см) народи Африки і Азії застосовували як гроші.
6.Слизуни значно ушкоджують зернові та овочеві культури, гриби.
7.Є проміжними хазяями паразитичних червів.
8.Молюски роду Конус небезпечні для людини, їхні слинні залози виробляють отруту, що паралізує.

Значення Двостулкових молюсків.

1.Важлива складова частина водних угруповань.
2.База живлення голкошкірих, головоногих молюсків, риб, морських ссавців.
3.Мідії, вустриці, гребешки людина використовує в їжу.
4.Промислова сировина – перламутрові вироби, прикраси, ювелірні вироби…
5.Добувають цінний барвник – пурпур.
6.Черепашки морських утворюють вид вапняку – черепашник.
7."Керівні копалини” .
8.Молюсками-фільтраторами очищають водойми.
9.Дрейсена утворює колонії на підводних спорудах, закупорює водопровідні труби, псує воду для пиття.
10.Корабельний черв’як проробляє ходи у днищах кораблів та човнів, у сваях…
11.Є проміжними хазяями паразитичних червів.

Значення Головоногих молюсків.

1.Людина споживає у їжу.
2.Із вмісту чорнильного мішка каракатиць і кальмарів виробляють коричневу фарбу – сепію і натуральну туш.
3.У кишечнику кашалотів із неперетравлених решток утворюється особлива речовина – амбра, яку застосовують у парфумерній промисловості для надання стійкості запаху.
4.Вони є базою живлення для зубатих китів і ластоногих.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Прослуховування повідомлень учнів, які знайдені у додатковій літературі.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

Урок 13

Паразитичні безхребетні тварини.

Мета.
Освітня. Ознайомити учнів із паразитичними формами безхребетних тварин на прикладі паразитичних червів та кровосисних членистоногих; навчити правилам поводження у природі, щоб запобігти зараженню паразитичними безхребетними.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати біологічні об’єкти та їхнє значення для організмів, враховуючи негативний вплив паразитичних форм на здоров’я людини.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до власного організму та оточуючих людей, виконуючи правила БЖ.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:
1.Інформаційно-рецептивні:
а) словесний:  розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
 Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та  мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2.Репродуктивний. 
 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Інтерактивні: драматизація (паразити поруч з нами)
5.Візуальний: складання схем.
6.Релаксопедичний: фізкультхвилинка.

Міжпредметні зв язки: паразитологія, екологія, медицина.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, слайди.
Основні поняття та терміни: паразити, паразитологія, гельмінти, проміжний хазяїн, остаточний хазяїн, фіна, нематоди, коропоїд, короста.

ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Методом логічного ланцюжка повторити різноманітність вивчених тварин кожного типу та класу. 
Згадати, які з них мають негативне значення у природі та житті людини. 
Напружити пам'ять, для того, щоб з’ясувати, чи є серед вивчених організмів такі, які викликають захворювання у людини.
   
ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Прочитати цикл розвитку одного з паразитичних червів, наприклад бичачого ціп’яка і підвести учнів до теми уроку: «Паразитичні безхребетні тварини».
 
ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Опрацювання матеріалу про паразитичних безхребетних:
-паразитичні форми плоских червів – сисуни і стьожаки;
-паразитичні форми круглих червів – нематодів – аскарида, гострик, трихінела;
-паразитичні ракоподібні – коропоїди;
-паразитичні павукоподібні – кліщі;
-паразитичні комахи – кровососи, жалоносні, переносники збудників хвороб.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Вивчення циклів розвитку паразитичних безхребетних на таблицях та динамічних посібниках, визначаючи місце кожної стадії в розвитку.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Правила поведінки кожного і особливо дітей у природі та суспільстві, щоб попередити зараження гельмінтами, нематодами та іншими паразитичними організмами.
 
VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

Урок 14

Риби: особливості будови, способу життя, різноманітність, роль у природі та значення в житті людини.

Мета.
Освітня. Почати формувати знання учнів про хордових тварин, ознайомивши із загальною характеристикою риб; розкрити особливості їх будови, процесів життєдіяльності та способу життя; дати поняття хрящові і кісткові риби, зосередити увагу на їхній різноманітності і значенню в екосистемах та господарстві людини; ознайомити із поведінкою риб при зміні сезонів у період нересту.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати біологічні об’єкти на прикладі хрящових і кісткових риб та робити відповідні висновки і узагальнення; розвивати спостережливість, пам’ять, увагу, логічне мислення та уяву.
Виховна. Виховувати відповідальне ставлення до риб, як справжніх водних організмів та сприяти екологічному вихованню і природоохоронній діяльності та вихованню правильної поведінки ловлі риб під час нересту.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:
1.Інформаційно-рецептивні:
а) словесний:  розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
 Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та  мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2.Репродуктивний. Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3.Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Інтерактивні: акваріум, мікрофон.
5.Креативні: метод образної картинки, 
6.Візуальний: складання схем.
7.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва –  вірші, музика.
8.Релаксопедичний: фізкультхвилинка.

Міжпредметні зв язки: географія, екологія, фізика, література.  
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, муляжі, слайди.
Основні поняття та терміни: хрящові риби, кісткові риби, плавці, луска, зябра, плавальний міхур, ікра, зовнішнє запліднення, акули, скати, рострум, бризкальця, катран, живонародження, електричні органи.
 
ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

-Перерахувати всі типи тварин, які були вивчені до сьогоднішнього уроку (у систематичному порядку).
-чому вивчені раніше організми відносять до безхребетних тварин?
-які особливості життя безхребетних?
-яке значення безхребетних у екосистемах та житті людини?

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Сьогодні ми починаємо вивчати тварин, які істотно відрізняються від раніше вивчених безхребетних і переходимо до вивчення хордових, а саме Надклас Риби.
Поставити проблемне запитання:
- які пристосування мають риби до водного способу життя.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Хордові тварини нараховують понад 41 000 видів – це всього 3% від загальної кількості тварин планети. Вони живуть в усіх середовищах життя. Їм властиві загальні ознаки, за допомогою яких їх відрізняють від безхребетних:
-наявність хорди – внутрішнього осьового скелету;
-наявність ЦНС (нервова трубка), що розміщена над хордою на спинному боці тіла;
-під хордою знаходиться травна трубка, яка починається ротовим отвором і закінчується анальним;
-наявність зябрових щілин у глотці (при ембріональному розвитку);
-центральним органом кровообігу є серце;
-наявність вторинної порожнини тіла – целом.
Хрящові риби – первинно-водяні тварини, поширені у морях. Їх назва залежить від того, що скелет повністю хрящовий, а зяброві кришки та плавальний міхур відсутні. Дати коротку характеристику будови хрящових риб за такими ознаками: кількість видів та середовище їх життя; форма тіла та його відділи; покриви тіла; органи руху; особливості зовнішньої будови; будова систем внутрішніх органів; розмноження.
Відомо близько 630 видів хрящових риб, які об’єднують у ряди: Акули, Скати та Химери. Вони є об’єктом промислу: використовують м’ясо, жир, шкіру, плавці. Вони багаті на віт. А і Д. З них виготовляють рибне борошно, яким підгодовують тварин і удобрюють грунт. Деякі небезпечні для життя людини.
Кісткові риби – численна група риб, які освоїли різноманітні умови існування у морях та прісних водоймах. Вони мають кістковий скелет, зяброві кришки, плавальний міхур. 
Розповідь про різноманітність кісткових риб:
У житті риб існує сезонність, яка найбільше проявляється під час розмноження у нерестовий період. Розповідь про міграцію горбуші та зміну її тіла.
Форми турботи про потомство у кісткових риб:
-самець морської голки виношує ікру у спеціальній сумці на черевному боці;
-самка карепрокта камчатського відкладає ікру під панцир краба;
-самець апогону виношує ікру у ротоглотковій порожнині;
-самиця гірчака відкладає ікру у раковину молюска скойки;
-триголкова колючка будує гніздо;
-морський коник виношує ікру у сумці на череві.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Розгляд риб на різних роздаткових матеріалах, їх характеристика та порівняння. Розповідь про різноманітність представників хрящових та кісткових риб:
-акули – гігантська, китова, біла, тигрова, кархародон, риба-
молот, катран (колюча акула);
-скати – індійський електричний, манта (морський диявол), 
риба-пилка, шипуватий скат (морська лисиця), скат-хвостокол.
-ряд Осетроподібні…….
-ряд Оселедцеподібні…………..
-ряд Лососеподібні…………
-ряд Коропоподібні…………..
-ряд Окунеподібні…………
-надряди Дводишні та Кистепері.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Дати відповідь на жартівливі запитання.
1.Чому важко утримати у руках живу рибу?
2.В акваріум до сліпої щуки впустили нехижих риб, не бачачи їх щука без промаху переловила усіх. Як вона їх виявила?
3.Видатний океанолог Жак-Ів Кусто назвав роман про риб 
"У світі безмовності”. Чи вірно це?
4.У романі О.Бєляєва юнаку пересадили зябра молодої акули і створили Іхтіандра. Чи дійсно це може бути?
5.Чому риби, які піклуються про потомство, відкладають малу кількість ікри?

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

Урок 15

Амфібії: особливості будови,   способу життя різноманітність, роль у природі та значення в житті людини.

Мета.
Освітня. Сформувати знання учнів про представників земноводних тварин; розкрити особливості будови та процесів життєдіяльності цих тварин у зв’язку з двома середовищами існування – водою та грунтом, зосередити увагу на  функціонуванні систем внутрішніх органів та поведінці; ознайомити із різноманітністю земноводних у природі та визначити їхню роль у екосистемах та значення для людини; повідомити про земноводних, які охороняються.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати біологічні об’єкти між собою, уміння спостерігати та робити відповідні висновки; розвивати пам’ять, увагу, логічне мислення.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до земноводних тварин, проводити просвітницьку роботу з приводу корисного значення жаб на відміну від негативного ставлення людини до них.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:
1.Інформаційно-рецептивні:
а) словесний:  розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
 Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та  мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2.Репродуктивний. 
 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
3.Інтерактивні: броунівський рух, логічний ланцюжок.
4.Креативні: метод «якби…», метод випадкових асоціацій. 
5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва –  вірші, музика.
6.Релаксопедичний: фізкультхвилинка, психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв язки: біологія рослин, історія, література.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.
Основні поняття та терміни: земноводні, амфібії, уростиль, воронячі кістки, амфібії, саламандра, тритон, резонатори, амбістома, амфіума, ропуха, черв’яга.

ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Визначити ознаки, характерні для хрящових риб, кісткових риб та риб взагалі.

Клас Хрящові       №№№
Клас Кісткові        №№№
1.Наявність щелеп.
2.Щелепи із зубами у декілька разів.
3.Скелет кістковий.
4.Наявність зубів.
5.Наявність хребта.
6.Хрящовий скелет.
7.Наявність плавців.
8.Зяброві щілини.
9.Наявність зябрових кришок.
10.Тіло вкрите лускою.
11.Обтічна форма тіла.
12.Органи дихання – зябра.
13.Одне коло кровообігу, 2-х камерне сереце.
14.Добре розвинені органи чуття.
15.Для забезпечення плавучості тіла мають велику печінку з жиром.
16.Внутрішнє запліднення.
17.Зовнішнє запліднення.
18.Прямий розвиток.
19.Непрямий розвиток.
20.Наявність плавального міхура.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Сьогодні ми повинні дати загальну характеристику земноводним тваринам і порівняти їх із рибами.
Поставити проблемне запитання:
- чому земноводні дуже повільні тварини?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

З’ясувати ускладнення у будові тіла жаб у порівнянні з рибами. Робота із підручниками, біля дошки з таблицями та матеріалами м\м дошки.
План роботи:
-кількість видів – 4 000 видів;
-покриви;
-рух;
-зовнішня і внутрішня будова;
-органи чуттів;
-сезонні явища.
Розповідь про особливості процесів життєдіяльності жаби:
-рух, ріст;
-дихання;
-живлення;
-виділення;
-розмноження…
Різноманітність земноводних:
-ряд Безхвості: жаби, ропухи, квакші, …
-ряд Хвостаті: тритони, саламандри.
-Ряд Безногі: черв’яги, рибозмій.
Значення земноводних:
-беруть участь у колообігу речовин на планеті;
-знищують комах, які завдають шкоди (мух, комарів…);
-є базою живлення для інших тварин (птахів…);
-у деяких країнах жаб вживають у їжу люди;
-джерело для отримання отрут для медицини;
-є об’єктами лабораторних досліджень.
До Червоної книги занесені: саламандра плямиста, тритон альпійський і карпатський, ропуха очеретяна, жаба прудка…

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Порівняння будови та процесів життєдіяльності земноводних і риб.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Вставити пропущені слова:
- У самців деяких видів жаб розвиваються парні особливі мішки ………., що можуть роздуватися і підсилювати звук. Завдяки голосному кваканню ………. , самки легко знаходять місця…….. . Запліднення у земноводних …….. . Із відкладеної ікри незабаром виходять личинки ……… .Дихають вони ……… .У міру росту в них виникають ………., а згодом ………. кінцівки. Зрештою вони перестають живитися і відбувається ……….. 

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.
скачать dle 10.3фильмы бесплатно


Подібні публікації:
Розробки уроків до теми “Хордові тварини. Безчерепні. Риби” для 8 кл. . Розробки уроків до теми “Хордові тварини. Безчерепні. Риби” для 8 кл. .
Хордові тварини. Безчерепні. Риби. 1. Загальна характеристика типу Хордові. Підтипи Безчерепні та Черепні (Хребетні). 2. Лабораторна робота № 10...
Розробки уроків до теми “Земноводні” (8 кл.) Розробки уроків до теми “Земноводні” (8 кл.)
Земноводні 1. Загальна характеристика класу Земноводні. Сезонні явища у житті. 2. Особливості процесів життєдіяльності та поведінки. Лабораторна...
Розробки уроків до теми “Молюски” (8 кл.) Розробки уроків до теми “Молюски” (8 кл.)
Молюски 1. Загальна характеристика. Лабораторна робота № 8 “Вивчення зовнішньої будови та способу руху черевоногих молюсків”. 2. Різноманітність...
Загальна характеристика типу Членистоногі Загальна характеристика типу Членистоногі
Загальна характеристика типу Членистоногі...
Загальна характеристика класу Птахи Загальна характеристика класу Птахи
Загальна характеристика класу Птахи. Особливості життєдіяльності птахів...
Навігація ↓
Реклама ↓
Статистика ↓
bigmir)net TOP 100

free counters
Реклама ↓
На сайті знайшли ↓