Урок 1
Прокаріоти. Еукаріоти. Колоніальні організми.

Мета.
Освітня. Сформувати знання про одноклітинні організми: прокаріоти та еукаріоти як цілісні організми; особливу увагу звернути на їхні основні життєві функції; ознайомити із явищем колоніальності як еволюційним підвищенням організації груп живих організмів.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати прокаріоти та еукаріоти, одноклітинні та колоніальні організми між собою; уміння виділяти при цьому основне та важливе; уміння логічно мислити та робити висновки.
Виховна. Виховувати матеріалістичні погляди на розуміння взаємозв’язків та єдності у живій природі.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Перший у темі.

Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно-рецептивні:
а) словесний:  розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, м\медійна дошка
 Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та  мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом та м\медійною дошкою.
2. Репродуктивний.
 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4. Візуальний: складання схем.
5. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: історія, мікробіологія.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, слайди.

Основні поняття та терміни: прокаріоти, еукаріоти, автотрофи, гетеротрофи, клітинний рівень життя, вольвокс, одноклітинні організми, колоніальні організми.
 

ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

- Повторення знань про клітинний рівень життя та клітинну теорію.
- Яке значення знань для біології та медицини має дослідження клітини?
- З якими прокаріотами та еукаріотами ви вже знайомі з попередніх класів чи тем?
- Перерахувати основні процеси життєдіяльності клітин.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

 За основним положенням клітинної теорії, план будови клітин різних організмів подібний. Будь-яка клітина складається з поверхневого апарату, цитоплазми та ядра. Лише клітини бактерій і ціанобактерій не мають ядра.  А як же еритроцити ссавців чи ситоподібні трубки вищих рослин? Адже вони теж ядра не мають. Річ у тім, що в цих клітинах на початкових етапах розвитку ядро руйнується. А в бактерій і ціанобактерій ядра немає на будь-яких етапах розвитку клітин.
 Повідомлення теми, мети та завдань уроку, задавши проблемне запитання: з якою метою природа створила одноклітинних, колоніальних та багатоклітинних організмів?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

 З попередніх класів нам відомо, що особливостями клітинної будови прокаріотів є відсутність ядра, мітохондрій, пластид, комплексу Гольджі, ендоплазматичної сітки та лізосом.
 В залежності від того, яке джерело енергії можуть використовувати прокаріоти, їх ділять на фототрофів, у яких джерело енергії - світло і хемотрофів - джерело енергії - окислювально-відновні реакції. Тому вчені запропонували організми, у яких джерелами електронів в енергетичному процесі є неорганічні речовини називати літотрофними, а ті, у яких - органічні сполуки - органотрофними.
 Прокаріоти – одноклітинні або колоніальні організми, розміри яких не перевищують 10-20 мкм. Надцарство Прокаріотів поділяється на два Царства – Еубактерії і Архебактерії (Археї). Еубактерії в свою чергу поділяються на два Підцарства – Ціанобактерії і Бактерії.
 Царство Архебактерії - одна з груп живих організмів – мікроорганізмів, що дуже відрізняються низкою фізіолого-біохімічних ознак від еубактерій. У них інша будова клітинної стінки, дещо інший склад плазматичної мембрани. Серед Архебактерій є і гетеротрофні, і автотрофні види. Особливості будови клітинної стінки дають змогу деяким архебактеріям мешкати в екстремальних умовах, тобто багато архей - екстремофіли, бо живуть при температурах, часто вище 100 °C. Одні з них знайдено в гейзерах і чорних курцях, інших в дуже холодних середовищах або в надзвичайно солоній, кислій, або лужній воді. Проте, деякі археї — мезофіли, живуть у середовищах, подібних до болота, стічних вод і ґрунту. Наприклад, метаноутворюючі бактерії мешкають в анаеробних ділянках перезволожених грунтів, на болотах, у мулі водойм і очисних споруд. Багато метаногенних архей знайдено в травних трактах тварин, наприклад, жуйних тварин (у рубці)., термітів і людей. Археї не патогенні, і невідомо, щоб які-небудь з них викликали хворобу.
 Характеристика особливостей процесів життєдіяльності прокаріотів: живлення, дихання, розмноження (повідомлення учнів, завдання було задано попередньо).
 Прокаріоти здатні утворювати колонії різної форми. Колонія – це група з’єднаних між собою клітин. Колонії утворюються за рахунок того, після поділу материнської клітини дочірні ще певний час залишаються з’єднаними між собою, утворюючи ланцюжки, грона, пакети… Колонії можуть бути оточені своєрідним чохлом – капсулою зі слизу.
 У багатьох видів прокаріотів за настання несприятливих умов відбувається спороутворення. Спори досить стійкі до дії високих температур, іонізуючого випромінювання, токсичних хімічних сполук… А деякі прокаріоти здатні до утворення цист – інцистування, при якому вся клітина вкривається щільною оболонкою. Цисти прокаріотів стійкі до дії радіації, висушування, але нестійкі до перегрівання. Спори та цисти слугують для поширення прокаріотів за допомогою вітру, води, живих організмів та для забезпечення  зараження.
 У 1866 р. видатний нім. біолог Е.Геккель виділив царство – Протисти, до яких він відніс усіх одноклітинних організмів. Частина сучасних вчених вживає цей термін як назву нетканниного рівня організації – переважно одноклітинних еукаріотичних організмів – рослин, тварин і грибів.
 Повідомлення учнів про особливості організації та процесів життєдіяльності клітин одноклітинних еукаріотів. (після цих повідомлень учні проглядають статтю підручника ст. 221, 223, 224 і визначають моменти, про які учні не повідомили).
 Колоніальні одноклітинні еукаріоти хоча і складаються з багатьох клітин одного чи кількох типів, але кожна з них здебільшого функціонує неузгоджено з іншими. Кількість клітин колонії може з часом змінюватись. Такі колонії утворюють деякі інфузорії, радіолярії, дріжджі. Зв'язок між окремими клітинами в межах колонії здійснюється з допомогою цитоплазматичних містків (вольвокс) або слизової оболонки.
 Колонії інфузорій можуть мати вигляд кущиків, на верхівках гілок яких розміщені окремі  особини. Наприклад, серед вегетативних клітин колонії вольвоксу помітні більші за розміром, які забезпечують нестатеве розмноження. За рахунок їхнього поділу утворюються дочірні колонії, які згодом залишають тіло материнської колонії та виходять назовні.    

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

 Робота по створенню схеми за даним текстом.
 Архебактерій поділяють на три групи, відповідно до середовища. Це - галофіти, метаногени і термофіли:
- галофіли живуть у надзвичайно солоних навколишніх середовищах, наприклад, багато з них живуть у Мертвому морі та на півдні затоки Сан-Франциско, надаючи їй яскравих кольорів: від червоного до зеленого.
- метаногени живуть в анаеробних навколишніх середовищах і виробляють метан. Їх можна знайти в осадах або в кишечниках тварин;
- термофіли живуть у місцях з високими температурами, як, наприклад, гарячі джерела. Ці групи не обов'язково узгоджуються з молекулярним філогенезом, не повні та не взаємовиключні. Тим не менш, вони - корисний початковий пункт для докладнішого вивчення.

V. Узагальнення та систематизація знань.

 Робота у групах: кожній дано завдання закінчити думку згідно вивченої теми:
1. Прокаріоти – особливе надцарство живих організмів, до якого належать …… (царства Архебактерії та Справжні бактерії).
2. Архебактерії відрізняються від справжніх бактерій особливостями будови …… (клітинної стінки та організацією спадкового матеріалу).
3. Археїв спочатку було виявлено в екстремальних середовищах, але потім їх було знайдено в усіх типах екосистем. Архебактерії істотно відрізняються від інших мікроорганізмів за складом і послідовністю …….. (нуклеотидів у рибосомних і транспортних РНК).
4. Клітини прокаріотів розмножуються дише нестатево: ……. (поділом навпіл, інколи брунькуванням). У деяких видів існує обмін спадковою інформацією у вигляді кон’югації.
5. Прокаріотам притаманна здатність до високих темпів розмноження – клітини за сприятливих умов здатні поділятися кожні ……. (20-30 хвилин).
6. За настанням несприятливих умов деякі види утворюють ……. (спори або цисти, що слугують для поширення).
7. У вольвокса зв'язок між окремими клітинами в межах колонії здійснюється з допомогою …….. (цитоплазматичних містків).

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

Урок 2
Бактерії. Особливості їх організації.

Чарівний прилад Левенгука
  Поверхню дослідив води,
  Щоб вивчила нова наука
  Життя незнаного сліди.

Мета.
 Освітня. Продовжити формувати знання учнів про еубактерії,їх будовою та процесами життєдіяльності; особливу увагу звернути на особливість їхнього існування у природі.
 Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати біологічні об’єкти між собою, аналізувати та робити відповідні висновки та узагальнення; розвивати пам’ять, увагу, спостережливість.
 Виховна. Виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища та розуміння єдності всіх живих організмів.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно-рецептивні:
а) словесний:  розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
 Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та  мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом та слайдами на м\медійній дошці.
2. Репродуктивний.
 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4. Візуальний: складання схем.
5. Сугестивний: застосування різних видів мистецтва –  вірші, музика.
6. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: історія, медицина.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, слайди.

Основні поняття та терміни: еубактерії, муреїн.

ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Згадати із попередніх уроків про :
- що таке автотрофи та гетеротрофи.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.
 
 Неперевершений вклад у мікробіологічну науку внесли наступні вчені:
- у ХVІ ст. брати Ясени з Голландії сконструювали прилад із збільшувальних стекол для шліфування скла;
- у ХVІІ ст. Г.Галілей виготовив перший мікроскоп;
- у кінці ХVІІ ст. Р Гук та А.Левенгук удосконалили мікроскоп (мікроскоп Левенгука збільшував у 300 р);
- у ХІХ ст. Луї Пастер став засновником науки мікробіології.
 Що це дало для розвитку біології?
 
ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

 Еубактерії (Справжні бактерії) – це прокаріоти різноманітні за формою клітин та особливостями процесів життєдіяльності. Серед них є і одноклітинні, і колоніальні форми. Одні з них нерухомі, інші здатні пересуватися за допомогою джгутиків чи виділення слизу. Рух може бути настільки швидким, що за секунду вони долають відстань, що дорівнює приблизно 20 їхнім діаметрам.
 Особливе місце серед справжніх бактерій належить ціанобактеріям, яких відомо понад 2 тисячі видів. Мешкають вони переважно у прісних водоймах та грунті, деякі у морях, також можуть вступати у симбіоз з іншими організмами (лишайники). Окремі клітини та колонії забарвлені у різні кольори – від синьо-зеленого (звідси назва), до червоного чи чорного.
 На відміну від Справжніх бактерій, до складу клітинної стінки архебактерій входить особлива сполука муреїн. Серед справжніх бактерій є гетеротрофи (сапротрофи, паразити, мутуалісти, коменсали) та автотрофи (фототрофи та хемотрофи). Фототрофи – це зелені бактерії, пурпурові сірчані та несірчані ціанобактерії). До хемотрофів належать нітрифікуючі бактерії, залізобактерії, безбарвні сіркобактерії.
 Еубактеріі - рід грамнегативних анаеробних бактерій, типової нормальної мікрофлори кишечнику людини. Не утворюють спор. Форма найчастіше паличкоподібна.
 Деякі види еубактерій можуть перетворювати холестерин в копростанол, брати участь у декон'югації жовчних кислот. Багато еубактеріі метаболізують вуглеводи і пептони з накопиченням масляної, оцтової, мурашиної та інших органічних кислот, використовуваних ентероцитами в обмінних процесах. Більшість видів еубактерій (28 з 30) є сахаролітичними, тобто здатними ферментувати вуглеводи з накопиченням суміші коротко жирних кислот. Окремі штами сахаролітичних еубактерій також можуть синтезувати вітаміни, зокрема кобаламін, амінокислоти (аланін, валін, ізолейцин), розщеплювати целюлозу, брати участь в обміні стероїдних гормонів.
 Термін еубактеріі також вживається як синонім терміну "бактерії", найчастіше одноклітинних і підкреслює відмінність "справжніх бактерій" від "архей".
 Еубактеріі відносяться до основної резидентної мікрофлори як тонкої, так і товстої кишки людини. Еубактеріі рідко зустрічаються у дітей, що знаходяться на грудному вигодовуванні, в той же час можуть виявлятися у дітей, що знаходяться на штучному вигодовуванні в кількості, що відповідає нормі дорослої людини. Еубактеріі входять до складу мікрофлори піхви у чверті всіх здорових жінок.
 Приблизно половина видів еубактерій можуть брати участь у розвитку запалення ротової порожнини, формуванні гнійних процесів в плеврі і легенях, інфекційного ендокардиту, артриту, інфекцій сечостатевої системи, сепсису, абсцесів мозку і прямої кишки, післяопераційних ускладнень.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Робота з м\медійною дошкою, де зображені клітини всіх царств.
 Прочитавши наступний текст порівняти клітини:
- рослин та описаних еубактерій;
- тварин та описаних еубактерій;
- грибів та описаних еубактерій.
 Клітини еубактерій дуже малі і разом з тим дуже розрізняються за розмірами: від карликових форм (діаметром близько 0125 мкм) до гігантів, довжиною до 10 мкм. У природних субстратах (мулах, грунтах) можна зустріти Стебелькові бактерії, що досягають в довжину разом зі стеблинкою 100 мкм і більше. Отже, гіганти перевищують карликів по розмірах в 100 і 1000 разів. Більшість паличкоподібних бактерій по довжині не перевищують 5 мкм, по товщині 1 мкм.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Дати відповіді на запитання:
1. Коли виникли бактерії?
2. Хто і коли першим відкрив бактерії?
3. Яку будову має бактеріальна клітина?
4. Чому бактерії – прокаріоти?
5. Що можна побачити в клітині бактерії у світловий мікроскоп?
6. Що можна побачити в клітині бактерії в електронний мікроскоп?

Накреслити схему «Місце бактерій у живій природі».

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

Урок 3

Роль бактерій у природі та в житті людини.

Мета.
 Освітня. Закріпити знання учнів про бактерії; розкрити значення бактерій у природі та господарській діяльності людини; звернути увагу на профілактику організму від хвороботворних бактерій.
 Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати будову і процеси життєдіяльності бактерій та представників інших царств; уміння спостерігати, аналізувати та робити висновки і узагальнення.
 Виховна. Виховувати відповідальне ставлення до навколишнього середовища та розуміння того, що кожен організм необхідний як один з компонентів колообігу речовин на планеті.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно-рецептивний:
а) словесний:  розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
 Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та  мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4. Візуальний: складання схем.
5. Сугестивний: застосування різних видів мистецтва –  вірші, музика.
6. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: історія, медицина, мікробіологія, біотехнологія.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, м\медійна дошка.
Основні поняття та терміни: інфекція, карантин, штам, пастеризація, стерилізація.

ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Тестове завдання на “+” та “-“.

1. Бактерії – це одноклітинні організми. –
2. Ціанобактерії мають назву синьо-зелені водорості. +
3. Мікробіологія – це наука про бактерії. –
4. Бактерії самостійно не рухаються. –
5. Коки – паличковидні бактерії. –
6. Лофотрихи мають віяло джгутиків. +
7. Бактерія в перекладі означає “паличка”. +
8. Всі бактерії безбарвні. –
9. Стафілококи – гілочка коків. +
10. Аероби дихають киснем. +
11. Розмноження бактерій залежить від умов.+
12. Циста – міцна оболонка.+
13. Одна і та ж бактерія може бути корисна і шкідлива. +
14. Найбільше бактерій у грунті.+
15. Деякі корисні копалини утворилися за допомогою бактерій.+

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

 Перші бактерії – ціанобактерії – найдавніші істоти, що прокладали шлях життю на Землі. Отже, сьогодні ми повинні з’яувати яке значення бактерій у природі та господарській діяльності Щоб узагальнити знання учнів про бактерії, ми повинні розглянути їхню роль у природі та господарській діяльності людини і зрозуміти, навіщо необхідні ці організми на планеті.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

 Зачитуючи наступні пункти, клас працює над обговоренням даного твердження:

1. Ціанобактерії зробили можливість існування на планеті грибів. рослин, тварин.
2. Мікроорганізми, існуючи скрізь, є основними редуцентами органічних решток.
3. Бактерії гниття відіграють санітарну роль на планеті..
4. Сапротрофні бактерії здійснюють процеси ґрунтоутворення.
5. Деякі (азотфіксуючі) бактерії засвоюють з грунту азот і перетворюють його на доступну для споживання рослинами форму.
6. За участю бактерій відбувається утворення газу та нафти.
7. Молочнокислі та оцтовокислі бактерії використовують для отримання кисломолочних, оцтовокислих продуктів та силосування.
8. Бактерії використовують для отримання кисломолочних продуктів, оцтовокислих, дублення шкур, виготовлення волокна з льону.
9. У мікробіологічній промисловості застосовують для отримання антибіотиків, вітамінів, гормонів, ферментів.
10. Деякі бактерії, що живуть у травному каналі хребетних, розщеплюють целюлозу до цукрів, синтезують деякі вітаміни та запобігають розмноженню хвороботворних мікробів.
11. Використовують для знищення комах-шкідників, підвищення врожайності, очищення стічних вод.
12. Перебуваючи у симбіозі з грибами, ціанобактерії утворюють лишайники.
13. Викликають хвороби – туберкульоз, тиф, чуму, ангіну, дифтерію, ботулізм…
14. Створюють “цвітіння” води разом з водоростями, чим спричиняють пошкодження водоймищ.
15. На плантаціях рису ціанобактерії використовують як добриво, завдяки їх здатності до азотфіксації.
16. Значна роль бактерій у селекційній роботі та біотехнології. 

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

 Розподіл на три групи, кожна з яких працюючи із джерелами (у класі підручник, слайди і малюнки, а вдома додаткова література та інтернет-ресурси), визначають роль бактерій у природі та житті людини:
- роль у біосфері;
- корисна роль у житті та господарстві людини;
- негативна роль  по завданню шкоди здоров’ю та господарству людини.

V. Узагальнення та систематизація знань.

 Запис у зошит правил профілактики від хвороботворних бактерій.
- Щоб запобігти поширенню хвороботворних бактерій, хворих людей та тварин потрібно ізолювати від здорових до моменту одужання. Ці заходи мають назву карантин.
- Профілактичні щеплення, наприклад проти дифтерії, правця. У такому разі в організм людини чи тварини вводять убитих або послаблених збудників захворювання. Унаслідок цього в організмі формуються захисні реакції, які забезпечують несприйнятність до збудників захворювання впродовж тривалого часу або навіть усього життя.
- Щоб підвищити стійкість організму до збудників захворювань, слід регулярно вживати вітаміни, загартовуватися, споживати лише кип'ячену воду, правильно кулінарно оброблені харчові продукти, дотримуватись особистої гігієни.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

 Поміркуйте! Чому життя на Землі без бактерій було б неможливе?

Урок 4

Практична робота № 6 «Різноманітність бактерій, їх значення  в природі та житті людини»

Урок 5

Семінар № 5 «Профілактика бактеріальних хвороб людини»