Освітня: почати формувати знання учнів про тваринний світ, зосередивши увагу на основних відмінностях тварин від рослин та грибів; ознайомити із методами дослідження тваринних організмів; розкрити особливості живлення тварин; дати поняття «середовище життя».

Розвиваюча: розвивати уміння виділяти головне у матеріалі, що вивчається; уміння порівнювати тварин з іншими представниками органічного світу; розвивати увагу, пам'ять, допитливість.

Виховна: виховувати бережливе ставлення до тварин. 

  

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Місце уроку в навчальній темі. Перший, вступний.

1.Інформаційно-рецептивні:

а) словесний:  розповідь, пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.

б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.

 Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та  мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.

2.Репродуктивний. 

 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.

3. Проблемно-пошуковий: постановка проблемного питання.

 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.

4. Інтерактивні: «капелюшкова» гра так-ні.

5.Візуальний: складання схеми.

6.Сугестивний: застосування музики.

7.Релаксопедичний: фізкультхвилинка.

Міжпредметні зв язки: ботаніка, мікологія, географія. 

Матеріали та обладнання: малюнки, таблиці, муляжі, слайди.

Основні поняття та терміни: зоологія, тваринний світ, еукаріоти, наземно-повітряне середовище, грунтове середовище, водне середовище, аутотрофи, гетеротрофи, хижак, всеїдні організми.

5-хвилинна «слайдова екскурсія» по різноманітності органічного світу планети, де учні повинні чітко визначити, які організми зображені, чим вони характерні і де вони мешкають. 

Подорожуючи від слайду до слайду, на яких зображені представники всіх царств природи, учні повинні зрозуміти, яку тему ми повинні розглянути і самі її сформулювати.

Повідомлення теми, мети та завдань уроку.

На нашій планеті налічується близько 2 млн. видів тварин. Наука, яка їх вивчає, входить до складу біології і називається зоологією (від грец. «зоон» - тварина, «логос» - наука).

Тварини - складова частина живої природи, які утворюють окреме царство. Вони складно влаштовані природні біологічні системи. Для них характерні такі життєві функції: обмін речовин (метаболізм) на основі живлення, дихання, виділення, також ріст, розвиток, розмноження, подразливість, рух.

Обмін речовин — найважливіша властивість живих організмів, яка включає живлення, дихання й виділення.

Живлення - процес надходження в організм поживних речовин, необхідних для його нормальної життєдіяльності. Тварини – гетеротрофні організми, що живляться готовими органічними речовинами. Живлення тварин можна розділити на такі етапи, як кормодобування, травлення і всмоктування. Для свого живлення тварини можуть використовувати різні об’єкти і способи. За об’єктами живлення їх поділяють на травоїдних (живляться рослинними організмами), хижих (живляться тваринними організмами) і всеїдних (живляться як рослинними, так і тваринними організмами). За способами живлення можна виділити активних хижаків, паразитів, фільтраторів, детритофагів тощо.

Дихання - сукупність фізіологічних процесів, що забезпечують надходження в організм кисню із зовнішнього середовища. Проте це стосується лише аеробних організмів. Анаеробні організми кисню не потребують і живуть зазвичай в умовах його відсутності або дефіциту. Для дихання одні тварини використовують кисень з атмосферного повітря, а інші - розчинений у воді. Для чого необхідне дихання? Кисень, що потрапляє в організм, бере участь у розщепленні органічних речовин, унаслідок чого виділяється енергія для підтримки життєдіяльності організму: росту, руху, живлення, розмноження. У процесі дихання між організмом і середовищем відбувається обмін газів: поглинання кисню і виділення вуглекислого газу.

Виділення - процес видалення з організму шкідливих і непотрібних продуктів обміну речовин,  а саме: вуглекислого газу, надлишку води, токсичних та інших речовин, які можуть зашкодити організму. Ці продукти можуть виводитись із організму як у рідкому, так і в газоподібному або твердому стані. Завдяки цьому процесу підтримується сталий склад організму, а це одна з умов його нормальної роботи.

Подразливість - здатність активно змінювати свою життєдіяльність 

під впливом зовнішніх факторів. Наприклад, похолодання є сигналом для змій сховатися на зимівлю, запах рослин є орієнтиром для бджіл, де шукати нектар, несподіваний дотик до їжака змушує його згорнутися в клубок, реакція тарганів на світло, від якого вони намагаються якнайшвидше сховатися. Тобто, подразниками для тварин можуть бути світло, вологість, температура, механічні впливи, сольовий склад води, звуки, хімічні речовини та багато інших чинників. 

Ріст - це збільшення розмірів і маси тіла. 

Рух - здатність організму змінювати своє положення або положення окремих своїх частин у просторі. На відміну від рослин, тварини в більшості своїй здатні до активних рухів, які вони здійснюють за допомогою м’язів, але існують і малорухливі тварини. Способи їх переміщення залежать від середовища життя та внутрішньої будови організму Способи, з допомогою яких рухаються тварини, — це повзання, ходіння, стрибання, плавання, політ.

Розмноження - процес відтворення організмом нових особин. Як і у рослин, у тварин розмноження може бути статевим і нестатевим. Нестатеве розмноження здійснюється без участі статевих клітин, а статеве — за їх допомогою.

Розвиток - послідовні кількісні та якісні зміни організму тварини, що відбуваються в ньому від моменту народження і до кінця життя. Розвиток - процес формування організму, його окремих частин, органів і систем органів. Одним з етапів розвитку організму тварини є, наприклад, перетворення личинки на дорослу особину. У більшості тварин, на відміну від рослин, ріст обмежений. Але є й такі, що ростуть протягом усього свого життя: молюски, риби, слони тощо.

Тварини є групою, яка заселила нашу планету від глибин океанів до атмосфери. Їхні основні форми такі:

-одноклітинні, коли організм складається лише з однієї клітини;

-колоніальні - організм складається з групи однакових клітин, з’єднаних між собою;

-багатоклітинні - організм складається з великої кількості клітин, що відрізняються за своєю будовою і функціями.

Робота з м/медійною дошкою, на якій через декілька секунд змінюються зображення різних тварин. Учні заповнюють схему «Живлення тварин», поділяючи їх на травоїдних, хижаків та всеїдних.

Гра в два капелюшки: взяти два головні убори різного кольору, в які учні кладуть фішки зі знаком «+» або «-«, після того як зачитуються певні твердження по вивченій на уроці темі.

  

- Яке значення має обмін речовин? У чому полягають особливості обміну речовин у тварин?

- Яких переваг надає тваринам здатність до активного руху?

- Які переваги має гетеротрофний спосіб живлення? А які, на вашу думку, його «недоліки»?

- Доведіть на прикладі пристосованість водяних тварин до середовища існування.

Повторення знань про царства живої природи та порівняння царства Тварин з царствами Рослини і Гриби.

Спільне

1.Мають клітинну будову.

2.Еукаріоти.

3.Життєві процеси (обмін речовин, живлення, дихання, виділення, розмноження, ріст).

1. Ззовні від мембрани є тоненька1. Мають тверду клітинну

оболонка – глікокаліксстінку поверх мембрани.

2. У клітинах відсутні вакуолі з2. Клітини мають вакуолі

клітинним соком та хлоропласти               з кл. соком та хлоропласти.

3. Гетеротрофні організми3. Автотрофні організми.

4. Більшість активно рухаються.4. Тропізми.

5. Обмежений ріст.5. Необмежений ріст.

1.Мають клітинну будову.

2.Еукаріоти.

3.Життєві процеси (обмін речовин: живлення, дихання, виділення, розмноження, ріст).

4.Мають речовину – хітин.

5.Відсутність хлорофілу.

6.Гетеротрофи.

7.Наявність в обміні речовин – сечовини.

8.Запасають глікоген.

1. Ззовні від мембрани є тоненька1. Мають тверду клітинну

оболонка – глікокалікс.стінку поверх мембрани.

2. Більшість активно рухаються.2. Прикріплений спосіб.

3. Обмежений ріст.3. Необмежений ріст.

Підібрати вірші українських поетів про тварин

Освітня: продовжити формувати знання учнів про будову та життєдіяльність тварин, ознайомивши учнів з основною ознакою подібності представників усіх царств – клітинною будовою та про клітину як елементарну структурну і функціональну одиницю живого; розкрити особливості будови клітини тварин та основні ознак схожості: наявність ядра, мітохондрій, цитоплазматичної мембрани і відмінності: відсутність клітинної стінки, вакуоль з соком і пластид у клітинах тварин.

Розвивальна: розвивати уміння порівнювати будову рослинних і тваринних організмів; показати, що подібність функцій, які вони виконують, спричиняє появу схожих ознак у будові; розвивати уміння аналізувати, співставляти  та робити відповідні висновки.

Виховна: виховувати бережливе ставлення до природи на основі розуміння єдності всього живого.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

1.Інформаційно-рецептивні:

а) словесний:  розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.

б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.

 Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та  мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.

2.Репродуктивний. 

 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.

3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.

 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.

4. Інтерактивні: два-чотири-всі разом, мозаїка, акваріум.

5. Креативні: метод придумування «я – клітина», метод гіперболізації (уявити, чи може клітина бути великих розмірів).

6. Візуальний: складання колової схеми.

7.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва.

8.Релаксопедичний: фізкультхвилинка.

Міжпредметні зв язки: біологія рослин, архітектура

Обладнання й матеріали: таблиці «Будова клітини рослин», «Будова клітини тварин», слайди, динамічний посібник «Клітина». 

Поняття і  терміни: клітина, ядро, міжклітинна речовина, мітохондрії, пластиди, вакуолі, лізосоми, апарат Гольджі, рибосоми, клітинний центр 

1. Вибрати зайву тварину з переліку й пояснити свій вибір.

- щука, дельфін, ящірка, синій кит. (Для ящірки характерне наземно­повітряне середовище існування, а для всіх інших — водне.)

-метелик, страус, кажан, ластівка. (Страус не здатний до польоту.)

2. Дати короткі відповіді:

-Чим тварини відрізняються від рослин?

-Які спільні ознаки тварин і рослин?

-Чим тварини відрізняються від грибів?

Щоб вивчити організм тварин необхідно почати з найменшої живої структури – клітини, тому сьогодні ми повинні з’ясувати будову клітини тварин.

   Між трьома царствами еукаріотичних організмів є значні відмінності у будові клітин, які ми розглянули раніше. У клітинах тварин зовні від мембрани розташований лише тоненький пружний шар з органічних сполук - глікокалікс. Він нездатний підтримувати постійну форму клітини. Завдяки цьому певні групи тваринних клітин можуть утворювати непостійні вирости - несправжні ніжки, або псевдоподії. Так, одноклітинна тварина амеба завдяки псевдоподіям пересувається та захоплює частинки їжі. Процес клітинного захоплення твердих часток має назву фагоцитоз. 

     Фагоцитоз притаманний лише клітинам тварин. Клітини рослин, грибів і прокаріотів, що мають клітинну стінку, можуть поглинати лише розчини різних сполук.

Своєрідним «командним пунктом» клітини, що керує процесами її життєдіяльності, є ядро. У ньому зберігається спадковий матеріал, властивий саме цьому організму.

У клітинах тварин і рослин можна помітити такі органели, як мітохондрії. Це «енергетичні станції» клітини, які забезпечують енергією всі процеси її життєдіяльності. У клітинах тварин, на відміну від клітин рослин і грибів, немає вакуоль з клітинним соком. Однак в одноклітинних тварин трапляються травні вакуолі, в яких перетравлюється захоплена їжа. У клітинах тварин (за винятком окремих одноклітинних видів) відсутні хлоропласти. Отже, більшість тварин, на відміну від рослин, нездатні синтезувати органічні сполуки з неорганічних. Вони належать до гетеротрофів. Запасною речовиною в них є вуглевод глікоген, а не крохмаль, як у рослин.

Клітини тварин, як і клітини рослин, здатні до поділу. Спочатку розподіляється спадковий матеріал клітини (перед тим подвоюючись), а вже потім ділиться цитоплазма. Так утворюються дочірні клітини, які за набором спадкової інформації та будовою нагадують материнську. 

Робота зі слайдами: розглянути особливості будови клітин тварин:

-наявність тоненької пружної оболонки – глікокалікс, завдяки якій клітини здатні до утворення виростів, якими вони захоплюють тверді частинки;

-відсутні вакуолі з клітинним соком;

-відсутні хлоропласти;

-живляться переважно органічними сполуками, які вони отримують із довкілля.

Розгляд клітин різних царств на таблицях та інших матеріалах і знаходження відмінностей у порівнянні з тваринними клітинами.

1. Органела, яка бере участь у розщепленні органічних молекул,— це… (лізосома).

2. Органела, яка забезпечує клітину енергією,— це… (мітохондрія).

3. Органела, яка відіграє важливу роль під час поділу клітини,— це… (клітинний центр).

4. Органела, яка відповідає за синтез білка,— це… (рибосома).

5. Органела, яка відіграє важливу роль у синтезі та транспорті речовин,— це… (ендоплазматична сітка).

6. Органела, яка бере участь у формуванні клітинної мембрани, лізосом, а також упаковуванні речовин та виведенні їх з клітини,— це… (апарат Гольджі).

7. Відповідає за здійснення програми життєдіяльності тваринної клітини … (ядро).

8. Внутрішній вміст тваринної клітини називається… (цитоплазмою).

Тварини, як і інші організми планети мають клітинну будову. Клітина тварин має свої особливості, що пов’язані з процесами життєдіяльності тварин.

Освітня. Розширити знання учнів про складність організації  тваринних організмів; ознайомити з різноманітністю тваринних тканин, розкрити значення кожної тканини у формуванні організму.

Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати біологічні об’єкти та аналізувати особливості порівняння; розвивати пам’ять, увагу, спостережливість; уміння робити відповідні висновки.

Виховна. Виховувати бережливе ставлення до тварин, які оточують людину та інших живих організмів планети.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

1.Інформаційно- рецептивний:

а) словесний:  розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.

б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.

 Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та  мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.

2.Репродуктивний. 

 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.

3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.

 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.

4.Інтерактивні: мозаїка, мікрофон

5. Креативні: метод випадкових асоціацій (текстильна тканина і тваринна тканина).

6.Візуальний: складання схеми «Різноманітність тканин».

7.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва –  вірші, музика.

8.Релаксопедичний: фізкультхвилинка.

Міжпредметні зв язки: біологія рослин, історія.  

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, слайди

Основні поняття та терміни: тканина, гістологія, епітеліальні тканини, сполучні тканини, м’язові тканини, нервова тканина, міжклітинна (тканинна) речовина. 

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Дати відповіді на запитання:

-що таке клітина?

-як поділяються тварини у залежності від кількості клітин?

-чим вкрита клітина у тварин?

-що таке глікокалікс?

-які органели наявні у тваринних клітинах?

-які відмінності клітини тварин від рослин?

Чи вірите ви, що…

- з клітин складаються тільки тваринні організми?

- спадкова інформація організму міститься в ядрі?

- хромосоми містяться в цитоплазмі клітини?

- мітохондрії характерні тільки для рослинної клітини?

- у рибосомах відбувається синтез білків?

- у тварин ззовні від мембрани є глікокалікс?

- для тваринних клітин характерна наявність вакуоль з клітинним соком?

- усі живі організми складаються з клітин?

- основним вмістом клітини є цитоплазма?

Щоб зрозуміти складність тваринних організмів, ми повинні вивчити, які тканини наявні у тварин, що таке орган в організмі і які системи органів складають організм.

Тканина – це сукупність клітин і міжклітинної речовини, які подібні за будовою та виконують однакові функції. У тварин розрізняють чотири основні типи тканин: епітеліальну, м’язову, сполучну і нервову.

Епітеліальна тканина покриває тіло і вистилає його порожнини у вигляді шару, крім того, вона входить до складу більшості залоз. Нижній шар клітин епітеліальної тканини лежить на базальній мембрані (вона складається з переплетених волокон білка колагену). 

Сполучна тканина виконує опорну, поживну і захисну функції, має добре розвинену міжклітинну речовину.

М’язова тканина забезпечує рухливі функції організму і складається зі скоротливих клітин або волокон, які з’єднані між собою за допомогою сполучної тканини. Розрізняють два основні типи м’язової тканини — посмуговану і непосмуговану.

Нервова тканина складається із нейронів, що проводять нервові імпульси, і клітин, які забезпечують їхню життєдіяльність. Крім того, до її складу входять рецепторні клітини, що забезпечують роботу органів чуттів.

Заповнити схему «Різноманітність тваринних тканин» (роботу можна виконати на звичайній дошці або електронній; у разі виконання на електронній, приготувати готову схему, яку показати після виконання учнями і співставити їх).

Групи клітин, однакових за будовою і функціями формують тканини. Кожна тканина відрізняється за певними ознаками, властивими лише їй.

VІ. Підведення підсумків уроку.

— На сьогоднішньому уроці для мене найважливішим відкриттям було…

— Урок важливий, тому що…

— Мені сподобалось…

— Мені не сподобалось…

Освітня. Розширити знання учнів про складність організації  тваринних організмів; ознайомити з різноманітністю органів, як складових частин організму, із системами органів, які складають цілісний організм.

Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати біологічні об’єкти та аналізувати особливості порівняння; розвивати пам’ять, увагу, спостережливість; уміння робити відповідні висновки.

Виховна. Виховувати бережливе ставлення до тварин, які оточують людину та інших живих організмів планети.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Місце уроку в навчальній темі. Останній у темі.

1.Інформаційно-рецептивні:

а) словесний:  розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.

б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.

 Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та  мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.

2.Репродуктивний. 

 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.

3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.

 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.

4.Інтерактивні: коротка інсценізація (кожен учень є певним органом, а потім вони поєднуються у відповідні системи)

5. Креативні: збір ідей (учні швидко збирають ідеї бажаючих щодо теми, яка вивчається і приходять до певного висновку)

6. Візуальний: складання схем.

7.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва –  вірші, музика.

8.Релаксопедичний: фізкультхвилинка.

Міжпредметні зв язки: біологія рослин, анатомія, фізіологія.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, слайди

Основні поняття та терміни: орган, система органів, травна система, дихальна система, кровоносна система, видільна система, нервова система, опорно-рухова система, покривна система, статева система, органи чуттів. 

-Назвати основні особливості будови епітеліальної тканини.

-Назвати основні особливості будови м’язової тканини.

-Назвати основні особливості будови сполучної тканини.

-Назвати основні особливості будови нервової тканини.

Доповнити ланцюжок: клітини – тканини - … - системи органів - … .

 

У багатоклітинних тварин тканини утворюють органи. Сукупність органів, які спільно забезпечують перебіг найважливіших життєвих процесів, називаються системою органів. У тварин виділяють опорно-рухову, травну, дихальну, кровоносну, видільну, нервову, ендокринну та статеву системи.

Основні функції опорно-рухової системи — це забезпечення опори, руху і захисту. Опорно-рухова система більшості тварин складається з м’язів і скелета. Скелет може бути зовнішнім (у раків, крабів) і внутрішнім (у риб, птахів). До скелета прикріплюються м’язи.

Травна система забезпечує надходження їжі в організм і її підготовку до внутрішньоклітинного перетворення. Будова травної системи організму пов’язана з місцем його життя, способом живлення та рівнем організації. Наприклад, органи травної системи ссавця — це ротова порожнина, глотка, стравохід, шлунок, кишечник, анальний отвір, слинні залози, підшлункова залоза, печінка. Чим ефективніше працює травна система, тим більше енергії отримує тварина і тим більше шансів у неї на виживання.

Дихальна система забезпечує надходження в організм кисню та виведення вуглекислого газу. Деякі тварини не мають дихальної системи. Газообмін у них може відбуватися в результаті дифузії через покриви тіла. До органів дихання належать зябра (у ракоподібних, риб), трахеї (у комах), легені (у змій, крокодилів, птахів, ссавців).

Головне завдання кровоносної системи — це транспорт речовин усередині організму. У ссавців ефективна кровоносна система, вони мають серце та кровоносні судини.

Функція видільної системи — виділення з організму непотрібних і шкідливих речовин. У ссавців вона представлена нирками.

Функція нервової системи — це забезпечення злагодженої роботи всіх органів і систем, зв’язок організму із зовнішнім середовищем. Найбільш розвинена нервова система у ссавців. Її органами є головний і спинний мозок, нервові вузли та нерви. 

Ефективний зв’язок організму із зовнішнім середовищем забезпечують органи чуття — очі, вуха тощо.

Функції ендокринної системи подібні до функцій нервової системи — взаємозв’язок та злагоджена діяльність клітин, органів і їхніх систем. Органами ендокринної системи є залози внутрішньої секреції, які виділяють гормони.

Основна функція статевої системи — забезпечення розмноження організмів. Органами статевої системи є статеві залози, що виробляють статеві клітини.

Вставити пропущені слова:

-орган – це частина організму, яка має ……………..………….. 

-послідовність органів, які забезпечують всі прояви життєдіяльності;

-у тварин розрізняють такі системи органів: …………….

-залози – це органи, що виробляють необхідні для організму речовини - …………..

-у тварин симетрія тіла ………….

Тваринам властиві всі особливості живих систем: обмін речовин, рух, ріст і розвиток, розмноження, подразливість, але у тварин вони проявляються інакше, ніж у рослин або грибів. 

Тіло тварин складається з клітин, які утворюють тканини, органи, системи органів. Тканини тварин (епітеліальна, сполучна, м’язова, нервова) мають інакшу будову, ніж тканини рослин. Системи органів (опорно-рухова, травна, дихальна, кровоносна, видільна, нервова, ендокринна та статева) забезпечують тваринам ефективне пристосування до умов існування. Тварини освоїли всі середовища існування: водне, наземно-повітряне, ґрунтове. Тварини — важлива ланка живого світу нашої планети.