Урок 1

Загальна характеристика. Лабораторна робота № 8 “Вивчення зовнішньої будови та способу руху черевоногих молюсків”.

Мета.
Освітня. Почати формувати знання учнів про тип Молюски; дати загальну характеристику прісноводним представникам; розкрити особливості зовнішньої і внутрішньої будови тіла; особливу увагу звернути на будову та спосіб руху черевоногих молюсків.
Розвиваюча. Розвивати уміння виділяти головне у матеріалі; уміння спостерігати, порівнювати, аналізувати та робити відповідні висновки; розвивати увагу, уяву та логічне мислення.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до оточуючого середовища, до живих організмів, які живуть поруч з людиною.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Вступний (перший у темі).

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН;
в) практичний: виконання лабораторної роботи.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4. Візуальний: складання схем.
5. Сугестивний: застосування різних видів мистецтва.
6. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: біологія рослин, географія, медицина.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.
Основні поняття та терміни: м’якуни, мантія, устя.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Щоб перейти до вивчення нового типу Молюски необхідно повторити набуті знання з типу Членистоногі.
1. Чому членистоногих нараховують 1 млн.100 000 видів?
2. Що обмежує ріст членистоногих?
3. Коли у кімнаті грає піаніно, павук вилазить зі схованки, чому? (звуки рухають сигнальну нитку ловчої сітки).
4. У комах розмір серця не пов’язаний із активністю. Чому?
5. Чому мухи ходять по стелі?
6. Чому мурашник не промокає?
7. Чому хрущ – травневий жук?
8. За рахунок чого комахи відчувають запахи на відстані?
9. Чому раки, омари, краби мають різні клешні?
10. До яких наслідків призвело б повне зникнення комах?

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Ми повинні знайти ознаки ускладнення будови молюсків у порівнянні з вивченими безхребетними тваринами.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Дати загальну характеристику типу Молюски:
- кількість видів;
- середовища існування;
- покриви тіла;
- особливості будови тіла;
- системи внутрішніх органів;
- розмноження та розвиток.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Виконання лабораторної роботи “Вивчення зовнішньої будови та способу руху черевоногих молюсків”.

V. Узагальнення та систематизація знань.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.


Урок 2

Різноманітність молюсків. Лабораторна робота № 9 “Порівняння та визначення черепашок молюсків”.

Мета.
Освітня. Продовжити формувати знання учнів про особливості процесів життєдіяльності молюсків; ознайомити із різноманітністю представників даного типу; розкрити своєрідність кожного класу.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати біологічні об’єкти між собою, уміння аналізувати і робити відповідні висновки; розвивати спостережливість, пам’ять, мову, логічне мислення.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до оточуючого середовища і особливо до молюсків, які мешкають на нашій території.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН;
в) практичний: виконання лабораторної роботи.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання схем або таблиць.
5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва.
6.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: біологія рослин, географія, історія.
Матеріали та обладнання: малюнки, таблиці, м\м дошка, колекція, живі екземпляри.
Основні поняття та терміни: двостулкові, черевоногі, головоногі, лопатоногі, борозенчасточереві, панцирні.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Вибрати ознаки, характерні для молюсків.
1. Живуть тільки у воді.
2. Спосіб існування – переміщення за допомогою крил.
3. Спосіб існування рухомий.
4. Властивий реактивний рух.
5. Тіло складається з голови, тулуба і ноги.
6. Тіло м’яке, несегментоване.
7. Тіло сегментовано на кільця.
8. Має черепашку.
9. Під черепашкою знаходиться мантія.
10. Наявні щупальця, які оточують рот.
11. У водних органи дихання – зябра, а у наземних – легені.
12. Наявні великі зуби.
13. Є чорнильна залоза.
14. Нервова система дифузного типу.
15. Є смоктальний шлунок.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Повідомити тему, мету та завдання уроку.
Поставити проблемне запитання:
- завдяки чому молюски можуть жити у різних середовищах, адже їх тіло має не досить складну організацію?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Розповідь про двостулкових молюсків, черевоногих, головоногих та інших ………. .Робота з роздатковим матеріалом, з колекцією, з матеріалами м\м дошки.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Виконання лабораторної роботи “Порівняння та визначення черепашок молюсків”.

V. Узагальнення та систематизація знань.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.


Урок 3

Роль молюсків у екосистемах, їх значення для людини.

Мета.
Освітня. Продовжити знайомити учнів з типом Молюски; розкрити значення цих тварин у екосистемах та у житті людини; дати поняття корисних та шкідливих молюсків.
Розвиваюча. Розвивати уміння надавати характеристику представникам типу, визначати їхнє значення у довкіллі; розвивати уміння порівнювати, спостерігати, аналізувати та робити висновки і узагальнення.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до представників типу Молюски, що мешкають на нашій території, а також до всієї фауни, яка нас оточує.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання схем.
5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва.
6.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: географія, океанологія, палеонтологія.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, Інтернет.
Основні поняття та терміни: пурпур, черепашник, сепія, амбра, наутілус, каурі.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Тестова перевірка.
1. Черепашка молюсків виробляється:
а) мантією; б) порожниною тіла; в) тулубом.
2. Які відділи тіла наявні у Двостулкових:
а) голова, тулуб; б) голова, тулуб, нога; в) тулуб, нога.
3. Чим молюски збирають корм:
а) зуби; б) тертка; в) щелепи.
4. У яких молюсків відсутня черепашка:
а) Двостулкові; б) Черевоногі; в) Головоногі.
5. У яких молюсків черепашка спірально закручена:
а) Двостулкові; б) Черевоногі; в) Головоногі.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Молюски досить різноманітні тварини. А чи така ж різноманітна їхня роль у природі? Ми повинні з’ясувати це.
Повідомити тему, мету та завдання уроку.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Значення Черевоногих молюсків.

1. Важлива складова частина водяних та наземних угруповань.
2. База живлення для багатьох тварин (водних і наземних).
3. Виноградного слимака і трубача люди вживають у їжу.
4. Черепашки використовують як сувеніри.
5. Морські каурі (до 15 см) народи Африки і Азії застосовували як гроші.
6. Слизуни значно ушкоджують зернові та овочеві культури, гриби.
7. Є проміжними хазяями паразитичних червів.
8. Молюски роду Конус небезпечні для людини, їхні слинні залози виробляють отруту, що паралізує.

Значення Двостулкових молюсків.

1. Важлива складова частина водних угруповань.
2. База живлення голкошкірих, головоногих молюсків, риб, морських ссавців.
3. Мідії, вустриці, гребешки людина використовує в їжу.
4. Промислова сировина – перламутрові вироби, прикраси, ювелірні вироби…
5. Добувають цінний барвник – пурпур.
6. Черепашки морських утворюють вид вапняку – черепашник.
7. “Керівні копалини” .
8. Молюсками-фільтраторами очищають водойми.
9. Дрейсена утворює колонії на підводних спорудах, закупорює водопровідні труби, псує воду для пиття.
10. Корабельний черв’як проробляє ходи у днищах кораблів та човнів, у сваях…
11. Є проміжними хазяями паразитичних червів.

Значення Головоногих молюсків.

1. Людина споживає у їжу.
2. Із вмісту чорнильного мішка каракатиць і кальмарів виробляють коричневу фарбу – сепію і натуральну туш.
3. У кишечнику кашалотів із неперетравлених решток утворюється особлива речовина – амбра, яку застосовують у парфумерній промисловості для надання стійкості запаху.
4. Вони є базою живлення для зубатих китів і ластоногих.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Запис основних значень у зошит.
Прослуховування повідомлень учнів, які знайдені у додатковій літературі.

V. Узагальнення та систематизація знань.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.скачать dle 10.3фильмы бесплатно